Розвиток фізичних якостей дітей дошкільного віку

1.3.5 Розвиток  сили у дітей дошкільного віку

Сила - це здатність людини долати зовнішній опір або протидіяти йому за рахунок м'язових зусиль.

Під час виконання різних вікових дій сила вступає у  взаємозв'язок з іншими руховими якостями: швидкістю, спритністю, гнучкістю і  витривалістю. Тому досить складно  виділити "чистий" прояв якості сили у виконанні тих або інших рухів. Слід пам’ятати при цьому, що дошкільнятам, особливо молодших груп, не завжди вдається реалізувати свої можливості в силі шляхом максимальної мобілізації м'язових зусиль [14,45].

Розвиваючи силу у дошкільнят, необхідно дотримуватися таких положень: сприяти гармонійному зміцненню всіх м'язових груп опорно-рухового апарату дитини і формувати у неї уміння раціонально використовувати свою силу у виконанні рухових дій.

Можливості дошкільнят в  прояві сили порівняно з дітьми шкільного віку обмежені. Дітей 3-6 років стомлюють тривалі статичні позиції тіла і значні м'язові навантаження. Перевантаження у вправах може викликати негативний вплив на функції внутрішніх органів, привести до розтягання деяких м'язів і, як наслідок цього, викликати порушення постави і опорно-рухового апарату (зниження екскавації зведення стопи).

В дошкільному віці з метою  всебічної фізичної підготовки дитини педагогічний вплив спрямований  на формування основних м'язових груп. При цьому розвиток сили відбувається за рахунок виконання вправ динамічного характеру, вправ, які мають швидкісно-силову спрямованість, вправ з обмеженням статичних компонентів. Проте слід уникати значних навантажень у виконанні фізичних вправ, тривалих статичних поз, одностороннього навантаження враховуючи швидку стомлюваність нервової і м'язової систем у дитини.

Розвиваючи  м'язову силу у дітей дошкільного  віку, необхідно особливу увагу приділяти  підвищенню їх рухової активності під  час прогулянок і занять з фізичної культури, що є необхідною умовою для комплексного розвитку всіх рухових якостей в цей віковий період [15,32].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  ІІ.  МЕТОДИКА РОЗВИТКУ ФІЗИЧНИХ ЯКОСТЕЙ  У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

2.1 Загальні відомості  про методику розвитку фізичних  якостей

В методиці фізичного  виховання дітей дошкільного  віку повинні бути присутні засоби, методи і прийоми навчання рухам, розвитку фізичних якостей і здібностей, які ґрунтується на принципах  свідомості і активності, наочності, доступності, обліку індивідуальних можливостей дітей, систематичності, поступовості, підвищення вимог. Специфікою методики фізичного виховання є те, що в основі всіх способів вживання фізичних вправ лежать регулювання навантаження, а також варіативність поєднання навантаження з відпочинком. В залежності від дії на організм навантаження може бути постійним і змінним, мати безперервний або переривистий характер [22,105].

У фізичному  вихованні дітей дошкільного  віку як основні використовують наступні методи: метод вправ з чітко  заданою програмою дій, порядком їх повторень, точним дозуванням навантаження і встановленими інтервалами відпочинку; ігровий метод; метод змагання.

Широко, застосовується у  фізичному вихованні дошкільників словесний метод і наочний. В  роботі з дітьми молодшого дошкільного віку переважають прийоми опосередкованого навчання, пояснення, що супроводжується показом, виконання дітьми вправ разом з вихователем. Засоби, методи, і прийоми навчання, вправи, виховання, а також способи організації дітей на заняттях спираються на ведучу для кожного вікового періоду розвитку дітей діяльність.

Особливості методики фізичного  виховання дітей молодшого, середнього і старшого дошкільного віку обумовлені ступенем самостійності дитини, його свідомим відношенням до занять, до повторення засвоєного [19,520].

2.2 Основні  методичні аспекти розвитку фізичних  якостей

2.2.1 Методика розвитку  гнучкості у дітей дошкільного  віку

Гнучкість характеризує ступінь рухливості в різних ланках опорно-рухового апарату людини. Вона залежить від форми і будови суглобів, від еластичності м'язів і зв'язок, від функціонального стану центральної нервової системи і рухового апарату.

Рухливість в суглобах має певний вплив на функціональну  діяльність дитини. З нею також  пов'язані амплітуда, точність, швидкість  його рухів. Тому розвитку гнучкості у дітей починаючи з дошкільним віком слід надавати певну увагу в процесі їх фізичного виховання.

Для, оптимізації гнучкості  у дітей 3-6 років використовують вправи, які сприяють розтягненню  м'язів і зв'язок опорно-рухового апарату. Вони виконуються з великою амплітудою і дають максимальний ефект за умови систематичного виконання в комплексах ранкової гімнастики, фізкультурних хвилинках, на заняттях фізичної культури. Найраціональнішими є пружинисті (нахили і випрямляння тулуба, напівприсідання) і махові рухи (верхніми і нижніми кінцівками) з різноманітними початковими положеннями [32, 55].

Під час виконання цих  вправ дітям потрібно давати цільову  установку: доторкнуться м'ячиком або  прапорцями підлоги, не згинаючи ніг  в колінах, зробити мах ногою так, щоб доторкнутися носком витягнутої руки. Це підвищує активність дошкільнят всіх вікових груп, стимулює їх проявляти свої рухові здібності.

Основною методичною умовою, якої потрібно дотримуватися в роботі над розвитком рухливості в суглобах, є обов'язкова розминка перед виконанням вправ на розтягування. Вправи на розтягнення необхідно виконувати серіями в певній послідовності: вправи для суглобів верхніх кінцівок, тулуба і нижніх кінцівок; між серіями - вправи на розслаблення. Комплекс може складатися з 8-10 вправ пасивного або активного характеру. Перерви у вправах на гнучкість навіть в межах 2-3 тижнів негативно позначаються на рівні розвитку гнучкості.

Вправи і ігри для дітей 3-4 років.

1. В.п.: ноги на ширині  плечей, руки внизу. 1-руки в сторони; 2-нахил до правої (лівої) нозі, торкнутися пальцями носка ніг; 3-випрямитися, руки в сторони; 4-повернутися у вихідне положення.

2.В.п.: ноги на ширині  плечей, м'яч в правій руці. 1-2-нахил  вперед-вниз, перекласти м'яч в  ліву руку за лівою ногою; 3-4-випрямитися, потім з лівої в праву руку.

Не зачепи іграшку. Між  двома стійками, що знаходяться на відстані 3-4 м одна від одної, закріплюють  шнур на висоті біля 50 см. Уздовж нього  на землі розставляють іграшки на відстані 50 см одна від одної. За сигналом дитина пролазитиме під шнуром з одного кінця, потім - у зворотному напрямі і обходить наступну іграшку з другого боку і так до кінця, намагаючись не збити жодну з них [20,57].

Правила: не можна обходити 2 іграшки підряд з одного боку шнура. Вказівка до проведення: проводити розвагу в повільному темпі пристосовуючись до індивідуальних навиків кожної дитини.

Устаткування: високі іграшки - кеглі, башточки і інші, шнур 3-4 м  довжиною.

Вправи і ігри для дітей 5-6 років.

1.В.п.: сидячи ноги нарізно, палиця на колінах. 1-палицю вгору; 2-нахилитися до правої ноги, торкнутися шкарпетки; 3-випрямитися, палицю вгору; 4-повернутися у вихідне положення. Те ж до лівої ноги.

2. Пролізання в обруч  боком (не зачіпаючи за верхній  край) в групуванні (5-6 разів).

Пролізь за іграшкою. Діти стають в круги. Напроти кожного прив'язаний обруч у вертикальному положенні. За обручами встановлені іграшки  в однаковій кількості. Завдання кожного - пролізти через обруч, узяти  іграшку і переносити їх по одній  в свій круг - будиночок. По сигналу гравці йдуть до обручів, сідають, пролазять крізь обруч, беруть іграшку і так само повертаються в свій будиночок. Так продовжують до тих пір, поки не перенесуть всі іграшки. Переможцем вважається той, хто жодного разу не зачепив обруч.

Правила: переносити іграшки можна лише по одній.

Вказівки до проведення: подавати сигнали лише до початку  першої дії. Радити дітям, щоб вони не поспішали, пролізаючи через обручі.

Устаткування: обручі діаметром 60 см прив'язані у вертикальному  положенні, іграшки розміром приблизно 10-15 см. Для кожного учасника креслиться круг діаметром 60-80 см.

Хто зніме більше стрічок. На різних стійках натягують 2 шнури, на які накидають кольорові стрічки. Дітей ділять на дві групи: в одній - ті, хто вище зростом, в іншій - нижче. Тому один шнур натягують вище, інший - нижче. Стрічок повинно бути втричі більше, ніж дітей. По безперервному сигналу діти кожної групи підстрибують, прагнучи зняти якомога більше стрічок. Виграють ті, у кого буде більше стрічок [24,95].

Правила: не можна знімати стрічку після закінчення сигналу.

Вказівки до проведення: сигнал - дзвінок - слід припиняти тоді, коли знято більше стрічок, але не все.

Устаткування: 2 шнури, стрічки, дзвінок, стійкі. Шнури  не слід підвішувати на легкі стійки, тому що вони можуть впасти при знятті стрічок. Стрічки підвішувати так, щоб один кінець висів нижче.

2.2.2 Методика  розвитку швидкості рухів у  дітей дошкільного віку

Здібність до швидкості  необхідна для формування і вдосконалення  бігу, різних видів стрибків і метань, в рухомих іграх, а також для успішного оволодіння багатьма видами спортивних вправ.

Швидкість виявляється в  різних формах, основні з яких:

• швидка реакція на сигнал до дій або їх зміни;

• швидкість одиночного руху;

• здатність збільшувати  в короткий час темп рухів по сигналу або в ігровій обстановці;

• частота циклічних рухів (біг, плавання, ходьба на лижах, їзда на велосипеді) [36,35].

Відповідно до особливостей прояву швидкості виділяються дві  основні задачі, спрямовані на розвиток швидко виконувати рух. Одна із задач - це вправа на швидкість на початку руху, умінні миттєво реагувати на сигнал (словесний, звуковий). Ця якість необхідна в багатьох рухомих і спортивних іграх (настільному тенісі, баскетболі і ін.), на старті в бігу, плаванні, будь-яких естафетах. Інша задача - учить підтримувати високий темп руху, наприклад, в бігу наввипередки за партнером, при катанні м'яча, обруча. Підбір ігор і вправ для розвитку швидкості визначається загальними дидактичними принципами (відповідність зросту, підготовленості дитини, поступове ускладнення завдань, їх повторність). Необхідно при цьому враховувати і деякі специфічні для даної якості вимоги, до яких відносяться наступні:

по-перше, рух повинен  бути в основних рисах освоєно  дитиною в повільному темпі. Так, малюк, що невпевнено ловить м'яч і допускаючий ряд помилок (притискує м'яч до грудей, широко розставляє руки), не зможе швидко його зловити і тут же перекинути назад. Виправити недоліки в техніці руху при швидкому його виконанні неможливо;

по-друге, тривалість вправ на швидкість повинна бути невеликою, щоб до кінця виконання цієї вправи швидкість не знижувалася і не наступало стомлення. Довжина дистанції для бігу в швидкому темпі повинна бути не більше 10-30 м число повторень стрибків 10-12 разів, тривалість безперервного інтенсивного бігу в іграх у дітей 2-3 років-10 сек, -6-7 лет-до 15-20 сек. Крім того, повинні бути інтервали відпочинку;

по-третє, вправи для розвитку швидкості не повинні носити одноманітний характер. Повторювати їх треба в  різних умовах, з різною інтенсивністю, з ускладненнями або навпаки, зниженням вимог, полегшенням завдань;

по-четверте, важливою умовою для успішного виконання швидких  рухів є оптимальний стан центральної  нервової системи, який досягається  лише тоді, коли діти не стомлені попередньою діяльністю [20,62].

Для розвитку швидкості доцільно використовувати різні вправи в  розмахуванні, кружлянні, помаху, ударах, киданні і штовханні легких предметів, поворотах, виконуваних з максимально  можливою частотою.

Ігри і вправи для дітей  3-4 років

1. В. п.: стати прямо,  ноги на ширині ступні, руки  за спиною, в одній руці брязкальце (або в кожній руці по кубику). Витягнути руки вперед і швидко  заховати за спину.

2. В. п.: стати прямо,  ноги на ширині ступні, руки  за спиною, предмет в одній  руці. Витягнути обидві руки вперед, швидко перекласти його в іншу руку і заховати за спину.

3. В. п.: стати прямо,  ноги злегка розставити, руки  на поясі. По сигналу вихователя  топати ногою, дотримуючи запропонований  темп (медленно- помірно

- швидко). Те ж іншою ногою. Потім можна топати ногами по черзі, міняючи темп.

Прокоти м'яч. Діти, сидячи на підлозі або стоячи парами (відстань між ними 1,5-2 м) відштовхують м'яч, роблячи  швидкий енергійний рух кистю. Відстань поступово збільшують до 3- 4 м. В пари прагнути підбирати дітей, з яких один краще володіє рухом. З дитиною, яка не вміє катати м'яч, грає вихователь [9,56].

Дзвінок. Діти стоять півколом, вихователь перед ними, за спиною у  нього дзвінок (бубен, барабан, брязкальце). Він показує його дітям і швидко ховає. Питає, що вони бачили, потім перебігає на іншу сторону, кажучи: «я біжу, біжу, біжу і в дзвінок я дзвоню». Кладе дзвінок ззаду, широко розводить руки в сторони і говорить: «всі сюди швидше біжать і дзвінок мій знайдуть». Діти біжать. Хто перший знайшов, дзвонить і віддає вихователю».

Вправи і ігри для дітей 5-6 років

1. В. п.: стати прямо,  п'яти разом, шкарпетки нарізно,  руки внизу. Швидко робити хлопки  перед собою і за спиною. Після  8-10 хлопів зробити перерву, руки  опустити, і після цього повторити вправу 1-2 рази [22,65].

2. В. п.: сидячи, ноги витягнуті,  руки спираються об підлогу  ззаду. Поперемінно, під рахунок  або виляски вихователя ударяти  ступнями по підлозі. На сигнал  «Ноги вгору!» швидко підняти  обидві ноги вгору і так  потримати. Темп давати з поступовим прискоренням.

Швидше в обруч. На підлозі  розкладені великі обручі, біля кожного  двоє дітей. По сигналу «Біжи!» діти бігають навкруги обруча, по сигналу  «В обруч!» - встрибнути в обруч і  сідають [28,22].

2.2.3 Методика  розвитку спритності у дітей дошкільного віку

а при виконанні  всіх основних рухів, в рухомих іграх, спортивних вправах. Вона сполучає в  собі багато рухових якостей. В спритності виявляється здатність точно  оцінити і виконати рух з урахуванням  його просторових, тимчасових і силових характеристик.