Планування виробничої потужності

 

Вартість 1 тонни матеріалів, вживаних для виготовлення виробу, 12500,00 грн.

Вартість 1 тонни відходів, вживаних для виготовлення виробу, 22000,00 грн.

 

Вартість сировини і основних матеріалів на 1 виріб розраховується по формулі:

                                      М = mз*Цз - mв*Цв, грн.                                   (2.25)

де М - вартість сировини і основних матеріалів, грн.;

              mз і mв - маса заготівлі і відходів, кг;

              Цз і Цв - ціна заготівлі і виробу, грн.

 

                                                mв = mз  - mч, кг                                        (2.26)

де mч - маса чистового матеріалу, кг

mв А =18,5-10,4 = 8,1 кг;

mв Б = 36,4-24,2 = 12,2 кг;

mв В = 26,3-17,5 = 9,8 кг

МА = (18,5*12500/1000) -(8,1*2200/1000)=231,25-17,82 = 213,43 грн.;

МБ = (36,4*12500/1000) -(12,2*2200/1000)=455-26,84 = 428,16 грн.;

МВ = (26,3*12500/1000) -(9,8*2200/1000)=328,75-21,56 = 307,19 грн.

          Основна заробітна плата виробничих  робітників на один виріб розраховується  по формулі:

                               ЗПосн = Ст*Т шт.к. * 1,3*1,15, грн.                          (2.27)

де ЗПосн=16,7*1,21*25,5*1*1,3*1,15 = 770,34 грн.;

   ЗПосн=16,7*1,32*65,0*1*1,3*1,15 = 2142,12 грн.;

     ЗПосн=16,7*1,50*62,5*1*1,3*1,15 = 2340,61 грн.

По вище приведеним даним  складемо калькуляцію продукції, і  розрахунки відіб'ємо в таблиці 2.8:

Калькуляція продукції                           Таблиця 2.8

статті калькуляції	виріб А - 950 шт.		виріб Б - 1150		вирібВ - 730		всього
	на одиницю виробу	всього	на одиницю виробу	всього	на одиницю виробу	всього
1. Сировина і матеріали	213,43	202 759	428,16	492 384	307,19	224 249	919 391
2. Основна зарплата виробничих робітників	770,34	731 823	2142,12	2 463 438	2 340,61	1 708 645	4 903 906
3. Додаткова заробітна  плата основних робітників	77,03	73 182	214,21	246 344	234,06	170 865	490 391
4. Відрахування на соц.  потреби	220,31	209 295	612,65	704 543	669,41	488 673	1 402 510
5. РСЭО (252%)	1 941,26	1 844 194	5398,14	6 207 864	5 898,34	4 305 786	12 357 844
6. цехові витрати (144%)	1 109,29	1 053 825	3084,65	3 547 351	3 370,48	2 460 449	7 061 625
Цехова собівартість	4 331,66	4 115 077	11879,93	13 661 924	12 820,09	9 358 666	27 135 667
7.Загальнозаводські       витрати (210%)	1 617,71	1 536 828	4 498,45	5 173 220	4 915,28	3 588 155	10 298 203
Загальнозаводська  собівартість	5 949,37	5 651 906	16378,39	18 835 143	17 735,37	12 946 822	37 433 871
8.Зовнівиробничі    витрати (3%)	178,48	169 557	491,35	565 054	532,06	388 405	1 123 016
Повна собівартість	6 127,86	5 821 463	16869,74	19 400 198	18 267,43	13 335 226	38 556 887

 

 

 

 

Складемо кошторис витрат і розрахунки відіб'ємо в таблиці 2.9                          Кошторис витрат                                                        Таблиця 2.9

Статті калькуляції	Сировина і матеріали	Основна і додаткова ЗП, грн.	Відрахування на соц. потреби, грн.	Паливо і енергія, грн.	Амортизація, грн.	Інші витрати	Всього
1. Сировина і матеріали	919 391						919391
2. Основна ЗП виробничих робітників		4 903 906					4903906
3. Додаткова ЗП виробничих робітників (10%)		490 391					490391
4. Відрахування на соц. Потреби (26%)			1 402 510				1402510
5. РСЭО		974808	206650	2058768+35998++1728=2096494	5158612+687815=5846427	2795262	11919641
6. Цехових витрат	60000	346823+1558986= =1905809	495510	45928+657720++27500=731148	907200	1304708	5404375
Цехова собівартість	979391	8 274 914	2104670	2827642	6853627	4099970	25040214
Структура витрат	4	33	8	11	27	16	100

 

 

 

 

2.6 Розрахунок показників  фінансових результатів

Згідно з таблицею 2.8 повна  собівартість окремих виробів складає.

Са = 5821463 грн.

Сб = 19400198 грн.

Св = 13335226 грн.

Для визначення гуртової ціни встановлюється норматив рентабельності виробу 20-50%. Приймаємо 30%

Прибуток на окремий виріб  розраховується по формулі:

                                                Рпр= (Ппр/С)*100%, грн.                         (2.28)

де Ппр - прибуток від реалізації продукції, грн.

Звідки витікає, що

                                                   Ппр=(Р*С)/100%, грн.                             (2.29)

Па = (30%*6128)/100% = 1838 грн.

Пб = (30%*16870)/100% = 5061 грн.

Пв = (30%*18267)/100% = 5480 грн.

 

Гуртова ціна на окремий  виріб визначається по формулі:

                                                          Ц = З +П, грн.                                     (2.30)

Ца = 1838+6128 = 7966 грн.

Цб = 5061+16870 = 21931 грн.

Цв = 5480+18267 = 23747 грн.

 

Виручка від реалізації продукції  розраховується по формулі:                                                                  У = ∑ (Ц*N), грн.                                                          (2.31)

де N - річна програма, шт.

У=7966*950+21931*1150+23747*730=7567700+25220650+17335310= =50123660 грн.

Загальний прибуток від реалізації продукції 

                              П = В-∑с, грн.      (2.32)           де ∑с - сума собівартості усіх виробів

          П= 50123660 -(5821463+19400198+13335226) = 11566773 грн.

        Для оцінки ефективності господарської діяльності підприємства розраховуються наступні показники:

1) Рентабельність продажів

                                          Рпрод = (Ппр/В)*100, грн.                                   (2.33)

                            Рпрод = (27285473/65842360)*100% = 41%

2) Рентабельність продукції

                                     Рпр = (Ппр/С)*100%                                          (2.34)

Рпр а = (1838/6128)*100 = 30%

Рпр б = (5061/16870)*100 = 30%

Рпр в = (5480/18267)*100 = 30%

Рпр заг = (11566773/38556887)*100 = 30%

 

3) Фондовіддача показує  відношення об'єму випущеної продукції  до середньорічної вартості основних  фондів. Розраховується по формулі

                                         Фвід = В / ∑ Фосн., грн.                                 (2.35)

Де ∑ Ф осн - сума вартості основних фондів, грн.

∑ Ф осн = Із буд + З уст + З т/з = 30240000+ 34390750+ 3439075 = 68069825 грн.

Із буд - вартість будівлі, грн.

З уст - вартість устаткування, грн.

З т/з - вартість транспортних засобів, грн.

          Фвід = 65842360/68069825 = 0,96

 

 

3. ПРОПОЗИЦІЇ ПО ПОЛІПШЕННЮ  ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ

          Важливим  напрямом аналітичної роботи  є розробка заходів по підвищенню  коефіцієнта виробничої потужності.

Основними заходами підвищення цього  коефіцієнта є:

1. підвищення коефіцієнта змінності
2. ліквідація "вузьких" місць у виробництві
3. поліпшення організації праці
4. зменшення простоїв устаткування
5. скорочення термінів освоєння проектних потужностей об'єктів, що знову вводяться, простій устаткування через відсутність сировини.

          Разом  з вивченням міри використання  активної частини основних фондів (по виробничій потужності) здійснюється  вивчення міри використання пасивної  частини фондів, який доповнює  характеристику  використання виробничої  потужності і показник виходу  продукції на 1 м2 виробничої площі.  Збільшення рівня цього показника  сприяє збільшенню виробництва  продукції і зниженню собівартості. Вплив зміни виробничої площі  на обсяг випуску продукції  можна розрахувати таким чином:  зміну величини виробничої потужності (у квадратних метрах) помножити  на планові або торішні показники  випуску продукції на 1 м2 площі  цехів і питомої ваги площі  цехів в загальній виробничій  площі за той же період.

          Вплив  зміни питомої ваги площі цехів  в загальній виробничої площі  можна розрахувати шляхом множення  різниці питомої ваги площі  цехів в загальній виробничій  площі по періодах на величину  фактичної виробничої площі (квадратні  метри) і випуск продукції 1 м2 площі цехів за минулий  рік за планом.

          Вплив  зміни випуску продукції на 1 м2  цехів визначається шляхом множення  різниці випуску продукції на 1 м2 площі цехів (по періодах) на виробничу площу по факту  і питома вага площі цехів  в загальній виробничій площі  по факту.

       

За результатами проведених розрахунків  зробити висновки.

          Неповне  використання виробничої потужності  по устаткуванню і площі призводить  до зниження обсягу випуску  за рахунок зростання собівартості, яка зростає за рахунок постійних  витрат.

          Зміна  величини постійних витрат, а  отже, і собівартості призводить  до зміни беззбитковості об'єму  продажів і змінює зону безпеки.

          Вивчення  узагальнювальних показників ефективності  використання основних фондів  дозволяє перейти до детальнішого  вивчення використання виробничого  устаткування. При обліку основних  фондів, передусім, перевіряється  забезпеченість господарюючого  суб'єкта устаткуванням, повнота  його використання.

          Усе  устаткування господарюючого суб'єкта  підрозділяється на наявне, встановлене і діюче, таке, що знаходиться в ремонті і на модернізації, і резервне. Оптимальною вважається ситуація, при якій за величиною наявне, встановлене і діюче устаткування приблизно однакове.

          До наявного устаткування відноситься все наявне устаткування незалежно від того, де воно знаходиться (на ділянці або на складі) і в якому стані.

        До встановленого  устаткування відноситься змонтоване  і підготовлене до роботи устаткування, що знаходиться на ділянках, в  цехах. Частина встановленого  устаткування може знаходитися  в резерві або на консервації,  в плановому ремонті і модернізації.

        До діючого  устаткування відноситься усе  що фактично працює в звітному  періоді (незалежно від часу  його роботи).

          Також  на кожному підприємстві є  бездіяльне устаткування: воно або  ще не встановлене, або встановлене,  але не діє. Причинами наявності  невстановленого устаткування є: 

невиконання планів капітального будівництва  і графіків будівельно-монтажних  робіт;

придбання устаткування без урахування реальної потреби в ньому;

зміна номенклатури продукції, що випускається.

        Для оцінки  використання устаткування, що мається  в наявності, зіставляється зі  встановленим, а встановлене з  тим, що працює, оскільки не  все наявне устаткування встановлене  і не все наявне устаткування  експлуатується. Крім того, визначаються  коефіцієнти використання наявного і встановленого устаткування.

        Завдання ефективного  повного використання устаткування  полягає в тому, щоб звести  до мінімуму кількість невстановленого  устаткування.

Введення в дію нових машин  підвищує темпи нарощування виробничих потужностей, сприяє кращому використанню засобів виробництва.