Теоретичні засади та особливості функціонування національної економіки

розвиток  системи соціального забезпечення;

• модернізація житлово-комунальної інфраструктури та розвиток будівництва.

      Людина  буде головним пріоритетом оскільки основною ознакою сучасного етапу цивілізаційного розвитку є різке зростання її ролі в системі факторів виробництва, що зумовлює необхідність глибокої соціальної переорієнтації економічних пріоритетів.

      У глобалізованому світі освіта і  наука вже давно стали визначальним фактором економічного розвитку. Повноцінним учасником глобальної економіки може бути лише та країна, в якій інтелектуальні професії стали масовими, а інвестиції у розвиток людського потенціалу – вагомими і ефективними. З метою підвищення ролі освіти і науки в розвитку сучасного суспільства Уряд буде сприяти перетворенню провідних університетів на сучасні наукові, зближенню академічної та університетської науки шляхом утворення спільних наукових та освітніх підрозділів відповідно до державної цільової програми.

     Пріоритетом у діяльності органів виконавчої влади на всіх рівнях буде забезпечення високоякісної і доступної медичної допомоги з орієнтацією системи охорони здоров'я на попередження захворювань, безпечного і сприятливого для здоров'я середовища життєдіяльності людини (умов праці, проживання, навчання, відпочинку, харчування), здорового способу життя населення і покращення демографічної ситуації.

     Одним з напрямів буде вдосконалення національної екологічної політики з метою  забезпечення сталого розвитку, гармонізації економіки та довкілля. Для цього удосконалюватиметься контроль за дотриманням екологічних нормативів та посилюватиметься відповідальність за їх порушення. Уряд сприятиме гармонізації вітчизняних технічних та екологічних стандартів з міжнародними, зокрема європейськими, стандартами і нормами, запровадить екологічне маркування вітчизняних товарів і товарів, які ввозяться на територію України.

     Пріоритетом соціальної політики буде поступове  підвищення державних мінімальних  соціальних гарантій, підвищення розміру пенсій, обсягів допомоги малозабезпеченим верствам населення, що повинно справити суттєвий вплив на зростання доходів та підвищення життєвого рівня населення. Продовжуватиметься робота з упорядкування умов оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери за Єдиною тарифною сіткою, працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

     Вдосконалюватиметься  Єдиний державний автоматизований  реєстр осіб, які мають право на пільги, і відповідно відбуватиметься поступовий перехід до адресного надання пільг у грошовій формі.

      Реформування  системи житлово-комунального обслуговування (тепло-, водопостачання, водовідведення тощо) орієнтуватиметься на ліквідацію монополії комунальних житлово-експлуатаційних  організацій та сприяння залученню приватного бізнесу для надання послуг з обслуговування житла на потреби людини. Уряд розробить та розпочне реалізацію державної програми відновлення та заміни застарілого житлового фонду на основі залучення інвестиційних ресурсів, розвитку житлового фонду соціального призначення.

      Другою  ціллю є запровадження в Україні інститутів сучасної європейської держави та створення нової моделі управління.

      Основними пріоритетами, розвиток яких сприятиме досягненню визначеної мети стане:

• формування в Україні ефективної політичної системи, посилення ролі місцевого самоврядування та забезпечення спроможності його органів проводити ефективну політику в інтересах людини;
• створення умов для утвердження верховенства права та забезпечення кожному права на швидкий та справедливий судовий розгляд справ у незалежному та неупередженому суді;
• істотне посилення контролю громадськості за діяльністю органів державної влади, забезпечення протидії корупції;
• підвищення рівня обороноздатності держави.

     Уряд розпочне адміністративно-територіальну реформу, яка буде ґрунтуватися на принципах децентралізації і субсидіарності та проводитиметься відповідно до загальноприйнятих європейських принципів, визначених Європейською хартією місцевого самоврядування, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України. Важливим елементом адміністративно-територіальної реформи буде чітке розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування різного рівня з метою недопущення подвійного підпорядкування та дублювання функцій і завдань.

     Реформування  судової системи потребує утвердження  незалежності судової гілки влади  та вжиття ефективних заходів для  підвищення рівня поінформованості учасників судового процесу та громадян про організацію та діяльність судів. Буде впроваджуватись належне фінансування судової влади, зменшуватиметься навантаження на суддів через оптимізацію кількості судів та чисельності суддів.  Окремий розділ Програми окреслює завдання з протидії корупції в урядових структурах. Робота у цій сфері буде спрямована на забезпечення максимальної прозорості діяльності органів державної влади. Також будуть реалізовані реальні кроки, спрямовані на подолання ознак корупційних діянь. Передбачається ліквідація складних і непрозорих схем оподаткування, непотрібних і неефективних адміністративних і регулятивних функцій держави та інше.

      Третю ціллю є створення сприятливого макроекономічного та бізнес середовища як реальних передумов впровадження інвестиційно-інноваційної моделі розвитку.

      Основними пріоритетами, розвиток яких сприятиме досягненню визначеної мети стане:

• реалізація пакету антиінфляційних заходів;

• підвищення ефективності бюджетної політики і реформування податкової системи України;

• інвестиційна політика;
• розвиток інноваційної моделі розвитку;
• розвиток фінансового ринку;
• спрямування регуляторної політики в напрямку створення сприятливого підприємницького середовища;
• реформування відносин власності;
• забезпечення ефективного використання державного майна;
• забезпечення енергетичної безпеки країни;
• енергозбереження;
• формування ефективного агропромислового комплексу і розвиток сільської місцевості
• забезпечення розвитку сучасного промислового комплексу;
• транспортно-дорожній комплекс, зв’язок та інформатизація;
• відповідальна регіональна політика;
• ефективна зовнішньоекономічна політика.

     Грошово-кредитна політика має спрямовуватись на підтримання  такої динаміки монетарних агрегатів, яка б, з одного боку, задовольняла попит економіки на гроші, а з  іншого – не створювала б загрози  ціновій стабільності

      Політика  Уряду у фінансово-бюджетній сфері спрямовуватиметься на забезпечення переходу від фіскальної до стимулюючої функцій податкової системи; збалансованості та стійкості бюджетної системи, зокрема через законодавче закріплення застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі.

     Макроекономічна стабільність та покращення інвестиційного клімату сприятимуть зростанню  обсягів залучення капіталу на внутрішніх і зовнішніх ринках. Підвищення довіри до України з боку іноземних інвесторів обумовлюватиме продовження процесу ввезення капіталу з метою технологічного оновлення та переозброєння національного виробництва. Держава створюватиме умови для активізації національного науково-технічного потенціалу та інноваційної діяльності, впровадження нових технологій, подолання розриву між наукою і виробництвом, забезпечення реального трансферу технологій.

      Державна  політика передбачає наступні пріоритети розбудови ефективного промислового сектору: прискорення інституційних  перетворень у промисловості, приведення її структури у відповідність з вимогами постіндустріального розвитку, розроблення механізму стимулювання процесів прискореного оновлення основних фондів та запровадження нових технологій з поліпшеними техніко-економічними показниками, зменшеною енерго- і ресурсоємністю виробництва, поглибленим рівнем переробки, комплексною автоматизацією та інформатизацією виробничих процесів, посилення інноваційної спрямованості розвитку промисловості та галузевої науки.

     Виходячи  з життєво важливих національних інтересів, Уряд забезпечить виконання завдань у нафтогазовому комплексі, ядерній енергетиці, вугільній промисловості, електроенергетиці, теплоенергетиці та у сфері енергозбереження.

     Державна  політика регіонального розвитку має  сприяти активізації ресурсного потенціалу регіонів, як основи зміцнення їх соціально-економічної сфери. З цією метою основними пріоритетами у роботі Уряду буде запровадження механізмів координації політики центральних органів виконавчої влади щодо конкретного регіону; створення умов для динамічного, збалансованого розвитку територій, усунення основних регіональних диспропорцій.

     Інтеграція  України у європейську та світову  економічні системи включає в  себе стратегічні цілі європейської інтеграції при збереженні рівноправних та взаємовигідних відносин з Російською Федерацією та іншими сусідніми країнами, зміцненні лідерських позицій України в Східноєвропейсько-Чорноморському регіоні.

     Передусім, робота спрямовуватиметься у напрямі  поступової інтеграції України у  світовий економічний простір, зумовленої набуттям членства у СОТ та створенням зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, розроблення правової та договірної бази з питань захисту національних зовнішньоекономічних інтересів на світовому ринку, стимулювання експорту високотехнологічної продукції і послуг відповідно до норм СОТ, зміни структури експорту та імпорту, розширення ринків збуту, захисту інтересів національних виробників на традиційних ринках.