Властивості уваги підлітка та шляхи її розвитку

     Ендеміки – види рослин та тварин, характерні відносно невеликій території. [22: 1571].

     Етнографічні реалії: - Побут: А) їжа, напої, побутові заклади та ін. (ель, таверна,драгстор); Б) одяг (включно: взуття, головні убори та ін.) і прикраси; В) житло, меблі, посуд та ін.; Г) транспорт (засоби та «водії»), напр.: кеб, кебмен;

- Праця: А) люди праці (фермер та ін.); Б) знаряддя праці; В) організація праці (включно господарства), напр.: ранчо; - Мистецтво та культура: А) музика і танці (блюз та ін.); Б) музичні інструменти; В) фольклор (сага та ін.); Г) театр; Д) звичаї та ритуали; Е) свята та ігри (День подяки); Ж) міфологія (ельф); З) культ (прихильники та послідовники) і культові будівлі та предмети; - Етнічні об’єкти: А) етноніми;

    Етноніміка – розділ ономастики, який вивчає назви племен, народів та інших етнічних спільностей [21: 1582].

Б) прізвиська ( звично жартівливі або образливі), напр.: кокні; В) найменування осіб за місцем проживання; - Міри та гроші: А) одиниці мір (ярд, фунт); Б) грошові одиниці (фунт стерлінг, долар); В) простомовні найменування мір і грошей (бакс);

     Суспільно-політичні реалії: - Адміністративно-територіальний устрій: А) адміністративно-територіальні одиниці; Б) населені пункти; В) деталі населеного пункту; - Органи та носії влади: А) органи влади (верхня палата); Б) носії влади (лорд-мер); - Суспільно-політичне життя: А) політична діяльність та діячі (торі); Б) патріотичні та суспільні рухи ( та їх діячі); В) соціальні явища та рухи ( та їх представники), напр.: бізнес, хіпі; Г) звання, титули, звернення (містер, сер); Д) учбові заклади та культурні установи (коледж, кампус): Е) стани та касти ( та їх члени ); Ж) станові знаки та символи; – Військові реалії: А) підрозділи; Б) зброя (клеймор); В) обмундирування; Г) військові службовці і командири (гренадер).

2) Поділ за місцевою ознакою:

     В площині однієї мови: А) свої реалії – це слова, що належать одній державі та усьому її народу(національні), одному наріччю або діалекту (локальні) або певній місцевості (мікролокаьні). Напр.: ель (ale - світле англійське пиво) [28: 135]; Б) чужі реалії – це або запозичення, тобто слова іншомовного походження, або кальки, тобто поморфемні або послівні переклади найменувань чужих для даного народу об’єктів, або транскрибовані реалії

іншої мови, напр.: бізнес (ам.) [8: 58].

     В площині пари мов: А) зовнішні реалії – однаково чужі для обох мов; Б) внутрішні реалії – слова, які належать одній з пари мов, і отже, чужі для іншої мови [8: 59].

3) Відповідно до часового поділу, Влахов та Флорін виділяють сучасні реалії (неологізми) та історичні реалії, частина яких може бути архаїзмами [8: 59].

     Отже, існують різні принципи класифікації реалій, деякі з яких ми розглянули в даному підрозділі. Їх різноманітність зумовлена, зокрема, неоднозначністю трактування самого терміну «реалія», дискусійністю питання щодо його структури. Продовжимо дослідження та розглянемо засоби, які використовують для перекладу реалій.

         1.3.   Засоби та особливості перекладу реалій

     Наявність в оригіналі слів-реалій завжди розглядалась як фактор, що затрудняє переклад і перешкоджає повній перекладності [10: 125]. Переклад являє собою перехід не лише з однієї мови в іншу, але й з однієї культури в іншу. Перекладач повинен усвідомлювати не лише суто лінгвістичні правила, але й елементи культури в самому широкому сенсі цього слова [11: 193].

    В задачу перекладу входить не лише точний виклад змісту думок, які повідомляються в оригіналі, але й відтворення засобами мови перекладу всіх особливостей стилю та форми повідомлення [10: 9].

    Відповідно до класифікації О.В. Петрової [18: 13 – 14], існує п’ять основних засобів передачі реалій:

I. Транскрипція – вважається найпростішим способом перекладу слів (lobby - лоббі, lump – ламп). Він широко використовується для передачі імен, назв місцевостей, заголовків періодичних видань та ін. З цією ж метою використовується транслітерація, але перевага надається транскрипції [18: 13 – 14], тому що вона виходить зі звучання, намагається передати його у тій чи іншій мірі точності, в той час як транслітерація виходить з написання, з буквеного складу слова [25: 169]. Очевидно, що для цілей усної комунікації важливо знати звукову форму назв, що пояснює поступове витіснення транслітерації транскрипцією [18: 14].

II. Зноски та пояснення часто комбінуються з транскрипцією, так як заміна англійських звуків українськими не полегшує розуміння іноземних слів. Наприклад, “ ’Daily Express’ reports…” повинно бути перекладено як «Англійська консервативна газета ‘Дейлі Експрес’  повідомляє…», тому що заголовок “Daily Express” добре відомий англійському читачу, а «Дейлі Експрес» невідомий українцю. Варто пам’ятати, що пояснення та зноски створюються перекладачем, який має бути полікультурною людиною [18: 14].

III. Калькування – це переклад складових частини слова (морфем) відповідними елементами мови перекладу [25: 10]. Англійський іменник “moonquake” цілком адекватно перекладається на російську як «лунотрясение», так само як рос. «луноход» перекладається на англійську як “moon crawler” [18: 14]. При цьому способі перекладу треба пам’ятати, що неприпустимим є буквальний переклад, який спотворює інформацію тексту оригіналу [15: 115].

IV. Наближений переклад може бути розтлумачений як переклад за аналогією. Якщо слово в тексті оригіналу виражає поняття, яке не має назви в мові перекладу, потрібно відшукати в останній аналогічне, схоже, хоча й не ідентичне мові оригіналу поняття. Напр, укр. «кисіль» перекладають як “jelly”, хоча, насправді, це різні речі (носії англійської мови використовують “starch” для слова «кисіль» та “jelatin” для “jelly”) [18: 14].

V. Останній засіб перекладу – описовий переклад. У цьому випадку слово мови оригіналу передається групою слів мови перекладу (“spacewalk” - “вихід у відкритий космос”, “spacesick” - “той, для кого умови космічного польоту є нестерпними”) [18: 14].

    Таким чином, ми розглянули п’ять основних засобів передачі реалій українською мовою. Звичайно, кожен з них має свої недоліки, проте при належному комбінуванні перекладачем цих засобів, можна досягти повноцінного перекладу іншомовного тексту, хоча, як зауважує Бархударов Л.С. [3: 6], текст перекладу ніколи не може бути повним та абсолютним еквівалентом тексту оригіналу, тому завдання перекладача – зробити цю еквівалентність якомога повнішою і звести втрати до мінімуму.

         Висновки до Розділу 1

     Термін «реалія» зявився в лінгвістиці лише на початку 50-х років, чим у певній мірі пояснюється відсутність його єдиної дефініції. Проте, розглянувши різні трактування цього терміну, можна сформулювати наступне визначення: реалії – це слова та словосполучення, що називають об’єкти, характерні для життя ( побуту, культури, соціального, історичного розвитку) одного народу і чужі для іншого, які є носіями історичного, національного колориту та не мають постійних еквівалентів у інших мовах.

          З точки зору часового колориту, Г.Д. Томахін виділяє: реалії-неологізми, тобто реалії, що увійшли в мову недавно; реалії-історизми, тобто застарілі реалії, що вийшли з вжитку у зв’язку зі зникненням понять, які вони позначали; реалії-архаїзми, які вийшли чи виходять із широкого вжитку.

     Аналіз класифікацій підтвердив, що найбільш повною є класифікація С. Влахова та С. Флоріна: 1. За предметною ознакою: географічні, етнографічні, суспільно-політичні реалії, які мають свої підструктури. 2. Поділ за місцевою ознакою в площині однієї мови: свої реалії, тобто слова, що належать одній державі, народу, місцевості; чужі реалії, тобто запозичення або кальки. 3. Поділ за місцевою ознакою в площині двох мов: зовнішні реалії, які належать одній з пари мов; внутрішні, чужі для обох мов. 4. Відповідно до часового поділу: сучасні реалії (неологізми) та історичні реалії, частина яких є архаїзмами.

     Окрім того, ми проаналізували п’ять основних засобів передачі реалій українською мовою, а саме: транскрипцію, що передає звучання реалії, та транслітерацію, що базується на її буквеному написанні; калькування, тобто переклад складових частин слова відповідними елементами мови перекладу; наближений переклад, що полягає у пошуку відповідного реалії слова в мові перекладу, та описовий переклад, що передає значення реалії групою слів мови перекладу.

РОЗДІЛ II

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕДАЧІ АНГЛІЙСКИХ РЕАЛІЙ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ ВІЛЬЯМА ТЕККЕРЕЯ «ЯРМАРОК СУЄТИ»)

         2.1.   Структура реалій

     Реалії є словами, що відображають у мові особливості державного устрою даної країни, її історії та культури, мовних контактів носіїв даної мови [1: 381], і саме тому вони дуже часто знаходять своє відображення в різних творах.

    Реалії мають різну структуру:

    Окремі слова, тобто основні найкоротші одиниці мови, що виражають своїм звуковим складом поняття про предмет, процес, явища дійсності, їх властивості чи відношення між ними [19: 414]:

…so that our two heroines drove pretty much unencumbered to Ramsgate, where  there were plenty of packets plying, in one of which they had a speedy passage to Ostend [24: 293].

     Рамсгейт (Ramsgate) — місто в англійському графстві Кент, на східному березі півострова Танет, в 100 км від Лондона [32].

    Словосполучення, тобто сполучення двох або більше повнозначних слів, пов'язаних за змістом і граматично, що виражають едине, проте розчленоване поняття [19: 415]:

…but that suddenly there appeared on the cliff in a tax-cart, drawn by a bang-up pony, dressed in white flannel coats, with mother-of-pearl buttons, his friends the Tutbury Pet and the Rottingdean Fibber… [24: 373].

Укр.: …та раптом на кручі зявилася бричка, запряжена підстриженими поні, в якій сиділи його друзі – «Улюбленець Татбері» та «Роттінгдінський Боєць»… [23: 306].

    Скорочення, тобто еліптична форма мови, що зазвичай виникає у деяких ситуаціях спілкування [1: 439]:

It is no laughing matter, Mrs. C., anyways [24: 319]. Mrs. C. від Mrs. Crawley.

Укр.: Тут нема з чого сміятися, місіс Кроулі [23: 318].

    Скорочення для позначення імені при перекладі було випущено.

     Таким чином, було проаналізовано різні за своєю структурою реалії, серед яких було виявлено окремі слова, словосполучення, а також скорочення. Наступним кроком нашого дослідження є аналіз структури запропонованих у романі реалій.

         2.2.   Класифікація реалій

     Базуючись на класифікаціях реалій, запропонованих Г. Д. Томахіним, Л. В. Колесниковим, Г.А. Пасічником,  Влаховим та Флоріним, проаналізуємо реалії, згадані у романі.

     З точки зору часового колориту, серед реалій виділяють:

     Історизми, тобто назви предметів та явищ, що припинили своє існування [2]:

Some one bid five shillings, at which the military gentleman looked toward the quarter from which this splendid offer had come, and there saw another officer with a young lady on his arm, who both appeared to be highly amused with the scene, and to whom, finally, this lot was knocked down for half a guinea [24: 179].

     Shilling – 1) a British coin in use until 1971, worth 12 old pence. 2) the unit of money in Kenya, Uganda, Tanzania and Somalia [30: 1181].

     Guinea – an old British gold coin or unit of money worth 21 shillings (= now £1.05) [30: 573].

     Архаїзми, тобто застарілі назви предметів і явищ, у яких є інші, сучасні назви [2]:

Those virtues which characterize the young English gentlewoman… [24: 16].

     Gentlewoman (old use) – a woman who belongs to a high social class; a woman who is well educated and has excellent manners [30: 536].

    Відповідно до смислової структури розрізняють наступні види реалій:

    Однозначні, тобто реалії, виражені словами, які, подібно точним термінам, співвідносяться лише з одним предметом думки [1: 281]:

…having acquired the art at Queen’s Crawley, where the Baronet, Mr. Pitt, and Rawdon himself had given her many lessons… [24: 302].

     Baronet (in Britain) – a man who has the lowest rank of honour which can be passed from a father to his son when he dies [30: 87].

    Багатозначні, тобто реалії, виражені словами, які мають кілька пов’язаних між собою значень, зазвичай виникаючих в результаті розвитку первинного значення цього слова [1: 235]:

Respecting the chief of the Southdown family, Clement William, fourth Earl of Southdown, little need be told, except that his lordship came into Parliament (as Lord Wolsey) under the auspices of Mr. Wilberforce… [24: 359].

     Lord -  1) (in Britain) a nobleman. 2) (in Britain) A title used by some high ranks of noblemen. 3) (in Britain) A title used for some high official positions in Britain. 4) (My Lord) (in Britain) A title of respect used when speaking to a judge, bishop or some male members of the nobility (= people of high social class). 5) A powerful man in Medieval Europe, who owned a lot of land and property. 6) (usually the Lord) A title used to refer to God or Christ [30: 761].

    В залежності від стилістичного забарвлення виділяють такі види реалій:

    Стилістично нейтральні, тобто реалії, які вживаються в усіх стилях мови (розмовно-побутовому, художньої літератури, публіцистичному, науковому, офіційно-діловому) [14: 218 – 219] :

Senior Wranglers at Cambridge, not Oxford [24: 373].

     Cambridge (BrE) – the main city and administrative centre of Cambridgeshire, England, on the River Cam. It is famous for its university, the second oldest in Britain, and is visited by many tourists [34].

     Oxford (BrE) – a city in southern England, north-west of London, and the administrative centre of Oxfordshire. Oxford is famous for its university, the oldest in Britain, established in the mid-12th century; the buildings of its many colleges are a major feature of the city, which is a tourist centre as well as an important centre of academic research [34].