Розвиток творчих здібногстей у дітей дошкільного віку

 
                                                                                                                 Додаток 3 Ігри на розвиток асоціативності мислення

 

Гра "Що на що схоже" 
3-4 людини (відгадчики) виходять за двері, а інші учасники гри домовляються, який предмет буде порівнюватися. Відгадчики заходять і провідний починає: "Те, що я загадав схоже на ..." і дає слово тому, хто перший знайшов порівняння і підняв руку: Наприклад, бант може бути асоційований з квіткою, з метеликом, гвинтом гелікоптера, з цифрою "8", яка лежить на боці. Відгадай вибирає нових відгадчиків і пропонує наступний предмет для асоціації. 
 
"Сюрреалістична гра" (малюнок у кілька рук) 
Перший учасник гри робить перший начерк, зображує якийсь елемент своєї ідеї. Другий гравець обов'язково відштовхуючись від першого начерку робить елемент свого зображення і т.д. до закінченого малюнка. 
 
"Чарівні плями" 
Перед грою виготовляють кілька плям: на середину листа виливається небагато чорнила або туші і лист складають навпіл. Потім лист розгортають і тепер можна грати. Учасники по черзі говорять. Які предметні зображення вони бачать у ляпки чи її окремих частинах. Виграє той, хто назве більше всього предметів. 
 
Гра "Словоассоціаціі" 
Взяти будь-яке слово, наприклад, батон. Воно асоціюється: 
- З хлібобулочними виробами. 
- З співзвучними словами: барон, бекон. 
- З римами словами: кулон, салон. 
Створити якомога більше асоціацій за запропонованою схемою. 
Асоціативність мислення можна розвивати що називається "на ходу". Гуляючи з дітьми можна разом подумати на що схожі хмари, калюжі на асфальті, камінці на березі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                  Додаток 4 
                      Ігри на розвиток діалектичністю мислення 

Гра "Добре - Погано" 
Варіант 1. Для гри вибирається об'єкт байдужий дитині, тобто не викликає у нього стійких асоціацій, не пов'язаний для нього з конкретними людьми і не породжує емоцій. Дитині пропонується проаналізувати даний об'єкт (предмет) і назвати його якості з точки зору дитини позитивні і негативні. Необхідно назвати хоча б по одному разу, що в пропонованому об'єкті погано, а що добре, що подобається і не подобається, що зручно і не зручно. Наприклад: олівець. 
- Подобається, що червоний. Не подобається, що тонкий. 
- Добре, що він довгий; погано, що він гостро заточений - можна вколотися. 
- Зручно тримати в руці, але незручно носити в кишені - ламається. 
Розгляду може бути піддано і конкретне властивість предмета. На-приклад, добре, що олівець довгий - може служити указкою, але погано, що не входить в пенал. 

Варіант 2. Для гри пропонується об'єкт, що має для дитини конкретну соціальну значимість чи викликає у нього стійкі позитивні чи негативні емоції, що призводить до однозначної суб'єктивної оцінки (цукерки - добре, ліки - погано). Обговорення йде також як і у варіанті 1. 

Варіант 3. Після того, як діти навчаться виявляти суперечливі властивості простих об'єктів і явищ, можна переходити до розгляду "позитивних" і "негативних" якостей в залежності від конкретних умов, в які ставляться ці об'єкти і явища. Наприклад: гучна музика. 
- Добре, якщо вранці. Швидко прокидаєшся і бадьорим себе почуваєш. Але погано, якщо вночі - заважає заснути. 
Не слід боятися зачіпати в цій грі такі категорії, які до цього сприймалися дітьми виключно однозначно ("бійка", "дружба", "мама"). Розуміння дітьми суперечливості властивостей, укладених в будь-яких об'єктах або явищах, вміння виділити і пояснити умови, при яких виявляються ті чи інші властивості, лише сприяє вихованню почуття справедливості, вмінню у критичній ситуації знайти правильне рішення виниклої проблеми, здатності логічно оцінити свої дії і вибрати з безлічі різних властивостей об'єкта ті, які відповідають обраної мети і реальним умовам. 

Варіант 4. Коли виявлення суперечливих властивостей перестане викликати у дітей труднощі, слід перейти до динамічного варіанту гри, при якому для кожного виявленого властивості називається протилежне властивість, при цьому об'єкт гри постійно змінюється, виходить своєрідна "ланцюжок". Наприклад: 
- Є шоколад добре - смачно, але може захворіти живіт; 
- Живіт болить - це добре, можна в дитячий сад не ходити; 
- Сидіти вдома - погано, нудно; 
- Можна запросити гостей - і т.д. 
Одним з можливих варіантів гри "Добре - погано" стала може бути її модифікація, відбиває діалектичний закон переходу кількісних вимірювань у якісні. Наприклад, цукерки: якщо з'їсти одну цукерку смачно і приємно, а якщо багато - заболять зуби, доведеться їх лікувати. 
Бажано, щоб гра "Добре - погано" стала частиною повсякденного життя дитини. Для її проведення не обов'язково спеціально відводити час. У неї можна дограти на прогулянці, під час обіду, перед сном. 
Наступним етапом формування діалектичністю мислення буде ви ¬ работка у дітей вміння чітко формулювати протиріччя. Спочатку хай дитина підбирає до заданих словами зворотні за змістом. Наприклад, тонкий - (?) Товстий, лінивий - (?) Працьовитий, гострий - (?) Тупий. Потім можна взяти будь-яку пару слів, наприклад, гострий - тупий, і попросити дітей знайти та ¬ кою об'єкт, в якому ці властивості присутні одночасно. У випадку "гострий - тупий" - це ніж, голка, все ріжучі, брудні інструменти. На останньому етапі розвитку діалектичністю мислення діти вчаться вирішувати протиріччя, використовуючи ТРІЗовскі способи вирішення протиріч (всього їх більше сорока). 
  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                    Додаток 5 
                                        Системність мислення 

Гра "Теремок" 
Дітям лунають картинки різних предметів: гармошки, ложки, каструлі і т.д. Хтось сидить в "теремку" (наприклад, дитина з малюнком гітари). Наступний дитина проситься в теремок, але може потрапити туди, тільки якщо скаже, ніж предмет на його зображенні схожий на предмет господаря. Якщо проситься дитина з гармошкою, то в обох на картинці зображений музичний інструмент, а ложка, наприклад, теж має дірку посередині. 

"Збери  фігурки" 
Дитині дається набір вирізаних з щільного картону невеликих фігурок: кіл, квадратів, трикутників і т.д. (Приблизно 5-7 фігурок). Заздалегідь виготовляються 5-6 картинок із зображенням різних предметів, які можна скласти з цих фігурок: собачка, будиночок, машина. Дитині показують картинку, а він складає намальований на ній предмет зі своїх фігурок. Предмети на картинках повинні бути намальовані так, щоб дитина бачила, яка з фігурок де стоїть, тобто малюнок повинен бути розчленований на деталі. 

"Нісенітниці" 
Вимальовується картинка з будь-якого сюжету - ліс, двір, квартира. На цій картинці повинні бути 8-10 помилок, тобто щось має бути намальовано так, як це насправді не буває. Наприклад, машина з одним колесом, заєць з рогами. Деякі помилки повинні бути очевидні, а інші непомітні. Діти повинні показати, що намальовано невірно.

 

 

Список літератури 
1. Березина В.Г., Викентьев І.Л., Модестов С.Ю. Дитинство творчої особистості. - СПб.: Видавництво Буковського, 1994. 60стор. 
2. Багатий В., Нюкалов В. Розвивати творче мислення (ТРИЗ в дитячому саду). - Дошкільне виховання. -1994 № 1. стор. 17-19. 
3. Венгер Н.Ю. Шлях до розвитку творчості. - Дошкільне виховання. -1982 № 11. стр. 32-38. 
4. Веракса Н.Е. Діалектичне мислення й творчість. - Питання психології. - 1990 № 4. стор. 5-9. 
5. Виготський Л.Н. Уява і творчість у дошкільному віці. - СПб.: Союз, 1997. 92стор. 
6. Годфруа Ж. Психологія, вид. в 2 т., том 1. - М.Мір, 1992. стор. 435-442. 
7. Дьяченко О.М., Веракса Н.Е. Чого на світі не буває. - М.: Знание, 1994. 157стор. 
8. Ендовіцкая Т. Про розвиток творчих здібностей. - Дошкільне виховання. - 1967 № 12. стор. 73-75. 
9. Єфремов В.І. Творче виховання та освіта дітей на базі ТРИЗ. - Львів: Унікон-ТРИЗ. 
10. Заїка Е.В. Комплекс ігор для розвитку уяви. - Питання психології. - 1993 № 2. стор. 54-58. 
11. Крилов Е. Школа творчої особистості. - Дошкільне виховання. -1992 № № 7,8. стор. 11-20. 
12. Кудрявцев В., Синельников В. Дитина - дошкільник: новий підхід до діагностики творчих здібностей. -1995 № 9 стор. 52-59, № 10 стор 62-69. 
13. Левін В.А. Виховання творчості. - Томськ: Пеленг, 1993. 56 стор 
14. Лук А.Н. Психологія творчості. - Наука, 1978. 125 стор. 
15. Мурашковская І.М. Коли я стану чарівником. - Рига: Експеримент, 1994. 62 стор 
16. Нестеренко А. А. Країна казок. Ростов-на-Дону: Видавництво ростовського університету. - 1993. 32 стор 
17. Нікітін Б., Нікітіна Л. Ми, наші діти і внуки, - М.: Молода гвардія, 1989. стор. 255-299. 
18. Нікітін Б. Розвиваючі ігри. - М.: 3нание, 1994. 
19. Палашна Т.Н. Розвиток уяви в російській народній педагогіці. - Дошкільне виховання. -1989 № 6. стор. 69-72. 
20. Паскаль. Методичний посібник для викладачів початкової школи та вихователів дитячих садків за курсом "Розвиток творчості". 
21. Полуянов Д. Уява і здібності. - М.: 3нание, 1985. 50стор. 
22. Прохорова Л. Розвиваємо творчу активність дошкільнят. - Дошкільне виховання. - 1996 № 5. стр. 21-27. 
23. Шустерман М.Н., Шустерман З.Г., ВдовінаВ.В. "Куховарська" книга вихователя. - Норильськ, 1994. 50стор.