Ринковий механізм: сутність, структура, принципи функціювання

ЗМІСТ

 

Вступ……………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти дослідження ринку…………………………….5

1.1Поняття, сутність та  функції ринку…………………………………………..5

1.2Види ринків…………………………………………………………………...10

1.3Інфраструктура ринку………………………………………………………..14

РОЗДІЛ 2. Структура ринкового механізму…………………………………...18

2.1 Сутність попиту і фактори, що його визначають. Закон попиту…………18

2.2 Сутність пропозиції  і фактори, що її визначають. Закон пропозиції…….21

2.3 Взаємодія попиту і  пропозиції. Ринкова рівновага………………………..23

РОЗДІЛ 3. Розвиток ринкового механізму в сучасних умовах………………27

3.1 Нові тенденції  в розвитку ринкового механізму  на рубежі 20-21 віків…27

3.2 Проблеми  та шляхи розвитку ринкового  механізму в Україні…………..28

Висновки…………………………………………………………………………33

Список  використаної літератури……...............................................................35

Додатки

ринок попит пропозиція рівновага

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Поняття ринку  в загальних рисах відомо будь-якій людині, яка здійснює якісь покупки. У той же час поняття ринку багатопланове. Зміни, що тут відбуваються, цікавлять та зачіпають величезну кількість людей.

Дати коротке  й однозначне визначення ринку важко, насамперед тому що це не застигле раз  і назавжди явище, а процес еволюції економічних відносин людей з приводу виробництва, обміну та розподілу продуктів праці та ресурсів, що надходять у індивідуальне і виробниче споживання.

Ринок являє  собою особливу, універсальну систему  принципів використання обмежених  ресурсів у сферах і галузях, які  задовольняють інтересам зростаючого добробуту суспільства.

Сучасна економіка  – це постійний рух масових  товарів, грошей та доходів, які переміщуються  назустріч один одному. Товари виробляються і доставляються у найвіддаленіші точки, де люди здатні протиставити їм або інші товари, або грошові доходи, отримані від продажу своїх товарів. Ці потоки переміщуються назустріч один одному з метою взаємного обміну. Якщо їх кількісні та якісні параметри співпадають і відповідають потребам людей, їх обмін здійсниться. Одні учасники процесу обміну отримають необхідні їм товари, а інші – грошовий еквівалент цих товарів.

Ринок неупереджено і жорстко здійснює відбір ресурсів, товарів і способів виробництва. Для одних учасників ринку  вимоги цього відбору виявляються  непомірними, і вони вибувають з «гри» через збитки і банкрутство. Економічний успіх, прибутки інших учасників свідчать про вдало вибрані виробничі рішення, способи зростання і напрямки діяльності.

Актуальність  даної теми визначається тим, що в умовах перехідної економіки України дуже важливим аспектом є дослідження функціонування ринкового механізму для підвищення економічного потенціалу країни. Ринкове регулювання економічного зростання являє собою цілісну систему і включає в себе сукупність ринкових і державних механізмів, що діють на різних рівнях народного господарства. Нерозвиненість і неефективність діючих в Україні ринкових механізмів стримує вихід економіки з тривалої кризи. В останні роки пожвавлення темпів зростання було викликане не розвитком конкурентних механізмів, а наявністю виробничих і фінансових резервів нарощування випуску продукції. У зв’язку з цим особливо актуальним стає аналіз факторів економічного зростання, пов’язаних з розвитком ринкового механізму, взаємодією попиту і пропозиції, рівноважної ціни, трансформацією регулюючих функцій держави та ін.

Метою роботи є теоретико-методологічне дослідження сутності, структури, функцій ринкового механізму та його розвитку і функціонування в Україні в сучасних умовах.

Відповідно  до поставленої мети визначені наступні задачі:

• дослідити ринок, його види та інфраструктуру;
• обґрунтувати функціонування ринку за допомогою його основних елементів – попиту, пропозиції та рівноважної ціни;
• проаналізувати основні проблеми і шляхи розвитку ринкового механізму в Україні.

Предметом дослідження є ринковий механізм, його зміст, структура і функціонування.

Об’єкт  дослідження – процес розвитку ринкового механізму в Україні.

Теоретична  і методологічна основа дослідження. Для реалізації поставлених у курсовій роботі задач були використані такі методи: діалектичний – при дослідженні сутності ринку; історичний – при аналізі розвитку ринку; статистичний і функціональний – при дослідженні величини попиту та пропозиції на ринку праці в Україні.

Інформаційною основою дослідження є наукова література, періодичні видання, законодавчі та нормативні акти України, матеріали Державного комітету статистики України.

 

 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти дослідження ринку

 

1.1Поняття,  сутність та функції ринку

 

Виникнення  ринку безпосередньо пов’язане  з появою суспільного поділу праці. Вже на зорі цивілізації відбувся великий розподіл праці між землеробськими і скотарськими племенами. Поділ праці, його диференціація і спеціалізація в кінцевому підсумку призвели не тільки до підвищення продуктивності й ефективності суспільного виробництва, але і до неминучості обміну продуктами цієї праці. Поступово такий обмін розширювався й удосконалювався від випадкового обміну продуктами праці первісних племен до сучасного ринку, де в якості загального еквіваленту вартості виступають гроші.

Ринок як самостійне явище являє собою складне  утворення, що має свою власну структуру, специфічні умови функціонування і  розвитку. З часу виникнення ринку  різні напрями та школи економічної  думки неоднозначно трактували його сутність.

У працях А. Сміта  і Д. Рікардо поняття «ринок»  не отримало чіткого визначення, оскільки вони відносили його до зовнішніх, поверхневих  явищ економіки, а тому використовували  переважно при характеристиці ринкового  попиту [1,ст.40].

Першу спробу дати наукове трактування ринку через визначення місця його дислокації зробив французький економіст О. Курно. На його думку, це – будь-який район, де взаємовідносини покупців і продавців настільки вільні, що ціни на одні й ті самі товари мають тенденцію легко і швидко вирівнюватися [1,ст.40].

Англійський економіст  А. Маршалл стверджував, що чим досконаліше  ринок, тим більше тенденція до того, щоб у всіх його пунктах в один і той же час за одну і ту ж  річ платити однакову ціну [2,ст.40].

У підручнику "Економікс" ринок розглядається як «інститут або механізм, який зводить покупців (представників попиту) і продавців (постачальників) окремих товарів і послуг» [3,ст.40].

Американський економіст П. Хейне говорив, що ринок  – це набір взаємозв'язків або  процес конкурентних торгів [1, ст.40], а англійський економіст У. Джевонс розумів ринок як групу людей, що вступають у ділові відносини і укладають великі угоди з приводу будь-якого товару [1,ст.40].

Видатний економіст, лауреат Нобелівської премії Ф. Хайєк  визначав ринок як складний передавальний пристрій, що дозволяє з найбільшою повнотою і ефективністю використовувати інформацію, розсіяну серед незліченної безлічі індивідуальних агентів[4,ст.40].

Британська  енциклопедія «Encyclopedia Britannica» трактує ринок як сукупність інструментів, за допомогою яких здійснюється обмін товарами та послугами в результаті контактів покупців і продавців один з одним. Контакт може здійснюватися прямо або через індивідуальних посередників або організації [5,ст.40].

Наведені визначення свідчать про те, що їх автори виходять із західної традиції в розумінні предмета економічної науки, тобто не звертаються до вивчення виробничих або економічних відносин. Крім того, у перших двох визначеннях акцентується увага на тенденції ринку до вирівнювання цін і, таким чином, виявляється його важлива функція. При цьому не слід обмежувати ринок лише сферою товарного обміну, оскільки ринок передбачає і грошовий обіг, у тому числі обіг цінних паперів.

У сучасній політичній економії, відповідно до предмету даної  науки, при визначенні сутності ринку, на перший план висувається характеристика відповідної йому системи економічних відносин. Робиться також спроба пов'язати сутність ринку з його певними функціями, наприклад, формуванням попиту та пропозиції, цін на товари.

Сучасна наукова література дає багато визначень поняттю «ринок», серед яких найбільш поширені наступні:

• Ринок – це взаємодія, в яку люди вступають для торгівлі один з одним;
• Ринок – це форма організації і функціонування суспільного виробництва, заснований на економічній свободі, конкуренції, приватній власності, вільному ціноутворенні, спонтанному порядкові;
• Ринок – це система економічних відносин, пов’язаних з обміном товарів та послуг на основі широкого використання різноманітних форм власності, товарно-грошових і фінансово-кредитних механізмів.

Отже, поняття  ринок можна розглядати як у вузькому, так i широкому розумiннi. У першому  – це форма економічного обміну, в другому – система відносин господарювання, здатна вирішувати життєво  важливі завдання у сферах суспільного виробництва, обміну, розподілу та споживання.

Як явище  господарського життя ринок з’явився багато сотень років тому як наслідок природно-історичного розвитку виробництва  і обміну, що породили товарне ведення  господарства. Відбувалося це через  розвиток суспільного поділу праці, появу економічно самостійних, юридичних суб’єктів і перехід від натурального виробництва до прямого продуктообміну, а потім і до товарного обміну на ринку.

Основними ознаками, що визначають суть ринку, є: доступність  для будь-якого споживача всіх товарів, представлених на ринку (вiдсутнiсть фондування, карток, талонів та інших обмежуючих форм розподілу); необмежена кiлькiсть конкурентів, абсолютно вільний вхід у ринок та вихід з нього; повна інформація учасників конкуренції щодо пропозиції, попиту, цін, норм прибутку та ін.; свобода реалізації товарів i послуг, вибору товарів споживачем та прийняття рішень; пануючий диктат споживача.

У ринкового  механізму, як і у будь-якого явища, є окрім переваг і недоліки.

До переваг  ринку відносять: ефективний розподіл ресурсів – ринок направляє ресурси на виробництво необхідних суспільству товарів; можливість його успішного функціонування при наявності дуже обмеженої кількості інформації – достатньо мати дані про ціну та витрати виробництва; гнучкість, високу адаптивність до зміни умов. Так, коли в 70-ті роки різко збільшилися ціни на енергоносії, ринок відповів на це розробкою альтернативних джерел енергії тощо; оптимальне використання результатів НТП; свободу вибору та дій споживачів і підприємців. Вони незалежні в прийнятті рішень, наймі робочої сили тощо; спроможність задовольняти різноманітні потреби, підвищенню якості товарів і послуг.

До недоліків  ринкового механізму можна віднести в першу чергу створення монополій, які намагаються заволодіти всім ринком, що може призвести до руйнування рівноваги та ефективності виробництва на ринку, а може, навіть і руйнування самого ринку. Бажання максимізації прибутку за рахунок витрат виробництва веде до забруднення довколишнього середовища. Справа в тому, що ринок ігнорує інтереси тих, хто не є ні продавцем, ані покупцем даного товару.

Стихійно пристосовуючись  до змін суспільних потреб, ринок лише заднім числом сигналізує про утворені диспропорції, наприклад про те, що якогось товару вироблено більше, ніж потрібно. Це супроводжується втратами ресурсів. Циклічний розвиток виробництва супроводжується недовикористанням ресурсів, включаючи і трудові.

Ринок також  не може реалізувати принцип соціальної справедливості, адже питання про  те, для кого виробляти, вирішується на користь тих, хто має більші доходи. Тому багато життєво необхідних товарів та послуг недосяжні бідним сім’ям. Ринковий механізм не призначений вирішувати цю задачу.

Орієнтуючись  лише на індивідуалізований попит, ринок  не в змозі вловити суспільні потреби, які задовольняються у формі так званих суспільних благ (розвиток культури, охорона суспільного порядку, охорона здоров’я тощо).

Більш повно i глибоко  суть ринку можна розкрити через  функції, які він виконує. До основних функцій слід віднести: регулюючу, стимулюючу, сануючу, інтегруючу, інформаційну, розподільчу.

Регулююча функція  забезпечує постійність зв’язків між  різними галузями виробництва, за допомогою  ринку встановлюються основні мікро- та макропропорції в економіці, у  виробництві та обміні. Через конкуренцію ринкові відносини активно впливають на зниження витрат на виробництво будь-якого товару, на впровадження досягнень науково-технічної революції, на задоволення платоспроможного попиту населення. Ринок – найбільш досконалий інструмент саморегулювання товарного виробництва. Він визначає, «що», «як» і «для кого» виробляти.

Стимулююча  функція полягає в тому, що на ринку виграє той, хто найбільш раціонально  використовує фактори виробництв для  одержання найкращих кінцевих результатів, застосовуючи найновіші досягнення науки, техніки, організації праці та управління. Головне в цій функції полягає в тому, що ринок стимулює виробництво саме тих товарів, які необхідні споживачам.

Сануюча функція  полягає в тому, що завдяки конкуренції  суспільне виробництво звільняється від економічно слабких, нежиттєздатних підприємств. Ринок – це найоб’єктивніший суддя і найдемократичніший механізм економічного відбору ефективно діючих господарств. Процес відбору – жорстокий і безжалісний, але скаржитися можна хіба що на свою некомпетентність. Реалізуючи цю функцію, ринок підвищує прибутковість економіки в цілому.

Ринок також  «зшиває» економіку в єдине ціле, розвиваючи систему горизонтальних і вертикальних зв’язків (підприємств, галузей, регіонів), в тому числі зовнішньоекономічних. У цьому проявляється інтегруюча функція ринку. Ринок сприяє проникненню товарів у різні країни і куточки світу. Обмін товарами між країнами здійснюється за світовими цінами, які будуються на інтернаціональній вартості. Якщо ж на ринок потрапляє товар, витрати на виготовлення якого перевищують суспільно необхідні інтернаціональні витрати праці, то їхній власник стає неконкурентоспроможним.