Дослiдження рекреацiйних ресурсiв села Вiйськового

    Рекреаційні ресурси можна поділити на 2  великих  групи:

    -природні рекреаційні ресурси ( курортні, лікувально-оздоровчі, унікальні природні ландшафти, інші об єкти та комплекси природи): орографічні. геологічні,кліматичні, водні, флористичні та фауністичні.

    -історико-культурні рекреаційні ресурси ( архітектурні комплекси. Місця історичних подій, соціокультурні споруди давнини):архітектурно –історичні., біосоціальні, подійні, археологічні.

      Оцінка рекреаційних ресурсів  з народногосподарської точки  зору необхідна для вибору  послідовності освоєння тих чи  інших об'єктів рекреаційного  природокористування. 

          Таблиця 2.1

Класифікація  рекреаційної діяльності (Складено автором за [7])

    Дану таблицю складено з урахуванням найважливіших умов проведення рекреаційної діяльності. Класифікація рекреаційної діяльності визначено за та такими умовами : за характером використовуваних транспортних засобів, за ступенем рухливості, за кількістю учасників, за кількістю учасників, за характером організації, за сезонністю,за територіальною ознакою, за тривалістю, за правовим статусом, за характером використання рекреаційних ресурсів, за головним мотивом рекреації. За допомогою наведеної таблиці буде легше охарактеризувати  спеціалізацію регіону. Дати оцінку можливості створення умов для розвитку тої чи іншої рекреаційної діяльності. 
 

2.2 Рекреаційний потенціал як наукова категорія

      Природний рекреаційний потенціал (ПРП) є частиною природного потенціалу, який можна розглядати як здатність природних систем (геосистем, екосистем і т.д.) виробляти якусь продукцію або роботу, що використовується в господарській діяльності людей, яка виражається групою еколого-економічних показників. Рекреаційний потенціал розглядають як здатність природного середовища сприяти відпочинку і відновленню сили людини. Продуктивність рекреаційних ресурсів виражається за допомогою науково обґрунтованих норм споживання природних ресурсів рекреантами, для лікування і відпочинку яких в певний період часу достатньо їх запасів. Норми споживання того чи іншого ресурсу різні і залежать від специфіки ресурсів, тривалості лікування або відпочинку. Норми являють собою знаменник, який дозволяє кількісно порівняти якісно різні види природних ресурсів.

      Ієрархія  ПРП: сукупний ПРП регіону

    – потенціал субгалузей рекреації 1 рангу (санаторно-курортне лікування, туризм і відпочинок)

    - потенціали субгалузей рекреації II рангу (бальнео-, грязе-, озокерито- і кліматолікування, тривалий відпочинок і туризм, короткочасний відпочинок)

    - потенціали окремо взятих родовищ  рекреаційних ресурсів, рекреаційних  місцевостей.

      Рекреаційний потенціал ландшафту - сукупність природних і культурних умов, що роблять позитивний вплив на людський організм і забезпечують шляхом поєднання фізичних і психічних факторів відновлення працездатності людини (Охорона ландшафтів, 1982, стр.164).

    Одним з досить істотних в цьому визначенні є слово сукупність. Саме тому термін "потенціал", при всій його близькості терміну "ресурс", відрізняється від останнього тим, що хоча і застосовується у формі однини, але завжди на увазі сукупність характеристик, предметів, явищ.

        Ще одна відмінність потенціалу від ресурсу полягає в тому, що потенціал досить чітко пов'язаний з конкретною метою, для вирішення якої він визначається, в той час як ресурс хоча і розглядається в контексті свого призначення, але його зв'язок з конкретним користувачем не настільки визначена. Так, наприклад, водний ресурс або водні ресурси території можуть використовуватися і туристами, і промисловістю і сільським господарством. Те ж саме відноситься і до лісовим ресурсам. Якщо ж ми говоримо про туристський потенціал території і оцінюємо при цьому його водний компонент, то відразу на увазі саме ті властивості водойми чи річки, які істотні для їх туристського використання.

    Опис потенціалу будь-якого об'єкту, як правило, передбачає і оцінку цього потенціалу у порівнянні з потенціалом іншого об'єкта.

    Отже, туристським потенціалом якого-небудь об'єкта (або території) називається  сукупність приурочених до даного об'єкта (території) природних і рукотворних  тіл і явищ, а також умов, можливостей  і ресурсів, придатних для формування туристського продукту і здійснення відповідних турів, екскурсій, програм.

    Таким чином, поняття "туристський потенціал" по відношенню до поняття "туристський  ресурс" виступає як більш широке, в деякому сенсі як збірний.

      Оцінка рекреаційних ресурсів завжди здійснюється в декількох аспектах або за кількома блокам параметрів. Ці параметри різні (і спеціально підбираються) для основних видів рекреаційної діяльності.

    Зазвичай  ресурси рекомендується оцінювати  в аспектах функціональному, гігієнічних, естетичному, техніко-економічний та природоохоронної. Ці ж аспекти можна  мати на увазі, оцінюючи і туристський  потенціал території.

    Очевидно, оцінки в кожному з названих аспектів можуть і повинні ґрунтуватися на різних принципах і критерії, найбільш адекватних кожному конкретному  аспекту оцінювання.

    Так, критеріями оцінки для елементів  природних та культурних ландшафтів і для самих цих ландшафтів у першу чергу повинні служити  їх походження і історія, унікальність, збереження (порушень), атрактивність і різні характеристики різноманіття, включаючи видове багатство флори і фауни.

      Багато, але далеко не всі компоненти потенціалу вдається оцінити кількісно. Тому для отримання підсумкової, сумарної оцінки доцільно переводити всі кількісні оцінки в якісні. Звичайні градації якісної шкали такі: "дуже низький, низький, середній, високий, дуже високий". Якісна шкала може містити й додаткові градації, наприклад, "дуже низький" і "дуже високий".  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3  ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СЕЛА ВІЙСЬКОВОГО 

3.1 Характеристика географічного положення села Військового 

  Село  Військове  розташоване на правому березі р.Дніпро. у 24 км від районного центру Солоне та 50 км від м. Днапропетровськ. На висоті 89 м над рівнем моря. Географічні координати 48°10′17″ північної широти та 35°09′57″ східної довготи. Середні висоти не перевищують 100 метрів. Середня кількість опадів складає 500мм. Східна межі села  знаходиться на березі р. Дніпро, що тут має більш-менш спокійну течію, в порівнянні з порогом Ненаситець, що знаходиться на межі села попереду ( Мекільське -на- Дніпрі). Приблизно з 1965 року рівень води тут піднявся на 2-3 метри. В межах села налічується багато балок. Балки дуже розчленовані, налічується велика кількість штучно терасованих та насаджених балок. На більшій частині території росте лугово-степова рослинність, що іноді чергується з чагарниками.

3.2  Рекреаційні ресурси села. 

3.2.1 Законодавчі засади охорони природних ресурсів.

Природні  рекреаційні ресурси

Законодавчі засади охорони природних  ресурсів

       На   розвиток  охорони   природно-заповідного фонду  суттєво вплинула кодифікація природно-ресурсного законодавства України, а саме прийняття Земельного кодексу (спершу в редакції від 18.12 1990 р.),(6) згодом у новій редакції від 13. 03 1992 р. і нарешті - нового ЗКУ від 25.10. 2001 р.), Лісового кодексу (1994 р.)-\ Водного кодексу (1995 р.), Кодексу України про надра (1994 р.), Законів України "Про охорону атмосферного повітря" (від 16.10.1992 та нової редакції від 21.06.2001), "Про тваринний світ" (спершу від 3.03.1993 р., а •згодом - нового закону за такою ж назвою від 13.12. 2001 р.), "Про рослинний свіч" (1999 р.), а також прийняття інших, некодифікаційних актів екологічного законодавства, таких як Закони ^;*Про екологічну експертизу'¹ (1995 р.), "Про мисливське господарство і полювання'' (2000 р.) та ряду інших. Крім законів, що е нормативно-правовими актами найвищої юридичної сили в державі, Верховною Радою України приймаються також постанови, якими, як правило, затверджуються загальнодержавні та регіональні екологічні програми, підводяться підсумки реалізації законодавства та регулюються деякі інші питання. Так, в системі правових заходів, прийнятих з метою збереження та відтворення біологічного різноманіття, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, 29.10. 1992р. Верховна Рада України своєю постановою затвердила Положення про Червону книгу України., яке протягом наступного десятиріччя склало основу правового регулювання відповідної сфери, отримавши згодом більш високий, законодавчий статус у Законі України "Про Червону книгу"

       Регіональний ландшафтний парк (РЛП) як організаційна форма охорони природи в Україні почав застосовуватись в практиці охорони природи з 1990 року, коли був створений перший в Україні РЛП "Дністровський каньйон*¹ у Тернопільській області. Як категорія природно-заповідного фонду РЛП був введений в нашій країні 1992 року Законом України "Про природно-заповідний фонд України".Регіональні ландшафтні парки в Україні є природоохоронними рекреаційними установами місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об'єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення. Особливістю РЛП та їх основною відмінністю від НПП є те, що вони в більшій мірі, ніж національні парки, поєднують в собі природоохоронні та суто соціальні функції.

  Основними цільовими функціями РЛН є: природоохоронна (збереження особливостей і краси ландшафту, цінних природних комплексів та об'єктів), охорона пам'яток культури і історії, рекреаційна (організація відпочинку і збереження високих рекреаційних якостей середовища), освітньо-пізнавальна (сприяння екологічній освіті, виховання патріотичного ставлення до рідної природи, культури та історії).

      Основними завданнями регіональних ландшафтних парків с збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та  об єктів, відтворення порушених природних комплексів, створення умов для ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах, сприяння екологічній освітньо-виховній роботі. Придатність певної території для створення РЛП визначається його функціями та завданнями і залежить від наявності природних, культурних та історичних цінностей, можливостей проведення на їх базі екологічного виховання, різних видів рекреації, оздоровлення. Відповідно, бажано, щоб до території РЛП було включено відносно незмінені природні комплекси (типові або унікальні для даного регіону), природні екотопи з цінним рослинним і тваринним світом. Територія парку має бути "екологічно чистою", тобто характеризуватись відсутністю значного забруднення території, не містити (та не відчувати вплив ззовні) виробництв, діяльність яких призводить до погіршення стану довкілля та зниження її рекреаційної, оздоровчої і природоохоронної цінності. На території РЛП мають бути об'єкти культурної та історичної спадщини, вона має бути привабливою та придатною для різних видів рекреації, мати освітню та виховну цінність.