Болонський процес

y">     3. затвердження загальносприйнятної та порівнянної системи освітньо-кваліфікаційних ступенів;

     4. впровадження стандартизованого додатка до диплому, модель якого була розроблена Європейською Комісією, Радою Європи та UNESCO/CEPES і який містить детальну інформацію про результати навчання випускника;

     5. стимулювання викладачів і студентів вищих навчальних закладів до вдосконалення системи об’єктивної оцінки якості знань;

     6. забезпечення “прозорості” системи вищої освіти та слушного академічного та професійного визнання кваліфікацій (дипломів, ступенів, посвідчень і таке інше).

     Кредитно-модульній  системі, як невід’ємному атрибуту Болонської декларації, надаються дві основні  функції.

     Перша – сприяння мобільності студентів  і викладачів та спрощення переходів  з одного університету до іншого.

     Друга – акумулююча, чітке визначення обсягів проведеної студентом роботи з урахуванням усіх видів навчальної та наукової діяльності. Сума кредитів визначає на що здатний студент, який навчається за тією чи іншою програмою.

     Запровадження кредитно-модульної системи є  важливим фактором для стимулювання ефективної роботи викладача і студента, збільшення часу їх безпосереднього індивідуального спілкування в процесі навчання.

     Модулі  конструюються як системи навчальних елементів, об'єднаних ознакою відповідності  визначеному об'єкту професійної діяльності. Останній розглядається як деякий обсяг навчальної інформації, що має самостійну логічну структуру і зміст і що дозволяє оперувати цією інформацією в процесі розумової діяльності студента.

     Модульна  організація змісту навчальної дисципліни менш за все є механічним перенесенням розділів програми до навчальних модулів, оскільки вимагає глибокої аналітико-логічної роботи над змістовим наповненням дисципліни, структурування її як системи, а не довільного конгломерату наукової інформації.

     Другою  умовою реалізації модульного принципу організації змісту навчальної дисципліни є можливість виділити генеральні наскрізні  ідеї професійної діяльності, на розкриття  і засвоєння яких спрямований  кожний модуль.

     Для студента – майбутнього фахівця  – важливо не лише осмислити й засвоїти інформацію, а й оволодіти способами її практичного застосування і прийняття рішень.

     За  таких умов зменшується частка прямого, зовні завданого інформування і  розширюється застосування інтерактивних  форм та методів роботи студентів під керівництвом викладача (тьютора) та повноцінної самостійної роботи в лабораторіях, читальних залах, на об'єктах майбутньої професійної діяльності, що особливо важливо для системи дистанційного навчання.

     Створення системи кредитів має полегшити  порівняння закінчених курсів і сприяти максимальному розширенню мобільності студентів.

     Кредит (credit) – умовна одиниця виміру навчального  навантаження студента при вивченні якоїсь складової навчальної програми чи окремої дисципліни (курсу), виконаної  студентом під час навчання. Кредит – мінімальна одиниця, яка точно документується, часто означає навчання впродовж тижня (суму аудиторної і самостійної роботи студента).

     Проблемою для вищої школи України у  контексті Болонського процесу  є:

     • по-перше, визначення витрат навчального часу студента певного актуального рівня розвитку на адекватне вивчення навчального матеріалу в об’ємі модуля, тобто ув’язування навчального модуля з кредитами;

     • по-друге, розробка методики розрахунку педагогічного навантаження викладачів вищої школи в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу та навчального навантаження студента, а також взаємозв’язок між ними.

     Кредитно-модульна система має розвиватися в  Україні в рамках реалізації, зокрема, дистанційної освіти поза залежністю від Болонського процесу. Безсумнівно, що модульна технологія навчання є незамінною для дистанційної освіти. 

     Європейська система трансферу кредитів – ECTS

     Визнання  освіти і дипломів є передумовою  для створення відкритого Європейського  простору освіти і підготовки, де студенти і викладачі можуть переміщатися без перешкод. Тому Європейська система трансферу кредитів (ЕСТS) була розроблена в експериментальному проекті, організованому в рамках програми "Еразмус" як засіб покращання визнання освіти для навчання за кордоном.

     Основні елементи ЕСТS на практиці перевіряли і удосконалювали в експериментальному проекті 145 європейських університетів  з усіх держав-членів та країн Європейської економічної зони.

     Зовнішнє  оцінювання ЕСТS продемонструвало потенціал системи і Європейська комісія вирішила включити ЕСТS у свою програму "Сократес", зокрема у розділ 1 про вищу освіту ("Еразмус"). ЕСТS зараз рухається від своєї обмеженої вузької експериментальної стадії до ширшого використання як елемента європейського масштабу у вищій освіті.

     ЕСТS забезпечує інструментом, щоб гарантувати  прозорість, збудувати мости між  навчальними закладами і розширити  можливості вибору для студентів. Система  сприяє полегшенню визнання навчальних досягнень студентів закладами  через використання загальнозрозумілої системи оцінювання – кредити і оцінки, а також забезпечує засобами для інтерпретації національних систем вищої освіти.

     Система ЕСТS забезпечує прозорість через такі засоби:

     1. Кредити ЕСТS, які є числовим  еквівалентом оцінки, що призначається елементам навчального плану, щоб окреслити обсяг навчального навантаження студентів, необхідний для завершення навчання.

     2. Інформаційний пакет, який дає  письмову інформацію студентам  і працівникам про навчальні  заклади, факультети, організації і структуру навчання і елементи навчального плану.

     3. Перелік оцінок з предметів,  який показує здобутки студентів  у навчанні у спосіб, який є  всебічним і загальнозрозумілим, і може легко передаватися  від одного навчального закладу  до іншого.

     4. Навчальний контракт, що стосується навчальної програми, яка буде вивчатися, і кредитів ЕСТS, які будуть присвоюватись за успішне її закінчення, є обов'язковим як для місцевого і закордонного закладів, так і для студентів.

     Система ЕСТS базується на трьох ключових елементах:

     • інформаційний пакет – інформація стосовно навчальних програм і здобутків студентів;

     • навчальний контракт – взаємна угода між навчальними закладами-партнерами і студентом;

     • перелік оцінок дисциплін – використання кредитів ЕСТS, щоб визначити навчальне навантаження для студента.

     За  своєю суттю ЕСТS жодним чином  не регулює змісту, структури чи еквівалентності навчальних програм. Це є питаннями якості, яка повинна  визначатися самими вищими навчальними  закладами під час створення  необхідних баз для укладання угод про співпрацю, двосторонніх чи багатосторонніх. Більш за все ЕСТS використовується студентами, викладачами і закладами, які хочуть зробити навчання за кордоном невід'ємною частиною освітнього досвіду.

     Кодекс  хорошої практики, що називається ЕСТS, забезпечує тих дійових осіб інструментами, щоб створити прозорість і сприяти визнанню освіти.

     Повне визнання навчання є необхідною умовою для втілення програми обміну студентами в рамках програм "Сократес" чи "Еразмус". Повне визнання навчання означає, що період навчання за кордоном (включаючи іспити чи інші форми оцінювання) заміняє порівнюваний період навчання у місцевому університеті (включаючи іспити чи інші форми оцінювання), хоча зміст погодженої програми навчання може відрізнятися.

     Використання  ЕСТS є добровільним і базується  на взаємній довірі і переконанні  щодо якості навчальної роботи освітніх закладів-партнерів.

     Основними вимогами до застосування норм і механізмів ЕСТS є:

     • призначення координатора ЕСТS від  навчального закладу;

     • призначення координаторів ЕСТS з числа працівників кафедр (факультетів) за дисциплінами на усіх факультетах, що мають намір користуватися ЕСТS;

     • призначення кредитів ЕСТS для елементів  навчального плану;

     • випуск інформаційного пакета щодо усіх навчальних предметів/дисциплін, у яких ЕСТS буде використовуватися рідною мовою та однією з мов країн ЄС;

     • використання форм заяв для студентів, перелік оцінок дисциплін і навчальних контрактів.

     Кредити ЕСТS є кількісним еквівалентом оцінки (від 1 до 60), призначеної для елементів навчального плану, щоб охарактеризувати навчальне навантаження студента, що вимагається для їх завершення. Вони відображають кількість роботи, якої вимагає кожен елемент навчального плану відносно загальної кількості роботи, необхідної для завершення повного року академічного навчання у закладі, тобто лекції, практична робота, семінари, консультації, виробнича практика, самостійна робота – в бібліотеці чи вдома – і екзамени чи інші види діяльності, пов'язані з оцінюванням. ЕСТS, таким чином, базується на повному навантаженні студента, а не обмежується лише аудиторними годинами.

     У ЕСТS 60 кредитів становить навчальне  навантаження на один навчальний рік, і, як правило, 30 кредитів на семестр.

     Кредити ЕСТS - це скоріше відносне, а не абсолютне мірило навчального навантаження студента. Вони лише визначають, яку частину загального річного навчального навантаження займає один елемент навчального плану в закладі чи факультеті, який призначає кредити.

     Шкала оцінювання ECTS для оцінки якості досягнень студента

     За  будь-яких принципів організації  навчального процесу саме системі  оцінювання знань належить важлива  роль у забезпеченні високої якості освіти та формуванні конкурентоспроможних фахівців.

     Головне завдання – як досягти найбільш об’єктивного оцінювання, як зробити, щоб оцінювання виконувало властиві йому функції і насамперед дві головні – контролюючу й мотивуючу.

     На  практиці немає ідеальних систем оцінювання, а кожна з тих, що використовується, має свої і сильні, і слабкі сторони. Отож треба шукати не ідеальні системи, а проектувати ті, які є з більшою кількістю продуктивних переваг.

     Потрібно  активізувати роботу щодо впровадження європейських критеріїв оцінювання знань студентів, їх практичної підготовки, компетентності, ефективності наукових досліджень.

     Результати  екзаменів і заліків зазвичай виражаються в оцінках. Однак  у Європі співіснують багато різних систем оцінювання. До того ж питання  перезарахування оцінок було однією з найсуттєвіших проблем студентів  – учасників ЕСТS:

     а) з одного боку, тлумачення оцінок значно відрізняється в одній країні від іншої, від одного закладу до іншого і від одного предмета до іншого;

     б) з іншого боку, помилка при перезарахуванні  оцінки може мати серйозні наслідки для  студентів.

     Неможливо визначити єдиний критерій систем оцінювання у європейських країнах. У більшості країн є всезагальна система оцінювання, котра в жодному випадку не є універсальною; крім цього, визначення бала "проходження" по певній шкалі може різнитися між закладами, і межа застосування всіх доступних балів суттєво відрізняється у різних закладах, змінюється з року в рік, та є відмінною згідно з кожним предметом.

     Однією  із основних засад шкали оцінювання системи ЕСТS є те, що вона досить чітко визначена для того, щоб  заклади прийняли свої рішення з приводу застосування цієї шкали.

     В результаті Європейська комісія  скликала групу експертів для  визначення спірних питань. Інформація, коментарі та статистичні дані представлені 80 закладами з 84 закладів-учасників ECTS у той час, були прийняті до уваги  для того, щоб відпрацювати запропоновану шкалу оцінювання ЕСТS. Всі групи предметів були узгоджені з використанням шкали оцінювання EСТS, для того щоб перевірити її ефективність.