Основні риси сучасної інвестиційної політики в Україні

Для активізації інвестиційної  діяльності неабияке значення має стимулювання лізингових операцій — гарантованого  товарного інвестування. Він має  ряд переваг. По-перше, лізинг більше за інших наближений за своєю суттю  до довгострокових банківських кредитів, що нині так необхідні підприємствам. По-друге, лізинг дає змогу забезпечити  оперативність і гнучкість у  вирішенні виробничих завдань шляхом тимчасового використання устаткування, а не придбання його у повну  власність. По-третє, лізинг робить можливим доступ підприємствам-користувачам усіх форм власності до найпередовішої техніки  і дає змогу ліквідувати суперечності між необхідністю її використання та швидким її моральним старінням.

Одним з найперспективніших напрямів залучення іноземного капіталу в Україну має стати розгортання  мережі інвестиційних фондів і компаній. У зв’язку з цим великого значення набуває надходження венчурного (або ризикового) капіталу, який тісно  пов’язаний з фінансуванням інновацій  та науково-технічним прогресом. Основними галузями в Україні, які потребують ін’єкції ризикового капіталу, є передусім агропромисловий комплекс, енергетика, транспорт, зв’язок.

Активізації залучення інвестицій в економіку України сприятиме  реформування власності, приватизація державних підприємств. Прискорення  останньої передбачає створення  сприятливих умов для ефективної діяльності іноземних інвесторів, дійовішого використання кредитів, що надаються  Світовим банком та ЄБРР для розвитку приватного сектора економіки, малого і середнього бізнесу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Інвестиційна політика держави  здійснюється через механізм державного регулювання.

У стратегії інвестиційної  діяльності важливу роль відіграють науково обгрунтоване визначення пріоритетних напрямів інвестування, їх відповідність  державним інтересам, програмним цілям  національного відродження України, швидкого подолання економічної  кризи і досягнення стабілізації та зростання народного господарства. Саме на пріоритетні напрями науково-технічного прогресу слід максимально націлювати інвестиційну діяльність та ресурси. На розвиток сучасних і майбутніх високотехнологічних  виробництв можуть претендувати тільки ті країни, які здатні забезпечувати  високий рівень науки, техніки, освіти, культури, організації управління та трудової дисципліни.

Аналіз надходження іноземних  інвестицій в Україну свідчить, що на сьогодні ця молода незалежна держава  ще не створила належної бази для залучення  капіталів з-за кордону. Тому найважливішими умовами залучення інвестицій є  стабілізація макроекономічного середовища, а також удосконалення законів  і нормативних актів. Але, водночас, дані питання не можуть бути розв'язані  без загальної соціально-економічної  стабілізації в країні.

До головних факторів, що стримують формування економічного середовища, сприятливого для залучення  інвестицій, можна віднести також  і невизначеність пріоритетів ринкового  трансформування економіки та повільність  процесів приватизації.

Проблеми соціально-психологічного характеру в залученні інвестицій пов'язані з відсутністю ринкового  менталітету у вітчизняних бізнесменів, що проявляється у їх нездатності  самостійно приймати відповідальні  рішення, швидко орієнтуватись у  мінливому економічному середовищі.

Залученню інвестицій перешкоджають  нерозвинутість комунікаційних засобів, незабезпеченість повною, надійною нормативно-правовою та комерційною інформацією.

Тому для стимулювання залучення інвестицій та усунення негативних тенденцій в економіці України  доцільно здійснити ряд заходів, спираючись на принципи:

• стабільності основних законодавчих актів щодо умов іноземного інвестування;
• диференційованого підходу до податкових та інших пільг для іноземних інвесторів – з урахуванням обсягів і форм інвестування, а також пріоритетів у розвитку економіки України;
• надійності, доступності та оперативності організаційного та інформаційного забезпечення залучення іноземних інвестицій.

Політика України як молодої  незалежної держави щодо активізації  процесу залучення інвестицій, перш за все, пов'язана з ринковим соціально-економічним  трансформуванням суспільства. Отже, створення  загальнополітичних, правових та інституціональних  умов, сприятливих для інвестування, є одночасно як передумовою, так  і результатом успішних реформ у  нашій державі.

Підводячи підсумок, необхідно  сказати, що загалом інвестиційно-підприємницький  клімат України є складним. Залучаючи  до країни іноземний капітал, не слід забувати, що з нинішньої кризи  Україну виведуть лише власні зусилля. Не варто надавати підприємствам  з іноземними інвестиціями податкові  пільги, яких не мають українські, зайняті  у тій же сфері діяльності. Як показав досвід, такий захід майже  не впливає на інвестиційну активність іноземного капіталу, але призводить до виникнення на місці колишніх вітчизняних  виробництв підприємств з формальною іноземною участю, які претендують  на пільгове оподаткування.

Необхідно намагатися створити сприятливий інвестиційний клімат не тільки для іноземних інвесторів, але й для вітчизняних. І мова не про те, щоб надати їм гроші  на здійснення інвестицій. Українському приватному капіталу також потрібні гарантії від примусових вилучень і  свавілля влади, система страхування  від некомерційних ризиків, а  також стабільні умови роботи при здійсненні довгострокових капіталовкладень.

Нинішня ситуація в Україні  підтверджує ту відому істину, що коли назріла потреба у загальних  змінах, тоді часткові перетворення зовсім нічого не дають, а то й ведуть до негативних результатів. Пожвавлення  економічної, у тому числі інвестиційної  діяльності і поліпшення на цій основі соціальних умов можливе тільки шляхом рішучих, комплексних, швидких, прозорих і послідовних ринкових реформ, які (як показує досвід інших країн, що реально здійснюють такі реформи) вивільнять підприємницьку ініціативу, створять конкурентне середовище й нададуть економіці стимули ефективного  розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Вінник О. М. Господарське право: Курс лекцій.- К.: Атіка, 2004. - 560с.
2. Іванілов О. С. Економіка підприємства: підручник— К.: Центр учбової літератури, 2009. — 728 с.
3. Міжнародна економіка: навч. посібник / К. С. Солонінко /- К. : Кондор, 2008. – 380 с.
4. Пересада А. А. та ін. Інвестування: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / А. А. Пересада, О. О. Смірнова, С. В. Онікієнко, О. О. Ляхова. — К.: КНЕУ, 2001. — 251 с.
5. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: Підручник. — К.: Вікар, 2006. — 396 с.
6. Т. В. Майорова, Інвестиційна діяльність: підруч. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 472 с.
7. Череп А.В. Інвестознавство. Навчальний посібник / К.: Кондор, 2006.- 398 c.
8. Електронне джерело. Закон України про інвестиційну діяльність. http://zakon.rada.gov.ua
9. Електронне джерело. Сайт державної служби статистики http://www.ukrstat.gov.ua
10. Електронне джерело. База даних інвестиційних та інноваційних програм і проектів http://www.invest.gov.ua
11. Електронне джерело. Новини фінансів України http://news.finance.ua

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

 

Класифікація інвестицій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

Етапи інвестиційної діяльності підприємства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

 

 «Статистична діаграма  залучення інвестицій в Україну  за галузями»