Особливості формування ціни у будівництві

Розділ 2.Розрахунок доцільності виробництва автобуса «АКМ - 410»

Наше підприємство планує виготовляти автобус для міських перевезень пасажирів. Кількість сидячих місць у автобусі – 40, загальна кількість пасажиромість – 60.

Виробництво автобусів буде здійснюватись на діючому підприємстві АА за технологією, закупленою у чеської фірми «ТТТ». Для визначення доцільності виробництва автобуса необхідно розрахувати собівартість. Калькулювання потрібне для вирішення низки економічних завдань: обгрунтування цін на вироби, обчислення рентабельності виробництва, аналізу витрат на виробництво однакових виробів на різних підприємствах, визначення економічної ефективності різних організаційно-технічних заходів.

Вартість ліцензії на виробництво становить  110 тис. доларів. Частка власних інвестиційних ресурсів підприємства – 46%, решта – кредит АКБ «Приватбанк». Підприємство АА має десятирічний досвід обслуговування у даному банку та п’ятирічний досвід кредитної співпраці. За цей період підприємство жодного разу не прострочувало платежів за своїми кредитами. Тому банк дає знижку на кредитування цьому підприємству і відсоткова ставка становить 32%.

Витрати доцільно поділяти на витрати  за економічними елементами та статтями калькуляції.

Під елементами витрат розуміються економічно  однорідні  види витрат.

Під статтями  калькуляції  розуміються  витрати  по   окремих ділянках   господарювання,  зведені  для  визначення  собівартості кожного окремого виду продукції.

За способами  перенесення  вартості  окремих  видів послуг на загальну собівартість послуг витрати розподіляються  на  прямі  та непрямі.

До прямих  витрат  відносяться  витрати,  які   безпосередньо можуть бути віднесені до того чи іншого виду послуг.

До непрямих витрат відносяться витрати,  пов'язані з наданням декількох   або  всіх  видів  послуг  одного  і  того  ж  суб'єкта підприємницької діяльності.

За ступенем   впливу   на   обсяг  виконаних  робіт  витрати розподіляються на умовно-постійні та умовно-змінні.

До умовно-змінних відносяться витрати, абсолютний розмір яких збільшується  при  збільшенні   обсягу   послуг   реєстратора   та зменшується з його зменшенням.

До умовно-постійних витрат відносяться витрати,  пов'язані  з управлінням та обслуговуванням господарської діяльності, які прямо пропорційно не залежать від обсягу виконаних послуг.

                Витрати за економічними елементами підрозділяються на:

           матеріальні витрати;

           витрати на оплату праці;

           податки та обов'язкові збори з фонду оплати праці;

           інші витрати.

До матеріальних витрат нашого підприємства відносимо:

Сталь гарячекатана для корпусу марки Ст3сп по ГОСТ 380-88 українського виробника – 14т вартість 1 тони 3500грн. Таким чином необхідно 49000грн для виготовлення корпусу автобуса.

14*3500=49000грн

Запасні частини та комплектуючі складають 51% від вартості основних матеріалів і становлять 24990грн.

(49000*51)/100=24990грн

Електроенергії було витрачено для виробництва автобуса 1120кВт. На сьогоднішній день вартість 1 кіловату електроенергії для промислових підприємств встановлено у розмірі 0,38 грн. Так підприємство сплатить 425.6грн за електроенергію.

1120*0.38=425.6грн

Матеріали для обшивки та укомплектування салону становить 25% від вартості основних матеріалів та комплектуючих, і складає 14798грн.

(49000+24990)*25/100=14798грн

Шини автобусні марки (275/70 R22,5 FR2 148/145 L (п) – Matador)  у кількості 7 штук вартістю 1795грн/шт. Для укомплектування автобуса шинами необхідно 12565грн.

7*1795=12565грн

Інші витрати виробництва є необов’язковими. У нашому підприємстві вони становлять 9% від матеріальних витрат. Сума матеріальних витрат становить 101778.60 тоді інші витрати будуть рівні 8142.29грн.

(101778.60*9)/100=9160.07грн

Витрати на оплату праці працівників нашого підприємства:

У виробництві одного автобуса задіяно працю 93 основних робітників та 20 осіб допоміжного персоналу. Виробництво проходить під наглядом начальника цеху, 1 заступника, 2 механіків та 2 контролерів.

Тарифна сітка окладів працівників цеху має наступний вигляд:

Начальник цеху – 1626*1,7=2764.20грн;

Заступник начальника цеху – 2764.20*1,5=4146.30грн;

Механік – 2764.20*1,4=3869.88грн.

Так як у нас на підприємстві над виготовленням автобуса працює 2 механіка то підприємство буде витрачати на їх заробітну плату 7739.76грн.

Контролер – 2764.20*1.1=3040.62грн

Так як їх двоє то витрати на їх оплату праці будуть дорівнювати 6081.24грн.

Основний робітник – 2764.20*0,9=2487.78грн.

На нашому підприємстві над виготовленням цього автобуса працює 93 чоловік тому витрати на оплату праці складуть 2487.78*93=231363.54грн.

Допоміжний робітник – 2764.20*0,8=2211.36грн.

На оплату праці цих робітників підприємство потратить 2211.36*20=44227.20грн.

Загалом на оплату праці працівників підприємство витратить 296322.24 грн.

              Податки та обов’язкові збори з фонду оплати праці:

Відрахування на державне соціальне страхування становить 1,4% від фонду оплати праці і дорівнює 296322.24*1,4/100=4148.51грн.

Відрахування у пенсійний фонд в Україні для юридичних осіб становить 33,2% і дорівнює 296322.24*33,2/100=983783.98грн.

У фонд соціального страхування на випадок безробіття відраховується 1,6% від фонду оплати праці і це становить 296322.24*1,6/100=4741.16грн.

У фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві відсоток для усіх різний так як кожне підприємство має свій специфічний рівень травматизму. Так як наше підприємство займається виготовленням автомобілів то підприємство можна віднести до тих які мають високий рівень травматизму тому відрахування складуть 1%  і це буде рівне 296322.24*1/100=2963.22грн.

В сумі це складає 110231.87грн.

Інші витрати:

До інших витрат ми віднесемо витрати які понесе підприємство при виготовленні запланованої партії автобусів. Наше підприємство планує за рік виготовити 750 автобусів, для реалізації цього проекту необхідно 12 000 000 грн. У підприємства є лише 46% цієї суми, решту воно планує взяти в кредит на рік у АКБ «Приватбанк» під 32%. Також відомо що цей автобус буде виготовлятись в окремому цеху за який необхідно сплачувати орендну плату.

Для виготовлення автобусів підприємство придбало ліцензію за 110 000 доларів, перевівши за курсом на сьогоднішній день це складає 110 000*7,8=858000грн.

Підприємство бере ці кошти в кредит під 32% тому повернути йому доведеться:

(12000000+8580000)*0,54*0,32=2221862грн.

Так як ми виготовляємо 750 автобусів цю суму треба розділити між ними:

2221862/750=2962.48грн

Орендна плата складає 20% виробничої собівартості автобуса, тобто:

517423*20/100= 103484,6грн.

Так як ця сума буде розподілена на 750 автобусів то для наших розрахунків необхідно визначити витрати на одиницю продукції, і це становитиме:

103484,6/750=137,98грн

Також до вартості автобуса будуть входити постійні витрати підприємства, відомо що виробництво нового автобуса спричинить зростання постійних витрат на 17%. Як відомо, минулого року постійні витрати підприємства були у розмірі 6 000 000 грн.

6000000*0,17=1190000грн

Розділивши цю суму між усіма автобусами ми дізнаємось що постійні витрати на виробництво одного автобуса будуть складати:

1190000/750=1586,67грн.

Таким чином провівши сумування усіх витрат які понесе підприємство для виготовлення, ми визначили собівартість одного автобуса (519009,66грн).

Для того щоб дізнатись  чи вигідним буде виготовлення таких автобусів нам необхідно дізнатись ціну за якої підприємство буде їх реалізовувати, для цього нам треба до собівартості додати прибуток та ПДВ.

В прибуток підприємство закладає суму кредиту, так як кредит повертається з чистого прибутку тому необхідно додати ще 25%

1,25*6539400=8679150 грн.

Також до вартості товару додається ПДВ, в Україні ставка цього податку рівна 20% і стягується з уже готової продукції. Таким чином для нашого автобуса сума на яку ми будемо нараховувати ПДВ буде становити 519009,66+11572,20=530581,86грн

а податок буде рівний:

530581,86*0,2=106116,37грн

Додавши до собівартості прибуток та ПДВ ми визначили ціну автобуса, яка становить 640064.96грн. Для того щоб визначити чи вигідним буде виробництво таких автобусів нам необхідно цю вартість порівняти з цінами які на сьогоднішній день є на ринку.

Розглянемо конкурентів які пропонують свої автобуси на нашому ринку:

- SETRA - S 15 NF за ціною 620 000,00грн. По технічних характеристиках схожим до нашого як бачимо по ціні наш автобус не дуже суттєво, але програє.

- DAF - SB 220 Den Oudsten Alliance за ціною 940 000,00грн. Наш автобус за технічними характеристиками мало чим відрізняється і є набагато вигідним так як вартість його менша.

Табл.1

Калькуляція собівартості автобуса

ВИСНОВКИ

Отже, з вище викладеного можна зробити наступні висновки:

              1. На даному етапі  держава повинна застосовувати не тільки опосередковані, але й прямі методи регулювання, контролювати дотримання встановлених  нею  правил  ціноутворення.  Замінити  державу  нічим, якщо  виникають  питання  інформаційного,  методичного,  правового забезпечення, існує недосконалість законодавства, бо відсутні відповідні  структури на ринку. 

              2. Щоб  реформування  ціноутворення  у  будівництві було  ефективним, перш  за все, необхідно  визначити місце  та функції його кошторисної вартості  і договірних цін.   Однією  з передумов переходу від затратної до  ринкової моделі ціноутворення є застосування більш обгрунтованих кошторисних норм і поточних цін для розрахунку  вартості  будівництва.  Результатом  реформування  ціноутворення  у будівництві, а саме свідченням його організації на вищому рівні, буде створення передумови для використання твердих цін протягом усього періоду будівництва та незмінності його кошторисної вартості, розрахованої  замовником.  Одним  з  найбільш  приоритетних  напрямків  реформування ціноутворення в будівництві слід вважати синергетичний аналіз,  який  дає  можливість  з'ясувати,  які  сценарії  розвитку  ситуації можуть бути реалізовані та при яких обставинах.

Таким чином потрібно надіятись, що в подальшому  сучасне дослідження буде  направлено  на  удосконалення схеми формування ціни на будівельну продукцію за економічними елементами витрат.

              3. Щодо доцільності виробництва автобуса «АКМ - 410», проаналізувавши витрати виробництва та провівши аналіз ринку, можна сказати,  що виготовлення такого автобуса для пасажирських перевезень є доцільним, так як його вартість, порівняно з автобусами інших виробників, не є дуже високою. Радимо підприємства закладати більшу прибутковість, і пізніше повністю працювало на самаокупності не бравши кредитів в банку. 

На сьогодні ми бачимо суттєвий поштовх у відкритому акціонерному товаристві «Львівський автобусний завод», який відкривши новий ряд автобусів та тролейбуса (можна сказати, що до тепер в Україні та на теренах бувшого Союзу не було підприємств, які виготовляли тролейбуси) захопив значну частину ринку як українського, так і європейського.