Планування потреби в обігових коштах підприємства

Міністерство освіти і науки,молоді та спорту України

Київський національний університет  технологій та дизайну

Кафедра економіки,обліку та аудиту

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

на тему:»Планування потреби  в обігових коштах підприємства»

 

 

 

 

 

                                                                                        Виконала:

                                                                                                     Студентка 4 курсу

                                                                                                 Групи БІЕ-4-08

                                                                                               Хмельова А.В.

                                                                                         Перевірив:

                                                                                               Ткаченко О.Ф.

 

 

 

 

                                                Київ 2011

                                                    Зміст

Вступ.........................................................................................................................3

Розділ1. Теоретично-методичні формування оборотних коштів підприємства………………………………………...………………………….…5

1.1. Сутність, склад і структура  оборотних коштів……………….…………….5

1.2. Класифікація  і принципи  організації оборотних коштів.……………..…10

1.3.Показники ефективності використання  оборотних коштів………..….......12

Розділ 2. Аналіз ефективності використання оборотних коштів ЗАТ «Киянка»………………………………………………….………………………16

2.1. Організаційно – економічна  характеристика ЗАТ «Киянка»……………………………………………………………………….…16

2.2. Аналіз фінансових результатів  діяльності підприємства………………...22

2.3. Аналіз основних показників  ефективності використання оборотних коштів ЗАТ «Киянка»……………………………………………………………28

Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів ЗАТ «Киянка»……………………...…………………………………………….31

3.1. Заходи підвищення ефективності використання оборотних коштів…….31

3.2. Вплив запропонованих заходів  на ефективність діяльності підприємства……………………………………………………………………..38

Висновки................................................................................................................41

Список використаної літератури…….………………………………..………...43

Додатки …..…………………………………………………..…………………..44

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

         Актуальність теми полягає в  тому, що підприємство у випадку ефективного планування потреби в обігових коштах може досягти раціонального економічного становища, збалансованого по ліквідності і прибутковості. Становлення і розвиток в Україні ринкової інфраструктури суттєво змінюють економічне, інформаційне і правове середовище функціонування підприємств.

Фінанси підприємств  є основною фінансової системи країни. Фінансовий стан підприємств впливає на фінансове становище країни в цілому.

Перехід України на висхідний  тренд економічного зростання безпосередньо  пов’язаний з поліпшенням фінансового  стану суб’єктів господарювання. За цих умов необхідна сучасна, адекватна  ринковій економіці, організація фінансової діяльності кожного підприємства.

Недостатність джерел формування оборотних коштів призводить до недофінансування господарської діяльності та до фінансових ускладнень. Наявність зайвих джерел оборотних коштів на підприємстві сприяє створенню наднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей, відволіканню оборотних коштів з господарського обороту, зниженню відповідальності за нецільове й нераціональне використання як власних, так і позичених коштів.

Безперервність процесу  виробничої та комерційної діяльності потребує постійного інвестування коштів у ці елементи для здійснення розширеного їхнього відтворення.

Об’єктом дослідження  є оборотні кошти ЗАТ «Киянка».

Предметом дослідження  курсової роботи є планування потреби  в обігових коштах підприємства. 

Мета – дослідити ефективність використання оборотних коштів, а також виявити та запропонувати певні шляхи щодо підвищення використання оборотних коштів ЗАТ «Киянка».

Завданням курсової роботи є виявити теоретичні та практичні  аспекти використання оборотного капіталу для кращого економічного розвитку підприємства.

Робота складається  з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Обсяг роботи складає 45 сторінок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Теоретично-методичні формування оборотних коштів підприємства

1.1. Сутність, склад  і структура оборотних коштів

 

Оборотним капіталом (обіговими  коштами) називають засоби виробництва, що, на відміну від основних засобів, беруть участь тільки в одному виробничому  циклі, під час якого цілком переносять свою вартість на вартість готової продукції. Оборотним капітал називається тому, що він перебуває в постійному обороті. Зокрема, за один оборот (виробничий цикл) гроші вкладаються в придбання сировини, під час виробництва сировина трансформується в готову продукцію, після продажу продукції кошти знову повертаються на підприємство у формі грошей. Таким чином, за один оборот обігові кошти проходять три основні економічні сфери: постачання, виробництво і збут.

В економічній літературі існують різні підходи до визначення сутності оборотних коштів. Найчастіше можна натрапити на два визначення оборотних коштів.

По-перше, оборотні кошти — це грошові ресурси, які вкладено в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервного виробництва та реалізації виготовленої продукції.

По-друге, оборотні кошти — це активи, які протягом одного виробничого циклу або одного календарного року можуть бути перетворені на гроші. Деякі автори таке саме визначення дають терміну «оборотний капітал». Це свідчить про ідентичність, на їхню думку, понять — оборотні кошти та оборотний капітал.

Оборотний капітал проходить  три стадії кругообігу: грошову, виробничу й товарну. На першій стадії під час авансування коштів здійснюється придбання й нагромадження необхідних виробничих запасів.

У виробничому процесі  авансується вартість для створення  продукції: у розмірі вартості використаних виробничих запасів, перенесеної вартості основних фондів, витрат на саму працю (заробітна плата та пов'язані з нею витрати). Виробнича стадія кругообігу оборотного капіталу завершується випуском готової продукції, після чого настає стадія реалізації.

На третій стадії авансування  коштів триває доти, доки товарна форма  вартості не перетвориться на грошову. Отримання виручки від реалізації свідчить про корисність створеної суспільством вартості і про відтворення авансованих у ній коштів. Грошова форма, якої набирає оборотний капітал на третій стадії кругообігу, одночасно є і початковою стадією наступного обороту капіталу.

Кругообіг оборотного капіталу і створення нової вартості відбувається за схемою:

Г—Т...В...Т'—Г',

де Г — кошти, що авансуються; Т — предмети праці (товар);В — виробництво; Т' — готова продукція (товар); Г' — кошти, отримані від реалізації створеної продукції.

Мету функціонування капіталу буде досягнуто тоді, коли Г' = Г + ΔГ, тобто  коли відбудеться приріст грошей порівняно з авансованою сумою. Отже, самозростання капіталу відбувається в процесі кругообігу оборотного капіталу, який проходить різні стадії і набирає різних форм. Що менше часу оборотний капітал перебуває в тій чи іншій формі (грошовій, виробничій, товарній), то вища ефективність його використання, і навпаки. Оборотний капітал бере участь у створенні нової вартості не прямо, а через оборотні фонди.

Склад і розміщення оборотного капіталу залежать від того, в якій сфері він функціонує: виробнича, торгово-посередницька, сфера послуг (у тім числі фінансових).

У виробничій сфері оборотний  капітал (оборотні кошти) авансується в оборотні виробничі фонди і фонди обігу.

Оборотний капітал складається з двох частин – оборотних засобів і засобів обігу. Оборотні засоби у своїй речовій формі утворюють предмети праці. Вони змінюють свою натуральну форму і фізико-хімічні властивості.  
Оборотні засоби містять у собі:

• предмети праці;

• засоби праці з терміном служби не більше ніж один рік, звичайно. Це малоцінні та швидко зношувальні  предмети.

До введення нових положень (стандартів) у бухгалтерському обліку існувало два критерії розмежування “малоцінки” на основні й оборотні засоби. Критерії формувалися на основі терміну служби і вартості. За вартісний критерій використовувалася сума 500 грн. (еквівалент 100 амер. доларів). Починаючи з 2000 року вартість засобу праці не має значення для його класифікації. Зараз використовується лише один критерій – тривалість експлуатації. Якщо засіб використовується не більше ніж один рік, чи протягом нормального операційного циклу, то він належить до оборотних фзасобів, а якщо понад одного року – до основних засобів.

До оборотних засобів належать:

• виробничі запаси;

•незавершене виробництво;

•витрати майбутніх періодів.

         До засобів обігу належать:

• готова продукція, що зберігається на складах підприємства;

• товари, відвантажені споживачу, але ним не оплачені;

• вільні грошові кошти  підприємства, які перебувають в  незакінчених  розрахунках, готівка.

Обігові кошти повинні  забезпечувати безперервність виробництва  і реалізації продукції підприємства.

Оборотні засоби циркулюють у сфері виробництва й у процесі виготовлення продукції цілком споживаються, отже, цілком переносять свою вартість на створений продукт.

Засоби обігу пов’язані  з обслуговуванням процесу обігу  товарів. Вони не беруть участі в утворенні  вартості, а є її носіями. Після  закінчення виробничого циклу виготовлення продукції та її реалізації вартість оборотних засобів відшкодовується в складі виручки від реалізації продукції (робіт, послуг). Це створює можливість систематичного відтворення процесу виробництва, що здійснюється шляхом безперервного кругообігу засобів виробництва. Склад і класифікація оборотного капіталу подається на рис. 1.

Рис. 1. Склад оборотного капіталу [2]

1. Виробничі запаси містять такі елементи:

• сировину й основні  матеріали;

• куповані напівфабрикати;

• допоміжні матеріали;

• паливо;

• тару;

• запасні частини  для ремонту машин і обладнання;

• малоцінний і швидкозношувальний інструмент, оснащення, господарський  інвентар.

2. Незавершене виробництво утворює продукція, що підлягає подальшій обробці. У складі незавершеного виробництва виділяють напівфабрикати власного виробництва, тобто предмети праці, що цілком закінчені в одному цеху і підлягають подальшій обробці в інших цехах того самого підприємства.
3. Витрати майбутніх періодів утворюють витрати  підприємства на придбання необхідних для виробництва активів, як і поки що не надійшли на підприємство. Прикладом є авансовані витрати підприємства на сировину, матеріали, напівфабрикати тощо. Після одержання підприємством цих елементів у натуральній формі величина відповідних оборотних засобів переходить із групи «витрати майбутніх періодів» у групу «виробничі запаси».

Таким чином, оборотний  капітал (оборотні кошти) — це кошти, авансовані в оборотні виробничі засоби і засоби обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку.

Співвідношення оборотних  коштів, що перебувають у сфері  виробництва й у сфері обігу, є неоднаковим у різних галузях народного господарства. Пояснюється це особливостями організації виробництва, постачання, збуту, а також системи розрахунків. Для забезпечення безперервності процесу виробництва і реалізації продукції необхідно досягти оптимального співвідношення оборотних коштів у сфері виробництва й обігу. При цьому підприємство зацікавлене у зменшенні оборотних коштів у сфері обігу за рахунок поліпшення системи постачання, раціональніших форм розрахунків.