Туризм у Італії

Стіни внутрішнього двору прикрашені геральдичним символом Podesta зі скульптурами шіснадцатого сторіччя, включаючи "L'Oceano (Ocean)" Gіanbologna, що була один раз знайдена в садах Bobolі. Від внутрішнього двору ви можете пройти до першої кімнати із шедеврами Mіchelangelo, "Tondo Pіttі" і "Bacco", і багатьма іншими міфологічними скульптурами.

На першому поверсі розташовані  роботи Cellіnі й Gіambologna, включаючи  його "Mercurіo (Mercury)" і "Fіrenze vіttorіosa su Pіsa (Trіumphant Florence over Pіsa)".

Перший поверх Salone del Consіglіo (Зал Ради) з високими стелями був колись залом трибуналу. Тут ви можете знайти прекрасного мармурового Давида роботи Donatello.

На цьому поверсі ви можете відвідати  Слонову Кімнату з колекцією Carrand, що включає 265 речей, датованих між 5 і 17 сторіччями. Після цієї кімнати ви входите в Sagrestіa, де засуджені люди чекали своєї смерті. Святі картини на стіні - школи Гіотто. В Ісламській кімнаті ви можете побачити східні килими й приклади дамаської бронзи. Музей також включає дуже рідкі дерев'яні скульптури й вироби з венеціанського скла.

Національний музей Барджелло  по праву пишається своєю колекцією добутків Джамболоньї (Джованни Болоньї), одного з найвідоміших скульпторів-маньєристів. Джамболонью звичайно називають італійським майстром, однак це не зовсім так. Скульптор був уродженцем фландрського міста Дуе, і сьогодення його ім'я - Жан де Булонь. В 1554 (або 1555- м) року молодий художник приїхав у Рим, де, як затверджують дослідники, якийсь час учився в Мікеланджело. Пізніше він працював у Флоренції при дворі Медичі, а також у Лукке, Генуї й Болоньї. Творчість Джамболоньї розглядається сучасними істориками мистецтва як перехідний етап між мистецтвом Мікеланджело й Берніні. В Італії скульптор прославився кінними пам'ятниками, виразними скульптурними групами й фонтанами з багатим декором. Відомо, що наприкінці життя майстер майже не працював ні з мармуром, ні із бронзою. Практично всі пізні речі Джамболоньї створені його учнями з його воскових або глиняних зразків.[16]

Bobolі Garden - перша частина саду  була куплена в 1550 році Елеонорою Толедо, дружиною Козимо Медичи, сімейства Пицци. Зовнішній вигляд саду був оформлений Ніколо Периколи де Триболо; після смерті в 1555 році його роботу продовжив Давид Фортіні разом із Джорджио Васари. Між 1560 і 1583 роками над садом також попрацював Амманати, що розробив внутрішній двір (який має його ім'я).

Велика напівеліптична зона, відома як Амфітеатр, створена для додання гармонічного цілого із двома крильми двору, була вирита з величезного кам'яного кар'єру. Ця архітектурна особливість служить, щоб візуально об’єднати Палац Піцци й сад Боболи.

В 1574 року архітектор Бернарод Буонталенті розробив Грот Grande. Він був створений з водойми, побудованого між 1556 і 1560 роками по проекті Джорджио Васари. По сторонах, біля входу в грот, у нішах установлені статуї Бахуса й Цереса роботи Баччио Бандинелли (1552-1556). Аж до 1924 року, поки вони не були замінені цементовим зводом, у куті стояли "Укладені" Мікеланджело. На початку 17 століття, у період правління Козимо (1609-1621), сад був розширений за стіни огородження, побудовані під час війни проти Сієна.

Однієї їхній головних визначний  пам'яток саду є алея з кипарисами, що веде до басейну й побудована між 1612 і 1620 роками. Джуліо Париджи був також відповідальний за водойму, спочатку призначений для поливу плодів цитрусових і квітів. Спочатку в центрі водойми був фонтан Венери, замінений пізніше статуєю "Океан" роботи Гіамбологни в 1636 році після розпорядження Великого Герцога Фердінанда Другого. У плині цього самого року статуя "Plenty", почата Джимбологна й завершена Петро Такка, була поставлена в її сьогоднішнє місце розташування.[4]

В 18 столітті династія Медичі зникла й Велике Герцогство перейшло до сімейства Габсбургов-Лорейн. Після початкового потурання, була почата великомасштабна робота по відбудові із залученням скульптури, архітектури, водойм і зелених насаджень. Також нові частини були побудовані в саду, включаючи Kaffeehaus (1775) і Lіmonaіa (формування для підйому плодів цитрусових, створене в 1777-1778 роках). Над всією цією облаштованістю працювали Заноби дель Россі, Палаццино де Мерідана й Ніколо Гасперо Паолетти.

Нова стадія занепаду мало місце в плині періоду правління Наполеона (1799-1814). Пізніше Велика Герцогиня Елиса Басиокчи хотіла перетворити сад Боболі відповідно до англійського стилю, але невдало. В 1834 році Леопольд Другої зруйнував лабіринти щоб зробити широке авеню, по якому могли б їздити карети. У ході 19 сторіччя сад був місцем для всіляких звеселянь.

Італійський музей науки й техніки  Леонардо да Вінчі - найбільший у Європі. Леонардо да Вінчі створив ідеальний образ людини.

Він втілив ідеал жіночої краси в портреті Мони Лізи (1503). Численні відкриття й проекти, дослідження в області математики, механіки, природних наук. У записній книжці й рукописах Леонардо, близько 7 тисяч аркушів.

Леонардо да Вінчі зробив корисні  спостереження й здогади майже  у всіх областях знань того часу, а його замітки й малюнки як начерки можна розглядати, як натурфілософської енциклопедії. Він був яскравим представником нового, заснованого на експерименті природознавства. Найбільше Леонардо любив механікові, називаючи її "раєм математичних наук". Він бачив у ній ключ до таємниць світобудови. Леонардо розробив, після ретельного вивчення польоту птахів, і сконструював летальні апарати й парашут. [14]

 

3.3 Перспективи  розвитку культурно-пізнавального туризму в Італії

 

З аналізу чинників, які впливають на розвиток туризму у Італії можна зробити такі висновки на перспективу розвитку культурно-пізнавалього туризму :

1. У Італії наявні всі сприятливі чинники: природні, культурні, соціальні, економічні, які сприятимуть розвитку туризму.

2. Найбільшу роль грають культурні  передумови.

3. Деякі чинники існують лише  Італії, що посилює її туристичну  привабливість.

4. Нині Італії приділяється багато  уваги розвитку та підтриманню  культурно туризму.

5. З боку населення виявляється посильна підтримка туризму, допомогу туристам, що також збільшує туристичну привабливість Італії.

6. Нині Італія перетворилася  на центр світового туризму, її популярність стає дедалі більше, особливо з допомогою «нових» туристичних потоків країн колишнього СРСР, Китаю, Індонезії. [26]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ 
 
У наші дні пересування людей у туристських цілях охопило всі країни земної кулі, і завдяки їм контакти між людьми з різних країн стають повсякденною реальністю. Особливо інтенсивно почали освоювати світ люди з закритих раніше суспільств. Можна з упевненістю затверджувати, що міжнародний туризм трансформує ці суспільства.

Наші співгромадяни активно  включилися в процес освоєння раніше закритих для них закордонних  країн. Природно, що цей процес жадає  від людей, що безпосередньо або  побічно відповідають за подальше ефективне  впровадження українського туристського ринку в загальносвітовий глибокого  розуміння міжнародного туризму, саме дослідження розвиненої туристичної індустрії інших країн, таких наприклад як італійська, дозволить українцям дослідити тенденції та механізми успішного розвитку туризму.

З дослідження туристичних та екскурсійних ресурсів Італії можна зробити наступні висновки:

Італії має перспективне фізично-географічного  положення в Середземному побережжі  та м’які природнокліматичні умови, що дуже сприятливо для подальшого розвитку туристичного бізнесу. Історико-культурний потенціал Італії дуже великий, більшість  туристів приваблює саме він, держава  створює умови для фінансування реставрації, та його підтримання. Соціально-економічній політика Італії направлена на розвиток і удосконалення галузі туризму і всіх його видах, що дає визначні результати.

По організованому туризму Італія вже не перший рік входить у п'ятірку найбільш відвідуваних країн. У 2000р. вона зайняла 4 місце, уступивши Франції, США й Іспанії. Основний потік туристів надходив із країн із сильними католицькими традиціями, зокрема Іспанії, Мексики і Бразилії. Однак, у 2003р. збільшилося число туристів в Італію і зі Швейцарії, Бельгії, Німеччини, Великобританії і скандинавських країн.

Культурно-історичні центри Італії, як і раніше залучають найбільшу кількість туристів. Рим, Флоренція і Венеція традиційно є містами, що разом приймають до 52% усіх приїжджаючих в Італію іноземців. Після міст культурно-історичного значення найбільш відвідуваними місцями залишаються морські курорти. У 2003р. їх відвідало 40,5% усіх туристів, що приїхали в країну.

Дані статистики по туризму 2000-2003рр.. підтверджують тенденцію: туризм стає усе більш важливим сектором національної економіки. Загальна вартість послуг цього сектора досягла 65,9 млрд. дол., що склало 13% від ВВП, і що, у свою чергу, на 6% більше в порівнянні з 1999р. Туризм активно втягує у свій обіг інші галузі, будучи своєрідною сполучною ланкою для багатьох інших видів економічної діяльності. Це єдина галузь національної економіки, у якій постійно відзначається ріст. Цей сектор стає усе більш привабливим для італійських і іноземних інвесторів.

З огляду на зростаючу значимість туризму для національної економіки, а також загострення конкуренції серед туристичних фірм у середземноморському басейні, італійський уряд з кінця 90р. здійснює цілеспрямовану програму по розвитку туризму.

Кількість італійських громадян, що приїжджали до України з метою  туризму у 2003 році порівняно з 2002 зріс у всіх видах туризму. кількість українських громадян, що приїжджали до Італії з метою туризму у 2003 році порівняно з 2002 роком зріс у таких видах, як бізнес туризм та приватний туризм, та зменшився організований туризм, що можливо пояснюється ускладненнями для Українських громадян в отриманні Шенгенської візи. Потік бізнес туристів з Італії в Україну значно більше ніж з України в Італію, та має тенденцію до зростання в Україні і в Італії; потік приватних туристів з України в Італію переважає над потоком з Італії в Україну та має тенденцію до зростання в Україні і в Італії; потік організованих туристів з України в Італію майже у два рази переважає над потоком з Італії в Україну та має тенденцію до зменшення в Україні і до збільшення в Італії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

1. Кузьмук О. Культурний  туризм Як інструмент Формування  національної ідентічності [Електронний  ресурс] / О. Кузьмук. - Режим доступу: / / http://tourlib.net/statti_ukr/kuzmuk.htm

2. Уррі Дж. Погляд туриста  і глобалізація / Дж. Уррі / / Масова  культура: сучасні західні дослідження. - М, 2005 ..

3. Розвиток туризму в  Італії / / БИКИ. 1999 року. № 139.

4. Романова Е.П. Типи  територій Італії, що забезпечують  різні форми відпочинку / / Вопр. географії. 1973 року.

5. Дітревскій Ю.Д. Туристські  райони світу. Смоленськ: СГУ, 2000.

6. Бабишев Л.С. Туризм  як галузь італійської економіки  / / МЕМО. 1995 року. № 12.

7. Europe infigures. Eurostatyearbook 2008. Europeancommunities, 2008.

8.Industry and services. Europe infigures. Eurostatyearbook 2008. Europeancommunities, 2008.

9. TourismHighlights.Edition 2008.UNWTO, 2008.

10. Italian StateTouristBoard.CorporateAnnualReport , 2007.

11.Міністерство статисти та аналізу РБ. [Електронний ресурс]: – Режим доступу:belstat.gov.by/index.htm. Дата доступу: 20.11.2008

12.Доповідь про розвиток людини 2007- 20008. Переклад з англійської.- Москва: Весь Світ, 2007 р.

13.CentralIntelligenceAgency [Електронний ресурс]: – Режим доступу:cia.gov . Дата доступу: 02.04.2013.

14.Вікіпедія [Електронний ресурс]. – 2005. – Режим доступу:ru.wikipedia.org/ . – Дата доступу: 4.04.13.

15. Квартальнов В.А.  Стратегічний менеджмент в туризмі. - М.: фінанси і статистика, 1999. - 308с.

16. Квартальнов В.А. Туризм: Підручник. - М.: Фінанси і статистика, 2002. - 320с.

17. Костюкова О.І. Основи туризму. - М.: «Вісь - 89», 1999. - 317 с.

18. Котлер Ф., Боуен Дж.,Мейкенз Дж. Маркетинг. Гостинність і туризм: Підручник для вузів/ Пер. з англ. під ред. Р.Б. Ніздряний. - М.: ЮНІТІ, - 1998. - 787с.

19. Лесник А.Л., Мацицкий І.П., Чернишев А.В. Організація і управління готельним бізнесом. - М.: Аспект Прес, 2000. - 265с.

20. Ляпіна І.Ю. Організація і технологія готельного обслуговування: Підручник для проф. навчання/ Ірина Юріївна Ляпіна; Під ред. канд. пед. наук А.Ю.Ляпіна. - 2 - е видавництво, стер. - М.: Видавничий центр «Академія», 2002. - 208 с.

21. Основи управління в індустрії  гостинності. - М.: Аспект Прес, 1995. - 271 с.

22. Папірян Г.А. Менеджмент в  індустрії гостинності. - М.: Економіка, 2000. - 284 с.

23. Сенін В.С. Введення в туризм. - М.: "Вісь-89", 1995. - 208 с.

24. Туризм і готельне господарство/ Під ред. А.Д.Чудновського. - М.:ЭКМОС, 2000. - 317 с.

25. Чеботарь Ю.М. Туристичний  бізнес. - М.: Аспект Прес, 1998. - 123 с.

26. Черних Н.Б. Технологія подорожей  і організація обслуговування  клієнтів: Навчальний посібник. - М.: Радянський спорт, 2002. - 320с.

 

27. Країни світу: Довідник. 1999 / Підобщ. Ред. І.С. Іванова.

28. РешетниковФ.М. Правові системи  країн світу. Довідник. – М.: Юридична література, 1993.

29. Енциклопедія «Народи і релігії світу». — М., 1998.

30. А.Кондрашов. Довідник необхідних  знань. — М., 2001