Інноваційні методи викладання украінської мови в загальноосвітніх школах

Вміле застосування інноваційних форм роботи, дасть змогу вчителеві  успішно розв`язати порушені проблеми. Для цього можна використати такий алгоритм:

• визначити рівень підготовленості класу до сприйняття тієї чи іншої технології;
• провести достатню попередню підготовку;
• забезпечити послідовність в освоєнні учнями певних прийомів роботи;
• дати учням інструктивні матеріали.

Фрагмент уроку у 8 класі : [Додаток 4]

Важливою проблемою є те, що учні розглядають знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову. Такі учні не будуть мислити критично, поки учитель не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню учнів до процесу навчання. А для цього треба дозволити дітям вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Дієвим є використання різноманітних форм і методів роботи на уроці: кросворди, ребуси, загадки, лінгвістичні ігри, написання творів-мініатюр    (особливо учні полюбляють писати твори-перевтілення типу" Я – шкільна дошка", " Я – квітка у полі", " Я – промінчик сонця" та ін..)

Важливим є спілкування, співпраця  вчителя і учнів на уроці.

Зібратися разом –  це початок,

Триматися разом – це прогрес,

Працювати разом – це успіх.

Генрі Форд

Вважається, що як почнеш урок, так він і "пройде". Тому велику увагу треба приділяти організаційному моменту. Організаційний етап кожного уроку покликаний створювати атмосферу довіри та доброзичливості, забезпечити нормальну зовнішню обстановку та психологічний настрій учнів на роботу.

На уроці шляхом інтеграції вказаних вище технологій прагну розвивати критичне мислення школярів. Критичне мислення зовсім не означає негативності суджень або необґрунтованості критики. Це зважений і вдумливий розгляд різних, а часом і протилежних підходів і розумінь проблеми з метою прийняття обґрунтованих рішень та формулювання оцінок. Термін «критичне» в такому контексті найбільш адекватний слову «аналітичне». Аналіз зарубіжних та вітчизняних досліджень показує, що єдиного визначення цього виду мислення не існує. Д.Д’юї трактував критичне мислення як складну, пов’язану зі вчинками людини діяльність, що захоплює людину повністю. Сучасні дослідники Д.Х.Кларк та А.У.Бідл визначають критичне мислення як процес, за допомогою якого розум опрацьовує інформацію з метою осягнення або продукування ідей або розв’язання проблеми. На думку Б.Бейера, критичне мислення - це спосіб оцінки автентичності, цінності або точності чогось.

 Орієнтація на критичне мислення  передбачає передовсім повне несприйняття будь-якої думки або оцінки «на віру»: кожен учень, не беручи до уваги жодних авторитетів, має сформувати власну думку про явище в контексті навчальної програми.

Необхідно врахувати й те, що критичне мислення завжди діалогічне, тобто  передбачає дискусії передовсім між тими, хто навчається. У процесі обговорення висуваються критерії мислення, ідентифікуються й обговорюються життєві контексти, а мисленнєвий процес у цілому піддається оцінюванню. Під час бесід немає правильних (неправильних) відповідей, є різні позиції, різні точки зору. Відбувається своєрідний обмін знаннями, колективний відбір змісту. Але завдання учителя - переконати учнів прийняти той зміст, який він пропонує з позиції наукового знання.

 Серед багатьох методів роботи  у технології особистісно зорієнтоване навчання, які стимулюють інтерес учнів до нових знань, сприяють розвитку дитини через розв’язання проблем і застосування їх у конкретній діяльності, застосовувати метод проектів (першим науково описав його американський вчений Кільпатрик).

 В основі проекту  лежить дослідження певної проблеми, що передбачає високий рівень  творчої активності учнів. Адже  відбувається відхід від традиційної  форми уроку, надається свобода  у виборі теми, методів, форм  роботи. Учні усвідомлюють велику відповідальність. Вони свідомі дуже важливої умови: уникнути штучності, продумати проект так, щоб самим учасникам було цікаво щоразу шукати нову форму.

Отже, лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного, особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня.

 Вдало проведена  робота завжди потребує значних  зусиль і плідної співпраці вчителя і учня . Стосовно цього приходить на думку одна давня притча. В середні віки у французькому місті Шарті будували собор. Якось трьох тачечників, які виконували однакову роботу - перевозили камінь, запитали:

- Слухайте, друзі, що  ви робите?

Перший робітник похмуро  глянув і роздратовано відповів: „Тобі  що, повилазило? Не бачиш – камінь тягаю на майданчик, хай йому грець!”

Другий спокійно сказав : „ Що я роблю? Заробляю на кусень хліба для своєї родини.”

А третій розігнувся, витер  спітніле чоло, усміхнувся і з гордістю сказав: „ Я будую Шартський собор!”

 Ідея цієї притчі  актуальна й нині: праця не  лише нестерпний тягар чи засіб  для матеріального забезпечення, а й – найперше – джерело  творчості й щастя. У Святому  письмі сказано : „ Блаженна  людина, що насичується від плодів  своєї праці і шукає в ній  утіху”. Це є істина. [Пересунько Тетяна Миколаївна, філолог, викладач української мови та літератури Балабинської гімназії "Престиж"]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2

Інноваційні методи на уроках української мови.

2.1. Інноваційні методи в навчанні рідної мови.

Сучасний етап розвитку методичної науки спонукає вчителя  до постійного пошуку і впровадження в систему навчання нових форм і методів роботи, до творчого підходу  в реалізації освітніх завдань, окреслених чинною програмою з рідної мови. Школі сьогодні як ніколи потрібен творчий учитель, педагог-дослідник, який серед розмаїття пропонованої ринком друкованого слова методичної літератури зуміє виділити ту, що має наукове підґрунтя і адаптувати її відповідно до індивідуальних особливостей учнів. Зокрема, актуальною на сьогодні є проблема впровадження в систему освіти інноваційних технологій навчання. Пропоную до вашої уваги моделі уроків українською мови з використанням інноваційних методів навчання, розроблені та апробовані вчителями ЗОШ № 4 м. Глухова Сумської області. [Українська мова та література в школі №2/2007. Додаток 5]

На даних уроках вчителі  використали багато методів інноваційного  навчання. Уроки були спрямовані на самостійну роботу учнів. Завдання були підібрані з урахуванням індивідуальних особливостей дітей.

В першому уроці метою  було поглиблення знань щодо стилів тексту, розвиток логічного мислення учнів, виховання любові до природи. Присутні між предметні зв’язки  з літературою та трудовим навчанням.

Для досягнення мети вчитель  використовувала різноманітні завдання, які розвивали самостійну мову школярів. Опорні схеми, які використовувалися на уроці дуже допомагають учням в складані текстів певного стилю.

Вчитель використала  такий метод як метод мікрофона. Діти працювали в групах. Вони розповідали про стилі тексту.

Урок був цікавим, не примусовим. На урок була запрошена  вчителька трудового навчання, яка  розповіла учням про вишиті картини. Про те, хто створює такі дива, що використовують для цього. Цей  етап уроку носив як інформаційний  характер, так і виховний. Діти вчилися захоплюватися красою, яку створюють такі ж люди як і вони. Поважати працю інших людей.

Послухавши вчителя  трудового навчання підготовлені групи  дітей розповідали про квіти-символи  та талісмани.

На іншому уроці вчитель підібрав епіграф до уроку. Було використано індивідуальне опитування за допомогою карток. На цьому уроці вчитель присвятив більшу увагу роботі в групах. Також була присутня індивідуально-пошукова робота, яка сприяє самостійному мисленню кожного учня, дати можливість розкритися кожній дитині, проявити свою творчість.

Використовуючи на своїх  уроках інноваційні методи навчання , ми робимо свій урок цікавим. Також  уроки з використанням цих  методів вимушують учнів говорити, а вчителя мовчати. Саме на таких  уроках ми можемо дати змогу учням бути «вчителем».

Від того, як вчитель ставиться  до внесення в свій урок інновацій  залежить успішність його педагогічної діяльності. Бо метою сучасного навчання є розвиток творчої дитини. А саме творчість, самостійність, відповідальність ми можемо виховати на уроках з інноваційними методами навчання.

Дивлячись  і аналізуючи уроки, на яких вчитель використовує інновації, ми бачимо, що це необхідний процес у навчанні. Такі уроки цікавіші ніж стандартні, але при всьому все ж таки зберігають свою основну мету – навчити. Урок з використанням інноваційних методів прищеплює у учнів любов джо навчання. Дітям хочеться ходити на такі уроки, де вони можуть реалізуватися, виступити, висказати і доказати свою думку.

Тому мета сучасного  вчителя полягає в тому, щоб не залишатися у минулому столітті. Не потрібно повністю дотримуватися старих методів, а пустити у свою роботу, практику інновації.  

 

 

 

 

2. 2 Впровадження інтерактивних технологій на уроках української мови

Відомо, що урок – це форма  організації навчальних занять, яка регламентує довершений обсяг навчального матеріалу для засвоєння його учнями. Проте основні тенденції розвитку сучасного уроку мови вимагають дотримання не лише навчально-предметного й методично-засобового змісту освітньої діяльності, але й психолого-педагогічного, що передбачає розвивальний соціально-культурний простір, діяльнісний  підхід до організації процесу формування мовних, мовленнєвих і комунікативних умінь, оптимальне поєднання репродуктивних і продуктивних методів навчання, загально дидактичних і методичних принципів тощо.

Визначальною рисою  сучасного уроку мови є також  його побудова на засадах розвивального  навчання, що сприяє розвитку в учнів розумових здібностей на основі використання елементів дослідження; пошуку, упровадження прийомів розумової діяльності (аналізу й синтезу, зіставлення й порівняння, виділення головного і класифікації, встановлення й пояснення причинно-наслідкових зв’язків, узагальнення й систематизація); удосконаленню мовленнєвих умінь і навичок за допомогою оперативно-конструктивного застосування набутих знань у практичній діяльності; формуванню комунікативних умінь( здійснення активної мовленнєвої діяльності з урахуванням вимог ситуації спілкування).

Застосування освітніх технологій (проблемно-модульної, проектної, колективної та групової діяльності, диференціації й індивідуалізації навчання, ігрових форм тощо) сприяє розвитку розумових здібностей, пізнавальної активності й самостійності, формуванню комунікативної компетенції.

Використання інтерактивних технологій висуває певні вимоги до уроку. Переважно, структура таких занять складається з п’яти елементів.

Структура інтерактивного уроку

1. Мотивація.

Мета – зосередити увагу учнів на проблемі й викликати  інтерес до теми, що обговорюється. Використати для цього можна запитання, цитати, короткі історії, невеличке завдання тощо. Займає цей етап не більш як 5% робочого часу.

2. Представлення теми та очікуваних навчальних результатів.

Мета – забезпечити  розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти в результаті уроку і що від них очікує вчитель, викладач. Часом буває доцільно залучити до визначення очікуваних результатів усіх учасників заняття. На данний етап витрачається приблизно 5% часу.

3. Надання необхідної інформації.

Мета – дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання. Це можуть бути міні-лекція, ознайомлення з роздатковим матеріалом, презентація виконаного домашнього завдання. Для економії часу на уроці можна подавати інформацію в письмовому вигляді для попереднього (домашнього) вивчення. ,На самому уроці вчитель може ще раз звернути на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно прокоментувати терміни або організувати невеличке опитування. Витрачається 10% часу.

4. Інтерактивна вправа – центральна частина заняття.

Мета – практичне  засвоєння матеріалу.

Послідовність проведення цього етапу:

• Інструктування – вчитель розповідає учасникам про мету вправи, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань; запитує, чи все зрозуміло;
• Об’єднання в групи і (або) розподіл ролей;
• Виконання завдання (учитель стає організатором, консультантом, ведучим дискусії)Ф;
• Презентація результатів роботи.

На інтерактивну вправу витрачається, переважно, 60% часу.

5. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

Мета – обговорення  задля усвідомлення зробленого на уроці. Потрібно повернутися до очікуваних результатів, оголошених на початку  уроку. Бажано учням задавати такі питання: «Що нового дізналися?», «Які навички  отримали?», «Як це може бути корисним у житті?», «Що сподобалося на уроці?».На цей етап слід відвести до 20% часу уроку.