Моральне виховання молодших підлітків в позаурочній діяльності

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ГОРЛІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ  ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІНОЗЕМНИХ МОВ

 

 

 

КАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ

 

 

 

МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ  МОЛОДШИХ ПІДЛІТКІВ В ПОЗАУРОЧНІЙ  ДІЯЛЬНОСТІ

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Горлівка 2011

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ I. СУТНІСТЬ, ЗАВДАННЯ ТА ЗАСОБИ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ПІДЛІТКІВ…………………………………….5

1. Поняття та завдання морального виховання молодших підлітків…….5
2. Роль вчинку та позитивного прикладу в моральному вихованні……..9

РОЗДІЛ II. ШЛЯХИ МОЛОДШОГО ВИХОВАННЯ………………………...13

2.1. Особливості організації позакласної роботи з молодшими підлітками……………...………………………………………………………...13

2.2. Методи та форми позакласної роботи з морального виховання……….17

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...25

ЛІТЕРАТУРА…………………………………………………………………….27

 

ВСТУП

Ми живемо в особливі часи. З одного боку, сучасна епоха несе нам нові перспективи і нове натхнення, а з іншого - кидає виклик. Дев'ять років тому людство увійшло у нове десятиріччя, нове століття і нове тисячоліття. Оглядаючи ті події, котрі залишило після себе 20-те століття, можна зробити два основні висновки. По - перше, це століття позначилося найбільшим стрибком у розвитку технології, засобів інформації та зв'язку. В той же час, у минулому столітті у кровопролитних війнах загинуло більше людей, аніж за всю попередню історію людства.

Відбувається переоцінка цінностей. Людство знайшло скарб світового  значення – цінностей гуманізму, які переможно проходять через  усі бурі земних потрясінь. Вчительство  теж переживає значне психологічне навантаження. Йдеться про кризу  світогляду, зміну пріоритетів і  переоцінку цінностей. Нова соціально-політична  ситуація, з одного боку, вимагає  переосмислення мети виховної діяльності педагогів, провідних теоретико-методологічних принципів та критеріїв ефективності змісту, форм і методів виховання, а з другого – призводить до порушення елементарних прав дитини на її розвиток.

В той час, коли людство у технічному розвитку прямувало уперед семимильними кроками, усе більше зростав розрив між розвитком зовнішнім, тобто  науково-технічним прогресом, та внутрішнім, моральним, розвитком людини.

Ми володіємо незнаними до цього  часу можливостями побачити трансляцію подій, які відбуваються у цей  час на іншому кінці світу. Ми можемо бути свідком того, як працює людина в відкритому космосі чи на орбітальній  станції. Але ж усе це відбувається у світі, який далекий від досконалості.

Люди збудували великі міста, розвинули  технології, однак існує багато проблем  суспільного характеру. Навіть найбільш благополучні та розвинуті країни світу  стикаються із величезними проблемами суспільства.

Сьогодні в Україні зростає  роль морального виховання підростаючого  покоління. У Законі України "Про  освіту" метою освіти визначено  всебічний розвиток людини як особистості  та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних  якостей, формування громадян, здатних  до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу.

Тому зовнішній розвиток людства  повинен супроводжуватися духовним розвитком, свого роду, моральним  відродженням, яке стає підґрунтям для розвитку людства. Г. Сковорода  говорив: "Що може бути шкідливіше за людину, котра володіє знаннями найскладніших  наук, але не має доброго серця?" Моральна культура – це і є моральні звички, що стали емоційним стражем  поведінки. утвердити в кожній дитині доброту, сердечність, чуйність, готовність прийти іншому на допомогу, чутливість до всього живого і красивого - елементарне, азбучна істина шкільного виховання, з цієї істини починається національна  школа.

Предмет – моральне виховання молодших підлітків в позаурочній діяльності.

Об’єкт – моральне виховання в позаурочній діяльності.

Мета – дослідити сутність поняття моральне виховання, шляхи його здійснення в позаурочний час.

Завдання – розглянути сутність та зміст морального виховання.

Методи дослідження – метод використання літературних джерел та метод моделювання.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ, ЗАВДАННЯ ТА ЗАСОБИ МОРАЛЬНОГО

ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ПІДЛІТКІВ.

1. Поняття та завдання морального виховання

молодших підлітків

Важко назвати щось більш важливе  для людини, ніж її взаємини з  іншими людьми. Від характеру цих  взаємин багато що залежить в нашому житті: настрій, моральне самопочуття, працездатність тощо. Стосунки з оточуючими дають можливість бачити смисл свого  існування, усвідомлювати себе як частку людського суспільства. Людина, як суспільна  істота, немислима поза взаєминами з іншими людьми. Саме завдяки спілкуванню  і певним взаєминам, що складаються  в процесі цього спілкування, людський індивід поступово стає особистістю, яка здатна усвідомлювати  не лише інших, але й саму себе, свідомо  й активно регулювати власну діяльність та поведінку, впливати на оточуючих, враховувати їх прагнення, інтереси.

Виховання – цілеспрямований свідомий процес формування гармонійної особистості, що включає формування гуманності, працелюбства, чесності, правдивості, дисциплінованості, почуття відповідальності, власної гідності, виховання патріотизму, любові до Батьківщини. Процес виховання відображує становлення кожної людини.

Мораль — це система ідей, принципів, законів, норм і правил поведінки  та діяльності, які регулюють гуманні  стосунки між людьми за будь-якої ситуації на демократичних засадах. У складному  процесі формування всебічно розвиненої особистості чільне місце належить моральному вихованню.

Моральне виховання — виховна  діяльність школи і сім'ї, що має  на меті формування стійких моральних  якостей, потреб, почуттів, навичок  і звичок поведінки на основі засвоєння  ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності.

Виходячи із загальнолюдського  змісту моральності, можна сказати, що загальнолюдська мораль - це не сукупність незмінних норм і принципів, що споконвіку відомі кожній людині або спільноті, а система, яка поповнювалась, розширювалась, змінювалась протягом віків, збагачуючись новими критеріями, новим смислом. А, отже, не можна вважати поняття "загальнолюдська  мораль" як щось однозначне, яке має  неухильно здійснюватись, оскільки її суть і спрямованість залежить тільки від людини. Суб'єкт морального виховання у процесі розвитку і спілкування вже володіє  певним моральним досвідом.

Організація життєдіяльності молодших школярів потребує безпосереднього  впливу на них і взаємодії з  ними. Це має стати своєрідним фундаментом, на якому базується і діяльність, і спілкування, і стосунки, і поведінка  школярів. Соціальний розвиток молодших школярів потребує рішучого переведення  їх з позиції виконавця у позицію  активного учасника, співавтора, автора і співвиконавця всього виховного  процесу. Адже відома істина стверджує, що бездумний виконавець ніколи не стане господарем ситуації.

В реальному житті нашого суспільства  наступив той період, коли необхідно  усвідомити, якщо не буде вирішена проблема розвитку і становлення моральної  особистості молодших школярів, то ні про які перетворення в нашому реальному житті не може бути й  мови. При цьому доцільно уникати  однобічного підходу до визначення цілей і змісту виховання, який передбачає і однобічний характер виховної діяльності.

Два інститути грають першочергову роль в процесі морального виховання. Перший - це сім'я, де дитина закладає основи характеру своєї особистості. Моральні стосунки в сім'ї накладають відбиток на все життя людини, оскільки їх вплив пов'язаний, по-перше, із сильними переживаннями, по-друге, вони постійніші, по-третє, в них закладаються підвалини  всіх моральних ставлень людини до суспільства, до праці, до інших людей.

Другий - це школа та позашкільні  навчально-виховні заклади. Позашкільні  навчально-виховні заклади —  це широкодоступні заклади освіти, які дають молодшим школярам додаткову  освіту, спрямовану на здобуття знань, умінь і навичок за інтересами, забезпечують потреби молодших школярів у творчій самореалізації та організації  змістовного дозвілля. До них належать палаци культури, центри дитячої, юнацької творчості, дитячо-юнацькі спортивні  школи, школи мистецтва, студії, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.

Основною метою морального виховання, як сімейного виховання, так і  викладання у школі є прагнення  передати знання та культурні традиції, навчити молодь розвиватися як особистість  та збільшувати культурну спадщину. Нажаль, у цілому процес виховання  більш спрямований на те, щоб розвивати  інтелектуальні здібності, аніж культуру та духовність.

В процесі морального виховання  молодших школярів важливими є розуміння  наступних категорій.

Моральна свідомість — одна із сторін суспільної свідомості, яка  у вигляді уявлень і понять відображає реальні відношення і  регулює моральний бік діяльності школярів. Моральні переконання —  пережиті та узагальнені моральні принципи норми.

Моральні почуття — запити, оцінки, відношення, спрямованість духовного  розвитку молодших школярів. Моральні звички — корисні для суспільства  стійкі форми поведінки, що стають потребою і здійснюються за будь-якої ситуації та умов. Моральна спрямованість —  стійка суспільна позиція особистості, що формується на світоглядній основі, мотивах поведінки і виявляється  як властивість особистості в  різних умовах.

Етика — наука про мораль, її природу, структуру та особливості  походження й розвитку моральних  норм і взаємовідносин між молодшими  школярами в суспільстві. Етика  є методологічною засадою морального виховання.

Процес морального виховання ґрунтується  на певних принципах. Принципи виховання  — керівні положення, що відображають загальні закономірності процесу виховання  і визначають вимоги до змісту організації  та методів виховного процесу  молодших школярів. Основні принципи такі:

• цілеспрямованість виховання передбачає спрямування виховної роботи на досягнення основної мети виховання — всебічно розвиненого молодшого школяра.
• обов'язковий зв'язок виховання з життям. Суть принципу полягає в тому, що виховна діяльність має орієнтувати на необхідність молодшого школяра жити у суспільстві;
• єдність свідомості та поведінки у вихованні. Поведінка молодшого школяра — це його свідомість у дії. Виховання такої єдності свідомості — складний і суперечливий процес, оскільки формування навичок правильної поведінки набагато складніше, ніж виховання свідомості;
• виховання в праці. В основі цього принципу — ідея, що формування особистості безпосередньо залежить від їх діяльності, від особистої участі в праці. Цей принцип спирається і на таку психологічну якість, як прагнення дитини до активної діяльності;
• комплексний підхід у вихованні ґрунтується на діалектичній взаємозалежності педагогічних явищ і процесів. Втілення його в життя передбачає: єдність мети, завдань і змісту виховання; єдність форм, методів і прийомів виховання; єдність виховних впливів школи, сім'ї, громадськості, засобів масової інформації, вулиці; врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів; єдність виховання і самовиховання;
• виховання молодшого школяра в колективі. Молодший школяр стає особистістю завдяки спілкуванню і пов'язаному з ним відокремленню. Найкращі умови для спілкування й відокремлення створюються в колективі. Поєднання педагогічного керівництва з ініціативою та самодіяльністю учнів. Педагогічне керівництво зумовлюється відсутністю в учнів життєвого досвіду; виховання творчої особистості можливе, якщо існують умови для вияву самостійності й творчості, схвалюються ініціатива та самодіяльність;
• поєднання поваги до особистості вихованця з розумною вимогливістю до нього. У цьому — головний сенс гуманістичної педагогіки щодо формування необхідних взаємин вихователів і вихованців. Цей принцип передбачає: єдність вимог до вихованців з боку педагогів, контроль за їх поведінкою, гуманне ставлення до них, поважання їхньої думки та ін.;
• індивідуальний підхід до молодших школярів у вихованні. Такий підхід як індивідуальна корекція загальної системи виховання — важлива вимога до організації виховного процесу і одна з умов підвищення його ефективності;
• принцип системності, послідовності й наступності у вихованні. Виходить з того, що для формування свідомості, вироблення навичок і звичок поведінки потрібна система певних послідовних виховних заходів. Такі якості людської особистості не можна сформувати, якщо виховний процес являтиме собою випадковий набір виховних заходів, що матимуть епізодичний, а не системний характер;
• єдність педагогічних вимог школи, сім'ї і громадськості. Повинна охоплювати всі сторони навчально-виховної роботи школи, всі форми діяльності учнівського та педагогічного колективів, сім'ї, знаходити свій вияв у змісті, формах навчання та виховання, у правилах поведінки молодших школярів, у стилі життя школи, її традиціях. Така єдність є однією з умов оптимізації виховного процессу [1, с. 23].

2. Роль вчинку та позитивного прикладу в

морально-етичному вихованнi молодших підлітків

Моральне виховання молодших підлітків є одне з найскладніших, тому що об'єктом праці – найтонші сфери духовного життя особистості, а формується, - розум, почуття, воля, переконання, самосвідомість. Впливати на ці сфери можна тільки так само – розумом, почуттям, волею, переконанням, свідомістю. А особливу роль позитивного прикладу у морально - етичному вихованні молодших підлітків належить сім'ї, адже

вона – колиска морального виховання. "Сім'я утворює грунт морального виховання, у ній підліток здобуває правила поводження; в сім'ї розвиваються внутрішні – гарні й погані – почуття, і вдача набирає рішучого напрямку в той або інший бік", вважав Я. Ф. Чепіга.

Перший образ – це батьки, їх вчинки – могутній зразок, який дитина спочатку наслідує, а потім формує свої моральні й розумові здобутки. А коли батьки прикладають свої природничі здібності до виховання молодших підлітків, скрізь і в усьому показують свої високі моральні зразки, то моральне й розумове виховання молодшого підлітка забезпечено високими зразками батьків. Українські педагоги закликають батьків до глибокого, вдумливого вивчення педагогіки й психології, тому що великою мірою правильному вихованню перешкоджає брак у батьків потрібних знань. Тому треба всі свої вчинки погодити з науковими вимаганнями щодо виховання, бо невдале, погане виховання може викликати знервування у зовсім здорового підлітка.

У процесі виховання роль батька і матері має бути однаковою. Вони для молодшого підлітка – нерозривне ціле. А їх окремі впливи переплітаються, доповнюються.

Обов'язок батьків бути завжди і  в усьому високоморальним прикладом  думок, звичок, поведінки, дій для  своїх дітей. Батькам варто пам'ятати, що той світ у якому росте й  розвивається молодший підліток з раннього дитинства, впливає на все її подальше життя. Основне завдання сім'ї у вихованні молодшого підлітка – створення для нього таких життєвих умов, де б він розвивався вільно, нормально й гармонійно.

Використовуючи методи морального впливу на дитину слід задуматися над  тим, які наслідки вони матимуть на формування психічних якостей молодших підлітків. Часто природна кара усвідомлюється дитиною як неминучий наслідок її вчинків. Таким чином, вона логічно впливає на організм як причина і наслідок. Організовані покарання з боку вихователів, на думку вченого, негативно впливають на психофізичні реакції, а відтак і на розвиток розуму, характеру, волі, морально-естетичні чинники. Кара часто буває справедлива, і молодший підліток після покарання не зрозуміє своєї провини. Тоді покарання викликає різні негативні якості: гнів, ненависть, брехню, лицемірство, почуття страху [2, с.18.]. Загальновідома істина,що жорстокість породжує жорстокість, зло, помсту. Часто трапляються вчинки, які не відповідають моральним принципам, але вихователям потрібно глибоко зрозуміти молодшого підлітка, знайти корінь зла, усвідомити той шлях, привів її до аморального вчинку. Враховуючи те, що молодший підліток може вибрати моральний і аморальний вчинок, доцільно враховувати і той факт, що цей вибір буде цілком довільним. Моральний вибір суб'єкта, його моральна поведінка є не лише результатом аналізу об'єктивних ситуацій, але й вагання і боротьби мотивів. Часто людина вибирає не те, що краще саме по собі, а те, що краще для нього. А звідси можна вести мову, що прояв моральності часто є результатом певних сформованих норм, звичок, поведінки. Світогляд молодших підлітків формується в процесі виховання та практичної діяльності. Зміст виховання спрямовано саме на оволодіння загальнолюдськими нормами життєдіяльності.