Зайнятість, трудові відносини, безробіття

    Разом з тим, наслідки трудової міграції мають і негативні сторони: послаблення сімейних зв’язків, несталість шлюбів, поширення соціального сирітства, що негативно позначається на народжуваності і розвитку сім’ї. Процес виїзду одного чи двох батьків за кордон наражає дітей на численні психологічні труднощі і є травмуючою ситуацією для всіх дітей, незалежно від віку та статі. У дітей втрачається тісний емоціональний та тілесний зв’язок, який давав їм почуття безпеки, захищеності, безоціночного прийняття любові, формував базову довіру до світу. Особливо болісно переживають «тимчасову втрату батьків» підлітки. Адже підлітковий вік – це час складних психофізиологічних змін, період, коли вже «не діти», але «ще не дорослі» вибудовують власні ціннісні орієнтації, що залежать від тих сімейних моделей, які дитина записує на тлі свого несвідомого. Ще однією психологічною характеристикою даного віку є те, що авторитет батьків після тривалої ідеалізації знецінюється (що природно), а суперечливий приклад та «класне» житття дорослих однолітків стає привабливішим. Власне, йдеться про можливу схильність до крайнощів: від наслідування негативної, адитивної поведінки до надмірної замкненності та закритості. Для певної кількості підлітків це може стати небезпечною грою у дорослість, яка пов’язана з легкими грошима, коли матеріальні цінності стають еквівалентом почуттів, відчуттям вседозволеності, схільністю до ризикованої та адиктивної поведінки (зловживання алкоголем, наркотиками тощо).

    Наслідки  трудової міграції неоднозначні:

 

    Таблиця 3.1. Наслідки трудової міграції 
 

    4. Проблема безробіття  в Україні та  шляхи її вирішення

    На  кінець 2009 року за даними Держкомстату більш ніж 2 млн. чоловік не мали роботи. У березні 2010 року 505 тис. чоловік  зареєстровані в органах служби зайнятості в якості безробітних і майже 380 тисяч з них отримують допомогу по безробіттю, що становить 1,8% населення працездатного віку. Кількість жінок становить 271 тисяча осіб, чоловіків – 233 тисячі.

    У зв'язку зі зміною галузевої структури  зайнятості (зменшенням числа працюючих  у галузях обробної промисловості, машинобудуванні і легкій промисловості) загострилися регіональні проблеми зайнятості.

    Цікава  також диференціація регіонів країни по складу безробітних. Спочатку основну масу безробітних на Україні складали жінки, особи з вищою і середньою фаховою освітою, особи передпенсійного віку. Але потім у тих регіонах, де рівень безробіття був вище за середній, стала рости частка чоловіків, осіб з низьким рівнем освіти та молоді.

    Всі області України по гостроті зареєстрованого  безробіття можна розділити на кілька груп.

    Перша група - регіони з дуже високим  безробіттям. Ці регіони відрізняються високим рівнем безробіття, високими темпами його росту (у 2 рази вище середньоукраїнських), великою напруженістю на ринку праці.

    Друга група - регіони з високим рівнем безробіття і великою напруженістю на ринку праці (показники перевищують середньоукраїнські). Але темпи росту безробіття тут середні або нижче середніх. Багато які з цих регіонів відрізняються підвищеною вимушеною неповною зайнятістю.

    Третя група - рівень безробіття і напруженість на ринку праці нижче середньоукраїнських, але темпи росту рівня безробіття вище середньоукраїнських. Фактично по гостроті безробіття ця група середня.

    Четверта  група - регіони з найменш гострим  безробіттям у країні. У них  рівень безробіття нижче середнього, низка напруженість на ринку праці, темпи росту безробіття нижче  середньоукраїнських.

    Отже, в Україні гостре безробіття існує: в районах з високим природним приростом населення (Львівська, Закарпатська, Луганська, Донецька області). Тут на ринок праці постійно виходить велика кількість молоді, тоді як кількість робочих місць в умовах економічної кризи не тільки не збільшується, але і скорочується. У регіонах даного типу безробіття існувало й у минулому у виді аграрного перенаселення; в  депресивних регіонах, тобто, з перевагою найбільш кризових галузей (АР Крим). На даний момент такими є легка промисловість і військово-промисловий комплекс, що відрізняються найбільшим скороченням обсягів виробництва в порівнянні з кінцем 80-х.

    При різкому скороченні обсягів виробництва (більш ніж у 2 рази) рівень безробіття з обліком незареєстрованних безробітних не перевищує 10%. При цьому рівень безробіття в сільській місцевості вище, ніж у міській. У причинах безробіття існує значна регіональна диференціація. Істотними виявилися і соціальні причини (високий природний приріст, значний міграційний відтік), і економічні (різкий спад виробництва в галузях).[ 19]

    За  низьким показником офіційно реєструємого безробіття не видно, наприклад, приховане безробіття (змушений достроковий відхід на пенсію, збереження робочого місця без реального відпрацьовування і т.д.), що ставить необхідність підрахунку макроекономічних витрат росту безробіття.

    Однак не слід переоцінювати значення безробіття як самостійного економічного фактора. Диференціація досить умовна - особливо стосовно демографічних процесів, у рамках і за допомогою яких формується зайнятість населення. Сьогодні демографічні процеси в Україні проходять негативно. З усіх прогнозів у соціально - економічній сфері демографічні є самими точними в силу того, що демографія як наука успішно просунулася, використовуючи відпрацьовані методики і повну інформацію. У країні прискорюється старіння нації, чисельність і питома вага населення у віці молодше працездатного (основне джерело поповнення трудових ресурсів) скоротиться. [10]

    

     [19]

    Правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України поставило перед службою зайнятості завдання поступово повертатися до передкризового обсягу активних програм у допомозі зайнятості населення.

    Реалізація  таких програм підвищить конкурентоспроможність незайнятих громадян на ринку праці  та їх працевлаштуванні.

    Серед цих програм особливу увагу треба  приділити професійному навчанню безробітного населення, оскільки саме цього потребує сучасна економіка.

    Саме  тому в їх першочергових на найближчі  місяці – інвестування у розвиток професійних навичок.

    Передбачаєтся, що у 2011 році майже 170 тис. безробітних будуть проходити професійне навчання. На даний момент служба зайнятості організовує профнавчання незайнятого населення більш наж по 350 професіях та 460 напрямах підвищення кваліфікації. При цьому враховується попит на спеціальності на регіональних ринках праці.

    Для максимальної адаптації безробітних  до виробництва проводиться їх навчання по індивідуальним планам и програмам, а підвищення кваліфікації – шляхом стажування на робочому місці чи на курсах цільового призначення.

    Одним з основних напрямлень діяльності Державної  служби зайнятості являється профорієнтація різних вікових груп населення.

    У поточному році продовжується комплексна і широкомасштабна робота з молоддю. Це має створити перед посилання  для професійної самореалізації молоді й передбачення серед молодих людей безробіття.

    Також, разом із місцевими органами виконавчої влади, Державна служба зайнятості визначила  список тимчасових громадських робіт, на яких в поточному році передбачається задіяти майже 250 тис. безробітних.

    В цілому, в цьому році передбачається працевлаштування не менш ніж 700 тис. незайнятих осіб. При чому майже 35 тис. безробітних  з числа соціально незахищених  категорій будуть працевлаштовані  завдяки видачі дотацій працедавцям  на виплату заробітної плати. 
 

    Висновок.

    Безробіття – макроекономічна проблема, яка характеризує циклічні коливання виробництва та безпосередньо і гостро впливає на кожну людину. Втрата роботи для більшості людей означає зниження життєвого рівня і серйозну психологічну травму. Безробіття також поглиблює проблему нерівномірності доходів. Це загострює соціальну напруженість у суспільстві, часто призводить до руйнування демократичних підвалин та становлення тоталітарних режимів. Тому не дивно, що проблема безробіття нерідко є предметом політичних дискуссій, а політики часто проголошують, що саме реалізація їхніх програм допоможе створити нові робочі місця.

    Безробіття  – явище не тільки економічне, хоча виникає воно у сфері економіки. Це дуже важливий соціальний, психологічний та моральний феномен, який безпосередньо пов’язаний з політикою держави, а в умовах глобалізації -  з політикою міжнародних організацій. Безробіття як економічний феномен, пов’язане з перевищенням пропозиції ресурсу праці над попитом на цей ресурс.

    Явище безробіття постійно турбує суспільство  і вимагає глибокого вивчення причин, що його породжують, потребує ґрунтовного  аналізу економічної науки та постійної уваги з боку урядових структур усіх рівнів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Список літератури: 

1. Бідність населення України: методолія, методика та практика аналізу:. Е.М. Лібанова; Міністерство освіти і науки України; КНЕУ, 2008.  – ст.279 

2. Вплив світової фінансово-економічної кризи на соціальну сферу України. І. Гнибіденко// Економіка України. – 2009, №7 

3. Державне регулювання економіки: підручник/ В.М. Гриньова, М.М. Новикова. –К.: Знання, 2008 – (Вища освіта ХХІ століття). – Библиогр. - ст.222 

4. Держава і ринок: філософія взаємодії: монографія/ І.Й. Малий, М.І. Юлба, М.К. Галабурда. – К.:КНЕУ, 2007.  - ст.309 

5. Динаміка змін соціально-трудових відносин від впливом глобалізацій них тенденцій/ О.А. Грішнова, А.С. Пасєка// Регіональна економіка: науково-практичний журнал 2010, №1 

6. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник/ О.А. Грішнова – К.: Знання, 2007 (Вища освіта ХХІ)  - ст.153 

7. Економічна політика: Навчальний посібник/ О.О. Бєляєв, А.С. Бебело, М.І.Диба. – 2-ге вид, без змін. – К.:КНЕУ, 2006.  - ст.201 

8. Економічна теорія: навчальний посібник/ А.М. Андрющенко, А.П. Бурляй, В.С.Костюк та ін. – К.: Центр учбової літератури 2009.  - ст.284 

9. Економічна теорія: підручник/ ред. В.М. Тарсевич. – К.: Центр навчальної літератури, 2007.  - ст.541 

10. Економічні проблеми ХХІ століття. Міжнародний та український виміри:  [монографія]/за ред. С.І. Юрія, Є.В.Савельєва. – К.: Знання, 2007.  - ст.164 

11. Основи економічної теорії: навч. посібник/ М.О.Ажнюк, О.С.Передрій. –К.:Знання, 2008. - ст.183, 217 

12. Малиновська О.А. Статистика міграції в контексті формування міграційної політики держави //Стратегічна панорама: щоквартальний наук.-практ. журн. РНБОУ. – 2008. - №1. –  С.145-153. 

13. Макроекономіка: підручник/ В.Д.Базилевич, К.С. Базилевич, Л.О. Баластрик; за ред.В.Д. Базилевича. – 4-те вид., переробл. і доповн. –К.: знання, 2008. - ст. 425 

14. Макконнелл К.Р. Экономикс. Принципы, проблемы и политика: учебник. пер. с 14-го англ. изд. – М.: Инфра-М, 2005. – 972 с. 

15. Макроекономіка та її регулювання: навч. посібник/ П.В. Крум. – К.:Каравела,2009. Ст.135 

16. Основи економіки праці. Навч. посібник/ Д.П.Богиня, О.А, Грішнова. – К.: Знання-Прес, 2008 – (Велика освіта ХХІ століття)  - ст.71 

17. Основи економічної теорії: навч. посібник/ М.О.Ажнюк, О.С.Передрій. –К.:Знання, 2008. - ст.183, 217