Рекреаційні ресурси України

      Серед ландшафтних рекреаційних ресурсів особливе місце займають гори. Різноманітність  природних ландшафтів, наявність  екстремальних, сприятливих і комфортних умов створюють передумови для розвитку різних видів рекреаційної діяльності, від спортивних і оздоровчих до санаторно-лікувальних.

      Карпати – це середньовисотні гори з вологим  теплим кліматом, вертикальною зональністю, значною лісистістю (40%), наявністю сприятливих перепадів висот для організації гірськолижних спусків, лижних полів. Гірські долини, захищені верховинськими хребтами, часто характеризуються благодатним мікрокліматом для розвитку кліматичних курортів. Рекреаційні ресурси Карпат оцінюються як найперспективніший регіон для відпочинку та лікування упродовж всього року.

      Кримські  гори за екзотичністю не поступаються Карпатам, хоч тут менше сприятливих  умов для розвитку зимових видів  відпочинку. Зате невисока лісистість (10%), наявність крутих оголених схилів Є добрим місцем для вправ скелелазів та любителів гострих відчуттів.

      Україна належить до держав зі сприятливими погодними  умовами для літніх видів рекреації. Тривалість сприятливого періоду для  їх розвитку у середньому змінюється від 105 днів на півночі до 180 – на південному березі Криму. Отже, комфортні природні умови для розвитку літніх видів відпочинку, туризму, кліматолікування існують не тільки влітку, але й на початку осені і в другій половині весни. Купальний сезон на більшості територій України на перевищує 80 днів, тоді як у Причорномор'ї і особливо на південному березі Криму він триває 120 і більше днів [14].

      Тривалість  сприятливого періоду для зимових  видів рекреації (лижні, санні, ковзанярські заняття) змінюється від 20-26 днів на півдні до 40 і більше днів на півночі та північному сході. Для зимових видів відпочинку найсприятливіші умови існують на гірських масивах Українських Карпат, де період занять гірськолижними видами відпочинку та спорту триває 90-100 днів.

      Морські рекреаційні ресурси. Пляжні ресурси зосереджені у приморських територіях Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької і Донецької областей та у Криму. Рекреаційна цінність морського узбережжя визначається поєднанням сприятливих кліматично-бальнеологічних та ландшафтних ресурсів.

      Для рекреації можна використовувати  близько 1500 км морського берега різного  типу. Найвищу рекреаційну цінність має невелика територія Південного берега Криму, захищена з півночі  Кримськими горами.

      Азовське  узбережжя є також важливим у курортно-рекреаційному відношенні. Тут розташовано бази відпочинку, санаторії. Багато рекреаційних закладів на Арбатській Стрілці, Білосарайській косі, в районах Бердянська, Генічеська та ін. Розвиток рекреації на Азовському узбережжі, його курортна забудова потребує посиленої уваги до питань запобігання забрудненості моря, утримання приморських ландшафтів в оптимальному екологічному стані.

      Основною  проблемою є надзвичайна завантаженість прибережної зони.

      Туристично-пізнавальні  ресурси. До групи пізнавальних ресурсів відносяться пам'ятки історії, історико-архітектурні пам'ятники, пам'ятки сучасної архітектури, унікальні споруди культури, спорту, ремесла, пам'ятники фольклору тощо.

      Україна багата пізнавальними ресурсами, хоч  їх розміщення і структура дуже часто мають регіональну специфіку. Якщо Центральна і Східна Україна багаті на історичні пам'ятки , пов'язані з зародженням і розвитком української історії та культури, а південь є територією, ди виявлено чимало пам'яток античної культури, то західна частина України виділяється етнічними особливостями, пам'ятками фольклору, народної архітектури і т. п. Такі об'єкти приваблюють туристів незалежно від сезону і пори року, що має неабияке значення для активізації рекреаційної діяльності. Таким чином, туризм набуває особливого значення. У розвинутих країнах світу створюється індустрія туризму. До неї відносять: підприємства по наданню послуг щодо розміщення туристів (готелі, мотелі, пансіонати); туристичні фірми; транспортні установи; навчальні заклади; інформаційні та рекламні служби; підприємства по виробництву товарів туристичного сервісу; підприємства роздрібної торгівлі та громадського харчування [14].

      У нашій країні також виникла нагальна потреба у створенні індустрії  туризму. Тому, враховуючи суто українську специфіку пізнавально-туристичних  ресурсів, в основу їх розвитку має бути покладена ідея природно-історико-етнографічної рекреації, яка базуватиметься на створенні рекреаційного середовища, на найбільш раціональному використанні територіального поєднання природних умов, ресурсів, історичних та архітектурних пам'яток.

      Заповідні території України. (Тут буде про зв'язок заповідників з рекреацією)Заповідні (охоронні) території здійснюють охорону екосистем, включаючи усі їхні компоненти. Розподіл за категоріями охоронних природних об'єктів та територій розроблений у Законі України "Про природно-заповідний фонд". Ці об'єкти поділяються на природні та біосферні заповідники, національні природні парки, заказники, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, пам'ятки садово-паркового мистецтва.

      З 1990 року розпочалася розробка стратегій заповідної справи в незалежній Україні. За ініціативою уряду України йде розширення її заповідного фонду: за останні роки він зріс на 42%. Створені нові заповідники та національні парки, розширена площа вже існуючих заповідників. До 1992 року заповідний фонд України включав 5602 території та об'єкти і нараховував загальну площу в 1 млн. 255 тис. га. Планується довести площу охоронних територій в Україні до 3% від її території, а після 2000 року до 5%.

      Ряд охоронних територій України має високе рекреаційне, наукове та екологічне значення. До них, в першу чергу, належать такі:

      Сіверськодонецький  національний парк, що має площу  у 25 тис. га. Він розташований у межах  заплави та борової тераси р. Сіверський Донець. Важливу роль в охороні природи відіграють Карпатський (50 тис. га) та Шацький (32 тис. га) національні парки.

      Поліський заповідник розташований на північному заході Житомирської області. Він заснований у 1968 році й зараз має площу  у 20,1 тис. га.

      Чорноморський природний біосферний заповідник покликаний зберегти унікальні причорноморські ландшафти та біоми. У ньому зареєстровано 22 види птахів, що занесені до Червоної книги України.

      Степові угрупування охороняються в системі  Українського природного степового  заповідника. Він складається з чотирьох відділків: Хомутовський степ, Кам'яні могили, Михайлівський степ, Крейдяна флора (заснований у 1988 році). Загальна площа цього комплексу складає 2756 га. У Хомутівському степу нараховується 588 видів 73 родин.

      Розділ 2. Стан рекреаційного комплексу України

      2.1. Загальна характеристика  рекреаційних регіонів  України

      Україна має дуже сприятливі умови і багаті рекреаційні та бальнеологічні ресурси  для лікування та відпочинку населення, розвитку туризму і спорту. Унікальні  ландшафти, чудові краєвиди, національні парки, заповідники та заказники, мінеральні й термальні води, грязьові джерела створюють усі передумови для формування в Україні високорозвиненого, індустріального, розрахованого навіть на найбільш вибагливих та заможних людей рекреаційно-туристичного комплексу.

      Територіальне поєднання природних умов, рекреаційних та бальнеологічних ресурсів дозволяє в перспективі сформувати регіональні  рекреаційно-туристичні суперсистеми, кожна з яких може базуватися на місцевих природних умовах та лікувальних ресурсах. Такі регіони, як Карпати, Полісся, окремі райони Лісостепу, Степу, Причорноморсько-Азовського узбережжя і Криму, в перспективі можуть стати великими, з розвинутою інфраструктурою, рекреаційними і туристичними комплексами на лише загальноєвропейського, а й світового значення.

      Кожний  курортно-туристичний та спортивний комплекс в Україні повинен являти собою укомплектовані й пов'язані  між собою групи санаторіїв, лікарень, туристичних та спортивних баз з  єдиною системою медичного, культурно-побутового і господарського обслуговування.

      Найсприятливіші умови для розвитку рекреації, туризму  і спорту мають Карпати. Велика кількість  джерел мінеральних і термальних вод, неповторна краса гірських краєвидів, різноманітність флори і фауни (у тому числі лікарських рослин і ягід), багато історичних, етнографічних та інших пам'яток створюють чудові умови для лікування та відпочинку. Так, наприклад, на їх території виявлено 800 джерел мінеральних вод з добовим дебітом 57м³ лікувальної води. На її базі вже працюють курорти Трускавецький та Східницький [2].

      На  базі використання мінеральних і  термальних вод та інших бальнеологічних  ресурсів на території Карпат функціонують більш ніж 62 санаторії, 16 пансіонатів, 52 санаторії-профілакторії, 130 будинків відпочинку, в яких протягом року можуть поліпшити своє здоров'я до 800 тис. осіб. Однак потенціальні можливості Карпат для розвитку рекреації та спорту використовуються ще недостатньо. Площа зарезервованих для рекреації ландшафтів становить 616,7 тис. га, а їх разова місткість при екологічно допустимих навантаженнях – 1434,7 тис. осіб; розвідані ж запаси мінеральних вод є достатніми для оздоровлення 7 млн. осіб [2].

      Природно-заповідний фонд району включає:

• державні ландшафтні заповідники – Розлуч (512 га), Либохорівський (2075 га);
• пам'ятки природи – "Гора Пікуй" (711 га), "Скеля ступенева" (0,6 га), "Криниця Довбуша" (0,2 га);
• державні заповідні урочища – "Сянки" (23 га) і "Ялина" (6,3 га) [2].

      В Карпатському регіоні зосереджена  третина пам'яток історії та культури України, багато з яких мають міжнародне значення (історична забудова міста Львова внесена до Списку світового культурного надбання ЮНЕСКО), а це сприяє розвиткові туристсько-рекреаційної справи.

      Великі  перспективи для розвитку рекреації, туризму та спорту має Буковина. Хоча там можливості для санаторно-курортного господарства є значно меншими, але для розвитку туризму, зимових та літніх видів спорту – досить великі. Втім, для того, щоб підвищити природній імідж цього краю, треба подбати про його оздоровчі функції, естетичний зовнішній вигляд та більшу привабливість. Це лише можна зробити лише за рахунок підвищення місткості, ступеня заповідності, відновлення історичних, архітектурних, етнографічних пам'яток. Паралельно необхідно приступити до будівництва туристичних баз, спортивних комплексів, прокладання пішохідних маршрутів і в першу чергу – розширити заповідний фонд. На сьогодні він складається з 281 цінного природного та історико-культурного утворення загальною площею 18232 га. Основними з них є:

• заказник "Дубовиця" (10200 га),
• чотири державні заказники – "Цецино" (на західній околиці Чернівців), "Лужки" і "Стебник" (у Вижницькому районі) та "Чорний діл" (у витоках Білого Черемошу) [2].

      Унікальними природними умовами і багатими рекреаційно-туристичними ресурсами характеризується і Полісся, що в перспективі дозволить розвивати його як рекреаційно-туристичний комплекс. Ландшафти цього краю характеризуються неповторним поєднанням лісових масивів, природних і штучних водойм, різнотравних луків та пасовищ, різноманітним рослинним і тваринним світом. Полісся надзвичайно цікаве в етнографічному, історичному та архітектурному аспектах.

      Рекреаційні території та об'єкти природно-заповідного  фонду в цьому регіоні займають 26,5% території. Тут багато озер, з яких Світязь є найбільшим (довжина – 9,3 км, середня ширина – 4,8 км, середня глибина – 7 м, при максимальній – 58 м). Для збереження унікальної природи Західного Полісся та організації масового відпочинку населення в районі Шацьких озер було створено національний природний парк площею 32830 га (10945 га вкрито лісом) [9].