Рекреаційні ресурси України

      Необхідність  пошуку раціональних шляхів активізації  використання рекреаційно-туристичного потенціалу диктується також перспективами  економічних результатів та соціальних наслідків розвитку цього сектору національної економіки, який може і має стати реальним засобом її оздоровлення, відновлення культурного та духовного потенціалу народу України, його трудового потенціалу.

      Довгострокові дослідження показали, що в перший місяць після активного відпочинку продуктивність праці зростає на 15-25%, далі вона знижується і за 4-8 місяців досягає попереднього рівня, це означає, що середнє зростання унаслідок активного відпочинку, який заснований на широкому використанні рекреаційних ресурсів, знаходиться на рівні 3%, а зниження втрат від тимчасової непрацездатності у середньому на одного відпочиваючого складає 6,1 дня на рік. Економічний ефект від надання туристично-рекреаційних послуг населенню тільки в сусідній Болгарії складає $700-800 млн., або 4-5% ВНП, для порівняння в Україні ті ж цифри складають $300 млн. і 0,4% при ресурсному потенціалі, який у шість разів більший, ніж у Болгарії.

      Частка  України в міжнародному обміні туристами, за даними Державного комітету з туризму  залишається досить малою і становить лише 0,05-0,06%, а сума прибутку – 0,01-0,02% у ВНП, надходження валюти не перевищує 1% від суми річного експорту товарів і послуг. Вважається, що рекреаційно-туристичну сферу послуг можна нормально розвивати тільки за умов сильної економіки, проте світовий досвід переконує, що індустрію туризму можна створити у будь-якій привабливій з погляду споживача країні.

      Взагалі, необхідність пріоритетного розвитку в сучасних умовах сфери послуг пов'язана  з підвищенням її значення як стабілізуючого фактору вирівнювання платіжного балансу держави та важливою умовою її економічної безпеки.

      Перспективи розвитку рекреації та туризму в  Україні зумовлюються дією широкого спектра природних, історико-культурних, соціальних, економічних та політичних факторів, які мають чітко виражену регіональну специфіку. Крім цього, особливості сучасної ситуації полягають у тому, що формування високорозвиненої національної індустрії рекреації та туризму та її інтеграція в світовий ринок туристично-рекреаційних послуг пов'язані з необхідність розв'язання гострих соціально-економічних проблем в період трансформації суспільно-економічних відносин.

      Для забезпечення раціонального використання рекреаційних ресурсів України ми пропонуємо провести такий комплекс природоохоронних та екологічних заходів:

− проводити  та постійно актуалізувати комплексну оцінку рекреаційного фонду з  визначенням тієї його частини, яка  може підлягати сертифікації за міжнародними вимогами і використовується для  вітчизняного та іноземного туризму; 
− визначити території земель історико-культурного призначення, цінних джерел мінеральних вод, тропи озер та покладів лікувальних грязей, цінних ландшафтів, інші цінні природні території та об’єкти (встановлювати та забезпечувати відповідний режими їхнього використання); 
− створювати округи санітарної охорони в межах українських курортів для забезпечення збереження курортологічних ресурсів, їхньої охорони від забруднення, пошкодження та передчасного виснаження; 
− розширювати систему приміських природоохоронних територій з подвійною функцією: як легенів міста та зон короткочасного відпочинку; 
− враховувати вимоги та умови щодо розвитку і охорони рекреаційних ресурсів під час планування і забудови населених пунктів приміської зони; 
− раціонально використовувати природно-ландшафтні комплекси, проводити роботи щодо їхнього збереження та відтворення. 
Успіх справи туризму передбачає вирішення конфлікту між необхідністю для людини незабрудненого повітря, води, незайманого ландшафту і посяганням на їх чистоту й первинність з боку підприємств і самих людей. Отже розвиток туризму залежить від стану довкілля та ефективності природоохоронної діяльності.

Література

1. Аметов  Р. Социально-экономический механизм развития рекреационной отрасли  в регионе // Підприємництво, господарство і право – 2005. – №9.
2. Бережна О.О. Стан і проблеми розвитку рекреаційно-оздоровчого комплексу України в період переходу до ринкових відносин // Економіка України. – 2005. – №4.
3. Бобираєва О.В. Рекреація в системі розширеного суспільного відтворення // Вісник Київського Національного університету ім. Т.Г.Шевченка. – 2004. – Випуск 55.
4. Бобираєва О.В. Становлення і розвиток сфери рекреаційних послуг як напрям інтеграції до світового господарства // Вісник Київського Національного університету ім. Т.Г.Шевченка. – 2004. – Випуск 57.
5. Бобкова А.: О государственно-правовом регулировании рекреационной деятельности // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – №1.
6. Виноградская А. Индустрия гостеприимства // Бізнес-информ. – 1999. – №7-8.
7. Ґудзь П.: Економічна ефективність використання природних рекреаційних ресурсів // Регіональна економіка – 2000. – №4.
8. Живицький О., Тараканов М.: Проблеми і перспективи створення курортно-рекреаційних ВЕЗ в українському Причорномор'ї // Економіка України. – 1997. – №1.
9. Жученко В.: Охрана лесов и рекреационное лесоиспользование // Бизнес-информ. – 1998. – №21-22.
10. Жученко В. Перспективи формування в Україні вільних економічних зон туристсько-рекреаційного типу // Регіональна економіка. – 2001. – №4.
11. Жученко В. Розвиток туристсько-рекреаційної діяльності на Україні: передумови та перспективи // Регіональні перспективи. – 2001. – №1 (14).
12. Іванух Р., Жученко В. Стратегічні проблеми розвитку рекреаційно-туристичного комплексу України // Економіка України. – 1997. – №1.
13. Краснова М., Позняк Е. Про поняття природних рекреаційних ресурсів // Право України. – 2000. – №5.
14. Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. – Львів, 1999.
15. Хомік Ю.О. Конкурентоспроможність українських туристичних послуг на світовому ринку // Вісник Київського Національного університету ім. Т.Г.Шевченка. – 2004. – Випуск 56.
16. Цопа Н.В.: Способи вдосконалення менеджменту міжнародного туризму" // Вісник Київського Національного університету ім. Т.Г.Шевченка. – 2004. – Випуск 57.
17. Шаптала О. Курортно-рекреаційна система України: шляхи формування, проблеми й перспективи розвитку // Вісник Української Академії державного управління. – 2004. – №6.