Писмові роботи за кортиною живопису у 5-8 класах

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми та мети уроку

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Бесіда за запитаннями

Яку роль відіграють описи  пам'яток історії та культури в художніх творах? Чи доводилося вам читати твори, у яких описувалися пам'ятки історії?

У якому стилі, крім художнього, можна зустріти опис пам'ятки історії  та культури?

Чи можете пригадати  полотна відомих вам художників, на яких зображено пам'ятки історії  та культури?

ІV. Сприймання, засвоєння та осмислення учнями нового матеріалу

Робота за репродукцією картини художника О. Волненка «Софія Київська»

Розповідь про художника 

      Волненко  Олександр Анатолійович народився  23 березня 1941 року в м. Харкові  в сім'ї художника. Українець. Батько — Волненко Анатолій Никонович — заслужений діяч мистецтв України. Мати — Бондаренко-Коломойцева Тетяна Іванівна. Під час війни батько був на фронті. З 1946 по 1948 рік Олександр Анатолійович проживав разом із батьком у Москві, де був зарахований до першого класу серед­ньої школи. У 1949 році разом із батьком переїхав жити до Києва. До 1954 року вчився в Київській школі № 54. У 1955 році поступив до Республіканської художньої школи ім. Т. Г. Шевченка, яку закін­чив у 1959 році, а потім продовжив навчання в Київському держав­ному художньому інституті на факультеті живопису.

  У серпні 1962 року  Олександр Анатолійович був у  Німецькій Де­мократичній Республіці  з групою студентів на практиці, де виконав цілу серію робіт  у техніці олійного живопису, акварелі, сепії, чорни­ла, туші.

   У 1965 році він  закінчив інститут, захистивши на  відмінно ди­пломну роботу на  тему «Тарасові шляхи», яка потім  експонувалася на виставці дипломних  творів.

   У середині 1965 року після закінчення художнього  інституту був направлений на роботу до Київського державного театру опери та ба­лету ім. Т. Г. Шев­ченка.

   1968 році брав  учать у виставці художників  театру та кіно, де експо­нувалося  п'ять ескізів до театральної  постановки Г. Жу­ковського «Туман­ність  Андромеди». У травні 1969 року працював художником-постановником у Київсько­му державному академічному те­атрі опери та ба­лету В 1969 році був в Угорщині у місті Сегеді, де за його ескізами було виконано сце­нічне оформлення балету «Бахчиса­райський фонтан».

    У 1972 році за ескізами Волненка О.А. були виконані нові кос­тюми до опери Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм». З 1972 по 1975 рік пра­цював викладачем у Республіканській художній школі ім. Т. Г. Шевчен­ка. У 1975 році був запрошений на педагогічну роботу до Київського державного художнього інституту, де працював до 1979 року.

    Член Національної  спілки художників з 1979 року.

 

Осмислення  картини «Софія Київська»

► Колективне опрацювання  робочих матеріалів .

• Заснування собору

Засновником храму був  великий київський князь Ярослав Мудрий. Закладено собор у 1037 році на честь перемоги над печенігами

• Етимологія (походження) назви собору

Назва собору походить від  грецького слова «софія» —  му­дрість

• Загальна характеристика собору

Софія Київська завдовжки  — 29,5 метрів, завширшки — 29,3 м, а разом із галереями — відповідно 41,7 та 54,6 м, площа собору становить близько 600 кв. м, а загальна площа — 2310 кв. м. Висота від підлоги собору до зеніту центрального купола — 29 м. Хори також мають значну площу — 260 кв. м

• Складові комплексу собору

Національний заповідник «Софія Київська» є комплек­сом  давньої архітектури, до складу якого  входять монас­тирські споруди: дзвіниця, митрополичий дім, трапез­на, братський корпус, бурса, консисторія, Південна вежа, брама Заборовського, зведені у XVIII—XIX ст. та огоро­джені міцним муром

► Бесіда за запитаннями.

Що вам відомо про  пам'ятку історії та культури, зображену  на кар­тині? Де вона знаходиться?

Коли і ким цей  собор був споруджений? У якому  стилі побудо­вано пам'ятку?

Яка історія Софійського собору?

► Торче опрацювання картини

У яку історичну епоху  зображено Софію Київську?

У яку пору року зображено Софію Київську?

Яку кольорову гаму використав художник у своїй картині?

За допомогою яких деталей досягається велич і  цілісність цієї пам'ятки?

Описати фасад Софійського  собору, його бані, укриті листовим свинцем, оформлення центрального входу.

Що найбільше привертає вашу увагу в описі собору?

Які почуття й настрої  викликає у вас пам'ятка?

► Пояснити лексичне значення слів фасад, портал, фронтон, баня, вежа, пілястр.

Фасад — зовнішній, лицьовий бік будівлі, що звичайно виходить на вулицю.

Портал — архітектурно оформлений вхід до монументаль­ного будинку.

Фронтон — верхня частина  фасаду будинку, портика, колонади, що являє собою трикутну площину, обмежену з боків дво­схилим дахом, обрамлену біля основи карнизом.

Баня — опуклий  дах, що має форму півкулі; купол.

Вежа — вузька споруда, що заввишки значно більша, ніж завширшки; будується окремо або як складова частина фортеці, палацу та ін.

Пілястр — плоский, схожий на коло­ну виступ на поверхні стіни  чи стовпа.

Складання твору-опису за картиною в публіцистичному стилі на чернетках

 ►  За поданим початком скласти твір-опис Софії Київської за картиною Олександра Волненка , додержуючись відповідної термінології.

   Дивне відчуття  охоплює мене, коли дивлюся на картину Олександра Волненка «Софія Київська». Десь залишається гомінливе сьогодення, віки розступаються, і постає далеке минуле...

 

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

Переписати на чистовики твір-опис.

Дякую всім за увагу. Урок закінчено. До побачення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Отже, письмові роботи за картиною живопису є досить вдалими і важливими уроками з української літератури. Оскільки вони допомагають учням розвивати художнє мислення, спостережливість, привчають аналізувати свої враження від побаченого, систематизувати їх.

Про письмові роботи учнів  написано багато. У розпорядженні  словесників ціла бібліотека книг, у яких висвітлюються питання  учнівської творчості.

Коли в школі проводяться такі уроки, то учні вчаться не тільки вдало описувати, розвивати спостережливість тощо, а й знайомляться з різними видами живописних полотен. Дізнаються про історію тієї чи іншої картини, знайомляться з різними художниками. І це є для них дуже цікаво.

Необхідність звернення  до творів живопису диктується ще й  тим, що живопис, як і музика, розвивався у тісному зв'язку з розвитком  художньої літератури. Історія мистецтва  знає немало прикладів, коли в одній  особі поєднувався талант письменника  і художника.

Розробляючи уроки на тему письмові роботи за картиною живопису в 5-8 класах, можна побачити дуже цікаві і змістовні завдання для учнів, щоб наблизити їх як найближче до полотна, передати ідею картини, закладену автором. Діткам на таких уроках дуже сподобається. Адже вони мають змогу висловити власну думку, передати свої емоції від побаченого шедевру.

У кожному класі є  свої специфічні можливості, які й  визначають особливості аналізу  мистецького полотна. Як і літературний твір, картина художника може аналізуватися з різною глибиною. Глибина аналізу великою мірою зумовлюється рівнем літературного розвитку дітей. Адже і під час вивчення літературного твору, і під час розгляду картин художників доводиться оперувати одними і тими ж поняттями, наприклад, тема, ідея,ю сюжет твору, характер, тип, естетичний ідеал, портретні деталі, мистецький напрям, індивідуальний стиль, алегорія,ю символ тощо.

     Звичайно, особливості аналізу картини  зумовлюються і дидактичними  завданнями, метою уроку. В одних  випадках, наприклад, коли учні пишуть твір за картиною,ю вона розглядається детально, в інших – акцентується увага лише на її окремих сторонах (тематична основа, стильова своєрідність тощо). Проте завжди її аналіз проводиться в єдності форми і змісту.

     Використання живопису, як і будь-якого мистецтва, вимагає розуміння його мови, постійного спілкування з ним. Найчастіше у педагогічній практиці суть живописного полотна в основному розглядається лише з погляду його ідейно-тематичного змісту. Паза увагаю залишається художня сторона твору. Таким чином, відкривається зміст від форми, і мистецький твір перетворюється на голу ілюстрацію до твору письменника. Учні не бачать ставлення художника до змальованих явищ, своєрідності його творчого почерку, художніх засобів типізації. Треба з'ясувати не тільки, на яку тему написана картина, який настрій викликає вона, яке її основне звучання, а й завдяки чому вона набуває його, як реалізується задум митця.. Художник виражає своє ставлення до дійсності за допомогою композиції – розташування певних деталей картини, а також світлотіні, тобто відповідного поєднання кольорів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бугайко Т. Ф. Образотворче мистецтво на уроках літератури / Т. Ф. Бугайко. – Література в школі. – № 4. – 1952 . – с. 41-48.
2. Бугайко Т. Ф., Бугайко Ф. Ф. Українська література в середній школі / Курс методики. – К.: Рад.школа. – 1962.
3. Гавриш І. П. Шедеври малярства на уроках літератури / І. П. Гавриш.  – Всесвітня література та кільтура. – 2002. – № 6. – с. 47-49.
4. Галкін В. П. Система письмових робіт на уроках української літератури / В. П. Галкін. – К.: Рад. школа. – 1965. – с.170.
5. Глущенко. Картина на уроках литературы / Глущенко. – Книга для учителя. – М.: Просветление. – 1985. – с. 128.
6. Голубков В. В. Методика преподавания литературы / В. В. Голубков. – М.: Просветление. – 1962.
7. Демченко С. Г. Мистецтво інтерпретації ( Тісний зв'язок методики літератури з видами мистецтва. Використання на уроках літератури картин живопису) / С. Г. Демченко. – все для вчителя. –2012. – № 17-18. – с. 148.
8. Журавель О. Ф. , Рубан В. В. Як «читати» картину (про живопис на уроках літератури) / О. Ф. Журавель, В. В. Рубан. – Українська мова і література в школі. – 1973. – № 2. – с. 49-57.
9. Пасічник Є. А. Українська література в школі / Є. А. Пасічник. – К.: Рад. школа, 1983. – 319 с.
10. Синиця І. О. Психологія писемної мови учнів 5-8 класів / І. О. Синиця. – К.: Рад. школа. – 1965. – 316 с.
11. Синько Т. П. Знайомити учнів з різними видами мистецтва / Т. П. Синько. – Література в школі. –№ 8. – 1958. – с. 73.
12. Сухомлинський В. О. Вибрані твори /  В. О. Сухомлинський. – Т. 3. – с. 2001.
13. Тесля О. Ф. Як навчити учнів писати твори / О. Ф. Тесля. – К.: Рад. школа. – 1968. – 112 с.
14. Ткаченко О. П. Використання картин в 5-8 класах / О. П. Ткаченко. – Література в школі. – 1953. – № 2. – с. 73.
15. Цимбалюк В. І. Письмові творчі роботи з української літератури / В. І. Цимбалюк. – Посібник для вчителів. – К.: Рад. школа. – 1981. – с. 125.
16. Цимбалюк В. І. Як навчити учнів писати твори / В. І. Цимбалюк. – К.: Рад. школа. – 1973.