Болонський процес

Міністерство освіти і науки України 
 
 
 

                                                                                                             
 
 
 
 

К О  Н Т Р О Л Ь Н А  Р  О Б О Т А 

 

з дисципліни:   

Болонський  процес 

спеціальність :  Управління навчальним закладом 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2010

Зміст 
 

1  Вступ

2  Загальна частина 

     2.1 Євроінтеграція України як чинник модернізації освіти

           2.1.1 Болонський процес  як засіб інтеграції  і демократизації  вищої освіти

     2.3 Організація модульного контролю у ВНЗ

3  Висновки

4 Список використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    1  Вступ 

     У сучасному світі, який ввійшов у  третє тисячоліття, розвиток України  визначається у загальному контексті  Європейської інтеграції з орієнтацією  на фундаментальні цінності західної культури: парламентаризм, права людини, права національних меншин, лібералізацію, свободу пересування, свободу отримання освіти будь-якого рівня та інше, що є невід’ємним атрибутом громадянського демократичного суспільства.

     Для України, у культурно-цивілізаційному аспекті, європейська інтеграція – це входження до єдиної сім’ї європейських народів, повернення до європейських політичних і культурних традицій. Як свідомий суспільний вибір перспектива європейської інтеграції – це вагомий стимул для успіху економічної і політичної трансформації, що може стати основою національної консолідації. Європейська інтеграція, таким чином, стає ключовою ланкою відкриття України світу, переходу від закритого тоталітарного до відкритого демократичного суспільства.

     Сучасний стан суспільного розвитку, однією з особливостей якого виступає багаторазове збільшення інформаційних потоків, змушує формулювати принципово нові пріоритети в підготовці спеціалістів вищої школи. Завдання, що постає перед ВНЗ, полягає не стільки в тому, щоб дати певний обсяг інформації студенту, скільки у формуванні певної нормативної та мотиваційно-ціннісної структури особистості студента, провідним компонентом якого буде потреба в постійному самовдосконаленні.

     У таких умовах ще гостріше відчувається необхідність принципових змін політики, що склалась в цій галузі. Крім того, створились об’єктивні передумови для глибокого наукового переосмислення вищої освіти, і відповідно, її кардинальної перебудови за умови збереження найкращих вітчизняних здобутків.

     На сьогодні саме Болонський процес є найсучаснішою та найперспективнішою моделлю реформування освітніх систем країн Європи. Якщо ж модернізація вищої школи України зорієнтована на інтегрування в Європейський освітній та науковий простір, то необхідно активізувати роботу щодо впровадження в національну систему вищої освіти основних принципів Болонської декларації. Загалом процес структурного реформування національних систем освіти, зміни освітніх програм та інституційних перетворень має відбуватись за такими головними напрямами: прийняття зручних та зрозумілих градацій дипломів, ступенів і кваліфікацій; введення двоступеневої системи освіти; впровадження єдиної системи кредитних одиниць; визначення та дотримання європейських стандартів якості освітніх послуг; усунення перепон для розширення мобільності студентів, викладачів, дослідників та управлінців вищої школи.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     2  Загальна частина

     2.1 Євроінтеграція України як чинник модернізації освіти 

     З метою реалізації стратегічного  курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу, забезпечення всебічного входження України у європейський політичний, економічний і правовий простір та створення передумов для набуття Україною членства у Європейському Союзі Указами Президента України затверджена Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу. Основними напрямами культурно-освітньої і науково-технічної інтеграції визначено впровадження європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці, поширення власних культурних і науково-технічних здобутків у ЄС.

     Згідно  зі “Стратегією інтеграції України  до Європейського Союзу”, затвердженої Указом Президента України, поряд з  іншими напрямами європейської інтеграції культурно-освітній та науково-технічний  займають особливе місце, зумовлене  потенційною можливістю досягти вагомих успіхів у інтеграційному процесі саме на цих напрямах. Вони охоплюють галузі середньої і вищої освіти, перепідготовку кадрів, науку, культуру, мистецтво, технічну і технологічну сфери.

     Інтеграційний процес на відповідних напрямах полягає у впровадженні європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці, поширенні власних культурних і науково-технічних здобутків у ЄС. У кінцевому результаті такі кроки спрацьовуватимуть на підвищення в Україні європейської культурної ідентичності та інтеграцію до загальноєвропейського інтелектуально-освітнього та науково-технічного середовища.

     Здійснення  даного завдання передбачає взаємне  зняття будь-яких принципових, на відміну  від технічних, обмежень на контакти і обміни, на поширення інформації. Особливо важливим є здійснення спільних наукових, культурних, освітніх та інших проектів, залучення українських вчених та фахівців до загальноєвропейських програм наукових досліджень.

     Протягом 1995-2010 р.р. Міністерство освіти і науки Україні на основі міжнародних документів з питань демократії, гуманізації в галузі освіти і прав людини здійснило ряд масштабних заходів по створенню нової нормативно-правової бази національної вищої освіти України. Прийнятий в Україні комплекс нормативно-правових документів, пройшов апробацію на міжнародному рівні і визначає ідеологію реформування всієї освітньої галузі. 

     2.1.1 Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти 

     Незважаючи  на досягнення освіти, які забезпечує нова соціополітична система України, вона, однак, ще не забезпечує потрібної якості.

     Чимало  випускників вищих навчальних закладів не досягли належного рівня конкурентоспроможні  на європейському ринку праці. Це зобов’язує глибше аналізувати тенденції  в європейській та світовій освіті.

     Необхідність реформування системи освіти України, її удосконалення і підвищення рівня якості є найважливішою соціокультурною проблемою, яка значною мірою обумовлюється процесами глобалізації та потребами формування позитивних умов для індивідуального розвитку людини, її соціалізації та самореалізації у цьому світі.

     Зазначені процеси диктують перш за все необхідність визначення, гармонізації та затвердження нормативно-правового забезпечення в галузі освіти з урахуванням  вимог міжнародної та європейської систем стандартів та сертифікації.

     В Україні, як і в інших розвинених країнах світу, вища освіта визнана  однією з провідних галузей розвитку суспільства. Стратегічні напрямки розвитку вищої освіти визначені  Конституцією України, Законами України  “Про освіту”, “Про вищу освіту”,  Національною доктриною розвитку освіти, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України.

     Основною  метою державної політики в галузі освіти є створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, оновлення змісту освіти та організації навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, ринкових засад економіки, сучасних науково-технічних досягнень.

     Пріоритетними напрямами державної політики щодо розвитку вищої освіти є:

     • особистісна орієнтація вищої освіти;

     • формування національних і загальнолюдських цінностей;

     • створення для громадян рівних можливостей у здобутті вищої освіти;

     • постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу;

     • запровадження освітніх інновацій та інформаційних технологій;

     • формування в системі освіти нормативно-правових і організаційно-економічних механізмів залучення і використання позабюджетних коштів;

     • підвищення соціального статусу і професіоналізму працівників освіти, посилення їх державної і суспільної підтримки;

     • розвиток освіти, як відкритої державно-суспільної системи;

     • інтеграція вітчизняної вищої освіти до європейського та світового освітніх просторів.

     Сучасні загальноцивілізаційні тенденції розвитку роблять системоутворюючий вплив на реформування системи освіти України, яке передбачає:

     • перехід до динамічної ступеневої системи підготовки фахівців, що дасть змогу задовольняти можливості особистості в здобутті певного освітнього та кваліфікаційного рівня за бажаним напрямком відповідно до її здібностей, та забезпечити її мобільність на ринку праці;

     • формування мережі вищих навчальних закладів, яка за формами, програмами, термінами навчання і джерелами фінансування задовольняла б інтересам особи та потреби кожної людини і держави в цілому;

     • підвищення освітнього і культурного рівня суспільства, створення умов для навчання на протязі всього життя;

     • піднесення вищої освіти України до рівня вищої освіти в розвинутих країнах світу та її інтеграція у міжнародне науково-освітнє співтовариство.

     Стратегічними завданнями реформування вищої освіти в Україні є трансформація  кількісних показників освітніх послуг у якісні. Цей трансформаційний процес має базуватися на таких засадах:

     • по перше, це національна ідея вищої освіти, зміст якої полягає у збереженні і примноженні національних освітніх традицій. Вища освіта покликана виховувати громадянина держави Україна, гармонійно розвинену особистість, для якої потреба у фундаментальних знаннях та у підвищенні загальноосвітнього і професійного рівня асоціюється зі зміцненням своєї держави;

     • по друге, розвиток вищої освіти повинен підпорядковуватись законам ринкової економіки, тобто закону розподілу праці, закону змінності праці та закону конкуренції, оскільки економічна сфера є винятково важливою у формуванні логіки суспільного розвитку. Водночас, необхідно враховувати при цьому не менш важливі чинники – соціальні, політичні, духовного життя, суспільної свідомості, культури та морально психологічних цінностей. Значна частина проблем, що накопичилася у системі вищої освіти, пов’язані насамперед з розбалансованістю комплексу зазначених чинників суспільних перетворень;

     • по третє, розвиток вищої освіти слід розглядати у контексті тенденцій розвитку світових освітніх систем, у т.ч. європейських. Зокрема, привести законодавчу і нормативно-правову базу вищої освіти України до світових вимог, відповідно структурувати систему вищої освіти та її складові, упорядкувати перелік спеціальностей, переглянути зміст вищої освіти; забезпечити інформатизацію навчального процесу та доступ до міжнародних інформаційних систем. Вищій школі необхідно орієнтуватись не лише на ринкові спеціальності, але й наповнити зміст освіти новітніми матеріалами, запровадити сучасні технології навчання з високим рівнем інформатизації навчального процесу, вийти на творчі, ділові зв’язки з замовниками фахівця.

     У 2001 році вступив у дію "Комплекс нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої  освіти". Даним документом регламентуються нові вимоги до освіти і професійної підготовки фахівців у вищому навчальному закладі, що обумовлені ідеями і принципами ступеневої освіти в Україні. У числі засад і факторів, що обумовили виникнення концепції ступеневої освіти названі: