Інформаційні технології на уроках китайської мови в основній школі

- знайомитися з культурознавчими знаннями, що включають в себе мовний етикет, особливості мовної поведінки різних народів в умовах спілкування, особливості культури, традицій країни досліджуваної мови;

- формувати стійку мотивацію іншомовної діяльності учнів на уроці на основі систематичного використання «живих» матеріалів, обговорення не тільки питань до текстів  підручника, а й «гарячих» проблем, які цікавлять всіх і кожного[3,57].

    Особливо цікаво використовувати матеріали Інтернету під час роботи над проектом. Учитель може пошукати різну, часом навіть суперечливу інформацію в мережі з проблеми, яка підлягає в даний період часу обговоренню, дослідженню. Пропонуючи подібні матеріали учням в малих групах, вчитель може поставити завдання - відібрати інформацію, яка є доречною для обговорюваної проблеми, погодитися з нею, прийняти до відома в роботі над проектом, або, навпаки, оскаржити її, зрозуміло, аргументовано, для чого також необхідні факти. Причому кожній групі, що працює над своєю проблемою, можна запропонувати відповідний матеріал з проблеми обговорення. Його може підбирати вчитель за допомогою деяких учнів, досить грамотних користувачів мережі, або взагалі передати в якості завдання цим учням, але, зрозуміло, визначивши сферу пошуку.

Аналогічну роботу можна проводити і відносно аудіювання. Обов'язково знайдуться в школі хлопці, які вміють зробити запис аудіоінформації з мережі на свій магнітофон. Можна скористатися й іншими джерелами, зокрема найбільш зручним - численними програмами на компакт дисках. Але це все-таки не миттєвий матеріал. А значимість інформації в мережі Інтернет саме в тому, що завжди можна скористатися, якщо це необхідно, найсвіжішою інформацією або підібрати певний дайджест з тієї чи іншої проблеми. Можна скористатися й послугами чату, телеконференцій чи електронної пошти, щоб отримати думку носіїв мови, громадян країни, мова якої вивчається, з тієї чи іншої проблеми і обговорити на уроці різні точки зору на одну й ту ж проблему (наприклад, вибори президента країни, події в різних точках світу, думки про прочитану книгу, особливості освіти в різних країнах, традиції святкування тих самих свят у різних країнах). Можна при цьому підібрати необхідні і дуже цікаві ілюстрації. Ось вам і діалог культур прямо на уроці, стимульований реальними контактами з представниками цієї культури. Адже переважна частина проектів, як внутрішньошкільних, так і міжнародних, починається і закінчується на уроці, хоча позаурочна діяльність займає при цьому значний час, звичайно, якщо мова йде про групові проекти, в яких беруть участь всі учні групи. [9,3].

     Підводячи підсумки першого розділу, ми можемо сказати, що використання сучасних інформаційних технологій на уроках китайської мови на основному етапі доцільно. Вони допомагають вирішувати багато завдань, які ставить перед нами система освіти.

     Використання комп'ютера та Інтернету можна застосовувати до всіх мов і на всіх рівнях навчання, при формуванні різних навичок навчання. Не є винятком і китайська мова. Особливий інтерес представляє використання таких ресурсів на основному етапі навчання.

РОЗДІЛ ІІ

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННІ КИТАЙСЬКОЇ МОВИ НА ОСНОВНОМУ ЕТАПІ НАВЧАННЯ

2.1 Використання інформаційних технологій при навчанні різних видів мовленнєвої діяльності

     2.1.1 Формування навичок говоріння

     Процес навчання китайській мові багатогранний. Тут важливо враховувати не тільки формування лексичних та граматичних навичок, а й комунікативний компонент. Адже неможливо пізнати мову без уміння спілкуватися з носіями мови. Таким чином, не можна виключати з програми такий вид мовленнєвої діяльності, як говоріння.

Говоріння представляє собою вид мовленнєвої діяльності, за допомогою якого здійснюється усне вербальне спілкування. Воно може мати різну складність, починаючи від вираження ефективного стану за допомогою простого вигуку, називання предмета, відповіді на питання і закінчуючи самостійним розгорнутим висловлюванням. Перехід від слова і фрази до цілого висловлювання пов'язаний з різним ступенем участі мислення і пам'яті.

     Навчати мовленнєвої діяльності можна лише в спілкуванні, живому спілкуванні. А для цього потрібний партнер. Комп'ютерна програма, CD-ROM диск, якими б інтерактивними при цьому вони не були, можуть забезпечити лише квазіоспілкування (тобто спілкування з машиною, а не з живою людиною). Виняток становлять комп'ютерні телекомунікації, коли учень вступає в живий діалог (письмовий або усний) з реальним партнером – носієм мови. Система навчання іноземної мови повинна бути побудована таким чином, щоб учням була надана можливість знайомства з культурою країни досліджуваної мови, необхідно навчити їх поважати прояви цієї культури, тобто бути здатним до міжкультурної взаємодії [2,41].

     Таке спілкування з носіями мови здійснюється за допомогою Інтернет-сайтів. В даний час існує величезна кількість веб-сайтів, які за допомогою мультимедійних технологій дозволяють спілкуватися з іноземцями. Тобто за допомогою мікрофона учні розмовляють з носіями мови.
Підготовка до такого уроку становить велику складність для вчителя. По-перше, необхідно знайти потрібні тематичні сайти на китайській мові, потім зв'язатися з носієм мови, обговорити тему і уточнити лексичний та граматичний матеріал, якими володіють учні. По-друге, необхідно підготувати самих учнів до такої роботи. Тут слід запропонувати учням тему для обговорення в класі, вивчити лексичний матеріал, підібрати додаткову інформацію.
     Наприклад, при вивченні теми «Традиції Китаю» на основному етапі навчання китайської мови, слід прочитати текст «中国人名的关情况» "zhōngguó rénmín de guānxi qíngkuàng" з підручника Задоєнко Т.П. основний курс. При цьому учні знайомляться з нової тематичної лексикою, виконують різні лексичні та граматичні вправи по темі. Домашнім завданням може стати знаходження додаткової інформації про традиції Китаю, а також українські традиції. Для того, щоб здійснити контроль отриманих навичок не потрібно писати контрольні роботи. Слід лише з'єднатися через мережу Інтернет з носіями мови і попросити учнів поговорити з ними по темі. У даному випадку вчитель бачить, хто з учнів оволодів необхідними вміннями, як діти спілкуються з іноземцями, які прогалини в знаннях існують [11].

     Таким чином, ми бачимо, що використання Інтернету при формуванні навичок говоріння на основному етапі доцільно, так як сайти надають учням живе спілкування з іноземцями.

2.1.2. Формування аудитивних навичок

     Іншим найбільш помилковим видом мовленнєвої діяльності у вивченні китайської мови є формування навичок аудіювання. На всіх етапах навчання використовуються різні прийоми для формування сприйняття мови на слух. На допомогу вчителю тут можуть бути різні аудіовізуальні та аудитивні джерела інформації. До аудіовізуальних джерел відносяться: всіляка багата наочність (картинки, слайди та інші), супроводжувана розповіддю вчителя, озвучування діа-і кінофільму, телебачення і мова вчителя. До аудитивних джерел відносяться: грамзаписи, фонозаписи і радіопередачі.

     Сприймати мову від аудіовізуальних джерел легше, ніж від аудитивних. У методичних цілях важливо розрізняти пропоновану чи образотворчу наочність, а так само жести та міміку мовця, які хоча і не розкривають змісту, але передають емоційне ставлення мовця до висловлювання. Спостереження ж за артикуляцією мовця підключає слухове відчуття і робить сприйняття усної мови більш ясним і точним.
     Більш складне джерело - діафільми, телепередачі, дикторський текст яких наговорено незнайомим голосом. Легше сприймаються і низькі чоловічі голоси м'якого тембру, найважче - високі голоси різкого тембру. Кінофільм є найбільш важким з аудитивних джерел інформації. Справа в тому, що темп мовлення в кінофільмі завжди стабільний і не може бути сповільнено, як у діафільмі.
Найбільш важкими для розуміння є аудитивні джерела інформації, так як у них відсутня всяка зорова опора. Однак роль аудитивних джерел у процесі навчання дуже велика. Вони компенсують відсутність мовного середовища, надаючи можливість слухати мову різних осіб, головним чином носіїв мови. Мова в записі має зразкове та незмінне звучання. Ці якості звукозапису сприяють формуванню правильних акустико-артикуляційних образів слів, що надзвичайно важливо для аудіювання.
     Найбільш поширеним і доступним аудитивним джерелом інформації є магнітофонний запис. Вони дають можливість градуювати труднощі сприйняття мови [4,42].

     У сучасному світі існує величезна кількість комп'ютерних програм, які дозволяють здійснювати формування навичок слухання. Особливо це відноситься до основного етапу навчання, тому що на даному етапі учні вже оволоділи досить різноманітною лексикою і більшою частиною граматики.
Такі програми можуть служити як аудіовізуальним, так і аудитивних джерелом. Аудіовізуальні програми побудовані таким чином, що учень не тільки чує, але й бачить ту людину, яка говорить. Отже, він може сприймати міміку, жести мовця, що допомагає йому глибше зрозуміти текст або діалог. Крім того, людина в програмі може виконувати будь-які дії, пояснювати що-небудь за допомогою наочностей.
     Більш складне завдання ставлять перед учнями аудитивні програми, де учень не бачить співрозмовника, а просто слухає мовця. Такі програми на кшталт мови вчителя або простого запису та їх використання менш цікаве.
Для прикладу аудіовізуального джерела інформації можна навести програму «Rosetta Rose», яка включає в себе 26 мов. Нам же хотілося б розглянути вивчення китайської мови за допомогою цієї програми.

     Дане джерело побудоване таким чином, що дозволяє вивчати китайську мову за різними темами. Акцент тут робиться на формування навичок аудіювання. На екрані з'являються картинки, голос вимовляє фразу або речення, а учень повинен вибрати правильну відповідь. Кожного разу завдання ускладнюються, з'являється опис картинки, використовується більш складна лексика. В кінці роботи програма підводить підсумок і виставляє оцінку.

     2.1.3. Формування навичок читання

     Специфіка предмету «іноземна мова» полягає в тому, що провідним компонентом змісту навчання іноземної мови є не основи наук, а способи діяльності - навчання різним видам мовної діяльності: говорінню, аудіюванню, читання, письма.

     У реальному житті людина зіштовхується з необхідністю володіти різними видами читання (вивчаюче, ознайомлювальне, переглядове, пошукове). На жаль, існуючі підручники іноземної мови, як вітчизняні, так і зарубіжні, не містять потрібну кількість текстів для всіх зазначених видів читання. За допомогою інформаційних матеріалів мережі Інтернет можна заповнити відсутні пробіли.
Для розвитку вивчаючого виду читання на уроці підходять різного роду буклети: проспекти, реклама, театральні програми. Дійсно, інформація в цих буклетах, як правило, коротка, досить проста для сприйняття в 8-11 класах. Однак інформація, почерпнута в Інтернеті, може бути «миттєвою» (погода в різних частинах світу, розклад поїздів, літаків, купівля-продаж нерухомості, влаштування на роботу, свята, подорожі, медицина тощо), відображати історичні, політичні події, недоступні часом іншим шляхом. Привабливість подібного матеріалу в тому, що він лаконічний і містить конкретну інформацію у вигляді коротких новин, рецептів, інструкцій. При роботі з матеріалом передбачається вилучення повної інформації, інакше порушується комунікація. Ось чому такі тексти придатні для вивчаючого читання. Дуже добре в цьому випадку використовувати навчання в малих групах за методом співпраці. Наприклад, ви ділите свою групу на малі підгрупи по три людини і кожній групі даєте свій текст і завдання на всю групу.
Якщо мова йде про щось узагальнююче читання на уроці на основному етапі навчання, можна запропонувати різним підгрупам учнів короткі повідомлення на різні теми. Наприклад, одній групі на тему «Медицина», інший - на тему «Спорт», третій - на тему «Погода» і так далі.

     Якщо передбачається робота з текстом для ознайомлювального, переглядового або пошукового читання, то вчителю також слід підшукати відповідні тексти в мережі заздалегідь. Можна використовувати різні тексти або один для всіх. Тексти слід ксерокопіювати, щоб кожен учень групи отримав екземпляр. Якщо необхідно, можна виписати деякі незнайомі слова (з перекладом), які можуть перешкодити розуміння смислу абзацу, фрази. Читання таких текстів краще давати хлопцям як домашнє завдання, щоб на уроці організувати активну усну практику на основі прочитаного [10].

     На уроці вчитель організовує діяльність учнів відповідно до специфіки даного виду читання. Корисно і в цьому випадку організувати роботу в малих групах, щоб надати кожному учневі можливість активної мовної практики. По-перше, у такому випадку здійснюється самий дієвий контроль з боку самих хлопців. Якщо школяр з якоїсь причини не прочитав текст вдома, він, природно, підводить всіх членів підгрупи, і вони обов'язково висловлять йому своє незадоволення, а вчитель запропонує цьому учневі індивідуальну роботу - читання даного тексту.      При роботі в малих групах за технологією співробітництва дається не тільки одне завдання на всю групу, але і ставиться одна позначка всій групі. Тому всі хлопці, і кожен учень у групі зацікавлені в активній діяльності кожного свого товариша - члена групи. По-друге, сильні учні завжди готові прийти на допомогу слабкому і допомогти йому, якщо необхідно. Завдання можуть бути такими: скласти план прочитаного тексту, придумати заголовок до всього тексту або окремих його абзаців, відповісти на поставлені питання (з опорою на текст), обговорити проблему, пов'язану з утриманням прочитаного тексту.
Якщо це переглядове або пошукове читання, то й завдання також повинні відповідати специфіці цих видів читання (коротке реферування або анотація прочитаного тексту, відповідь на головне питання, пошук інформації з конкретної проблеми).

     2.1.4. Формування навичок письма

     Зараз є велика різноманітність сучасних мультимедійних підручників, де можна знайти досить вправ для учнів різних рівнів знань. У нових підручниках з іноземних мов в основу навчання покладено тексти і діалоги. За допомогою яскравих наочностей, аудіювання та графічного образу з транскрипцією. Програма допомагає учням розвивати не тільки лексичні навички й удосконалювати техніку читання, але й надає непосильну допомогу в оволодінні технікою письма.

     Далеко не секрет, що найбільш складною частиною китайської мови є писемність, тому що тут немає алфавіту і не достатньо просто вивчити деяку кількість букв. Саме тому викладачеві китайської мови доводиться звертати особливу увагу на письмо. Найчастіше учням дуже важко запам'ятати правила написання ієрогліфів. Тут нам на допомогу приходить комп'ютерна програма. Слід зазначити, що дані програми є додатковим засобом навчання, і тут обов'язково потрібна допомога викладача.

     Як приклад хотілося б привести планування декількох занять, мета яких формування в учнів навичок китайської писемності і з правилами написання ієрогліфів [7,20].

     Тема: Ознайомлення учнів з ієрогліфами за темою «Квартира».
     Мета заняття: познайомити учнів основної школи з ієрогліфами за темою «Квартира».
Хід заняття: Педагог пропонує учням зайняти місце перед комп'ютером. Учням демонструється короткометражний фільм про особливості інтер'єру китайських квартир: оформлення, меблі, колір. Потім учні бачать на екрані ієрогліфічні знаки, які вказують на різні предмети в будинку. Далі диктор розповідає про значення ієрогліфа: ключі, риси, правила каліграфії. Потім учням пропонується самим написати ієрогліф на екрані. Комп'ютер малює ієрогліф за рисами, учні за допомогою мишки намагаються правильно намалювати його спочатку на екрані, а потім вже переносять його в зошит.