Контрольная работа по "Педагогике"

В своей деятельности воспитатель  использует различные методы и приемы в рисовании, лепке, аппликации и  конструировании.

Так в рисовании основной прием  для первой младшей группы – показ, как следует пользоваться карандашами  и красками. Наиболее эффективный прием – пассивные движения, когда ребенок действует не самостоятельно, а с помощью. 
Эффективны игровые изобразительные движения однородного, ритмичного характера с проговариванием слов: «туда – сюда», «сверху - вниз» и т.д. 
Такой прием дает возможность связать образ предмета с изобразительным движением.

Чтение стихов, потешек, песенок  на занятиях – важнейший методический прием. Еще один прием работы в  первой младшей группе – сотворчество педагога с детьми.

Во второй младшей группе на занятиях по рисованию активно используется информационно – рецептивный метод. Особенно полезен перед занятием действенный способ знакомства с формой предмета: дети обводят форму рукой, играют с флажками, мячами, шарами, ощупывают их очертания. Такое обследование предмета создает более полное представление о нем.

Также эффективен прием обследования предмета движением руки по контуру  и показ этого движения в воздухе. Прямой показ способа изображения  применяется только в том случае, данная форма встречается впервые. Во всех

Организация учебного и игрового процесса.

 
Для нормального функционирования и эффективного обучения детей компьютерной грамотности, необходимо придерживаться следующих рекомендаций:

I. Компьютерный зал. 
1. Компьютеры, IBM класса, 4 или 5 поколения 4-8 шт. 
2. Компьютер, IBM класса, 6 поколения 1 шт. 
3. Принтер цветной струйный HP или EPSON 1 шт. 
4. Сканер планшетный, TWAIN стандарта 1 шт.

Компьютеры объединены в локальную  сеть, оборудованы приводами CD-ROM и  звуковыми картами. На каждом мониторе MPRII имеется защитный экран, либо мониторы должны соответствовать стандарту ТСО-95, компьютерный зал оформлен кактусами, имеет вентилятор, аквариумы с водой для поддержания воздушного режима. Мебель в зале модифицируется в зависимости от роста детей.

II. Игровой зал - зал для предкомпьютерной  подготовки и послекомпьютерной  релаксации. 
1. Раздаточный материал на каждого ребенка. 
2. Дидактические игры. 
3. Разнообразные игрушки. 
4. Средообразующие модульные предметы. 
5. Магнитофон для проведения физкультурных минуток и релаксации. 
6. Мягкая мебель. 
Зал оформлен обилием разнообразных цветов.

ВСТУП 
 
У формуванні особистості дитини неоціниме значення мають різноманітні види художньо-мистецької діяльності: малювання, ліплення, вирізання з паперу фігурок і наклеювання їх, створення різних конструкцій з природних матеріалів і так далі. Такі заняття дарять дітям радість пізнання, творчості. Відчувши це відчуття одного разу, малюк прагнутиме в своїх малюнках, аплікаціях, виробах розповісти про те, що дізнався, побачив, пережив. 
Дитяча образотворча творчість може успішно розвиватися тільки за умови цілеспрямованого керівництва з боку педагога. Таке керівництво можливе у тому випадку, коли вихователь знає, чому і як (програмний зміст і методика) учити дітей, має необхідну підготовку в області мистецтва, сам володіє образотворчими навиками і уміннями. 
Образотворча діяльність дошкільників як вид художньої діяльності повинна носити емоційний, творчий характер. І педагог створює для цього всі умови: він перш за все забезпечує емоційно-образне сприйняття дійсності, формує естетичні відчуття і уявлення, розвиває образне мислення і уяву, учить дітей способам створення зображень, засобам їх виразного рішення. 
Процес навчання повинен бути направлений на розвиток дитячої образотворчої творчості, на творче віддзеркалення вражень від навколишнього життя, творів літератури і мистецтва.  
Ціль кожного заняття – розвивати їх творчі потенціальні можливості.

• 1. Мета та завдання зображувальної діяльності в різновікових групах дошкільного закладу   

У системі суспільного дошкільного  виховання групи, укомплектовані дітьми різного віку, називають різновіковими. У таких групах можуть спільно  виховуватися діти двох, трьох і  навіть чотирьох різних віків. 
Різновікові групи типові для сільських і міських малокомплектних дитячих садків, для виховних установ «Школа — дитячий сад», для національних дитячих садків і груп з цілодобовим перебуванням дітей. 
У роботі з дітьми різного віку в дитячих садах здійснюють три форми навчання: 
* заняття з кожною віковою підгрупою; 
* одночасні заняття з віковими підгрупами, але по різних видах діяльності; 
* одночасні заняття з віковими підгрупами в одному виді діяльності, але з різним програмним змістом. 
Ці форми навчання мають і переваги, і недоліки. Позитивна сторона: вихователь більше, ніж при фронтальному навчанні всієї групи, приділяє увагу деяким дітям, враховуючи їх вікові і індивідуальні особливості. Безпосередній контакт з дорослим полегшує дитині рішення поставленої перед ним задачі. Крім того, поетапний контроль дозволяє педагогові відразу ж вносити корективи до процесу навчання. Негативна сторона: по-перше, під час навчання всі діти знаходяться в групі. Шум, що виникає під час гри, відволікає тих, хто займається. По-друге, вихователь значно більше часу витрачає на заняття з підгрупами, ніж зі всіма дітьми одночасно. По-третє, індивідуальні форми керівництва не формують у дітей навиків роботи в колективі, наприклад уміння самостійно приймати і  утримувати  учбове  завдання,  контролювати свої  дії. 
Навчання по підгрупах доцільно в тому випадку, якщо більшість різновікової групи діти одного віку і декілька дітей — іншого. Тоді вихователь має можливість повністю використовувати традиційні форми і методи роботи з дітьми по образотворчій діяльності. 
Друга, поширеніша форма навчання — одночасні заняття з віковими підгрупами, але по різних видах діяльності, скажімо, образотворча і формування елементарних математичних уявлень або розвиток мови. 
Така форма, економить час навчання, але завдає труднощів вихователеві. Педагог вимушений постійно приділяти увагу двом групам, що займаються різною діяльністю. Проте рівноцінно керувати обома підгрупами він не може, оскільки заняття по розвитку мови або по формуванню елементарних математичних уявлень вимагають його участі більшою мірою, ніж образотворча діяльність. Тому навчання дітей малюванню, ліпленню або аплікації в цьому випадку відбувається при недостатньому керівництві і контролі з боку вихователя. В результаті скорочується і загальний час занять, більш того, у дітей можуть закріпитися неправильні уміння і навики. 
Найбільш ефективна форма організації навчання дітей образотворчої діяльності в умовах різновікової групи — за одною темою заняття в одному виді діяльності, але з різним програмним змістом для кожної вікової підгрупи. Їх перевага — в тому, що вихователь має можливість зосередити свої зусилля на одному виді діяльності. Крім того, полегшується підготовка дидактичних матеріалів і устаткування, скорочується загальний час, відведений в режимі дня на проведення занять. 
Аналіз «Програми виховання і навчання в дитячому садку» по зображувальній діяльності показує: впродовж дошкільного дитинства діти зображають одні і ті ж предмети і явища навколишній дійсності, але на різному рівні вирішення образотворчих завдань. Так, яблуко можуть намалювати діти і четвертого, і п'ятого, і шостого, і сьомого років життя. Але якщо чотирилітні діти узагальнено передають його форму і колір, то шестирічні вже відзначають характерні особливості форми і відтінки кольору, відповідні натурі.  
Отже, побудова програми по образотворчій діяльності дозволяє в процесі навчання дітей різного віку використовувати зображення одних і тих же предметів і явищ навколишній дійсності, але з різним програмним змістом. Так, завдання навчання на заняттях ліпленням в старшій різновіковій групі по темі «Огірки» можна диференціювати таким чином: дітей п'ятого року життя вихователь знайомить з овальною формою і пропонує виліпити огірки.  Діти  шостого  року  життя  продовжують  освоювати ліплення овочів з натури, добиваючись передачі характерних деталей за допомогою заготовок. (При ліпленні огірків вихователь показує, як зображають поверхню огірків за допомогою заготовок.) 
Плануючи заняття по образотворчої діяльності, вихователь може вирішувати програмні завдання для кожної вікової підгрупи по декількох напрямах. По-перше, обмежує заняття одним змістом для всіх вікових підгруп, але висуває різні вимоги до виразної технічної сторони малюнка, ліплення або аплікації. Так, малюючи листя і квіти, молодші діти використовують прийом докладення кисті до паперу навзнаки, старші передають характерну форму певного листя, квітів. На занятті по ліпленню молодші діти просто ліплять пташку, старші передають образ декоративної пташки по мотивах народної глиняної іграшки, використовуючи для її прикраси наліпи. Або ж ліплять декілька пташок у годівниці (одна клює зернятка, інша збирається відлетіти), прагнучи передати схожість з тими птахами, за якими вони спостерігали на прогулянці. 
Використовує різні образотворчі матеріали. Якщо молодші діти малюють гуашшю, старші застосовують складніший матеріал — акварель або пастель. Розглядаючи роботи, діти мають можливість пізнавати виразні властивості кожного матеріалу. 
По-друге, пропонує малювати (ліпити або виконувати аплікації) різні предмети, об'єкти, що мають певну спільність, логічний зв'язок. Наприклад, дітям третього року життя пропонує малювати яйце, четвертого року — курчат, старшим — курей і півника. Пропонує малювати (ліпити або виконувати аплікації) на одну тему, але варіюючи сюжет: діти третього року життя малюють сніжки і сніжинки, четвертого року — веселих сніговиків, старші — зимові розваги дітей, красу зимової природи і тому подібне Для кожної підгрупи види занять малюванням — наочне, сюжетне або за задумом можуть бути і загальні і різні. 
По-третє, пропонує виконати завдання на одну тему, але в різних видах діяльності, відповідних кожному віку. Наприклад, малюючи на тему по казці «Колобок», молодші діти отримують завдання: зобразити ліс і дорогу, по якій котиться колобок; старші ліплять звірів, які зустрілися колобку. Така методика відкриває дітям більш повно художньо-образні можливості кожного виду мистецтва. 
По-четверте, розглянуті вище завдання педагог вирішує за допомогою виразних засобів: форми, ритму, об'єму, ліній, композиції, пластичності ліпного образу, силуетів, колірного ладу, гармонії, симетрії. На кожному віковому етапі діти оволодівають виразними засобами по-різному. Тому і програмні вимоги для кожного віку різні. Так, малюючи на тему «Зимовий ліс», вихователь учить дітей п'ятого року передавати в малюнку засніжений ліс, використовуючи форму і ритм, а дітей шостого року — колорит і композицію.

 

 

 

Навчання дошкільників здійснюється не лише на спеціально організованих  заняттях, а й у повсякденному  житті, у різноманітних видах діяльності дітей за допомогою форм організації навчального процесу.  

  Форма організації навчання — спільна навчальна діяльність педагога і дітей, що здійснюється в певному порядку і встановленому режимі.  

 Значною мірою вона виражає  характер зв'язку між педагогом і дитиною, їхньої діяльності, місце заняття і режим його проведення. У дитячому садку використовують фронтальні, групові, індивідуально-групові, індивідуальні форми організації навчання. Головною вимогою у виборі форми організації навчання є необхідність сприяння дошкільникові у його бажанні навчатися. Як відомо, дитина розвивається тоді, коли вона переживає радість від процесу навчальної діяльності, здобутого результату. 
   Педагог повинен уміти визначати ступінь складності навчальних завдань, дбаючи, щоб навантаження було посильним для дошкільнят. Важливо забезпечити особистісно-орієнтований стиль керівництва навчальною діяльністю дітей, не допускати зверхності, ігнорування їхніх інтересів, поверхових оцінок зусиль. Усе має бути спрямованим на те, щоб навчання було для них цікавим, особистісно значущим. “Зробити серйозне заняття для дитини захоплюючим — ось завдання початкового навчання”, — стверджував К. Ушинський. 
   Необхідним компонентом процесу навчання є дидактичні засоби, оптимальне поєднання яких допомагає дошкільникам глибше пізнавати дійсність, збагачує їх враженнями, дає матеріал для спостережень, які вони використовують у навчальній, а згодом і в інших видах діяльності. Такими дидактичними засобами є слово (вихователя, дитини, художнє слово); образ (створюваний за допомогою технічних засобів, дидактичних матеріалів; об'єкти живої і неживої природи, їх зображення; існуючий в уяві дитини); дія (дитини, вихователя, дидактичні вправи, елементарні досліди). Добирають їх залежно від віку, форм мислення, рівня розумового розвитку дошкільника. 
   У ранньому віці малюк одержує нову інформацію здебільшого через дії з предметом, іграшкою, зі слів вихователя. У середньому дошкільному віці на передньому плані опиняється образ і слово, а дії сприяють закріпленню знань (наприклад, практичні дії у дидактичній грі). У старшому дошкільному віці, коли розвивається словесно-логічна форма мислення, можливі різноманітні поєднання дидактичних засобів, що залежить від матеріалу, який вивчається, індивідуальних особливостей дітей.

ТЕМА: Методи і прийоми  навчання образотворчої діяльності.

План 

1. Вплив образотворчої діяльності  на виховання і розвиток дитини  дошкільника. 

2. Класифікація методів навчання.

3. Методика використання прийомів  навчання у різних вікових групах дитячого садка.

4. Література.

Вплив образотворчої діяльності на виховання і розвиток дитини --дошкільника.

У формуванні особистості дитини неоціненне значення маютьрізноманітні види художньо-творчої  діяльності: малювання, ліплення,вирізання  з паперу фігурок і наклеювання їх, створення різнихконструкцій з природних матеріалів і т.д.

Такі заняття дарують дітям  радість пізнання, творчості. Зазнавши цепочуття одного разу, малюк буде прагнути у своїх малюнках, аплікаціях,виробах  розповісти про те, що дізнався, побачив, пережив.

Зображувальна діяльність дитини, якій він тільки починаєопановувати, має  потребу в кваліфікаційному керівництві  з боку дорослого.

Але щоб розвинути в кожного  вихованця творчі здібності,закладені  природою, педагог повинен сам розбиратися в образотворчомумистецтві, в дитячому творчості, володіти необхідними способамихудожньої діяльності.

Зображувальна діяльність дошкільнят як вид художньоїдіяльності повинна  носити емоційний, творчий характер. Педагогповинен створювати для цього всі умови: він перш за все повинен забезпечитиемоційне, образне сприйняття дійсності, формуватиестетичні почуття і уявлення, розвивати образне мислення іуява, навчати дітей способам створення зображень, засобам їхвиразного виконання.

Процес навчання повинен бути спрямований на розвиток дитячогообразотворчого творчості, на творче відображення вражень віднавколишнього світу, творів літератури і мистецтва.

Малювання, ліплення, аплікація - види образотворчої діяльності,основне  призначення якої - образне відображення дійсності.  
Зображувальна діяльність - один з найцікавіших для дітейдошкільного віку.

Зображувальна діяльність - це специфічне образне пізнаннядійсності. Як будь-яка  пізнавальна діяльність має великезначення для розумового виховання дітей.

Оволодіння вмінням зображувати неможливе без цілеспрямованогозорового сприйняття - спостереження. Для того щоб намалювати, виліпитиякий-небудь предмет, треба попередньо добре з ним ознайомитися,запам'ятати його форму, величину, колір, конструкцію розташування частин.

Для розумового розвитку дітей має  велике значення поступоверозширення  запасу знань на основі уявлень про  різноманітність формпросторового розташування предметів навколишнього  світу, різнихвеличинах, різноманітті відтінків кольорів.

При організації сприйняття при організації сприйняття предметів іявищ важливо звертати увагу дітей на мінливість форм, величин  
(дитина і дорослий), квітів (рослини в різні пори року), різнепросторове розташування предметів і частин (птах сидить, літає,клює зерна, рибка плаває в різних напрямках і т.д.); деталіконструкцій також можуть бути розташовані по-різному.

Займаючись малюванням, ліпленням, аплікацією діти знайомляться зматеріалами (папір, фарби, глина, крейда тощо), з  їх властивостями,виразними можливостями, набувають навичок роботи.

Навчання образотворчої діяльності без формування такихрозумових операцій, як аналіз, порівняння, синтез, узагальнення.

На основі подібності предметів  за формою виникає спільність способівзображення в малюнку, ліплення. Наприклад, щоб зліпити ягоду, горішок,неваляшки, яблуко або курчати (предмети мають круглу форму або частиникруглої форми), необхідно розкачати шматочки пластиліну чи глиниколоподібними рухами.

Здатність аналізу розвивається від  більш загального і грубого розрізненнядо більш тонкого. Пізнання предметів і їх властивостей, що набуваєдієвим шляхом, закріплюється в свідомості.

На заняттях з образотворчої  діяльності розвивається мова дітей:засвоєння  і назва форм, кольорів та їх відтінків, просторовихпозначень сприяє збагаченню словника; висловлювання в процесіспостережень за предметами, при обстеженні предметів, будівель, а також прирозгляданні ілюстрацій, репродукцій з картин художників позитивновпливають на розширення словникового запасу і формування зв'язного мовлення.

Як зазначають психологи, для здійснення різних видів діяльності,розумового розвитку дітей велике значення мають  ті якості, навички,уміння, які вони набувають в процесі малювання, аплікації іконструювання.

Зображувальна діяльність тісно пов'язана  з сенсорним вихованням.

Формування уявлень про предмети вимагає засвоєння знань про  їхвластивості і якості, формі, кольорі, величині, положення в просторі.  
Діти визначають і називають ці властивості, порівнюють предмети, знаходятьподібності та відмінності, тобто роблять розумові дії.

Таким чином, образотворча діяльність сприяє сенсорномувиховання та розвитку наочно-образного мислення. Дитяче образотворчетворчість має суспільну  спрямованість. Дитина малює, ліпить,конструює  не тільки для себе, але і для  оточуючих. Йому хочеться, щобйого малюнок щось сказав, щоб зображене їм дізналися.

Громадське спрямованість дитячого образотворчого творчостіпроявляється  і в тому, що у своїй роботі діти передають явища суспільногожиття.

Значення занять образотворчої  діяльністю для моральноговиховання полягає також у тому, що в процесі цих занять у дітейвиховуються морально-вольові якості: потреба і вміння доводитипочате до кінця, зосереджено й цілеспрямовано займатися, допомагатитоваришеві, долати труднощі і т.п.

Зображувальна діяльність повинна бути використана для виховання удітей доброти, справедливості, для поглиблення тих благородних почуттів,які виникають у них.