Сутність ринкової рівноваги та її механізм

 

Розрахуємо розмір інтервалу  обсягу фактичного товарообігу:

,

де   ; тис.грн.;  тис. грн.

  

        Інтервали товарообігу:

 

 

 

 

 

Звідси, перша група за обсягом фактичного товарообігу має 27 магазинів, друга – 5 і т.д.

                                                                                                              Таблиця 1.3.                        

       Розподіл  магазинів за обсягом фактичного товарообігу

№ п/п	Групи обсягу фактичного товарообігу, тис.грн	Кількість магазинів	Питома вага магазинів, %	Кумулятивна частота
1	7,4 – 60,12	26	65	26
2	60,12 – 112,84	5	12,5	31
3	112,84 – 165,56	3	7,5	34
4	165,56 – 218,28	3	7,5	37
5	218,28 – 271	3	7,5	40
	Разом:	40	100

 

Висновки: за результатами  групування можна зробити висновок, що 65%  магазинів мають фактичний товарообіг від 7,4 до 60,12 тис.грн. Питома вага значних магазинів (від 218,28 до 271 тис.грн.) невелика – 7,5%.

   Таблиця  1.4.                        

           Групування  магазинів за обсягом фактичного товарообігу

№ п/п	Групи обсягу фактичного товарообігу, тис.грн	К-ть магазинів	Роздрібний товарообіг фактичний, тис.грн.		Роздрібний товарообіг за планом, тис.грн.		Витрати обігу, тис.грн.
			загалом	на 1 магазин	загалом	на 1 магазин	загалом	на 1 магазин
1	7,4 – 60,12	26	829,6	31,9	820,0	31,5	48,6	1,9
2	60,12 – 112,84	5	394,3	78,86	382,7	76,54	19,9	4,0
3	112,84 – 165,56	3	475,0	158,3	468,7	156,2	14,0	4,7
4	165,56 – 218,28	3	534,7	178,2	535,6	178,5	21,9	7,3
5	218,28 – 271	3	735,8	245,3	734,4	244,8	7,3	2,4
	Разом:	40	2969,4	74,24	2941,4	73,5	111,7	2,8

 

Висновки: розглядаючи першу групу магазинів, неважко помітити, що 65%  магазинів мають фактичний товарообіг від 7,4 до 60,12 тис.грн.  А в останній, п’ятій групі -  7,5%  мають найбільший роздрібний товарообіг фактичний (735,8 тис.грн.) та за планом (734,4 тис.грн.). Це свідчить про обернену залежність товарообігу та його витратів від кількості магазинів.

 

         

                

Рис. 1.1Гістограма  розподілу  магазинів за фактичним товарообігом

 

Рис. 1. 2. Кумулята розподілу магазинів за фактичним товарообігом

№ 4(1)

 

За наступними даними розрахувати  всі можливі види відносних величин. Зробити висновки.

                                                                                                 Таблиця 2.1.

Вихідні дані

Основні фонди підприємства, тис. грн.				Обсяг товарної продукції, тис. грн.
виробничі		невиробничі
Роки
2008	2009	2008	2009	2008	2009
400	440	190	200	1400	1350

 

Розв’язок: 

 

Відносні показники динаміки:

                   ( +10%)

 

                                     ( +5,3%)

 

       (+8,5%)

 

                                                   ( -3,57%)              

Основні фонди підприємства на 8,5% збільшені у 2009 році порівняно з 2008 роком. Виробничі фонди підприємства  у 2009 році  збільшилися порівняно з 2008роком на 10%, а невиробничі – збільшилися на 5,3%. Вартість товарної продукції зменшено на 3,57 %.

 

Таблиця 2.2.

Структура основних фондів.

Фонди	2008		2009		Структурні здвиги п.п.
	тис.грн.	ст-ра, %	тис. грн.	ст-ра, %
Виробничі	400	67,8	440	68,75	+0,95
Невиробничі	190	32,2	200	31,25	-0,95
Всього	590	100	640	100	0

 

           Відносні  показники координації  (ВПК)- співвідношення частин сукупності між собою:

• У 2008 році

;

 

 

• У 2009 році

 

 

 

У 2008 році вартість виробничих фондів була у 2,1 рази більше, ніж вартість невиробничих фондів. Вартість невиробничих фондів склала 47,5% вартості виробничих фондів.

У 2009 році вартість виробничих фондів була у 2,2 рази більше, ніж вартість невиробничих фондів; вартість невиробничих фондів складала 34,5% вартості виробничих фондів.

             Відносний показник інтенсивності  розвитку (ВПІР)

Фондовіддача:

• У 2008 році

 

• У 2009 році 

 

 

У 2008 році на 1 грн. капіталу отримали товарної продукції на  2,37 грн., а у 2009 році – на 2,1 грн. 

Розрахуємо показники фондомісткості.

• У 2008 році

 

 

• У 2009 році

 

2008 році на 1 грн. товарної  продукції затрачено основного капіталу на суму 72,1 коп., а у 2009 році – на 47,4 коп.

 

 № 5 (3)

 

Житловий фонд України  в 2008-2009 роках характеризується такими даними. Розрахувати середню площу в розрахунку на 1 мешканця в 2008 і в 2009 роках. Пояснити застосування форми середньої величини.

                                                                                            

   Таблиця 5.1.

Тип фонду	2080 рік		2009 рік
	Площа в розрахунку на 1 мешканця,	Загальна площа житлового  фонду, млн.	Площа в розрахунку на 1 мешканця,	Загальна площа житлового  фонду, млн.
Міський	14,2	580,3	14,0	36,2
Сільський	25,0	308,4	25,3	16,4

 

Розв’язок:

Середня площа в розрахунку на одного  мешканця (використаємо формулу  розрахунку середньої  гармонійної  зваженої)

2008 рік 

 

 

2009 рік (використовуємо  формулу середньої арифметичної  зваженої)

 

Висновок: середня площу в розрахунку на 1 мешканця в 2008 і в 2009 роках складала   та   відпоідно.

 

№ 6(2)

 

 

За даними про розподіл колгоспів по врожайності зернових культур (без повторний 10% відбір), які  наведені в таблиці визначити  розмір посівної площі в середньому на один колгосп, середню врожайність  зернових культур по усім колгоспам разом, моду і медіану, показники варіації, похибку вибірки середньої врожайності з ймовірністю 0,954.

 

 

Врожайність,	Число колгоспів	Посівна площа в середньому  на один колгосп, га
	S	K
До 16	24	24
16-18	28	24
18-20	15	10
20-22	13	10
22-24	10	18
24-26	8	8
26-28	12	15
28-30	12	18
Понад 30	6	14

 

Розв’язок:    

Визначимо розмір посівної площі в середньому на один колгосп

 

 

 

 Середня  врожайність зернових культур по усім колгоспам разом

 

 

 

У інтервальних рядах розподілу моду визначають за формулою:

 

 

      – мода;

 – початкове  значення модального інтервалу  (інтервалу, що має найбільшу частоту ознаки);

 – величина модального інтервалу;

 – частота  модального інтервалу;

 – частота  інтервалу, що передує модальному;

             – частота інтервалу, наступного за модальним.

Отже,

     Медіана:

 

       – місце медіани, а – сума частот.

Медіанний інтервал   – 16-18

Медіана в інтервальному ряду розраховується за формулою:

 

 

 

Висновки: 50% колгоспів мають врожайність ., а інші 50% - вище .

Показники варіації.

1. Розмах варіації

     

   Врожайність  варіює в інтервалі , тобто від 31 до 15.

2. Середнє лінійне відхилення

 

 

Урожайність зернових культур відхиляється від від середньої урожайності в той чи інший бік на 4,52 , тобто

 

3. Дисперсія

 . 

4. Середнє квадратичне відхилення

=

 

Врожайність зернових культур  відхиляється від рівня середньої врожайності  на 5,2

 

 

 

 Середня величина типова  для даної сукупності, а сукупність  – однорідна. 

5. Коефіцієнт варіації

 

 

Отже, врожайність зернових культур в середньому відхиляється від середньої врожайності зернових культур   на 25,96%, тобто варіація ознак у сукупності значна

 Похибка вибірки. За у мовою задачі , а отже .

 

де  - випадкова помилка вибірки;

 

 – коефіцієнт довіри, величина, що залежить від ймовірності  появи помилки.

Розрахуємо випадкову  помилку вибірки при безповторному відборі:

 

 

 

 

 

Діапазон 

.

З ймовірністю 0,954 можна стверджувати, що середня врожайність зернових культур буде знаходитися у межах від 20,24 до 19,82 .

 

Таблиця 5.2.

Проміжні розрахунки

Врожайність	SK  ()	(врожайність)						Кумулятивна частота
До 16	576	15	8640	5,03	2897,28	25,3	14572,8	576
16-18	672	17	11424	3,03	2036,16	9,2	6182,4	1248
18-20	150	19	2850	1,03	154,5	1,1	165	1398
20-22	130	21	2730	0,97	126,1	0,9	117	1528
22-24	180	23	4140	2,97	534,6	8,8	1584	1708
24-26	64	25	1600	4,97	318,08	24,7	1580,8	1772
26-28	180	27	4860	6,97	1254,6	48,6	8748	1952
28-30	216	29	6264	8,97	1937,52	80,5	17388	2168
Понад 30	84	31	2604	10,97	921,48	120,3	10105,2	2252
Всього	2252		45112		10180,32		60443,2