Застосування дослідницького методу у ПТНЗ, ВНЗ

Фізіологічним базисом  особових властивостей є тип вищої  нервової діяльності (темперамент) людини. На думку А.С. Батуева, він складається  із загальних властивостей нервової системи, які характеризуються:

1) екстра / інтроверсією;

2) емоційною стабільністю / нейротизмом; 

3) рухливістю / інертністю нервових процесів.

У кожного темпераменту можна знайти як позитивні, так і  негативні властивості. Хороше виховання, контроль і самоконтроль дає можливість проявитися: меланхолікові, як людині вразливій з глибокими переживаннями і емоціями; флегматику, як витриманому, без скороспішних рішень людині; сангвінікові, як високо чуйній для будь-якої роботи людині; холерикові, як пристрасній, несамовитій і активній в роботі людині.

Негативні властивості темпераменту можуть проявитися: у меланхоліка – замкнутість і соромливість; у флегматика – надмірна повільність; у сангвініка – поверхневість, розкиданість, непостійність; у холерика – поспішність рішень.

Людина, що має будь-який тип темпераменту, може бути здатною і не здатною; тип темпераменту не впливає на здібності людини, просто одні життєві завдання легше вирішуються людиною одного типу темпераменту, інші – іншого.

Від темпераменту людини залежать:

• швидкість виникнення психічних процесів (наприклад, швидкість сприйняття, швидкість мислення, тривалість зосередження уваги і т. п.);
• пластичність і стійкість психічних явищ, легкість їх зміни і перемикання;
• темп і ритм діяльності;
• інтенсивність психічних процесів (наприклад, сила емоцій, активність волі);
• спрямованість психічної діяльності на певні об’єкти (екстраверсія або інтроверсія)

Здібності - це індивідуальні  властивості особи, що є суб’єктивними умовами успішного здійснення певного роду діяльності. Здібності не зводяться до наявних у індивіда знань, умінь, навичок. Вони виявляються в швидкості, глибині і міцності оволодіння способами і прийомами деякої діяльності і є внутрішніми психічними регуляторами, що обумовлюють можливість їх придбання.

Кожна здібність має  свою структуру, яка залежить від розвитку особистості.

 Виділяють два рівні  розвитку здібностей: репродуктивний  та творчий. Людина, яка знаходиться  на репродуктивному рівні розвитку  здібностей, виявляє високі уміння  засвоювати знання, оволодівати  діяльністю і здійснювати її  відповідно до зразка, що пропонується. На творчому рівні розвитку здібностей людина створює нове, оригінальне. Зазначені рівні розвитку здібностей не слід вважати незмінними, оскільки кожна репродуктивна діяльність містить елементи творчості, а творча діяльність включає репродуктивну, без якої вона не може здійснюватися.

 Найвищий рівень  розвитку і прояву здібностей  позначають поняттями талант  і геній. Талановиті і геніальні  люди досягають в теорії і  практиці нових результатів, які  мають велике значення для суспільства. Проте, між поняттями талант і геній існує відмінність. Талановиті люди створюють нове у межах вже визначених ідей, напрямів, способів досліджень. Геніальна людина відкриває принципово нові шляхи в галузі наукових досліджень, виробництва, мистецтва тощо.

 Крім рівнів в  психології розрізняють загальні  й спеціальні здібності. Загальні  здібності забезпечують відносну  легкість і продуктивність у  засвоєнні знань і виконанні  різних видів діяльності. Під  спеціальними здібностями розуміють  психологічні особливості індивіда, які дають можливість успішно виконувати певні види діяльності (музика, математика, лінгвістика тощо).

До спеціальних здібностей належить віднести й здібності до практичної діяльності: конструктивно-технічні, організаційно-управлінські, педагогічні, підприємницькі та інші.

 Згідно з іншим  підходом, в структурі здібностей  виділяють потенційні і актуальні  можливості розвитку. Потенційні  здібності - це можливості розвитку  індивіда, які виявляються кожного  разу, коли перед ним постає  необхідність розв'язання нових завдань. Проте, розвиток індивіда залежить не тільки від його психологічних якостей, але й від тих соціальних умов, у яких ці якості можуть або не можуть бути реалізовані. У такому випадку говорять про актуальні здібності. Справа у тому, що далеко не кожна людина може реалізувати свої потенційні здібності відповідно до своєї психологічної природи, оскільки для цього може не бути об'єктивних умов і можливостей. Отже, можна зробити висновок, що актуальні здібності складають тільки частину потенційних.

1.3 Дослідження типу темпераменту та рівня інтелекту.

Для дослідницького методу навчання одним із головних факторів є темперамент, так як дослідницька робота потребує багато дій , і в  цих ситуаціях темперамент грає велику роль.

Дослідницьке навчання потребує самостійних рішень, робота у колективі , і тому той чи інший тип темпераменту впливає на все це.

Чисті темпераменти зустрічаються  дуже рідко. Існують не лише змішані типи темпераментів, але і проміжні, перехідні. Для визначення типу темпераменту розроблена безліч методик, тестів.

Відомий психолог X. Айзенк вважає, що особистість людини включає  чотири рівні: І – рівень окремих реакцій; II – рівень звичних реакцій; III – рівень окремих рис особистості; IV – рівень типових рис: інтро-екстраверсія, емоційна нестабільність (нейротизм), психопатичні риси, інтелект. Нейротизм – це емоційно психологічна нестійкість, схильність до психотравм. В осіб з підвищеним нейротизмом через зайву вразливість і образливість, навіть дріб’язкові, може виникати емоційний стрес, вони довго переживають конфлікти, «не можуть узяти себе в руки», часто пригнічені, засмучені, дратівливі, тривожні, коло їхніх друзів звичайно звужується. Ці риси досить стійкі і можуть бути згладжені в процесі наполегливого самовиховання. Екстраверсія у поєднанні з підвищеним нейротизмом обумовлює прояв темпераменту холерика; «інтроверсія + нейротизм» визначає темперамент меланхоліка; протилежність нейротизму – емоційна сталість, врівноваженість у поєднанні з екстраверсією виявляється як сангвіністичний темперамент, у поєднанні з інтроверсією – як флегматичний

Можливі два типи людей: екстернали (коли людина думає, що події, які відбуваються з нею, є результатом зовнішніх сил, випадку, обставин, інших людей тощо) та інтернали (коли людина інтерпретує значущі події як результат власних зусиль).

Опис особливостей різних темпераментів може допомогти розібратися  в рисах темпераменту людини, якщо вони чітко виражені, але люди з  різко вираженими рисами певного  темпераменту не так вже й часто зустрічаються, найчастіше у людей буває змішаний темперамент в різних поєднаннях. Але переважання рис будь-якого типу темпераменту дає можливість віднести темперамент людини до того чи іншого типу.

Флегматик - поспішаючи, незворушний, має стійкі прагнення і настрій, зовні скупий на прояв емоцій і почуттів. Він проявляє завзятість і наполегливість у роботі, залишаючись спокійним і врівноваженим. У роботі він продуктивний, компенсуючи свою неспішність старанністю.

Холерик - швидкий, поривчастий, проте абсолютно неврівноважений, з різко мінливим настроєм з емоційними спалахами, швидко виснажується. У нього немає рівноваги нервових процесів, це його різко відрізняє від сангвініка. Холерик, захоплюючись, безладно витрачає свої сили і швидко виснажується.

Сангвінік - живий, гарячий, рухливий чоловік, з частою зміною настрою, вражень, з швидкою реакцією на всі події, що відбуваються навколо нього, досить легко примирення зі своїми невдачами і неприємностями. Зазвичай сангвінік має виразною мімікою. Він дуже продуктивний у роботі, коли йому цікаво, приходячи в сильне збудження від цього, якщо робота не цікава, він ставиться до неї байдуже, йому стає нудно.

Меланхолік - легко ранимий, схильний до постійного переживання  різних подій, він гостро реагує на зовнішні фактори. Свої астенічні переживання він часто не може стримувати зусиллям волі, він підвищено вразливий, легко емоційно вразливий.

Для визначення рівня  екстраверсії, емоційної стійкості  і типу темпераменту було використано  тест-опросник за Г.Айзенком . Тест проводився в групі з 21 учнів, які навчаються в ПТНЗ для здобуття спеціальності «Програмування для електронно-обчислювальноъ техныки» та кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст».                      Таблиця1.

ПІБ учня	Тип темпераменту	Рівень мислення	Середній бал
Аби лов Азер	Холерик	25	4,6
Антипова Ольга	Сангвінік	29	5
Барило Артем	Сангвінік	30	4,7
Воронецький Руслан	Флегматик	28	4
Гаврилова Юлія	Сангвінік	20	3,5
Давидова Катерина	Меланхолік	24	3,7
Давиденко Інесса	Сангвінік	25	4,6
Куделина Марина	Меланхолік	29	5
Кирилов Владислав	Сангвінік	30	4,8
Куринний Ігор	Сангвінік	28	5
Резник Ганна	Флегматик	24	4,5
Крекша Стас	Меланхолік	15	3,3
Почтивий Глеб	Сангвінік	26	4,1
Тимченко Вікторія	Холерик	30	4,2
Мова Максим	Меланхолік	27	3,2
Кондратенко Володимир	Сангвінік	13	3
Буханьков Роман	Флегматик	17	4,1
Курбас Владислав	Сангвінік	19	4,1
Ракович Вікторія	Сангвінік	27	3,2
Неплохов Денис	Меланхолік	21	4,4
Забіяк Вікторія	Сангвінік	18	4,4

 

За даними тесту типи темпераментів (Таблиця 1) учнів групи у процентному співвідношенні складає:

1. Холерик – 2 учня – 9%;
2. Меланхолік – 5 учнів-23%;
3. Сангвінік – 11 учнів – 54 %;
4. Флегматик – 3учня – 14%.

За даними тесту в  групі більшу частину складають  сангвініки, але також у групі присутні меланхоліки та флегматики. Не значну кількість складають холерики. Ці данні необхідно враховувати при складанні заняття, та при формування підгруп для роботи на заняттях.

Оскільки темперамент людини не впливає на здібності людини, отже необхідно досліджувати не тільки типи темпераментів у учнів, а також і їх здібності. У випадку, коли відомо, які здібності мають учні, це може сприяти більш раціональному конструюванню запитань до екзаменаційних білетів, а також сприяти більш оптимальному вибору форм та видів іспиту.

Аби доцільно підбирати запитання та завдання для контролю знань учнів необхідно з’ясувати рівень інтелектуального розвитку учнів, аби сприяти не тільки репродукції знань, а й їх використання для знаходження рішення раніш не відомих завдань.

Для визначення інтелектуальних та творчих здібностей учнів використовується короткий орієнтовний тест В.Н. Бузина, Э.Ф. Вандерлика, за допомогою якого, визначається інтегральний показник загальних здібностей учнів Тест містить 50 запитань. На виконання тесту відводиться 15 хвилин.

Ці тести рекомендується використовувати з метою прогнозування успішності професійного навчання та інтелектуального розвитку учня.

Методика тестування проходила в твй самій групі з 21 учнів, які здобувають кваліфікаційний рівень «Молодший спеціаліст».

За даними тесту коефіцієнт (Таблиця 1.) інтелектуальних та творчих здібностей учнів в процентному співвідношенні складає:

5. 5% (1 учень) – = 13;
6. 15 % (3 учні) – 14–18;
7. 23 % (5 учнів) – 19–24;
8. 42 % (9 учнів) – 25–29;
9. 15 % (3 учня) – 30.

Таким чином, коефіцієнт інтелектуальних та творчих здібностей в групі у основній масі між 19 та 29 балами – учні з середнім інтелектом, що складає 70% групи. З низьким рівнем інтелекту – 5%

За результатами тесту видно, що у групі присутні студенти, які  не докладають зусиль для розв’язані задачі, відповіді у них виникають випадково, але більшість учнів докладають свідомі зусилля для розв’язання задач, мають широкий кругозір та здатність зосереджуватися на завдані.

Висновки: отже, за результатами експериментального дослідження учнів групи за тестами X. Айзенка та В.Н. Бузина і Э.Ф. Вандерлика на тип темпераменту та рівню інтелектуальних здібностей стає вочевидь, що в цілому учні мають достатній рівень інтелектуального розвитку, а також мають високу психічну активність, працездатність, стрімкість і жвавість рухів, різноманітніство і багатство міміки, швидку промову. Вони прагнуть до частої зміни вражень, легко і швидко відгукуються на навколишні події, товариські. Емоції – переважно позитивні. Порівняно легко і швидко переживає невдачі.

При несприятливих умовах і негативних виховних впливах рухливість може вилитися у відсутність зосередженості, невиправдану поспішність вчинків, поверховість.

Згідно з критеріями оцінки для учнів, в цілому, характерний середній рівень особистісної тривожності, середня емоційна стійкість і помірна екстраверсія, середній та вище середнього рівень розвитку інтелектуальних здібностей.

На підставі цих результатів  можна зробити висновок що дослідницька робота в цій групі буде успішною, завдяки загальним здібностям групи. Також не рідко при використанні дослідницького методу , учні повинні працювати у колективі , тому  комуникатівні якості учнів також впливають на навчанні вцілом.  Для визначення комунікативного контроля застосуємо короткий опрісник М.Шнайдера.                       Таблиця 2.

ПІБ учня	Рівень комунікативного  контроля
Аби лов Азер	5
Антипова Ольга	3
Барило Артем	7
Воронецький Руслан	6
Гаврилова Юлія	4
Давидова Катерина	9
Давиденко Інесса	5
Куделина Марина	6
Кирилов Владислав	8
Куринний Ігор	7
Резник Ганна	2
Крекша Стас	4
Почтивий Глеб	5
Тимченко Вікторія	7
Мова Максим	9
Кондратенко Володимир	5
Буханьков Роман	4
Курбас Владислав	3
Ракович Вікторія	7
Неплохов Денис	4
Забіяк Вікторія	9