Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Декабря 2011 в 19:49, курсовая работа
Метою курсової роботи є розкриття сучасних особливостей галузевої та територіальної структури продуктивних сил Центрального економічного району України.та визначення пріоритетів подальшого його розвитку.
Вступ 3
1. Загальна характеристика Центральноукраїнського економічного району 5
2. Передумови розвитку та розміщення продуктивних сил Центрального економічного району 10
2.1 Історичні передумови 10
2.2 Природні передумови 10
2.3 Демографічні передумови 13
2.4 Екологічні передумови 15
3. Галузева структура та рівень розвитку господарського комплексу Центрального економічного району 16
4. Особливість розміщення і територіальна структура провідних галузей господарства Центральноукраїнського економічного району 20
4.1. Промисловість 20
4.2. Агропромисловий комплекс 25
4.3. Транспорт та зв’язок 27
4.4. Сфера послуг 28
5. Зовнішньоекономічна діяльність та економічні зв’язки району 30
6. Основні проблеми та перспективи розвитку та розміщення продуктивних сил району 34
Висновки 36
Список використаної літератури: 38
Додатки 39
Великі м'ясокомбінати, птахокомбінати, м'ясопереробні підприємства є в Черкасах, Ватутіному, Тальному, Умані, Золотоноші, Смілі, Катеринополі, Звенигородці, Кіровограді, Олександрії та інших містах.
Молочна й маслоробна промисловість розміщена в Кіровограді, Олександрії, Світловодську, Черкасах, Смілі, Бобринці, Городищі, Каневі та ін. Відомими є Петрівський, Голованівський та інші маслоробні підприємства. Сироробні заводи функціонують у Новоархангельську, Знам'янці, Звенигородці, Новоукраїнці. У Малій Висці, Жашкові, Тальному розміщені заводи з виробництва сухого молока, в тому числі для дитячого харчування. Згущене молоко випускають підприємства в Тальному і Смілі
Олійно-жирова промисловість - також одна з головних галузей харчової промисловості регіону, а Кіровоградський олійно-екстракційний завод - один з найбільших у країні.
Добре
розвинена борошномельно-круп'
Серед
підприємств плодоовочеконсервн
Відомий регіон своєю спиртовою промисловістю (Кам'янка, с. Косарі, Мала Виска). Лікеро-горілчані заводи є у Смілі, Золотоноші, Умані; пивоварні - в Черкасах, Умані, Городищі, Золотоноші, Каневі, Смілі, Кіровограді, Олександрії. Мінеральну воду розливають у Тальному.
Тютюнові вироби випускають у Черкасах. Тут діє спільне з Німеччиною підприємство «Реемтекст».
Комбікормові підприємства розміщені в Городищі, Корсунь-Шев-ченківському, Христинівці, Бобринці, Долинській, Малій Висці, Гайвороні, Знам'янці, Новомиргороді та ін.
Транспортний комплекс порівняно із сусідніми районами (Придніпровським, Столичним) у Центральноукраїнському менш розвинений. Переважають транзитні залізничні й автомобільні перевезення. Оскільки через територію району не проходять значні міжнародні магістралі, якість цих перевезень не відповідає сучасним вимогам. Внутрішній транспорт, як залізничний, так і автомобільний, розвинений недостатньо, особливо в сільській місцевості. Так, у Черкаській області 23% місцевих автомобільних шляхів не мають твердого покриття. Внутрішній пасажирський транспорт через подорожчання палива значно зменшив обсяги перевезень і кількість постійних маршрутів. Недостатньо розвинений і міський транспорт внаслідок переважання в районі малих та середніх міських поселень, які не в змозі фінансувати транспортні підприємства.
Пасажирські і вантажні перевезення здійснюються переважно залізницями. Протяжність магістральних залізниць - 1697 км. густота 37 км на 1000 км. Найбільші залізничні вузли - станція ім. Шевченка, Цвіткове, Золотоноша, Христинівка, Знам'янка, Помічна, Долинська, Гайворон. Через район проходять важливі магістральні шляхи: Москва - Одеса, Київ - Донецьк, Київ - Херсон, Знам'янка - Миколаїв.
Автошляхів у регіоні понад 12 тис. км, з них з твердим покриттям -більш як 10 тис. км. Густота автошляхів 262 км на 1000 км2. Територією області проходять автомагістралі Санкт-Петербург - Одеса; Київ - Дніпропетровськ; Київ Донецьк; Київ - Кишинів; Полтава - Балта - Рибниця; Кіровоград - Кривий Ріг; Умань - Первомайськ; Кіровоград - Миколаїв.
У Кіровограді, Черкасах є аеропорти, проте вони мають невелике значення.
Судноплавство на Дніпрі розвинене недостатньо.
Територією
регіону проходять траси
Рівень торговельних послуг у районі відстає від середнього по країні. Роздрібний товарообіг на душу населення у 2002 р. становив у Кіровоградській області 237 грн., у Черкаській - 314 грн. (в Україні -384 грн.). У районі 6,9 тис. підприємств роздрібної торгівлі (5,7% від загальної кількості в Україні), 1,9 тис. підприємств масового харчування (5,1%). Платні послуги на душу населення на Кіровоградщині дорівнюють 138 грн., на Черкащині - 162 грн. (в Україні - 196 грн.). Побутові послуги розвинені краще і становлять відповідно 16 грн. і 13 грн. на душу населення (14 грн. в Україні).
У
регіоні 38 вищих навчальних закладів
І — II рівнів акредитації і 12 III -
IV рівнів: три педагогічних (у Кіровограді,
Черкасах, Умані), сільськогосподарського
машинобудування, вище льотне училище
цивільної авіації (Кіровоград), Уманська
сільськогосподарська академія та ін.,
функціонує багато середніх спеціальних
навчальних закладів (у тому числі гідромеліоративний
технікум в с. Шевченкові), професійно-технічних
училищ. Є науково-дослідні інститути
і проектно-конструкторські бюро: філія
Українського проектного інституту «Укрміськбудпроект»,
Придніпровське відділення Українського
НДІ праці, проектно-конструкторсько-
У Кіровограді є два театри, філармонія, краєзнавчий музей з філією - музеєм-заповідником Карпенка-Карого «Хутір Надія», музей В.О.Сухомлинського. В області 17 музеїв, 730 клубів, 662 бібліотеки. В Черкасах є театри музично-драматичний та ляльок, філармонія. 8 музеїв (в області 24 музеї, 796 клубів, 816 бібліотек). Забезпеченість населення закладами культури вища, ніж у середньому по Україні. Історичні місця Черкащини пов'язані з іменами Т. Г. Шевченка, Б.Хмельницького, С. С. Гулака-Артемовського.
Забезпеченість населення району медичними закладами у 2003 р. була менша, ніж у середньому по країні. На 10000 чоловік населення в Кіровоградській області припадало до 35 лікарів, у Черкаській - 37,6 ( в Україні-45,5); середнього медичного персоналу-відповідно 107,1 і 109,7 (111,7), кількість лікарняних ліжок - 96,1 і 89,9 (97,0), місткість амбулаторно-поліклінічних закладів - відповідно 232,3 і 189,8 (193,7) тис. відвідувань за зміну.
Основні
рекреаційні ресурси району - оздоровчі
(м'який клімат, мальовничі береги річок
і водосховищ), екскурсійно-туристські
та курортні (води сульфатно-хлоридно-натрієво-
На картосхемі 2 подано основні центри розміщення галузей промисловості району, транспортні сполучення та сільськогосподарські райони.
Регіон має зв'язки з іншими районами держави, країнами СНД, світу.
Нижче подано таблицю 3, в якій відображено структуру експорту та імпорту Центрального економічного району за основними торговельними партнерами (регіональну структуру зовнішньої торгівлі країни).
Таблиця 3
Регіональна структура зовнішньої Центральноукраїнського економічного району у 2004 році, %*
|
В регіональній структурі експорту/імпорту у 2004 році найбільшу частку мала Росія – в середньому 77%. При цьому експорт у цю країну перевищував імпорт на 9,3%. Аналогічна тенденція спостерігалася і в торгівлі з США – експорт перевищив імпорт на 0,9%. У торгівлі ж з іншими країнами, країнами Східної Європи та іншими країнами зовнішньоторговельне сальдо району залишалося від’ємним.
З району вивозяться сільгоспмашини, устаткування для харчової промисловості, верстати, гідравлічні помпи, автомати дозування, друкарські машини «Ятрань», деякі прилади й радіоапаратура, азотні добрива, чистий графіт, чисті метали, феронікель, граніт, меблі, тор-фовугільні брикети, гірський віск, цукор, олія, м'ясо, масло, молочні і плодоовочеві консерви та ін. Ввозяться в район деревина, міндобрива, метал, машини, нафтопродукти, природний газ, бавовна та ін.
У
таблиці 4 наведено показники товарної
структури експорту-імпорту
Таблиця 4
Галузева структура зовнішньої торгівлі Центральноукраїнського економічного району у 2004 році, %*
|
Прямі іноземні інвестиції у господарство Черкаської області на 01.04.2003р. склали: 54,9 млн.$ і 39,6$ на душу населення. У Кіровоградській області відповідно: 39,4 млн.$ і 35,3$ відповідно. Це середні показники по Україні відносно інших областей.
За період 1991-2004 pp. в розвитку інвестиційного комплексу відбулись негативні зрушення в напрямі скорочення вкладень у власне капітальне будівництво за рахунок усіх джерел фінансування, особливо підприємств і державних інвестицій. Негативні тенденції у структурі капітальних вкладень призвели до недоінвестування провідних галузей економіки області.
Загальний обсяг інвестицій в основний капітал (капітальні вкладення) з усіх джерел надходження зменшився на 85,7% і в 2004 р. становив 226 млн. грн. або 1,2% від усіх в Україні. Капітальні вкладення в розрахунку на душу населення в 2004 р. скоротилися порівняно з 1990 р. на 90,9 і з 1995 р. — на 49,8% (рис.5).
Рис. 5. Динаміка інвестицій в основний капітал за 1990-2004 рр.*
Відтворювальна структура інвестицій по об'єктах виробничого призначення у 2004 р. наступна: технічне переозброєння і реконструкція діючих підприємств — 60,2%; будівництво нових підприємств — 35,5%; підтримка діючих потужностей — 1,3% і будівництво нових об'єктів — 3,0%.
Галузева структура інвестицій в основний капітал характеризується такими пропорціями: промисловість — 54.9%; сільське господарство — 8,0%; будівництво — 0,5%; транспорт та зв'язок — 27,4%; торгівля і громадське харчування — 7,9% і заготівлі — 1%.
В усіх сферах економічної діяльності значно скоротилися обсяги капітального будівництва. Загальний обсяг будівельних і монтажних робіт в 2004 р. порівняно з 1990 р. зменшився у 15,2 рази, і становив 76 млн. грн. або 1,1% до показника в Україні, у 1990 р. — відповідно 1157 млн. грн. і 3,1%.
В
розвитку інвестиційного комплексу
необхідно удосконалити структуру
капітальних вкладень, підвищити питому
вагу і обсяги вкладення капіталів у виробничу
сферу.
В цілому рівень розвитку регіону недостатній, особливо промисловості, електроенергетики. Частково ця проблема буде вирішена введенням в дію Чигиринської ТЕС та Канівської ГАЕС. Є добрі передумови для розвитку середніх і малих міст регіону, розширення в них таких трудомістких галузей, як харчова, легка, машинобудування. Необхідно впроваджувати нові технології, в тому числі і за рахунок іноземного інвестування, як у промисловості, так і в аграрному секторі.