Разробка статуту для виробничего кооперативу

 

Додаток 3

Оцінка  внеску Членів Кооперативу

 

Додаток 4

Оцінка  внеску Асоційованих Членів Кооперативу

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Розділ 4. Опис процедури  державної реєстрації 

     Державну  реєстрацію кооперативу здійснюють у порядку, передбаченому для  державної реєстрації суб´єктів  підприємницької діяльності. Кооператив вважається створеним і набуває  прав юридичної особи із дня його державної реєстрації.

     Порядок державної реєстрації підприємств  регулюється Законом України  «Про державну реєстрацію юридичних  осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15 травня 2003 року. Порядок проведення державної реєстрації підприємств  включає, зокрема:

     перевірку комплектності документів, які подаються  державному реєстратору, та повноти  відомостей, що вказані в реєстраційній  картці;

     перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав  для відмови у проведенні державної  реєстрації;

     внесення  відомостей про юридичну особу або  фізичну особу - підприємця до Єдиного  державного реєстру;

     оформлення  і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного  державного реєстру.

     Державна  реєстрація підприємств здійснюється державними реєстраторами – посадовими особами, які  призначаються на посаду міським головою міста обласного  значення або головою районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації за погодженням із спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації.

     Для проведення державної реєстрації підприємства засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати  рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:

     заповнену реєстраційну картку на проведення державної  реєстрації юридичної особи;

     копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної  особи у випадках, передбачених законом;

     2 примірники установчих документів;

     документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації підприємства (за проведення державної  реєстрації підприємства реєстраційний  збір справляється у розмірі десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 170 грн).

     Залежно від виду підприємства та особливостей створення державному реєстратору  додатково подаються:

     копія рішення органів Антимонопольного комітету України або Кабінету Міністрів  України про надання дозволу  на узгоджені дії або на концентрацію суб'єктів господарювання – при  утворенні підприємства внаслідок  реорганізації у формі злиття або приєднання;

     документ, що підтверджує внесення засновниками вкладів до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) підприємства - у разі державної реєстрації підприємства, для якого законом встановлено  вимоги щодо формування статутного фонду;

     звіт  про проведення підписки на акції, який засвідчено Державною комісією з  цінних паперів та фондового ринку  України - у разі державної реєстрації відкритих акціонерних товариств;

     документ  про підтвердження реєстрації іноземної  особи в країні її місцезнаходження, зокрема витяг із торговельного, банківського або судового реєстру - у разі державної реєстрації підприємства, засновником якого є іноземна юридична особа.

     При цьому засновник повинен попередньо перевірити чи уже не зареєстрована вибрана назва підприємства.

     Вимоги  до оформлення документів, які подаються  державному реєстратору:

     повинні бути викладені державною мовою;

     якщо  документи надсилаються державному реєстратору рекомендованим листом, підпис заявника на реєстраційній картці повинен бути нотаріально посвідчений.

     установчі документи повинні містити відомості, передбачені законом;

     установчі документи підприємства викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками), якщо законом не встановлено інший  порядок їх затвердження. Підписи  засновників (учасників) на установчих документах повинні бути нотаріально  посвідчені;

     документ  про підтвердження реєстрації іноземної  юридичної особи в країні її місцезнаходження повинен бути легалізований у  встановленому порядку.

     Строк державної реєстрації підприємства не повинен перевищувати 3 робочих  дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновки 

     Виробничі кооперативи займають самостійне місце  у системі юридичних осіб приватного права.

     Законодавчу базу по функціонуванню виробничих кооперативів складають Цивільний та Господарський  кодекси України, а також Закони України "Про кооперацію" і "Про  сільськогосподарську кооперацію", в яких визначено правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні. Правовий статус виробничих кооперативів, права та обов'язки їх членів можуть встановлюватися  й іншими законами.

     Специфічні  особливості правового статусу  кооперативу, у якому його член є  одночасно працівником кооперативу  і його хазяїном, дозволяють затверджувати, що виробничий кооператив більш здатний  забезпечити соціальну рівність (саме рівність, а не зрівнялівку) його учасників.

     Кооперативи тісно зв'язані з територією, на якій вони базуються. Не переслідуючи витяг прибутку як основну мету, вони не зацікавлені у вивозі капіталу за кордон. Їхня діяльність орієнтована  на використання місцевих кадрових, сировинних, виробничих ресурсів, розширення вітчизняного виробництва, забезпечення товарами і послугами не тільки своїх членів, але і населення території, на якій діє кооператив.

     Можна сказати, що виробничі кооперативи  є одними з найбільш адекватних ринковим формам господарювання організаційно-правових форм суб'єктів підприємницької  діяльності. Це забезпечується завдяки наявності в них усіх ознак і вимог до суб'єктів підприємницької діяльності, а саме:

     а) права власності на складкове  майно (кошти), вироблену продукцію, отримані доходи, набуте за рахунок останніх та на інших законних підставах майно;

     б) наявності статусу юридичної  особи;

     в) підприємницького характеру діяльності, тобто орієнтування її на отримання прибутку;

     г) можливості широкого вибору для засновників того виду кооперативу, який найбільше відповідає їхнім інтересам і вимогам законодавства (щодо обсягу відповідальності, порядку управління справами, можливості акумулювання коштів тощо).

     Але стан правового регулювання виробничих кооперативів в Україні не відповідає потребам розвитку господарських відносин на сучасному етапі економічних перетворень.

     Тому ,на мою думку, необхідно внести зміни  в Цивільний кодекс України, виділивши  кооперативи з розділів про комерційні і некомерційні організації й  об'єднавши їх у самостійну групу  юридичних осіб - кооперативи, дати єдине поняття кооперативу, закріпити  загальні начала і принципи їхньої діяльності, а потім вказати на специфічні особливості відповідного різновиду, яких, до речі сказати, повинно  бути значно більше, ніж у Цивільному кодексі України. 
 
 
 
 
 
 

Перелік посилань

Конституція України 1996р.

2. Цивільний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та доповн.станом на 10 верес.2010р.-К.:ПАЛИВОДА А.В.,2010.

3. Господарський кодекс України.-К.:Юрінком Інтер,2010.

4. Закон  України "Про кооперацію" від  10.07.2003 р.

5. 10.Закон  України "Про сільськогосподарську  кооперацію" від 17.07.2004р.

6. 11.Закон  України "Про державну реєстрацію  юридичних осіб та фізичних  осіб-підприємців" від 20.08.2010р.

7. Конституція СРСР 1936р.

8. Цивільне право України. Загальна частина: підручник/за ред.О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової, Р.А.Майданика.-3-тє вид.,перероб. і допов.-К.:Юрінком

9. Вінник О.М. Господарські товариства і виробничі кооперативи: правове становище.- К.:Знання,1998.

10. Кучеренко  І.М. Організаційно-правові форми  юридичних осіб приватного права:Монографія. –К.:Інститут держави і права  ім..В.М.Корецьког

11. Мілаш В.С. Господарське право. Курс лекцій: У 2 ч.- Ч.1- Х.:Право,2008.

12. Конституція СРСР 1936р.

13. Цивільне право України:Академічний курс:Підруч.:У двох томах/За заг.ред.Я.М,Шевченко.-Т.1.Загальна частина.- К.:Концерн "Видавничий Дім "Ін Юре",2004.

14. Науково-практичний  коментар Цивільного кодексу  України: у 2 т.- 4-те вид.,перероб.  і допов./за ред..О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової, В.В.Луця.-К.:Юрінком Інтер,2011.

15. Заіка  Ю.О.Українське цивільне право.Навч.посібник.-К.:Істина,2005.

16. Цивільне право: навчальний посібник / За заг. ред. Р.О. Стефанчука. – К.: Наукова думка, 2004.

17.Ромовська  З. Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник,- К.: Атіка, 2005.