Планування потреби в обігових коштах підприємства

За рахунок обсягу реалізації, що у звітному періоді  збільшився на 30%, прибуток зріс на 209.5тис. грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Аналіз основних  показників ефективності використання  оборотних коштів ЗАТ «Киянка»

 

        Ефективність використання оборотних  коштів на підприємстві характеризується  швидкістю їх обороту (оборотністю). Оборот обігових коштів, виміряний у часі називається їх оборотністю.

        Економічне значення  оборотності  полягає в тому, що від неї  залежить  величина необхідних  підприємству сум грошових коштів  для здійснення процесу виробництва  і реалізації продукції.

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів на підприємстві необхідно розрахувати оберненість оборотних коштів, коефіцієнт оберненості оборотних коштів, коефіцієнт завантаження.

       Коефіцієнт  оберненості оборотних коштів  для попереднього періоду розраховується  наступним чином:

      Коб. = РП/Об.к.= 6080,4/934,5=6,5 (обертів),                                    (2.1)

де РП – кількість  реалізованої продукції в грошовому  еквіваленті (виручка),

     Об.к. –  середній залишок оборотних коштів.

Коефіцієнт оберненості  за звітний період розраховується аналогічно, розрахунки занесено до таблиці 2.5.

     Оберненість  оборотних коштів за попередній  період розраховується наступним  чином:

Тоб.=360/Коб.=360/6,5=55 (днів),                                                   (2.2)                                                        

Оберненість оборотних  коштів за звітний період розраховується аналогічно, результати занесено до таблиці 2.5.    

       Коефіцієнт  завантаження показує, скільки  оборотних коштів авансовано  в 1 грн. реалізованої продукції. Що менше оборотних коштів припадає на 1 грн. обороту, то ліпше вони використовуються.

Розраховується коефіцієнт завантаження наступним чином, для  попереднього періоду він складатиме:

         Кз.= Об.к./РП=934,5/6080,2=0,15                                                    (2.3)

Коефіцієнт завантаження за звітний період розраховується аналогічно, розрахунки занесено до таблиці 2.5.

Таблиця 2.5.

                        Аналіз оберненості оборотних коштів ЗАТ «Киянка»

Показник	Попередній період	Звітний період	Абсолютна різниця	Відносна різниця
Виручка, тис. грн. (РП)	6080,2	8238,9	+2158,7	+35.5%
Кількість днів періоду, що аналізується	360	360	-	-
Денна виручка, тис. грн.	80,15	105,42	+25,27	+31.5%
Наявність власних оборотних коштів, тис. грн.	934,5	1374	+439,5	+47%
Тривалість одного обороту, днів (Tоб)	55	60	+5	20%
Коефіцієнт оберненості коштів (Коб)	6,5	6	-0,5	-7,6%
Коефіцієнт завантаження, коп.(Кз)	0,15	0,16	+0,01	+6,6%

 

       За  даними таблиці 2.5. оборотність оборотних коштів ЗАТ «Киянка» за звітний період у порівнянні з попереднім періодом збільшилася на 5 днів. Це призвело до зниження коефіцієнта оборотність на 7,6%, і до збільшення коефіцієнта завантаження на 0,01 коп. (з 0,15 до 0,16 коп.). Скорочення оберненості оборотних коштів відбулося внаслідок впровадження у виробництво нових технологій по переробці молока та проведення реконструкції ділянки виробництва морозива.

       Зміна  швидкості обертання оборотних  коштів була досягнута в результаті  збільшення виручки 2158,7тис. грн. (з 6080,2 до 8238,9 тис. грн.).

        Ефективне використання оборотних  коштів є одним із резервів  підвищення ефективності діяльності  підприємства і повинно забезпечуватись  прискоренням їх оборотності  на всіх стадіях кругообігу.                  

         На стадії створення виробничих  запасів – це раціональне їх  використання, ліквідація наднормативних  запасів, удосконалення нормування, оптимальний вибір постачальників, налагодження роботи транспорту, організація складського господарства  тощо.

         На стадії незавершеного виробництва – упровадження прогресивної техніки і технологій, удосконалення форм організації виробництва, розвиток стандартизації та уніфікації, вдосконалення системи економічного стимулювання тощо.

         На стадії обігу – це раціональна організація збуту готової продукції, застосування прогресивних норм розрахунків, прискорення документообороту, дотримання договірної та платіжної дисципліни.

         Завдяки прискоренню обороту  обігових коштів можливо зекономити  кошти і збільшити обсяги виробництва без залучення додаткових фінансових ресурсів.

         У сучасних умовах господарювання  однією з проблем виробництва  є економія матеріальних ресурсів.

        Джерела економії показують, за  рахунок чого може бути досягнута економія. Шляхи економії – це способи, заходи за допомогою яких може бути досягнута економія.

          Основними джерелами економії  сировини та матеріалів є: зниження  ваги виробів, скорочення відходів  і втрат сировини та матеріалів, використання відходів,  використання вторинної сировини, зменшення і ліквідація браку.

          Основні шляхи економії матеріальних  ресурсів діляться на :

- виробничо–технологічні (якісна підготовка сировини до виробничого споживання, вдосконалення конструкції виробів, комплексна переробка сировини, застосування безвідходних та маловідходних технологій);

- організаційно–економічні (підвищення рівня науковості нормування, розробка технічно обґрунтованих норм витрат матеріальних ресурсів).

 

 

Розділ 3. Шляхи  підвищення ефективності використання оборотних коштів ЗАТ «Киянка»

 

3.1. Заходи підвищення  ефективності використання оборотних  коштів 

 

           Прискорення оборотності оборотних  коштів є першочерговою задачею  підприємств у сучасних умовах  і досягається різними шляхами.

         На стадії створення виробничих запасів такими можуть бути:

- впровадження економічно  обґрунтованих норм запасу;

- наближення постачальників  сировини, напівфабрикатів, що комплектують  вироби до споживачів;

- широке використання  прямих тривалих зв'язків;

- розширення складської  системи матеріально-технічного  забезпечення, а також оптової  торгівлі матеріалами й устаткуванням;

- комплексна механізація  й автоматизація вантажно-розвантажувальних  робіт на складах.

        На стадії незавершеного виробництва:

- прискорення науково-технічного  прогресу (упровадження прогресивної  техніки і технології, особливо  безвідхідної, роторних ліній, хімізація  виробництва);

- розвиток стандартизації, уніфікації, типізації;

- удосконалювання форм  організації промислового виробництва, застосування більш дешевих конструктивних матеріалів;

- удосконалювання системи  економічного стимулювання ощадливого  використання сировинних і паливно-енергетичних  ресурсів;

- збільшення питомої  ваги продукції, що користується  підвищеним попитом.

        На стадії обігу:

- наближення споживачів  продукції до її виготовлювачів;

- удосконалювання системи  розрахунків;

- збільшення обсягу  реалізованої продукції унаслідок  виконання замовлень по прямих  зв'язках, дострокового випуску  продукції, виготовлення продукції з зекономлених матеріалів;

- ретельна і своєчасна  добірка продукції, що відвантажується,  по партіях, асортиментові, транзитній  нормі, відвантаження в строгій  відповідності з укладеними договорами.

        Якщо говорити про поліпшення  використання оборотних коштів, не можна не сказати і про економічне значення економії оборотних фондів, що виражається в наступному:

1) Зниження питомих  витрат сировини, матеріалів, палива  забезпечує виробництву великі  економічні вигоди. Воно, насамперед, дає можливість з даної кількості матеріальних ресурсів виробити більше готової продукції і виступає тому як одна із серйозних передумов збільшення масштабів виробництва.

2) Прагнення до економії  матеріальних ресурсів спонукає  до впровадження нової техніки  й удосконалюванню технологічних процесів.

3) Економія в споживанні  матеріальних ресурсів сприяє  поліпшенню використання виробничих  потужностей і підвищенню суспільної  продуктивності праці.

4) Економія матеріальних  ресурсів у величезній мірі  сприяє зниженню собівартості промислової продукції. Істотно впливаючи на зниження собівартості продукції, економія матеріальних ресурсів надає позитивний вплив і на фінансовий стан підприємства.

        Економічна ефективність поліпшення  використання й економія оборотних  фондів досить великі, оскільки вони впливають на всі сторони виробничої і господарської діяльності підприємства.

         На кожному підприємстві є  резерви економії матеріальних  ресурсів. Під резервами варто  розуміти виникаючі або виниклі,  але ще не використані (повністю або частково) можливості поліпшення використання матеріальних ресурсів.

         В залежності від характеру  заходів основні напрямки реалізації  резервів економії ресурсів у  промисловості і на виробництві  підрозділяються на виробничо-технічні  й організаційно-економічні.

        До виробничо-технічних напрямків  відносяться заходи, зв'язані з  якісною підготовкою сировини  до його виробничого споживання, удосконалюванням конструкції машин,  устаткування і виробів, застосуванням  більш економічних видів сировини, палива, упровадженням нової техніки і прогресивної технології, що забезпечують максимально можливе зменшення технологічних відходів і втрат матеріальних ресурсів у процесі виробництва виробів з максимально можливим використанням вторинних матеріальних ресурсів.

        До основних організаційно-економічних  напрямків економії матеріальних  ресурсів відносяться: комплекси  заходів, зв'язаних з підвищенням  наукового рівня нормування і  планування матеріалоємності промислової  продукції, розробкою і впровадженням технічно обґрунтованих норм і нормативів витрати матеріальних ресурсів; комплекси заходів, зв'язаних із установленням прогресивних пропорцій, що полягають у прискореному розвитку виробництва нових, більш ефективних видів сировини і матеріалів.

        Головний напрямок економії матеріальних ресурсів на кожному конкретному підприємстві - збільшення виходу кінцевої продукції з той самою кількості сировини і матеріалів - залежить від технічного оснащення виробництва, рівня майстерності працівників, рівня організації матеріально-технічного забезпечення, кількості норм витрати і запасів матеріальних ресурсів.

        Чимале значення має скорочення  втрат у виробничому процесі,  за рахунок якого можна досягти  15-20% всієї економії матеріальних  ресурсів.

При управлінні оборотними коштами важливо також правильно вибрати метод оцінки матеріально-виробничих запасів, що у підсумку впливає на розмір прибутку підприємства.

        Функціонування оборотних коштів  розпочинається з моменту їх  формування і розміщення. Раціональне розміщення як складова управління оборотним капіталом має певні особливості не лише в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах однієї галузі. Визначальними тут є такі чинники: вид господарської діяльності, обсяг виробництва; рівень технології та організації виробництва; термін виробничого циклу; система постачання необхідних товарно-матеріальних цінностей і реалізації продукції та ін.