Сутність та соціально-економічні наслідки інфляції

 

Кафедра економічної теорії

 

 

 

 

Курсова робота

на тему:

Сутність та соціально-економічні наслідки інфляції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

Київ-2010

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………….……2

1. Поняття інфляції її види та причини її виникнення……………………………3
1. Поняття інфляції…………………………………………………………...…3
2. Види інфляції…………………………………………………………………3
3. Причини інфляції………………………………………………………….....6
2. Теорії інфляції…………………………………………………………………..10

2.1 Кейнсіанська теорія інфляції……………………………………………….10

2.2 Монетаристська концепція інфляції…………………………………….…11

2.3 Теорія інфляції, викликаної надлишковими витратами виробництва..…11

3. Наслідки інфляції…………………………………………………………….….12

3.1 Знецінення заощаджень………………………………………………...….12

3.1 Зменшення купівельної спроможності населення……………………….13

3.3 Зниження мотивації до трудової та підприємницької діяльності….……14

4. Методи боротьби з інфляцією…………………………………………….…….15

4.1 Гасіння інфляційних очікувань……………………………….…………...15

4.2 Ефективна монетарна політика……………………………….………..….16

3. Скорочення бюджетного дефіциту...............................................................17
4. Раціоналізація зовнішньоекономічної політики…………….………..….20

4.5 Тактичні антиінфляційні заходи………………………………………….21

5.Особливості  інфляційного процесу в Україні………………………………….24

Висновок…………………………………………………………………………....30

Список  використаної літератури………………………………………………… 31

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Найбільш  ефективним показником функціонування економіки держави є її фінансова стабільність. Фінансова система не тільки забезпечує взаємозв’язки в економіці, вона є одним з найвпливовіших важелів макроекономічного регулювання, інструментом, за допомогою якого уряд має змогу регулювати економічний розвиток. Саме тому діяльність виконавчої влади кожної країни спрямована на забезпечення стабільності фінансово-кредитної системи та фінансового стану в цілому. Запорукою цього, серед іншого, має бути стан “керованості” інфляційними процесами. Необхідність у цьому викликана тим, що інфляція не лише призводить до тяжких соціально-економічних наслідків – за умов інфляції втрачається ефективність дії та відбувається деформація інструментів макроекономічного регулювання.

Проблема  інфляції є складовою частиною теорії грошей. Інфляція – це одна з найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки в багатьох країнах  світу, що негативно впливає на всі  сторони життя суспільства.

Є різні  погляди на природу і причини  інфляції, але переважають два  напрями: перший розглядає інфляцію як суто грошове явище, спричинене порушенням законів грошового обігу; другий – як макроекономічне явище, спричинене порушенням пропорцій суспільного відтворення, і на сам перед між виробництвом і споживанням, попитом і пропозицією товарів.

Тим часом  інфляція є складним, багатостороннім  явищем, причини якого – у взаємодії  фактоів сфери виробництва і  сфери обігу.

Особливо  виразно деформація економічних  механізмів проявляється в умовах гіперінфляції. В економічній науці вважається, що інфляція переходить в гіперстадію  за умов перевищення швидкості росту  цін 50% на місяць. Інфляція в Угорщині після ІІ Світової війни була найвищою з усіх, відомих в  історії світової економіки. 3 червня 1946 року були випущені банкноти на суму мільярд білліонів (1 млрд.млрд.).

Ось чому вивчення інфляції є таким важливим і актуальним. У своїй роботі я  намагався визначити суть, причини  і наслідки та методи боротьби з  інфляцією.

1. Поняття інфляції та причини її виникнення

 

1. Поняття інфляції

Явище інфляції відоме ще з IV-III ст.. до н.е., або з часу, коли грошовим товаром у світі стає срібло. У найзагальнішому визначенні інфляція – це знецінення грошей внаслідок перевищення кількості грошових знаків, що перебувають у обігу, суми товарних цін. Не кожне підвищення цін є інфляційним. Якщо підвищення цін відбулося через подорожання сировини, електроенергії, поліпшення якості продукції, що призвело до збільшення витрат виробництва, то знецінення грошей є наслідком зростання цін. Якщо зростання цін відбулося через надмірну грошову та кредитну емісію, порушення законів грошового обігу, то зростання цін є наслідком знецінення грошей. Другий випадок точніше відображає реальний зміст поняття «інфляція», означає появу грошових знаків, не забезпечених товарною масою. [6 с.142-143]

Інфляція (лат. Inflatio – розбухання) – знецінення грошей, зниження їх купівельної спроможності, що виявляється у зростанні цін. [6 с.142-143]

1.2 Види інфляції

Інфляція  може набувати різноманітних форм:

• Відкрита інфляція – це така інфляція, коли держава вживає заходи, спрямовані на безпосереднє стримування цін на товари і послуги, з одного боку, і доходів населення – з іншого.
• Повзуча інфляція – інфляція, що розвивається поступово,  коли ціни зростають значною мірою (не перевищує 10% на рік)
• Помірна інфляція (2-5% на рік) у розвинутих країнах заходу не розглядається як негативний фактор. Навпаки, вважається, що вона стимулює розвиток економіки, надає їй необхідного динамізму.
• Галопуюча інфляція – інфляція, коли ціни зростають швидко             на  10-100% щорічно. На стадії галопуючої інфляції.
• Гіперінфляція – інфляція, коли ціни зростають астрономічно – на 1-2% щодня або сягають 1000% і більше на рік. Вона означає глибоку економічну і соціальну кризу в країні.
• Збалансована інфляція – інфляція, коли ціни товарів різних товарних груп відносно один одного не змінюються. Ціни підвищуються досить повільно й одночасно на більшість товарів та послуг.
• Незбалансована інфляція – інфляція, коли співвідношення цін у різних товарних груах змінюються на різні відсотки і по різному на кожний тип товару.
• Очікувана інфляція – зазвичай помірна інфляція, яку можна спрогнозувати на будь-який період. Досить часто це є прямим результатом антиінфляційних дій уряду.
• Неочікувана інфляція – характеризується раптовим стрибком цін, зумовленим збільшенням під впливом інфляційних очікувань суспільного попиту населення на споживчі товари, товаровиробників – на сировину та засоби виробництва.
• Інфляція попиту – це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту. Спричинити її може в основному збільшення державних замовлень (наприклад, військових), попиту підприємців на засоби виробництва в умовах повної зайнятості й майже повної завантаженості виробничих потужностей, а також зростання купівельної спроможності трудящих (зростання заробітної плати) в результаті, наприклад, узгоджених дій профспілок. Усе це спричиняє утворення надлишку грошей порівняно з кількістю товарів, призводить до підвищення цін. Таким чином, надлишок платіжних засобів в обігу створює дефіцит пропозиції, коли виробники не можуть адекватно реагувати на зростання попиту.
• Інфляція пропозиції (витрат) – це зростання цін внаслідок підвищення витрат виробництва чи скорочення сукупної пропозиції. Причинами збільшення витрат можуть бути зростання цін на сировину, енергоносії, підвищення заробітної плати, олігополістична політика держави та ін. Збільшення витрат виробництва на одиницю продукції в економіці скорочує прибутки й обсяг продукції, який підприємці готові запропонувати за наявного рівня цін. Внаслідок цього зменшується сукупна пропозиція товарів та послуг, що, у свою чергу, підвищує рівень цін.
• Стагфляція  - це інфляція, що супроводжується стагнацією виробництва й одночасно зростанням рівня цін і безробіття. [1 c.179-183]

 

Інфляція також може виникнути, якщо суспiльство намагатиметься витрачати  бiльше, нiж дозволяють виробничi потужностi економiки. Коли сукупнi витрати перевищують  обсяг продукту при повнiй зайнятостi, вiдбувається пiдвищення рiвня цiн. Отже, надмiрний обсяг сукупних витрат носить iнфляцiйний характер. У цьому разi уряд зобов'язаний лiквiдувати надлишковi витрати. Вiн може цього досягнути  головним чином через скорочення власних видаткiв, а також пiдвищенням  податкiв з метою скорочення доходiв  приватного сектору. Інфляція є тонке  соціально-економічне явище , породжене диспропорціями виробництва в різних сферах ринкового господарства. Одночасно інфляція - одна із найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки практично всіх країн світу.[10]

Найважливішим показником інфляції є динаміка індексу цін.

Індекс цін – коефіціент, що показує, у скільки разів змінився загальний  рівень цін за даний період.

Темп інфляції = Рn – Ро / Ро * 100%,

де Рn – індекс цін поточного (звітного) періоду

Ро – індекс цін базисного  періоду

Зростання iндексу цiн визначає рiвень iнфляцiї. Темп iнфляцii є темпом змiни загального рiвня цiн i показує  ступiнь знецiнення грошей.

Протилежним до iнфляцiї поняттям є дефляцiя, яка має мiсце тодi, коли загальний рiвень цiн падає. Дефляцiя траплялася вкрай рiдко  в кiнцi ХХ ст. Пiдтримувана дефляцiя, коли цiни постiйно падають протягом декiлькох рокiв, як правило, асоцiюсться з перiодами глибокої депресii. [2]

1.3 Причини інфляції

У докапіталістичну епоху знецінення грошей відбувалося внаслідок втрати довіри до монет, в які при карбуванні закладалося менше металу (порівняно з офіційно встановленою кількістю), або внаслідок зниження вартості виробництва золота. Така інфляція мала обмежений характер.

На нижчій стадії розвитку капіталізму інфляція виникала лише під час війн та воєнної  розрухи. У цей час держава  могла вдатися до надмірної емісії паперових грошей і припинити  їх обмін на золото. Так у продовж  ХІХ ст.. мали місце два періоди  загального підвищення цін: у перші  два десятиліття під впливом  наполеонівських війн і у 50-70-ті роки під час Кримської, Франко- прусської воєн та громадянської війни у США. Після закінчення війн рівень цін знижувався, тому наприкінці ХІХ ст. вони були на такому ж рівні як і на початку століття. В інших ситуаціях панування золотого стандарту, тобто вільного обміну банкнот на золото, вартість банкнот не відхилялась від купівельної спроможності золота.

 

 

На вищій  стадії розвитку капіталізму, що почалась на рубежі ХІХ  - ХХ ст., інфляція набула постійного та загального характеру, охопивши майже всі розвинуті країни. Її темпи були високими, а в деяких країнах навіть стрімкими.

У розвинутих країнах головними причинами  інфляції є: монополістичні тенденції  в економіці та панування монополій; крах золотого стандарту; надмірне зростання державного дефіциту і державного боргу, спричиненого значним розширенням непродуктивного державного споживання, насамперед військовими витратами. Саме за умов панування монополій виразно виявляється тенденція до загального підвищення цін, які навіть під час економічних криз знижуються незначною мірою, а в окремі періоди навіть зростають. Це посилює невідповідність між грошовою і товарною масою. Така ситуація поглиблюється через відсутність обміну банкнот на золото. [10]

Незалежно від стану  грошової сфери товарні ціни можуть підніматися в наслідок змін в  динаміці виробничої праці, циклічних  і сезонних коливань, структурних  зрушень в динаміці виробництва, монополізації ринка, державного регулювання  економіки, введення нових податків, зміна конюктури ринку, дія зовнішньо  економічних зв’язків, стихійних  лих і т.д. Отже ріст цін викликається  різними причинами. Але не всякий ріст цін - інфляція. Серед вище згаданих причин росту цін важливо виділити справді інфляційні.[8]

Так ріст цін, пов’язаний з циклічними коливаннями конюктури, неможна назвати інфляційним. По мірі проходження різних фаз циклу (особливо в його «класичній» формі  характерній для ХІХ - початку  ХХ століття) буде мінятися і динаміка цін. Їх підвищення в період буму і  змінюється їх падінням в фазах кризи  й депресії і знову ростом в  фазі пожвавлення. Підвищення продуктивності праці, при інших незмінних умовах, повинно привести до зниження цін. Інша справа - якщо підвищення продуктивності праці супроводжується випереджуючим  це підвищення ростом заробітної плати. Таке явище називається інфляцією  витрат. Стихійні лиха не можуть бути причиною інфляційного росту цін. Так, якщо в  результаті повені в якій-небуть місцевості зруйновано будівлі, то, очевидно зростуть ціни на будівельні матеріали. Це буде стимулювати виробників будівельних  матеріалів розширити пропозицію своєї  продукції і по мірі насичення  ринка ціни почнуть падати.

Що ж можна віднести  до дійсно інфляційних причин росту  цін? Назвемо найважливіші із них.[8]

По - перше, це диспропорційність , або незбалансованість державних  витрат і доходів, що проявляється в  дифіциті держбюджету. Якщо цей дифіцит  фінансується за рахунок активного  використання «друкарського верстата»  це призводить до збільшення маси грошей в обігу, а відповідно і до інфляції.

По - друге, інфляційне зростання  цін може відбуватись, якщо фінансування інвестицій проводиться аналогічними методами. Особливо інфляційно небезпечними є інвестиції, пов’язані з мілітаризацією економіки. Так, непродуктивне використання національного доходу на воєнні цілі означає не тільки втрату національного  багатства. Одночасно військові  витрати створюють додатковий платоспроможний  попит, що веде до збільшення грошової маси без відповідного товарного  покриття, збільшення військових витрат є однією з головних причин хронічних  дефіцитів державного бюджету і збільшення державного боргу в багатьох країнах, для покриття якого держава збільшує грошову масу.[8]

По - третє, з зростанням «відкритості»  економіки тої чи іншої країни, все більшим втягуванням її в  мирогосподарські зв’язки збільшують небезпечність « імпортованої»  інфляції.[8]

По - четверте, інфляція набуває самопідтримуючий характер в результаті інфляційних  очікувань. Багато вчених країн Заходу і нашої країни особливо виділяють  цей фактор, що подолання інфляційних  очікувань населення і виробників - найважливіше (якщо не головне ) завдання антиінфляційної політики [8]

Безліч причин інфляції відмічається в практично у всіх країнах. Але  комбінаційна залежність від конкретних економічних факторів. Так, зразу  після Другої світової війни в  Західній Європі інфляція була зв’язана з гострим дефіцитом багатьох товарів. В наступні роки головну  роль в розкачуванні інфляційного прцесу почали грати державні витрати, співідношення  «ціна - заробітна плата», перехід  інфляції з інших держав і деякі  інші фактори.[8]

 

2.Тоерії інфляції

В даний  час існує три основних напрями  у теорії інфляції: кейнсіанська теорія інфляції, монетаристська кількісна  концепція і теорія надзвичайних витрат. [12]

2.1 Кейнсіанська теорія інфляції. Представники цієї теорії (Дж. М. Кейнс і Б. Хансен) виходять з аналізу доходів та видатків господарюючих суб'єктів та впливу їх на збільшення попиту. Вони вважають, що збільшення попиту з боку держави та підприємців призводить до збільшення виробництва та зайнятості. В той же час збільшення попиту населення, оскільки він (попит) носить невиробничий характер, призводить до інфляції. В зв'язку з цим вони рекомендують стимулювати приватні та державні інвестиції, але обмежувати заробітну плату працюючих. В даній концепції активну роль відіграє, за словами Кейнса, "ефективний" або грошовий попит, який, ніби-то, і створює грошову масу. Причому Кейнс розглядає два види інфляції: [12]

- напівінфляція  (повільна або повзуча), тобто  таке збільшення грошової маси  в умовах безробіття, яке не  завдає небезпеки, оскільки не  стільки призводить до зростання  цін, скільки сприяє залученню  безробітних до процесу виробництва; [12]