Туристичні ресурси Японії

Мацуяма, найбільше місто на Сікоку.  Замок Мацуяма - один з краще збережених замків країни, що знаходяться під охороною держави. До курорту Дого, одного з найстаріших в Японії, 20 хвилин їзди по залізниці з Мацуяма.

Префектура  Кочі відома родючими сільськогосподарськими землями і великими уловами риби, розташована на південному узбережжі  Сікоку.  У південно-західній частині  узбережжя префектури розбитий національний парк, що пропонує масу розваг, у тому числі дайвінг і спостереження  за китами.

Місто Токусіма  знамените фестивалем танців Ава-одорі, який проводиться щорічно влітку.  Місцевість Наруто, що в 40 хвилинах їзди на електричці з  Токусіми, примітна своїм гігантським виром у вузькій протоці Наруто.  Щоб випробувати задоволення від споглядання виру з близької відстані можна замовити поїздку на пасажирському судні.

В  місті  Увадзіма  туристів приваблює  синтоїстське святилище Тага.  Але більшість відвідувачів приїздять суди не в цілях паломництва. Їхньою метою є відвідати Музей сексу, що  розміщується в святилищі.  Також у цьому місті проводяться   ігри «тогю» - сумо для биків.  Ці змагання проводяться по 4-5 рази на рік.

3.7 Туристичний район Кюсю

Кюсю - острів, найближчий до азійської частини материка. Протягом довгих літ він був воротами в Китай, Корею та решту світу. Кюсю – самий активний вулканічний район в Японії і світі. У самих японців Кюсю асоціюється з м’яким кліматом, яскраво синьо-зеленим морем і  цитрусовими садами; це Японське Середземномор’я. Характер жителів також середземноморський : темпераментний і відкритий.

 Внаслідок  географічної близькості до Кореї  і Китаю, Кюсю вже з IV століття  почав відчувати сильний культурний  вплив своїх більш цивілізованих  сусідів.  Кюсю був першим районом  країни, де японці вступили в  контакт із Заходом, коли португальці  прибули на острів в XVI столітті.

 Місто  Фукуока - залізничні ворота Кюсю.  В даний час місто відродило своє історичне значення по здійсненню міжнародних зв'язків та обмінів з іншими країнами Азії.  Примітний Фукуокський музей образотворчого мистецтва Азії, який був відкритий в 1999 році.  Фукуока знаменитий своїми шовковими тканинами Хакатаорі, святом Хаката Донтаку і фестивалем Ямагаса.

 Нагасакі  є своєрідною відправною точкою, з якої зручно здійснювати  поїздки  островом.  Нагасакі був єдиним японським портом, відкритим сьогунатом Токугава для торгівлі з Заходом у період ізоляції країни з 1639 по 1859 рр..  Місто отримало загальну популярність після того як був обраний ціллю для другої атомної бомби, скинутої на Японію під час Другої світової війни (див.дод.Е). 

  Ундзен  відомий своїми курортами на гарячих джерелах, розташованих у гірській приморській зоні.  Гора Ундзен, діючий вулкан, має три вершини, найвищою з яких є Фугендаке (висота 1360 метрів).  Симабара - це місце, де раніше розташовувався замок Симабара.  У реконструйованої вже в наші дні головній башті сьогодні розташовується музей, в якому представлено записи та інші документи, присвячені боротьбі християн, які проживали в цьому регіоні попри релігійні гоніння з боку сьогунату в 1638 р.

  Головними туристськими пам'ятками Кумамото є Замок Кумамото і Парк Суйдзендзі.  Кумамото також є воротами в Національний парк Асо-кудзу, в якому розташовані вулкани: Асо - найбільша в світі вулканічна кальдера, і кудзу.

 Курорт  Беппу знаходиться на східному березі острова Кюсю.  Беппу, курортне містечко, знамените «киплячими» грязьовими ставками. На найбільшому в Японії курортному комплексі на гарячих джерелах є більше 100 громадських «онсен», де використовуються гарячі води та лікувальні грязі.  Випробуйте принадність занурення в різні по температурі та за складом басейни на гарячих джерелах.

  Місто Міядзакі - улюблене місце мандрівників.  Квазінаціональний парк Нітіхан-кайган, що простягнувся на 100 км уздовж морського узбережжя на південь від Міядзакі - головна туристична визначна пам'ятка.  Дуже привабливий крихітний острів Аосіма, покритий бетельними пальмами.

 Кагосіма  відоме великою кількістю мальовничих історичних місць, гарячими джерелами і діючим вулканом Сакурадзіма.  Після години шляху на електричці від станції Нісі-Кагосіма ви опинитеся на одному з найзнаменитіших курортів Японії Ібусукі.  Цей курорт розташований в південній точці півострова Сацума і популярний завдяки пляжу з білим піском і пишною тропічної рослинності.  Тут гостям пропонується можливість взяти пісочні ванни - чудовий спосіб розслаблення.

40 хвилин  польоту з аеропорту Кагосима  перенесуть вас на Острів Якусіма, місце зростання первинних лісів «Які-сугі» - японських кедрів, які мають тисячолітню історію.  Тут вам надається можливість отримати масу вражень від занять активними видами туризму, такими як: сходження на гори, трекінг по долинах, веслування на каное, екологічні тури та ін.. Острів Якусіма включений в список культурних пам'ятників світової спадщини ЮНЕСКО.

4.8 Туристичний район   Окінава

Головний  острів району - Окінава, найбільш відомий з ланцюжка острів архіпелагу Окінава.  Окінава – синонім екзотичного раю. Білий пісок і море прикрашають цей субтропічний архіпелаг, де культура  і навколишня атмосфера не схожі на решту Японії. Окінава приваблює відвідувачів своїм історичним минулим, кораловими рифами, смарагдовим кольором моря, блакиттю сонячного неба і субтропічною рослинністю.  У 1972 році острови, які були окуповані США після Другої світової війни, були повернуті Японії.  Туристські пам'ятки в адміністративному центрі Окінави - Наха: синтоїстський храм Наміноуе, присвячений трьом божествам, що охороняють імператорську сім'ю; буддійський храм Согендзі, споруджений понад 450 років тому в пам'ять про блискучі роках правління королів династії Рюкю; Сюрей-но-мон, або «Ворота чемності», другі ворота Замку Сюрі, побудовані в період правління короля Сесее.  Національний парк Окінава Сенсекі (поля колишніх битв) розбитий на місці боїв часів Другої світової війни.  В ньому встановлені пам'ятники, присвячені понад 200 тисячам загиблим в той час.

Маленькі  острови, розкидані навколо головного  острова, пишаються своїми кришталево чистими водами моря, пляжами, прекрасними кораловими рифами, що надають справжню насолоду відвідуючим їх дайверам і туристам.

Місцевість  Гусуку та історичні місця, пов'язані  з королівством Рюкю включені в список культурних пам'ятників світового  значення ЮНЕСКО.

3.9 Туристичний район  Канто

Канто –  столичний регіон, основним туристичним  центром якого є Токіо. У відношенні до цього міста існує маса стереотипів, більшість з яких правдиві.  Токіо - дійсно хаотичний, що потопає в неонових вогнях, суперсучасний мегаполіс, в якому потяги ніколи не запізнюються.  Тут йде постійна боротьба між сучасністю і традицією, поп-культурою та спадщиною минулого.  При цьому тут все здається спрямованим у майбутнє, і тому японська столиця вражає навіть найбагатшу уяву.  

 Вперше  потрапляючи в такі квартали, як Гіндза, Роппонги, Сібуя або Синдзюку, знаменитих своїми розважальними та торговельними центрами, завмираєш  від здивування: скрізь гігантські рідкокристалічні екрани, яскраві різнокольорові покажчики, мерехтливі вогнями рекламні щити.  Всі ці враження не вміщаються в звичне візуальне сприйняття.  І всього в двох кроках від цього хаосу розташовані оазиси «високої» культури, що притягують своєю істинно буддійської атмосферою спокою і тишею.  Так, наприклад, на центральній вулиці Гіндза знаходиться знаменитий театр Кабукі, а по сусідству з районом Сібуя розташувався найбільший токійський храмовий комплекс Мейдзі.

В Токіо  немає явно вираженого центру міста. Є кілька локальних районів, що утворюють гігантський мегаполіс.  Переміщатися по Токіо просто: завдяки зручній системі міського транспорту, яка вважається однією з найбільш ефективних і комфортних в світі.  Найпростіше скористатися кільцевою лінією залізниці, яка пов'язує всі основні райони міста, тоді як до більш віддалених місць легко дістатися на метро.  Покажчики і карти на більшості станцій залізниці складені двома мовами - японською та англійською.  Зорієнтуватися в метро ще простіше, оскільки всі лінії позначаються різними кольорами, а станції - цифрами.

Токіо - чудове місто для піших прогулянок.  Цілком можливо, що від одного району до іншого вам доведеться добиратися на громадському транспорті, а от вивчати кожен район найкраще в процесі неквапливої ​​прогулянки: тільки так ви зможете по-справжньому відчути всю різноманітність токійських кварталів.

 Гіндза - найпрестижніший квартал Токіо.  У Гіндза нехарактерні для Токіо широкі вулиці, якими зручно бродити, розглядаючи вітрини магазинів, що виблискують своїми розкішними товарами. Маруноуті - ще один важливий район Гіндза і головний діловий центр усього Токіо.  Сіндзюку - найбільший і космополітичний район Токіо, відомий своїми розкішними універмагами, стрип-клубами і джаз-барами (див.дод.Е). 

Район Сібуя - улюблений квартал токійській молоді, що обожнює проводити час у  місцевих магазинах, барах, кафе та нічних клубах.  Це головна точка тяжіння  всіх шанувальників поп-культури і  простих, динамічних і доступних  за ціною розваг.  Головне, заради чого молодь спрямовується в Сібую - шопінг, де тон задають музичні  магазини і магазини одягу.  З  настанням темряви тут запалюються  міріади неонових вогнів, які висвітлюють  численні клуби, бари і кінотеатри, життя в яких вирує всю ніч.

 Головна  визначна пам'ятка району Харадзюку  - вузька пішохідна вуличка Такесіта  Дорі, уздовж якої тісняться магазинчики  одягу та кіоски фаст-фуду.  Такесіта Дорі до цих пір  зберігає чарівність старовини,  і тягнеться.  Тут же неподалік  - сходи, що ведуть до храму  Того, поряд з яким кожне перше  і остання неділя місяця влаштовуються  великі блошині ринки. 

 Буддійський храм в районі Асакуса є найдавнішим храмом Токіо, історія якого датується гранично точно: 18 березня 628 р.  У храмовому комплексі Асакуса знаходиться і синтоїстська святиня Асакуса дзіндзя, споруджена в 1649 р.  двома рибалками. Сьогодні в Асакуса проводиться безліч фестивалів - як традиційних, так і зовсім нових.  Одним з найстаріших і найбільших фестивалів в Токіо - Санья Мацурі - гігантська процесія, що несе мініатюрні копії більше сотні японських храмів.  А найсучасніший фестиваль в Асакуса - карнавал самби - проходить в кінці серпня, під час якого вулицями кварталу проходять сотні  танцюристів.

        Відкритий в 1873 р., Уено -  перший  громадський парк Токіо.  Тут є і музеї, і зоопарк, і священні храми, але особливо парк Уено славиться своїми сакурами. У парку Уено розташовані кілька найважливіших токійських музеїв: Національний Музей Західного Мистецтва, Національний Музей Науки, Токійський Національний Музей.  У парку Уено знаходиться і найвідоміший в Японії зоопарк.  А недалеко від головного входу в парк розташований історичний пам'ятник Уено - храм Тосегу.  І все ж Уено - більше, ніж просто парк.  У районі залізничної станції Уено знаходиться ще одна важлива пам'ятка - вуличний ринок Амеко, що вміщає більше п'ятисот лотків зі свіжою рибою, фруктами і овочами.

 Роппонги - головний центр тяжіння всіх  токійських експатів (іноземців,  що живуть в місті): тут приголомшуючий  музика в стилі транс, хостес-бари  і текіла, яка тече рікою.  Поруч з ним розташувався ще один «новачок» - найбільший музей Японії - Токійський національний центр мистецтв, відкритий також в 2007 р.  Тут же знаходиться побудована в 1958 році  Tokyo Tower – копія Ейфелевої вежі, вища на 13 метрів за оригінал. Tokyo Tower вже давно віддала пальму першості іншим баштам і хмарочосах, але як і раніше залишається вельми цікавою міською пам'яткою.

 Околиці ж Токіо вражають красою і різноманітністю пейзажу: вражають чудові храми Никко і Камакури, димлячі вулкани Хаконе, велична засніжена вершина гори Фудзі ...

3.10 Аналіз розвитку туризму в  Японії

Туристична  поїздка в Японії має важливе, можна сказати ритуальне значення. Це не просто подорож з метою проведення дозвілля, а форма заохочення службовців адміністрацією, варіант проведення медового місяця і т.п.  Статистика показує, що щорічні витрати японської сім’ї на туризм складають близько 22% від її бюджету,  а  кожний дорослий японець побував за кордоном не менше трьох разів [28].

Любов до подорожей прищеплюється  японцям  з дитинства. Саме тому туризм в Японії – це масовий вид розваг і активного  відпочинку. Здебільшого це відвідини  природних і релігійних пам’яток. Стійкий штамп, що японський турист найбагатший в світі, вже не зовсім вірний. В 1995 році середній японець вивозив з країни $2405, що було  пов’язано з високим курсом єни, дальністю і тривалістю поїздок і  переважанням у виїзному потоці високозабезпеченої частини населення. Економічні проблеми Японії, зниження рівня життя населення, падіння курсу єни, переорієнтація туристичних потоків на більш близькі і дешеві дистанції призвели до скорочення середніх витрат вже в 2002 р. до $1616 [28].

В 2003 році стартував проект «Yokoso» («ласкаво просимо») – широкомасштабна програма уряду з розвитку в’їздного туризму. Головна мета акції – майже двократне збільшення числа іноземних туристів в країні (в 2010 - 10 млн. іноземних туристів[40]). Ця програма мала успіх. Проаналізувавши динаміку відвідування Японії туристами (див.дод.Ж)  можна сказати, що вже в 2004 році  кількість туристів збільшилася на 17,8%[37]. В наступні роки спостерігалося зростання кількості іноземних туристів (2005- 9,6%; 2006 – 9,0%; 2007 – 13,8%). Лише  2008-2009 рр. були невдалими для туризму. В 2008 році ріст не спостерігався, а в 2009 році – кількість іноземних туристів  зменшилася на 18,7%. На нашу думку це пов’язано із  світовою валютно-фінансовою кризою та зменшенням доходів туристів.  Але, завдяки діям уряду, та туристичній привабливості країни, в наступний 2010 рік Японію відвідало на 26,8% туристів більше, ніж у попередній рік. Японія привертає багато іноземних туристів.  Яскраво виражені місяці, під час яких спостерігається великий приплив туристів: квітень (цвітіння сакури), червень-липень (літній сезон) і жовтень (золота осінь). Дві третини зарубіжних гостей прибувають з країн Азії (Республіка Корея, КНР, Тайвань,  Індонезія, Малайзія, Сінгапур),  США, Австралії, Канади, європейських країн. Туристи з Азії  приїздять в цілях проведення відпустки, а туристи з США та європейських країн  в основному  здійснюють  бізнес-подорожі.