Міністерство освіти і науки України 

Київський національний торговельно-економічний  університет 
 
 
 

Курсова робота з курсу 

Розміщення  продуктивних сил

по  темі:  
 

“Сучасні особливості галузевої та територіальної структури продуктивних сил Центрального економічного району України” 
 
 
 
 
 
 

Виконав:

Студент  курсу  групи ОФФ 

Науковий  керівник:

Старший викладач

Таран І.В. 
 
 
 

Київ 2007

 

Зміст 
 

 

       Вступ

      В Україні, як і в будь-якій іншій  країні світу, сформувалась власна територіально-економічна структура продуктивних сил, що представлена у формі економічних районів. Чітко провести розподіл за окремими критеріями між економічними районами неможливо, оскільки даний поділ є умовним. Однак територія Україна поділена на економічні райони за географічним принципом розміщення – тобто кожен економічний район охоплює декілька областей, що межують одна з одною. Водночас кожен економічний район має свою економічну специфіку, що визначається наявним природно-ресурсним потенціалом та економіко-географічним положенням, а також рядом інших негеографічних факторів (наприклад території пріоритетного розвитку чи вільні економічні зони).

      Таким чином, ми бачимо, що хоч поділ на економічні райони України є умовним, але все ж таки кожен економічний район являє собою відкриту економічну систему в межах країни, яка взаємодіє з іншими економічними районами і вносить свій вклад у процес створення ВВП України.

      Тому  вивчення економічних районів та особливостей їх розвитку є завжди актуальним, оскільки економіко-географічний аналіз регіонального розвитку країни дає підґрунтя для вирішення багатьох соціальних та економічних питань як в межах регіонів, так і в країні в цілому.

      Метою курсової роботи є розкриття сучасних особливостей галузевої та територіальної структури продуктивних сил Центрального економічного району України.та визначення пріоритетів подальшого його розвитку.

      Завданням курсової роботи є : визначення місця і ролі економічного району в господарському комплексі України; аналіз факторів та передумов, які сприяли розвитку та розміщенню промислового комплексу району – історичних, демографічних, природних та екологічних; визначення та аналіз галузевої структури економічного району; аналіз територіального розміщення господарського комплексу економічного району; аналіз економічних зв'язків району з іншими країнами; розгляд основних проблем у розвитку та розміщенні економічного району та шляхів їх вирішення.

      Об'єктом  дослідження є розміщення продуктивних сил економічного району.

      Предметом дослідження є самі продуктивні сили.

      Основними методами, які були використані в дослідження є:

• Аналітичний
• Статистичний
• Картографічний
• Порівняння
• Літературний

 

1. Загальна характеристика Центральноукраїнського економічного району

      Центральноукраїнський економічний район розміщений в  центрі України (див. додаток 1). Площа – 45,5 тис. км ², населення – 2647,5 тис. осіб. До його складу входять Черкаська та Кіровоградська області. Район межує з більшістю економічних районів України: з Столичним – на півночі, Північно-Східним – на північному сході, Придніпровським – на південному сході, Причорноморським – на півдні та з Подільським – на заході. Територією району протікає головна водна артерія України – р. Дніпро. Район має вигідне географічне положення відносно транспортних артерій, основних видів енергії, а також прилеглих районів індустріального розвитку. Регіон має густу мережу водних і сухопутних шляхів сполучення, що створює сприятливі умови для різноманітних та раціональних зв’язків із сусідніми регіонами України.

      У Кіровоградській області 21 адміністративний район, 12 міст (у тому числі 4 державного і обласного підпорядкування), 26 містечок, 1024 сільських населених  пункти; в Черкаській - відповідно 20, 16 (6), 15 і 826.

      Частка  площі району становить 7,4%, чисельність  населення - 5,3% від загальних відповідних показників по Україні. Спеціалізація району в господарському комплексі держави - машинобудування сільськогосподарське, електротехнічне, енергетичне, приладобудування, виробництво обладнання для харчової промисловості, харчова промисловість, виробництво чистих металів і твердих сплавів, видобуток графіту, уранових руд, будівельна індустрія (видобуток гранітів і лабрадоритів), хімічна промисловість (хімічні волокна, азотні добрива, лаки, фарби) і деревообробка (меблева промисловість), бурякоцукровий, олійно-жировий, зерновий, плодоовочеконсервний, м'ясо-молочний комплекси.

      Роль  і місце продуктивних сил в  розвитку економічного району визначається насамперед участю району у внутрішньодержавному поділі праці.

      У економічному районі повна вартість основних фондів у 2003 р. складала 32,4 млрд. грн.  В цілому сучасний стан структури  основних фондів економічного району у 2004 році представлено в таблиці 1:

      Таблиця 1

      Сучасний  стан структури основних фондів економічного району у 2004 році^*

 

      Питома  вага району за концентрацією основних фондів в Україні становила 3,2%, у тому числі промисловість — 1, сільське господарство, мисливство та лісове господарство (включаючи худобу) — 3,3; рибне господарство — 1,0; будівництво — 1,9; оптова й роздрібна торгівля — 2,7; готелі та ресторани — 1,6; транспорт (у т.ч..зв'язок) — 2,3; фінансова діяльність — 0,8; операції з нерухомістю, здавання під найм і послуги юридичним особам — 2,1; державне управління — 1,3; освіта — 2,2; охорона здоров'я і соціальна допомога — 2,1; колективні, громадські та особисті послуги — 2,5%.

      Структура основних фондів по провідних галузях  економіки характеризується наступними пропорціями: промисловість — 29,9; сільське господарство, мисливство та лісове господарство (включаючи худобу) — 18,6; рибне господарство — 0,1; будівництво — 1,7; транспорт (включаючи зв'язок) — 15,1; операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам — 13,1; державне управління — 2,7; оптова й роздрібна торгівля — 3,0; освіта — 5,8; охорона здоров'я та соціальна допомога — 2,6; колективні, громадські та особисті послуги — 2,2%.

      З 1991 року відбувається значне зниження темпів введення в дію основних фондів у господарський комплекс області, що негативно вплинуло на їх відтворення. Спостерігається негативна тенденція  зменшення активної частини основних фондів. В той же час внаслідок фізичного і морального зносу виробничих фондів значно зменшились можливості їх використання. Рівень зносу основних засобів підприємств і організацій в області досить високий — понад 45%.Особливо високий рівень незавершеного будівництва — більше як 20%.

 

       Продуктивні сили економічного району є складовою  продуктивних сил України і невід’ємною часткою її загальногосподарського комплексу. Продуктивні сили дозволяють здійснювати безперервний процес розширеного суспільного відтворення та беруть участь у створення ВНП (валовий національний продукт). Так, динаміку питомої ваги Центральноукраїнського економічного району у ВНП України подано нижче на рис. 1:

      Рис. 1. Динаміка питомої  ваги Центральноукраїнського економічного району у загальній структурі ВНП України, %^*

      Як  бачимо, центральноукраїнський економічний  район займає провідне місце у  загальному обсязі ВНП країни. Максимального  значення його питома вага у структурі  ВНП досягла у 2004 р., тобто спостерігається тенденція до її зростання. Це може бути зумовлене зміною у структурі ВНП країни та питомої ваги інших районів, зокрема зменшення питомої ваги у структурі ВНП тих районів, які за радянських часів були осередками розвитку галузей важкої промисловості. Умови економічної кризи значно деформували як структуру ВНП, так і структуру промисловості України.

      В цілому роль та місце продуктивних сил Центральноукраїнського економічного району може бути відображена за допомогою  схеми взаємозв'язку окремих елементів  суспільного відтворення (зображено на додатку 2).

      Як  бачимо, Центральноукраїнський економічний  район є однією зі складових економічної  системи України на рівні регіонального  розвитку. Поєднання виробничих факторів, що становлять продуктивні сили суспільства, разом з існуючими в Україні виробничими відносинами трансформаційного типу створюють господарську інфраструктуру – спочатку на рівні окремих суб’єктів господарювання, потім – на рівні окремих районів, регіонів, потім – на державному рівні, і на кінець – відбувається інтеграція міні-економічних систем у світовий економічний простір.

      Роль  і місце продуктивних сил економічного району визначається також його  входженням до складової транспортної системи України. Транспортний простір  має таку особливість, що визначальним фактором, який впливає на його формування, є географічний фактор розміщення та фактор природних умов. Тому розміщення Центральноукраїнського району в центрі України робить його стратегічно важливим у плані його інтеграції до транспортної системи України. 

      Отже, Центральноукраїнський економічний район займає провідне місце серед інших економічних районів України. В останній час спостерігається тенденція до зростання рівня його участі у створенні ВНП України, що зумовлено дією ряду макроструктурних чинників, що спричинили до зміни господарської кон’юнктури України на регіональному рівні Роль та місце продуктивних сил економічного району визначається рівнем його включення у економічну систему України та світовий економічний простір.

      2. Передумови розвитку  та розміщення  продуктивних сил Центрального економічного району

      2.1 Історичні передумови

      Черкаська область була утворена 07.01.1954р. (в честь 300 ліття Переяславської ради), а Кіровоградська – 10.01.1939р.

      Історія цього економічного району сягає  часів панування Російської корони. З того часу почалася активна розбудова підприємств обробної, харчової, металургійної та інших галузей проми словості.

      Однак залишки феодалізму, відсутність  чітко скоординованої системи управління господарським розвитком спричинили до того, що все ж таки господарська інфраструктура економічного району залишалася слаборозвинутою аж до приходу радянської влади. В ці часи відбувалася тотальна індустріалізація народного господарства. Однак прискорені темпи зростання промислової складової на тлі політики форсованої індустріалізації спричинили деформацію господарського комплексу території, результатом чого була нерозвиненість в радянські часи на території району сфери послуг та торгівлі.