Застосування дослідницького методу у ПТНЗ, ВНЗ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА  АКАДЕМІЯ

СТАХАНОВСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ

ГІРНИЧИХ ТА ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра ________________

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

«Дидактичні основи професійної освіти»

на тему:«Застосування дослідницького методу у ПТНЗ, ВНЗ»

 

 

 

 

 

Виконав студент

гр. ДГ-К9-1  Шевченко А. С.

 

Науковий керівник  _______________

 

 

 

 

 

Стаханов 2011

 

Реферат

Курсова робота по «Дидактичним основам професійної освіти» на тему «Застосування дослідницького методу у ПТНЗ, ВНЗ», яка включає __ сторінок друкарського тексту, __ додатки, основні поняття, об’єкт і предмет дослідження. Також у курсовій роботі визначено гіпотези та завдання дослідження. У основі дослідження лежить – дослідження актуальності використання дослідницького методу в сучасних умова організації навчального процесу та психологічні особливості учнів під час застосування методу.

У педагогічній частині  розповідається про сутність, мету, завдання та функції дослідницького методу. Також розглянуті дидактичні принципи та вимоги щодо реалізації занять з використанням дослідницького методу.

 

УЧБОВИЙ ПЛАН, УЧБОВА ПРОГРАМА, КВАЛІФІКАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА, МОТИВАЦІЯ, АКТУАЛІЗАЦІЯ, ВИРОБНИЧЕ НАВЧАННЯ, СИСТЕМА ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ, ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ, УЧНІВСЬКИЙ КОЛЕКТИВ, УПРАВЛІНСЬКІ НАВИЧКИ, СТУДЕНТСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

ВСТУП

Центральне місце в  проблемному навчанні займає дослідницький  метод. Цей метод передбачає побудову процесу навчання на кшталт процесу  наукового дослідження, здійснення основних етапів дослідницького процесу, зрозуміло, у спрощеній, доступною учням формі: виявлення невідомих (незрозумілих) фактів, що підлягають дослідженню (ядро проблеми); уточнення і формулювання проблеми; висунення гіпотез; складання плану дослідження; здійснення дослідницького плану, дослідження невідомих фактів та їх зв'язків з іншими, перевірка висунутих гіпотез; формулювання результату; оцінка значимості отриманого нового знання, можливостей його застосування. Важлива особливість дослідницького методу полягає в тому, що в процесі вирішення одних проблем постійно виникають нові.

Дослідницький метод  у навчанні лише в якійсь мірі імітує процес наукового дослідження. Навчальне  дослідження відрізняється від  наукового деякими суттєвими  особливостями. Навчальна проблема, тобто те, що досліджується в процесі проблемного навчання, і та істина, яку учні відкривають, для науки не є новими. Але вони нові учнів, а відкриваючи для себе те, що в науці давно відкрито, учні на цьому етапі своєї навчальної діяльності мислять як першовідкривачі. Тому застосування дослідницького методу в навчанні відносять до дидактиці "перевідкриття" (учні наводяться до самостійного "перевідкриття" того, що в науці вже давно відкрито). Стимули учнів до проведення дослідження відмінні від стимулів, що спонукають вченого до дослідження. Навчальне дослідження ведеться учнями під керівництвом, з особистою участю і за допомогою вчителя. Ця допомога повинна бути такою, щоб учні вважали, що вони самостійно досягли мети. Як і всякий інший метод навчання, дослідницький метод не є універсальним методом навчання. Для того щоб знання учнів були результатом їх власних пошуків, керованих учителем, їх самостійної пізнавальної діяльності, необхідно організувати ці пошуки, розвивати пізнавальну діяльність учнів, що, безсумнівно, більш

складно і вимагає  методичної підготовки більш високого рівня. Термін «дослідницький метод» був  запропонований Б.Є. Райкова в 1924 році, під яким він розумів «... метод  умовиводи від конкретних фактів, самостійно спостережуваних учнями або відтворюваних ними на досвіді». Питаннями дослідження займалися такі вчені як Б. В. Всесвятські, Е. А. Красновський, Г.І Щукіна та ін

Об'єкт: Дослідницький метод навчання.

Предмет: Застосування дослідницького методу у ВНЗ.

Мета: Розглянути умови ефективного застосування дослідницького методу навчання.

Завдання:

1. Охарактеризувати  досліднцькиий метод.

2. Розглянути  психологічні основи дослідницького  навчання.

3. Вивчити використання  дослідницького методу

 

 

 

Розділ1.Психологічнаоснова  
дослідницького методу навчання

1.1 Аналіз професійно-технічного навчального закладу

Професійно-технічна освіта – складова системи освіти України, що є комплексом педагогічних і організаційно-управлінських  заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Здобувається у професійно-технічних навчальних закладах.

Організація діяльності педагогічного колективу щодо забезпечення навчально-виробничого процесу здійснюється відповідно до плану роботи ПТНЗ на навчальний рік. План роботи на навчальний рік є первинним документом, що визначає основні напрями діяльності ПТНЗ і проблеми, над якими працюватиме колектив у поточному навчальному році.

Основними навчально-методичними  документами з планування навчально-виробничого  процесу в ПТНЗ є:

• робочі навчальні плани за професіями для певного ступеня професійно-технічної освіти;
• робочі навчальні програми з навчальних предметів та професійно-практичної підготовки, що передбачені робочими навчальними планами;
• поурочно-тематичні плани з навчальних предметів;
• перелік навчально-виробничих робіт з професії на семестр чи курс навчання;
• плани виробничого навчання навчальних груп на місяць;
• плани навчально-виробничої діяльності на півріччя;
• плани занять (уроків);
• розклад занять.

1.1.1 Загальна характеристика ПТНЗ

Первомайський індустріально-педагогічний технікум – це професійно-технічний  навчальний заклад України, який займає провідне місце в підготовці спеціалістів різних галузей починаючи с гірних технологій закінчуючи комп’ютерними.

Підготовку кваліфікованих фахівців зі спеціальності «Програмування для електронно-обчислювальної техніки  і автоматизованих систем» проводять викладачі I і II категорій, з великим педагогічним стажем роботи – автори десятків методичних розробок, навчальних посібників, присвячених проблемам цієї спеціальності.

Технікум має усє  відповідні класи для проведення занять та матеріальну базу яка забеспечує  якісне навчання.

1.1.2 Загальна характеристика професії «Програмування для електронно-обчислювальної техніки і автоматизованих систем»

Аналіз  кваліфікаційної характеристики

Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) випускника професійного технічного навчального закладу є державний нормативним документом, на основі якого складаються навчальні плани і програми професійних навчальних закладів. В ній узагальнюється зміст освіти, тобто відображаються цілі освітньої та професійної підготовки, визначається місце фахівця в структурі господарства держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих властивостей та якостей.

Всі кваліфікаційні характеристики робочих професій зібрані  в «Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику» (ЕТКД).

Діяльність фахівця з програмування для електронно0обчислювальноъ техніки пов’язана з обслуговування комп’ютерних і інтелектуальних пристроїв, систем і мереж обробки інформації та прийняття рішень;

комп’ютерна обробка  текстової, графічної та образної інформації;

обслуговування комп’ютеризованих, інтегрованих і робототехнічних систем.

 Група 24 ПЄВТ  Стахановському промислово-економічному технікумі учні здобувають спеціальність ««Програмування для електронно-обчислювальної техніки і автоматизованих систем». Після закінчення навчання вони отримають кваліфікаційний рівень «Молодший спеціаліст» 4-ого розряду. Термін навчання на цій спеціальності становить 4 роки на базі основної загальної освіти або 3 роки на базі повної загальної середньої освіти. Група 24 ПЄВТ складається з 22 учнів.

Студенти вивчають обов'язкові у ВНЗ України загальноосвітні дисципліни і науки: фундаментальні математичні науки, дисципліни по обчислювальній техніці, що забезпечують глибокі знання, уміння і навички в комп'ютерній підготовці, спеціальні професійні дисципліни, що забезпечують кваліфіковану підготовку техніків по обслуговуванню комп'ютерних мереж.

Студенти проходять учбову (комп’ютерну), виробничу, монтажну і переддипломну практики; беруть участь в науково-дослідній роботі.

Згідно з довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників фахівець спеціальності: «Програмування для електронно-обчислювальної техніки і автоматизованих систем» – повинен вміти:

Консультації з питань інформатизації (участь у консультаціях  з питань інформатизації підприємств, організацій та установ виробничої та невиробничої сфер всіх форм власності);

Створення програмного  забезпечення (участь у створенні  програмного забезпечення для підприємств, організацій та установ виробничої та невиробничої сфер всіх форм власності);

Обробка даних (участь в  обробці даних підприємств, організацій  та установ виробничої та невиробничої сфер всіх форм власності)

Робота з базами даннях (участь у роботі з базами даних  підприємств, організацій та установ  виробничої та невиробничої сфер всіх форм власності)

• володіти технічними та організаційними засобами реалізації правил безпеки та екологічних норм при експлуатації ІС, засобів автоматики і управління;
• використовуючи нові високоефективні алгоритми ідентифікації, моделювання, проектування і управління та комп’ютерні технології, за допомогою спеціаліста вміти розробляти більш досконалі апаратні та програмні засоби до ІС проблемно-орієнтованого спрямування;
• впроваджувати більш досконалі ІІС, засоби автоматики і управління для і задач синтезу/аналіз; об'єктів технічного, економічного, технологічного тощо призначення.

Повинен знати: правила експлуатації комп'ютерної техніки і систем зв'язку, технологію опрацювання даних, робочі інструкції, програми, інші нормативні і методичні матеріали щодо техніки проведення та послідовності виконання операцій у комп'ютерних системах (мережах); комплекс знань з основних розділів математики (дійсні та комплексні числа, тотожні перетворення, логарифми, функції та графіки, рівняння, нерівності, тригонометричних функцій), геометрії (прямі, трикутники, чотирикутники, подібність геометричних фігур, прямі і площини у просторі, багатогранники і круглі тіла); широкі знання з української мови та української літератури.

Кваліфікаційні вимоги: повна загальна середня освіта, професійно-технічна освіта; без вимог до стажу роботи.

 

 

1.2 Психологічні основи дослідницького навчання

Дослідницький метод  навчання вимагає від учнів високого рівня інтелектуальних здібностей, певного типу темпераменту та здібностей для ефективної взаємодії в колективі та успішного виконання роботи. Всі ці аспекти будуть розглянуті нижче.

Інтелект – це загальна здатність до пізнання і рішення проблем, яка об’єднує усі пізнавальні здібності індивіда: відчуття, сприйняття, пам’ять, представлення, мислення, уява

Істотними якостями людського  інтелекту є допитливість і глибина  розуму, його гнучкість і рухливість, логічність і доказовість: цікавість; глибина розуму; гнучкість і рухливість розуму; логічність мислення; доказовість мислення; критичність; широта мислення.

Різний зміст діяльності вимагає розвитку певних інтелектуальних  здібностей індивіда. Але в усіх випадках потрібна чутливість індивіда до нового, актуальним проблемам, до тенденцій  можливого розвитку ситуації. Показником розвитку інтелекту є незв’язаність суб’єкта зовнішніми обмеженнями, відсутність у нього ксенофобії – боязнь нового, незвичного.

Показники якості знань, умінь та навичок учнів за результатами іспитів аж ніяк не відображають реального  стану речей, хоча формальні дані (за виставленими оцінками) нібито й нормальні. Але справа в тому, що учні, маючи непогану пам’ять, за рахунок надмобілізації, перенапруження безпосередньо перед іспитом сприймають велику кількість інформації на рівні короткотермінової пам’яті, на іспиті «видають» ці знання, отримують оцінку. Це не що інше, як «система перевернутого відра»: «видав», звільнив короткочасну пам’ять для заповнення її новою інформацією, і через короткий проміжок часу забув, концентруючись на підготовці до нового іспиту. Знання в такій системі не можуть слугувати базою для вироблення умінь, навичок, професійних компетенцій. Принцип ґрунтовності навчання вимагає заміни сесійної, «стресової», екзаменаційної системи рівномірно напруженою, синкретично організованою формою (модульно-рейтинговою, кредитно-модульною, рейтинговою тощо).