Особливоcті агресивності молодших школярів

В цілому вікова динаміка агресії відповідає віковим «кризам» в 3 – 4 роки, 6 – 7 років і пубертатні. Для дітей дошкільного віку найбільш характерні такі форми агресії, як порча іграшок, кидання предметів, епізодично жорстоке поводження з тваринами, пасивно-агресивні реакції протесту, непоступливість і завищена впертість. Маленька дитина в групі однолітків, намагається стати в цьому середовищі популярним або авторитетним. Цим вона задовольняє своє бажання бути визнаною і захищеною, користуватися увагою. Комунікативні навички в цьому віці звичайно недостатньо розвинені, процеси збудження превалюють над гальмуванням, а моральні норми ще не сформовані, тому маленька людина часто намагається зайняти лідерську позицію за допомогою агресивних методів.

Молодший шкільний вік  – це особливий період в житті  дитини. За Ельконіним цей період супроводжується кризою 7-ми років. Це криза саморегуляції, яка виникає на основі особистої свідомості. Дитина починає регулювати свою поведінку правилами. Раніш слухняна, вона раптом починає пред`являти претензії на увагу до себе. В поведінці з`являється з одного боку, демонстративна наївність, яка роздратовує, так як інтуїтивно сприймається оточуючими як неправдивість. З іншої здається занадто дорослою: пред`являє до оточуючих норми. Для дитини розпадається єдність афекту і інтелекту. Дитина в цей період не володіє своїми почуттями (не може стримувати, але й не вміє управляти ними). Справа в тому, що втративши одні форми поведінки, вона не набула інші. В цьому віці діти вступають до школи. Перший рік навчання в школі – дуже складний переломний період в житті дитини. Зі зміною соціальної ситуації, змінюється весь склад життя дитини, місце в системі суспільних відносин, психоемоційне навантаження, до якого потрібно пристосовуватися [11].

Адаптація до нових вимог  нерідко супроводжується різноманітними проявами агресивної поведінки. У дітей молодшого шкільного віку більш частими стають агресивні хобі і спалахи вербальної агресії. Частіше проявляється агресія по відношенню до слабких учнів в формі насмішок, тиску, образ, бійок. Ініціаторами агресії є не окремі особистості, як в дошкільному віці, а угрупування дітей, агресивна поведінка стає більш організованою. Інструментальна агресія поступово змінюється конструктивним способом досягнення мети, а ворожа деструктивність залишається незмінною. Окрім цього, діти все частіше намагаються вирішити проблеми в своєму колі. Формування угрупувань взагалі помітно змінює агресивну поведінку школярів. Перебування в групі дає можливість відчути почуття комфорті і захищеності, збільшення своїх можливостей. Наслідком цього буває зникнення страху покарання за прояв агресії, загострене бажання ствердитися в ролі повноправного учасника подій, зайняти в групі гідне місце. Тому жорстокість, руйнівництво, і інші прояви ворожої деструктивності різко зростають вже серед учнів початкової школи [4].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ II Експериментальне дослідження агресивності та її проявів у молодших школярів

2.1. Методики дослідження агресивності, та особливості її прояву у молодших школярів

Завдання експериментального дослідження:

Дослідити рівень агресивності та її проявів у молодших школярів.

Експериментальне дослідження було проведено на базі спеціалізованої  школи №57, м. Києва, в 3-Б класі. Дослідження проходило 24 учні.

Під час  роботи були використані методики:

1. Методика М.А. Панфілової - „ Кактус ”: дозволяє виявити стан емоційної сфери дитини, наявність агресії, її спрямованості та інтенсивності;
2. Малюнковий тест « Неіснуюча тварина»;
3. Малюнковий тест « Зла тварина»;
4. Шкала прямої та непрямої агресії К. Б`єрквіста, розроблена для вимірювання у молодших школярів трьох типів агресії: фізичної, вербальної та непрямої;

1.Методика М. А. Панфілової „ Кактус ”.

За допомогою даної методики виявляють стан емоційної сфери дитини, виявлення наявності агресії, її спрямованості та інтенсивності.

Дітям видається лист паперу формату А-4, олівці, і надається наступна інструкція: «На листку паперу намалюй кактус такий, яким ти його собі уявляєш!». Питання з боку дитини й пояснення з боку дорослого не допускаються. Дитині надається стільки часу, скільки їй необхідно.

По завершенні малювання  з дитиною проводиться бесіда. Можна поставити запитання, відповіді  на які допоможуть уточнити інтерпретацію:

1. Кактус домашній  або дикий?

2. Його можна помацати? Він сильно колеться?

3. Кактусу подобається,  коли за ним доглядають: поливають,  удобрюють?

4. Кактус росте один або з якоюсь рослиною по сусідству? Якщо зростає з сусідом, то яка це рослина?

6. Коли кактус виросте, що в ньому зміниться?

При обробці результатів  беруться до уваги дані, які відповідають усім графічним методам, а саме:

- просторове положення

- розмір малюнка

- характеристики ліній

- сила натиску на олівець.

Агресія - наявність голок, особливо їх велика кількість. Сильно стирчать, довгі, близько розташовані один до одного голки відображають високий ступінь агресивності.

Імпульсивність - уривчасті  лінії, сильний натиск.

Егоцентризм, прагнення  до лідерства - великий малюнок, в  центрі листа

Залежність, невпевненість - маленький малюнок внизу листа.

Демонстративність, відкритість - наявність виступаючих відростків, незвичайність форм.

Скритність, обережність - розташування зигзагів по контуру  або всередині кактуса.

Оптимізм - використання яскравих кольорів, зображення «радісних» кактусів.

Тривога - використання темних кольорів, переважання внутрішнього штрихування, переривчасті лінії.

Жіночність - наявність  прикраси, квітів, м'яких ліній, форм.

Екстровертированість - наявність інших кактусів, квітів.

Інтровертированість - зображений тільки один кактус.

Прагнення до домашнього захисту, почуття сімейної спільності - наявність квіткового горщика, зображення домашнього кактуса.

Прагнення до самотності - зображений дикоростучий кактус, пустельний кактус

2. Малюнковий тест «Неіснуюча тварина».

Даний тест розробив  М. З. Друкаревич. Цей тест дає найбільш повну інформацію про рівень агресивності обстежуваного.

Ця методика дозволяє виявити різноманітні особистісні особливості дітей, а насамперед агресивності дітей.

Інструкція: Перед дітьми кладуть аркуш паперу і кажуть: "Я хочу подивитися, як кожен з вас вміє вигадувати, уявляти. Придумай і намалюй тварину, якої насправді не існує, ніколи не було та яку ще ніхто ніколи не вигадував - якої немає ані в книжках, ані в казках, ані в мультиках".

Показники агресивності

Тест "Неіснуюча тварина" якнайкраще віддзеркалює прояви агресивності. Це будь-які знаряддя нападу - роги, кігті, ікла, жало. Зображення зубів  відображає схильність до агресії. Іноді  тварина має людську зброю - гармату, лазер, спис, лук. Будь-які гострі нарости, які сама дитина не визначає як зброю нападу, але які створюють відповідне враження у глядача, також є показниками агресивності. Навпаки, зброя, непридатна для бійки (наприклад загнуті всередину або тупі роги), є проявом не власної агресивності, а боязні агресії та спроби захиститися від неї (як правило, невдалої).

Для виявлення агресивності та визначення її форм важливий зовнішній вигляд тварини, безпосереднє враження від малюнка: яка вона на малюнку - страшна, зла чи зовсім не страшна; лякає чи холоднокровно вбиває; нападає та з'їдає чи лякає.

Іноді буває досить складно розрізнити за малюнком прояв власної агресивності дитини та дуже вираженої боязні агресії.

У ряді випадків боязнь агресії  викликає появу власної агресивності, яку сама дитина сприймає як захисну, але яка завжди є такою в реальному житті та поведінці. Буває так, що дитина починає захищатися превентивно, не дочекавшись нападу (який, можливо, взагалі не входив у наміри того, кого вона вважає своїм супротивником).

 

3. Малюнковий  тест «Зла тварина».

Тест розробив А. Л. Венгер.

Цей тест дозволить виявити приховані агресивні або депресивні тенденції, типову для дитини реакцію на загрозу (тест «Зла тварина»). Завдання «Зла тварина» добре виявляє міру стійкості дитини до стресів і прояснює ситуацію поточного емоційного благополуччя.

Інструкція: Дітям дають простий олівець і чистий аркуш білого паперу і дозволяють розташовувати малюнок, як кожному зручно - по горизонталі або по вертикалі. Дослідник просить дітей намалювати «Злу тварину».

Олівець має бути не занадто  твердим (щоб не дряпав папір і  легко писав), але і не занадто  м'яким (щоб зображення не розмазувалося  від дотику долоньок). Стирати можна, але спеціально наводити малюка на цю думку не потрібно: захоче - скористається гумкою (її потрібно також покласти).

Порівняння Злої тварини і звичайної:

 Якщо Зла тварина позбавлена ознак агресивності - це говорить про їх відсутність і у дитини (ну або про прагнення їх приховати).

Якщо таких знаків, навпаки, дуже багато - схильність і готовність до агресії висока. Дивіться, як вона локалізована: пазуристі лапи - агресія фізична, величезні ікла - вербальна.

Оцініть, чи боїться сама дитина своєї Злої тварини: чітка упевнена лінія малюнка говорить про високу стресостійкість, а форма, що «розпадається», - про низьку.

          4.   Шкала прямої та непрямої агресії К. Б`єрквіста.

Школярам пропонують вказати, як веде себе кожен з однокласників, якщо він посварився зі шкільним товаришем або сердиться на нього. Відповіді оцінюються за п`ятибальною шкалою: 0 – „ ніколи ”, 1 – „ рідко ”, 2 – „ іноді ”, 3 – „ доволі часто ”, 4 - „ дуже часто ”. Ця методика використовується для оцінки рівня того чи іншого типу агресії у кожного учня в класі. Всі отримані результати даної методики було зафіксовано в таблиці  у аналізі досліджень.

2.2. Аналіз отриманих результатів

     Отже, на основі отриманих результатів досліджень за чотирма методиками ми змогли диференціювати поведінку дітей по шкалах і співвіднести прояви видів агресії у дітей з високим , низьким і середнім рівнем агресії. За кількісними даними можна бачити, що дітям з високим рівнем агресивності притаманна поведінка, яка включає фізичну агресію. Вони використовують в своїй поведінці заборонені методи і ті, що караються по відношенню до однолітків. Для них характерна активна невербальна пряма агресія, активні вербальні і невербальні дії, спрямовані на предмети. Слід також відмітити, що цим дітям не характерна готовність до компромісу та співробітництву.

Діти ж з низьким рівнем агресії здатні приймати до уваги думку інших, розпитувати про причину конфлікту, рефлексувати почуття іншого.

Таким чином в класі  дуже малий відсоток агресивних, скритних, тривожних учнів. Класу притаманний  низький рівень агресивності.

Таблиця1. Методика «Кактус»

№	Ім`я	Агресія	Імпульсивність	Єгоцентризм	Залежність Невпевненість	Демонстративність відкритість	Скритність обережність	Оптимізм	Тривога	Жіночість	Єкстравертованість	Інтровертованість	Прагнення до домашнього захисту	Прагнення до одинацтва
1	Артем Б.	-	-	-	-	+	-	+	-	-	-	+	-	+
2	Аня Б.	-	-	+	-	+	-	+	+	-	-	+	+	-
3	Георгій В.	+	-	-	-	+	-	+	-	-	-	+	-	+
4	Надія Є.	-	-	-	-	-	-	+	-	+	-	+	+	-
5	Ангеліна К	-	-	+	-	-	-	+	-	+	-	+	+	-
6	Софія К.	-	-	-	+	-	-	+	-	+	-	+	-	+
7	Марат К.	+	-	-	-	-	-	+	-	-	-	+	+	-
8	Сергій  К.	-	-	-	-	+	-	+	-	-	-	+	-	+
9	Марія К.	-	-	-	+	-	-	+	-	+	-	+	+	-
10	Євгеній К.	-	-	-	-	+	-	+	-	+	-	+	+	-
11	Дарія К.	+	-	-	-	+	-	+	-	-	+	-	-	+
12	Дар’я К.	-	-	+	-	-	-	+	+	+	-	+	+	-
13	Марія Л.	-	-	+	-	+	-	+	-	+	-	+	+	-
14	Стефан Л.	-	-	-	-	+	-	+	-	-	+	-	-	+
15	Марія - Крістіна О.	-	-	-	-	+	-	+	-	+	+	-	+	-
16	Олександра П.	-	-	-	-	+	-	+	-	+	-	+	+	-
17	Анастасія П.	-	-	-	-	+	-	+	-	-	-	+	+	-
18	Іван Р.	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	+	+	-
19	Ілля С.	-	-	-	+	-	-	+	-	-	-	+	+	-
20	Павло С.	+	-	-	-	+	-	-	-	-	-	+	-	+
21	Єлизавета Т.	-	-	+	-	-	-	+	-	+	+	-	+	-
22	Анна Х.	-	-	+	-	-	-	+	-	-	-	+	+	-
23	Олександр Ч.	+	-	-	-	+	-	-	-	-	-	+	-	+
24	Михаїл Ш.	+	-	-	+	+	-	-	-	-	-	+	-	+
Підсумок		6	0	6	4	14	0	21	2	10	4	20	15	9