Психологічна структура особистості

Обдарованість - це виняткові здібності, що обумовлюють особливо успішну роботу.

Талант - це сукупність здібностей, що дозволяють працювати оригінально, розумно, економно, досягаючи найвищих результатів.

Геніальність - це найвищий рівень розвитку таланту, що дозволяє здійснити принципово нове в тій або іншій діяльності.

Говорячи про основні вимоги до здібностей військовослужбовців, підкреслимо, що головним чинником їх формування  і розвитку  є добре організована діяльність з оволодіння знаннями, уміннями і навичками. Тут необхідно забезпечити відповідність між рівнем навченості і рівнем навчання. Найважливішою здібністю військовослужбовця є  наполеглива військова праця в будь-яких умовах. Особистість військовослужбовця повинна також мати добре розвинуті психічні  пізнавальні процеси, такі як увага, пам'ять, мислення. При цьому розвиток будь-яких здібностей відбувається швидше, якщо військовослужбовець зацікавлений у виконуваній діяльності, спеціальності, якою опановує. 

 

5. Використання  знань про психологічні особливості  особистості юристом

Розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами, передбачає використання спеціальних знань. Ці знання можуть застосовуватися в трьох основних формах: 1) одержання консультацій спеціаліста; 2) участь спеціаліста при провадженні окремих слідчих дій (слідчого огляду, допиту, обшуку й ін.); 3) провадження судових експертиз. Причому при розслідуванні даної категорії злочинів використовуються не лише традиційні спеціальні знання, але і нетрадиційні (складання психологічного портрета (профілю); запрошення спеціалістів-аналітиків; комплексні консультації тощо)[9].

Спеціальними є пізнання, що набуваються суб’єктом у процесі  практичної діяльності шляхом спеціальної  підготовки або професійного досвіду, засновані на системі теоретичних  знань у відповідній галузі[10]. Іншими словами, спеціальні пізнання – система теоретичних знань і практичних навичок у галузі конкретної науки, або техніки, мистецтва чи ремесла, що набуваються шляхом спеціальної підготовки або професійного досвіду.

У сучасній криміналістичній літературі звертається увага на можливість використання психологічного портрета (профілю) у процесі розкриття і розслідування злочинів. В. О. Образцов зазначає, що, будучи одним з різновидів криміналістичних уявних моделей, "профіль" ("портрет") розшукуваного злочинця являє собою систему відомостей про психологічні та інші ознаки даної особи, істотні з погляду його виявлення[11]. Є. В. Говорухіна пише, що останній час у виборі вірного напрямку в розслідуванні серійних убивств усе частіше беруть участь психологи. Основні форми застосування їхніх спеціальних знань такі: участь у розробці соціально-психологічних "портретів", пошукових "профілів" осіб, що вчинили серійні злочини і переховуються; вироблення оптимальної тактики окремих слідчих дій (особливо допитів) з урахуванням індивідуальних характеристик осіб, які цікавлять слідство; визначення ролей співучасників у злочинних угрупованнях, виявлення їхніх лідерів; проведення судово-психологічних експертиз[12]. На нашу думку, психологічний портрет дає важливу діагностичну інформацію про особу злочинця, про те, що злочин може бути вчинено організованою злочинною групою (членами ОЗГ). Формування психологічного профілю базується на знаннях імовірнісного характеру. Слідча практика свідчить, що існує необхідність у складані психологічного портрета (профілю) під час розслідування злочинів. Зокрема, результати анкетування слідчих органів прокуратури та МВС України, проведеного нами, показують, що 16% респондентів зверталися до спеціалістів стосовно складання психологічного портрета. Причому, майже всі слідчі, які зверталися до складання психологічного портрета зазначили його ефективність.

Застосування практичної психології в правовому полі, зокрема  в юриспруденції, багатогранне. Психологія на практиці застосовується юристами, адвокатами, викладачами, які викладають дисципліни правового характеру та ін.

Юрист, окрім досконального  знання законодавчої бази, вміння її застосовувати  на практиці, повинен бути непоганим  психологом. Саме до юриста звертаються  громадяни, щодо захисту їх прав та свобод, представлення їх інтересів в суді під час розгляду цивільних справ.

Чим же допомагають юристу в його роботі знання психології?

Згідно з Конституцією України від 28.06.1996р., кожен громадянин (громадянин України, особа без громадянства та іноземний громадянин, який проживає на території України) має право на правовий захист в суді в разі порушення його прав та інтересів, передбачених Конституцією України. Саме на етапі захисту прав і свобод людини і громадянина в суді підключається до виконання своїх обов’язків юрист.

Представляючи інтереси особи (позивача або відповідача) в  суді під час розгляду будь-якої цивільної справи, юрист повинен  використовувати знання психології. Наприклад, під час наведення  аргументів або доказів, які мають  суттєве значення для розгляду справи, юрист повинен виважено, змістовно, а, головне, спокійно (не хвилюючись і не проявляючи занадто надмірних емоцій) викласти свою позицію.

Інколи судовий розгляд  деяких цивільних справ розтягається на декілька слухань (в часовому проміжку це може бути 7-10 днів), тому юрист повинен бути психологічно готовим до так званих “психологічних атак” доказами, свідченнями, аргументами в адрес сторони (позивача або відповідача), яку він представляє. Психологічна готовність юриста виражається в умінні контролювати свої емоції, спокійно відповідати на задані йому запитання.

Так само основи психології в теорії повинні знати і вміти  застосовувати на практиці викладачі, які викладають дисципліни правового  характеру.

Підсумовуючи все вищезазначене  можна сказати, що за наявності прогалин в законодавстві захищати права та інтереси фізичних і юридичних осіб стає дедалі  складніше, і саме знання психології допомагає юристу в його роботі вміти концентруватися на найбільш актуальних питаннях, спокійно та врівноважено висловлювати свої думки та тримати свої емоції під контролем.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1.Леонтьєв О.М. Потреби, мотиви і емоції: Конспект лекції. М.: Изд-во МГУ, 1971. - 170 с.

2. Новік Ю.І. Психологічні проблеми правового регулювання. Мінськ "Схід", 1989.632с.

3. Пінчіхін О.М., Романов В.В., Кроз М.В. Професійний психологічний відбір / / Законність. - 1993. - № 4. - С.40.

4. Романов В.В. Про наших з вами страждання / / Домашній адвокат. - 1996. - № 2. - С.12-13.

5. Романов В.В. Юридична психологія: Підручник. - М.: МАУП, 1998 - 488

6. Сєченов М.М. Введення в судово-психологічну експертизу. М.: Изд. МДУ, 1980. - 358 с.

7. Чуфаровский Ю.В. Юридична психологія. Навчальний посібник. - М. Право і Закон, 1997. - 320 с.

8. Шорохова Є.В. Теоретичні проблеми психології особистості. М. "Книга", 1974,764 с.

9. Шепитько В.Ю. Тактика расследования преступлений, совершаемых организованными группами и преступными организациями. – Х., 2000. – С. 48-49.

10.Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика: Учебник для вузов / Под ред. Р.С. Белкина. – М.: Изд. группа НОРМА-ИНФРА•М., 1999. – С. 398.

11. Образцов В.А. Выявление и изобличение преступника. – М.: Юристъ, 1997. – С. 252.

12. Психологія педагогіка та етика під ред. Ю.В. Наумкіна (2-е видання) - М.:Юніті-дана, 2002 р .

13.Кримінологія під ред. Г.Г. Шіханцова. - М.: Зерцало-М, 2001

14.Психологія під ред. Р.С. Немова. - М.: Владос, 1998

15. Юридична психологія під ред. Романова В.В. - М.: Підручник, 2000  
16. Кримінологія. Підручник для вузів під ред. В.Н. Бурлакова, В.П. Сальникова. - СПб., 1998

17. М . І. Еникеев - Юридична психологія. З основами загальної та соціальної психології: Підручник для вузів. - 2-е вид., Перераб. - М.: Норма, 2006