Особливості формування ціни у будівництві

25

Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Львівська політехніка»

Інституту економіки і менеджменту

кафедра фінансів

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни:

«Ціноутворення»

на тему:

«Особливості формування ціни у будівництві»

                                                                                                 Виконала:   

                                                                                                 ст.гр. ЕФІ-42

                                                                                                 Крижановський В.О.                                                                                    

                                                                                                 Прийняв: асист. каф.                                                                                           

              Шкварчук Л.О.

Львів-2010

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………3

Розділ 1. Особливості формування ціни у будівництві

              1.1 Кошторисна вартість будівництва…………………………..6

              1.2 Договір підряду та порядок встановлення договірної ціни у будівництві…………………………………………………………………….11

Розділ 2. Аналітична частина (Розрахунок доцільності виробництва автобуса «АКМ - 410»)...………….………………………………………….18

              Висновки……………………………………………………………………….25

              Список використаних джерел……………………………………..………….27

Вступ

Система  ціноутворення  у  будівництві України,  намагаючись  перейти до ринкових умов, зберегла більшість недоліків системи ціноутворення  централізованої  економіки. Це,  у  свою  чергу,  надто  заважає подальшому розвитку ринкових відносин у будівництві. Дослідження проблеми  розвитку  ціноутворення  у  будівництві  є  актуальним,  бо  її вирішення забезпечить підвищення достовірності та спрощення визначення  кошторисної вартості будівництва при  економічному обґрунтуванні проектних рішень на різних стадіях інвестиційного циклу та підготовки  кошторисної  документації .  Чимало  авторів,  які  вивчали систему  ціноутворення  в  будівництві,  визначали  основні  питання, пропонували різні шляхи  їх вирішення  з однією  головною метою: реформувати  цю  систему  та  організувати  її  на  вищому  рівні.

Реалізація курсу України на розвиток ринкової економіки вимагає переосмислення ролі ціни. У ринкових умовах ціна виступає чи не основним об’єктом конкуренції, а конкуренція є головним регулятором економіки.

Посилена увага до ціни, врахування об’єктивних закономірностей, які вона відображає, є особливо актуальними для будівництва. Для народного господарства в цілому та окремих його галузей важливо сформувати та використовувати економічно обґрунтовані ціни на будівельну продукцію. Від їх рівня залежать пропорції розподілу національного доходу на фонди споживання та накопичення, темпи оновлення основних фондів, рівень цін на інші товари та послуги, ефективність інвестицій тощо.

Слід враховувати і те, що як ціна, так і система ціноутворення в будівництві мають суттєві відмінності, притаманні цій галузі, зумовлені особливостями виробництва та купівлі-продажу будівельної продукції. Ринок будівельної продукції дуже своєрідний: будівельна продукція  прив'язана  до  конкретного  місця  і  має  визначене  призначення. Отже, продукція будівництва отримує суспільне ухвалення до моменту реалізації.  При  формуванні  ціни  на  будівельну  продукцію  відсутній елемент  конкуренції  продавців  тому, що ще  до  початку  будівництва між замовником та підрядником складається договір підряду на будівництво об'єкту. Крім того, ціна – це категорія як продавця, так і покупця, у той час як кошторисна вартість – це категорія замовника (покупця) і виконує тільки одну функцію – планово-облікову. Однак в силу особливостей будівельної продукції в галузі неможливо реалізувати принцип єдиної ціни на однорідну продукцію. У зв'язку з цим ціна кожної окремої будівлі та споруди визначається кошторисною вартістю, розрахованою на основі проекту.  Саме ці особливості необхідно взяти до уваги в процесі ринкової трансформації системи ціноутворення. Не менш актуальним є усунення наявних тут до останнього часу значних недоліків, в числі яких звернемо увагу на нормативний характер ціноутворення у будівництві і пов’язану з цим надмірну його централізацію, відірваність кошторисних нормативів від реальних умов будівництва, недостатню обґрунтованість методів розрахунку окремих складових вартості, відсутність конкуренції при визначенні ціни, монополізм виробників тощо.

Перелічені та інші недоліки ціноутворення у будівництві стали особливо помітними в умовах гіперінфляції. Вони почали стримувати ринковий розвиток галузі та народного господарства в цілому, посилився їх негативний вплив на ефективність капітальних вкладень, інвестиційний клімат у державі.

Все це зумовлює важливість реформування ціни та системи ціноутворення у будівництві, забезпечення їх відповідності новій економічній ситуації. Розв’язання цієї задачі - процес досить тривалий та складний і неможливий без системного підходу. Він потребує визначення напрямів реформування системи ціноутворення, обґрунтування нових методів розрахунків вартості будівництва, зміни підходів до її нормативної бази, запровадження принципів конкуренції при визначенні договірних цін, відповідного правового, організаційного та інформаційного забезпечення, вдосконалення інших елементів системи ціноутворення.

Об’єктивно необхідною передумовою розробки системи реформування ціноутворення є його наукове обґрунтування, відповідне методичне забезпечення.

Враховуючи викладене вище, об’єктом дослідження даного курсового проекту є система ціноутворення у будівництві, а предметом дослідження – кош- торисна вартість будівництва на стадії проекту та договірна ціна.

Розділ 1. Особливості формування ціни у будівництві

1.1 Кошторисна вартість будівництва

Система цін, порядок  її формування та методи державного регулювання представлені в Законі України  „Про ціни  та ціноутворення”

Сьогодні в більшості галузей економіки України, за деяким виключенням, діє принцип вільного ціноутворення, встановлений ст. 7 Закону № 507. Суть його загальновідома: підприємства встановлюють ціни на продукцію (товари, роботи, послуги) самостійно чи на договірній основі. Не є виключенням і будівельні підприємства.

Разом з тим, ст. 12 Закону № 507 містить одне досить важливе застереження:

«Формування  кошторисної нормативної бази,  визначення порядку її   застосування   в   будівництві,   контроль   за   дотриманням замовниками,  проектними,  будівельно-монтажними  організаціями та іншими учасниками інвестиційної діяльності нормативних  документів і   нормативів   обчислення   вартості  будівництва  об'єктів,  що споруджуються із залученням  коштів  Державного  бюджету  України, бюджету  Автономної  Республіки Крим,  місцевих бюджетів,  а також коштів державних підприємств, установ та організацій, здійснюється спеціально  уповноваженим  центральним  органом виконавчої влади з питань містобудування і архітектури.»

Таким спеціально уповноваженим органом є Держкомітет з будівництва й архітектури. У виконання процитованої вище норми ст. 12 Закону № 507 Держбуд затвердив – ДБН 1  2000. Суворе дотримання ДБН 2000 є обов’язковим тільки при складанні кошторисів на об’єкти, будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів і коштів держпідприємств. У всіх інших випадках ДБН 2000 носять рекомендаційний характер.

Основним завданням кошторисного нормування та ціноутворення у будівництві є:

-   визначення вартості будівництва на всіх етапах інвестування;

-  підвищення  ефективності  капітальних  вкладів,  забезпечення економії фінансових  та  інших ресурсів, впровадження досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду у будівельному виробництві, застосовування нових матеріалів, виробів та конструкцій, організаційних закладів.

Застосування системного підходу до вдосконалення ціноутворення  та  управління  вартістю  у  будівництві  забезпечить  її  зниження  та може складати до 30% від кошторисної вартості об'єкта.

Однак в силу особливостей будівельної продукції в галузі неможливо реалізувати принцип єдиної ціни на однорідну продукцію. У зв'язку з цим ціна кожної окремої будівлі та споруди визначається кошторисною вартістю, розрахованою на основі проекту. 

Складанням кошторисної документації і формуванням цін займаються, як правило, фахівці відповідної кваліфікації. Разом з тим, бухгалтер, як відповідальна посадова особа будівельної організації, повинен мати основні уявлення про дану ділянку робіт.

Кошторисна вартість будівництва – це вартісне вираження нормативних витрат, необхідних для повного завершення будівництва і введення в дію основних фондів згідно з проектом. Кошторисна вартість будівництва об'єднує кошторисну вартість будівельно-монтажних робіт, обладнання, інструменту, інвентаря та інші витрати, внесені до кошторисів будов.

Кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт складається з прямих витрат, накладних витрат і планових нагромаджень за чинними нормами. Кошторисна вартість обладнання, що входить до кошторисів, визначається за відпускними цінами, встановленими на підставі прейскурантних або договірних цін, а також чинних кошторисних норм і тарифів заготівельно-складських і транспортних витрат включно з вартістю тари, пакування та комплектації.

Згідно з ДБН 2000, система ціноутворення в будівництві містить кошторисні нормативи і правила визначення вартості будівництва і складання інвесторської кошторисної документації.

Кошторисні нормативи являють собою комплекс кошторисних норм, об’єднаних в окремі збірники і служать для визначення вартості будівництва.

Кошторисні нормативи поділяються на такі види:

- загальнодержавні будівельні кошторисні нормативи;

- відомчі кошторисні нормативи;

- кошторисні нормативи для окремих будов;

- ндивідуальні кошторисні норми.

Усі кошторисні нормативи за ступенем укрупнення поділяються на елементні та укрупнені.

До елементних кошторисних нормативів належать:

- ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи;

- ресурсні елементні кошторисні норми на монтаж устаткування;

- ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи;

- ресурсні елементні кошторисні норми на реставраційно-відновлювальні роботи;

- ресурсні елементні кошторисні норми на пусконалагоджувальні роботи;

- ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельних машин і механізмів.

До укрупнених кошторисних нормативів належать укрупнені ресурсні кошторисні норми:

- на будівлі і споруди в цілому;

- на частини будівель і споруд, конструкції та види робіт.

Інвесторська кошторисна документація - це сукупність кошторисів (кошторисних розрахунків), відомостей кошторисної вартості пускових комплексів, черг будівництва, зведень витрат, пояснювальних записок до них і відомостей ресурсів, складених на стадії розробки проектної документації.

До інвесторської кошторисної документації, що затверджується, додається пояснювальна записка, в якій повинні бути наведені:

- посилання на територіальний район, де розташоване будівництво;

- відомості про те, з якого року введено норми, та про ціни, в яких складено інвесторську кошторисну документацію;

- обгрунтування для складання розрахунків інших витрат;

- розміри кошторисного прибутку;

- посилання на документи, відповідно до яких розробляється інвесторська кошторисна документація;

- розрахунок розподілу коштів по напрямках капітальних вкладень (для житлово-цивільного будівництва).

Система ціноутворення в будівництві базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах трудових і матеріально-технічних ресурсів.

Нормативними показниками є ресурсні елементи кошторисної норми. На підставі цих норм і поточних цін на матеріально-технічні ресурси визначаються прямі витрати у вартості будівництва.

Інші витрати, що враховуються у вартості будівництва, визначаються не по нормах, а розрахунково. До таких витрат відносяться: накладні витрати; засоби на зведення і розбирання титульних тимчасових будівель і споруджень чи пристосування і використання існуючих чи новозбудованих будинків і споруджень стаціонарного типу; додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт у зимовий період; інші витрати замовника і підрядних будівельно-монтажних організацій, пов’язані зі здійсненням будівництва; витрати на утримання служби замовника й авторський нагляд; витрати на підготовку експлуатаційних кадрів; витрати на проектні і дослідницькі роботи; кошторисний прибуток; засоби на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами.