Туризм у Італії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ II: Дослідження стану, географії турів культурно-пізнавального туризму Італії

2.1 Географічні особливості й туристичний потенціал культурно-пізнавального туризму Італії

 

Італія - ​​типова середземноморська  країна, розташована в

центральній частині Південної  Європи. Її територія включає Паданськая

низовина, звернені до неї  схили Альпійської гірської дуги, Апеннінський

півострів, великі острови  Сицилія і Сардинія і численні дрібні

острови (Егадськие, Ліпарськіх, Понціанскіе, Тосканський архіпелаг  і ін.) На

півночі, у материковій  частині, Італія межує з Францією, Швейцарією,

Австрією і Югославією. На півдні вона (через Туніський  протоку) межує з

Африкою. Апеннінський півострів  глибоко вдається в Середземне море. Береги

Італії омиваються п'ятьма  морями: Лигурийским, Тірренським, Іонічним,

Адріатичним та Середземним. [14] 
Італія - ​​справжній музей під відкритим небом. Культурно-пізнавальний туризм прекрасно сумісний з відпочинком на курортах. Це одна з небагатьох країн, що володіють величезною культурною спадщиною. Багата історія вплинула на розвиток мистецтва. Вже саме слово «Італія», очевидно, володіє особливою магією і зачаровує нас з самого дитинства, ще з шкільної лави. І як тільки ми дізнаємося про існування Італії, історія та культура якої найтіснішим чином переплітаються з спадщиною всього світу, то виникає бажання хоча б один раз в житті побачити цю прекрасну, дивовижну і єдину в своїй чарівності країну, зуміла надихнути на творчість незліченну низку поколінь людства.[5] 
 
2.2. Позиціонування туристичної індустрії Італії у світі та Європі

 

Культурно-пізнавальний туризм, характерною рисою якого є те, що значна частина послуг проводиться з мінімальними витратами на місці, відіграє все більш помітну роль у регіональній економіці. Туристська галузь входить в число економічних форвардів, що дають значну величину доданої вартості.

Такий вид туризму займає значне місце в міжнародних відносинах. Близько 100 млн. чоловік щорічно відвідують Італію з метою культурно-пізнавального  туризму. Такий туризм не тільки популярним видом відпочинку, але й активно  розвивається сферою світової економіки. 
Однак інформація про розвиток культурно-пізнавального туризму не є абсолютно точною, оскільки досить складно виміряти туристичні потоки. Через відсутність єдиного способу їх обліку значно ускладнюється зіставлення статистичних даних між країнами.

Культурно-пізнавальний туризм впливає на розвиток, як окремих  країн, так і регіональної економіки  в цілому. У міру розширення міжнародної  торгівлі й інших форм міжнародних  економічних відносин, підвищення рівня  культури та освіти туризм також буде розвиватися.

Отже, культурно-пізнавальний туризм пройшов у своєму розвитку довгий шлях і сьогодні є однією з найбільш успішних галузей туризму, що розвиваються. Як і будь-яка інша сфера господарської діяльності, індустрія туризму є дуже складною системою, ступінь розвитку якої залежить від ступеня розвитку економіки  країни в цілому.

В Італії туризм - розвинена галузь. У всіх сферах туристської діяльності, як на рівні державних структур, так і в області формування турбізнесу, йде пошук нових форм роботи, розширення сфери пропозиції і поглиблення його спеціалізації. 
На частку Італії припадає 5,6% світового туристичного ринку. 
Всесвітньо відома історія Італії, краса її природи, твори мистецтва, культурні пам'ятники, релігійні свята, мода й італійський стиль життя, вино й гастрономія — ось ті ключові пункти, які зробили Італію важливим туристичним центром світового рівня. Туристів приваблюють і сонячні пляжі Середземномор'я, і краєвиди, і зимові види спорту в Альпах. Італійська Рив'єра в Лігурії є одним цілим з французькою, її доповнюють пляжі Сардинії та Адріатики.[12]

Італійські міста мають світову славу центрів туризму. Багато з них існують з часів Стародавнього Риму, були столицями середньовічних князівств і зараз є скарбницями творів мистецтва, історичних і архітектурних пам'яток. Серед них Болонья, Падуя, Парма, Піза, Равенна і багато інших. На території Італії величезна кількість визначних пам'яток як природних, так і історико-архітектурних.

Всього на території Італії розташовано  найбільше в світі пам'яток спадщини ЮНЕСКО – 44( додатокА)

Головний район іноземного туризму - північний схід, особливо області Трентіно-Альто-Адідже та Венето, а також Центральна Італія (Рим, Флоренція, Венеція). Столиця Італії, Рим, є одним з найбільш відвідуваних міст світу (7-10 млн. туристів на рік), а римський Колізей із 4-ма млн. відвідувачів на рік є найбільш відвідуваною туристичною дестинацією світу. Тут же процвітає і релігійний туризм - завдяки розташуванню в межах Рима держави Ватикан.

В Італії склалася добре організована система прийому туристів, здатна одночасно прийняти 3,6 млн. гостей. Вона складається з 33,3 тис. готелів на 1,8 млн. місць, 2,4 тис. кемпінгів і туристичних поселень на 1,3 млн. місць, 24,3 тис. приватних квартир, що здаються в оренду (на 252 тис. місць), 6 тис. агротуристських комплексів на 68,4 тис. місць та інших 3,3 тис. одиниць різних форм прийому гостей — 179 тис. місць (апартаменти з декількома власниками, притулки, пансіони, релігійні установи й будинки для прочан, тощо).

Із загального обсягу в 903 млн. міжнародних  туристів 2008 року, Італію відвідали 42,7 млн. туристів, що порівняно з 2008 роком на 1 млн. менше.

Прибувають туристи до Італії переважно  з ФРН, Франції, Австрії, Швейцарії  і Іспанії, а також з інших  країн Європи, США (дод. Б). Туристи з Німеччини займають провідні позиції не тільки за кількістю, але і за тривалістю перебування. Типові терміни перебування за турзапрошенням — до 2 тижнів (термін виїзду протягом місяця), за приватним — до 1 місяця (термін виїзду протягом 2,5 місяців), за службовим — до 1 місяця (термін виїзду протягом 2,5 місяців). Економічне зростання і спрощення валютного контролю останніми роками сприяли розвитку виїзного туризму. Жителі Італії в основному подорожують в сусідні держави.[6]

 

2.3 Туристичні  ресурси культурно-пізнавального  значення в Італії

 

По числу визначних історично-культурних пам'яток на душу населення Італія займає перше місце у світі. Тому досить важко в цій країні вибрати  одну яку-небудь визначну пам'ятку - занадто  їх багато в кожнім місті.

Самим "італійським" містом, більш  інших, що відображує характер і особливості  італійської культури, прийнято вважати  Флоренцію. Вона сприймається як символ епохи Відродження, її площі і  палаци прикрашають безсмертні твори  Мікеланджело, Джотто, Челліні. В всесвітньо відомих картинних галереях зберігаються полотнини кращих італійських художників. З Флоренцією нерозривно зв'язані  імена Данте і Боккаччо, у цьому  місті жили Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Ботічеллі, тут сформувалася літературна італійська мова, що поширилася згодом на всю Італію.

Багато свідчень минулих століть можна знайти в столиці Італії. Латинський народ, що оселився спочатку на пагорбах Тибрської долини, випробував сильний вплив етрусків, що мали розвиту цивілізацію. Латиняни заснували Рим приблизно в 753 році до нашої ери, а незабаром одержали верх над сусідами. Тому околиці вічного міста зберігають пам'ять про більш древні, ніж Древній Рим, цивілізації. У музеях можна побачити археологічні

знахідки доримського  періоду, серед яких найбільш відомі: Аполлон з Вейо - шедевр етруської  скульптури; Саркофаг - скульптурна  композиція з присутністю іонічного  впливу; Циста Фікороні - циліндрична  бронзова судина для збереження туалетних  принад, прикрашена витонченими статуетками  і гравіруванням. Самі етруси - загадковий народ, походження якого і корені мови не з'ясовані.

Численні архітектурні пам'ятники давньоримської цивілізації, на жаль, не завжди добре збереглися. Але і те, що час дозволяє побачити, робить грандіозне враження. Це руїни римського Форуму у підстави пагорбів Палатину, Капітолію і Есквіліну, колись густо забудованого храмами, васильками, будинками торговельних угод і судових процесів, тріумфальними арками, фонтанами, колонами, оперезаного священною дорогою Вія Сакра.

Грандіозний Колізей - символ величі і мощі Риму - непогано зберігся, хоча в середні століття його використовували  як суспільну каменоломню. Він уміщав 50-70 тис. глядачів, що розсаджуються  в залежності від соціальної приналежності по трьох рядах місць. Завдяки розкопкам нині відкриті для огляду існуючі під ареною складні системи приміщень. З ростом міста і держави будувалися нові імператорські форуми, - Цезаря, Траяна, Нерви, Августа, - які поступово ставали центром громадського життя Риму. Театр Марцелла, єдиний збережений давньоримський театр, уміщав 13 тис. глядачів. Циркус Максимус (у пагорбів Авентіно і Палантин), створений для змагання колісниць і квадриг, був розрахований на 200 тис. глядачів. Грандіозне свято, що завершилося імітацією бою, улаштував у ньому Юлій Цезар з нагоди однієї з важливих військових перемог. У той день на полі боролися 1000 піхотинців, 600 вершників і 40 слонів. "Храм усіх богів", Пантеон мало постраждав від грабежів варварів, у ньому розташована церква.

У середні століття, коли більшість будинків часів Римської імперії занепало, будувалися культові спорудження християнства, найчастіше на древніх руїнах. В епоху Ренесансу й у період розквіту стилю бароко з'явилося багато багатих і грандіозних церков. Тоді ж була закладена основа архітектурного рішення міста - акцент на велич і пишність церковних споруджень; самі знамениті з них: Санта Марія Маджіоре, Сан Джованні Ін Латерано, Сан Паоло Фьорі Ле Мура.

Місто зв'язане з іменами  великих європейських художників: Мікеланджело і Рафаеля, Караваджо і Рубенса. Саме виникнення римських музеїв і  їх високий художній рівень визначався пристрастю до колекціонування дворянських родин і меценатством пап, що сприяють створенню музеїв Ватикану і суспільних Капітолійських музеїв. Найбільш відомі Національна галерея древнього мистецтва, Галерея Боргезе, Національний римський музей і ін.

Висока художня обдарованість  італійців знайшла своє відображення в образотворчому мистецтві й  архітектурі. Провісником реалізму, що уперше відобразив в картинах закони сучасної перспективи, був живописець, скульптор і архітектор Джотто ді Бондоне, що працював у Флоренції і Падуї. Титанами Відродження називають геніальних у багатьох областях знань і мистецтва Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаеля. Італія також внесла неоціненний вклад у розвиток астрономії і знань про Землю. Продовжував ідеї Коперніка, італієць Джордано Бруно за свої представлення був спалений інквізицією на багатті в Римі. Галілео Галілей заклав основи механіки.

Серед самих видатних історико-культурних пам’яток можна назвати наступні: Рим - місто-держава Ватикан, Римський Форум, Віа Аппіа, Арка Септимія Півночі, Василька Емілія, Курія, Храм Антоніни і Фаустіни, Будинок Весталок, храм Вести, Храм Ромула, Храм Кастору і Поллукса, Василька Максенція, Арка Тита, Палатін, Домус Августана, Палаццо деї Флави, Стадіон-іподром, Колізей, Циркус Максимус (Чирко Массимо).

Пам'ятники середньовіччя, Відродження  і бароко - Катакомби, ранні християнські і середньовічні церкви, прикрашені чудовими мозаїками, Площа Венеції, Площа Навона, Пантеон, Площа Іспанії, Капітолійський пагорб, Фонтана ди Треві, музей Боргезе, Палаццо Массимо  аллі Терме, Капітолійські музей, Палаццо  Берберини (Музей античного мистецтва), Церкви Св. Лаврентія (заступника Рима), Санта Марія Маджоре, Св. Пракседи, Санта Кроче ин Джерусалемме, Капела Санта Санкторум, собор Св. Іоанна, собор Сан Паоло фуори ле Мура (собор Св. Павла поза Стінами).

Тіволі - Вілла Адріана (118 р. н.е.), Вілла д'эсте (1550 р.), Вілла  Грегоріана з чудовим водоспадом (висота 160 м.), гротами і парком.

Мілан - Церква Сант-Амброджо (IX-XV вв.), готичний собор (XIV-XIX вв.), замок  Кастелло Сфорцеско (XVI в.), монастир Санта-Марія  делле Граціе (XV в., у трапезної - розпис "Таємна вечеря" Леонардо да Вінчі), оперний театр "Ла Скеля".

Верона - Пьяцца Бра (I в.) - арена, що є друга по величині після римського Колізею, церква Сан Зено (V в.).

Флоренція - Санта Марія-дель-Фьоре, дзвіниця Джотто і вежа Синьйорії (Палаццо  Веккьо) середньовічної міської ратуші, Будинок Уффіці, Палац Барджелло, Палаццо Пітті - самий грандіозний палац Флоренції, величезна кількість музеїв і парків.

Венеція - площа св. Марка, собор Палаццо Доджей, будинок  Старих і Нових Прокурацій, бібліотека, Вежа Годин, канал "Каналі Гранді", торговельна вулиця Мерчерія.[14]

Піза - Прато де Мираколі (Поле чудес), на якому піднімається Баптистерія, "падаюча вежа" і цвинтаря "Кампосанто".

Рим є однієї із самих  великих визначних пам'яток Італії і світу. У його межах розташовано місто-держава Ватикан, а також безцінні пам'ятники й ансамблі античності - Римський і Імператорський Форуми, Віа Аппіа, арка Септимія Північна, базиліка Емілія, Курія, храм Антоніни і Фаустіни, будинок Весталок, храм Вести, храм Ромула, храм Кастору і Поллукса, базиліка Максенція, арка Тита, Палатин, Домус Августана, Палаццо дель Флаві, Іподром, символ міста - Колізей, древній іподром Циркус Максимус, найбільш збережений давньоримський будинок, кращий зразок архітектури періоду Адріана - Пантеон (близько 125 р. н.е.), Терми Каракали і безліч інших чудових споруджень. Пам'ятники середньовіччя, Відродження і бароко також не менш різноманітні - катакомби, у яких укривалися від переслідувань перші християни, ранні християнські і середньовічні церкви, прикрашені чудовими мозаїками, оточена грандіозними палацами найвідоміша площа Рима - П'яза Навона з трьома фонтанами, Площа Іспанії, Капітолійський пагорб, Фонтана ди Треві, капела Санта Санкторум, у якій знаходиться Скеля Санта - сходи, по якій піднімався Христос на суд Понтія Пілата, єзуїтська церква Сант Ігнаціо, церкви Св. Лаврентія, Санта Марія Маджоре, базиліка Св. Іоанна Латеранського (IV в., перебудована в XVII-XVIII вв.), базиліка Св. Павла (IV в.), базиліка Св. Петра в Ланцюгах (V в.), усередині якої знаходиться мармурова скульптура Мойсея роботи самого Мікеланджело, церква Триніта-дей-Монті (XV в.), Св. Пракседи, Санта Кроче ін Джерусалемме, Капела Санта Санкторум, собор Св. Іоанна, собор Сан Паоло фуорі ле Мура, форт Кастель-Сант-Анжело. Путеводитель. Италия в кармане. – М.: Welcome, 2001. – С. 35.