Взаємовідносини у колективі молодших школярів

Висновки

Молодший  шкільний вік є сенситивним періодом в онтогенезі самосвідомості, коли формуються нові компоненти структури  самосвідомості особистості, специфічні саме для цього вікового етапу. Розвиток здібності до спілкування як основи взаємостосунків в дитячому колективі - найважливіша передумова успішного становлення особистості учнів.

Цілеспрямоване  формування здібності до спілкування  у школярів потребує забезпечення певних психологічних умов і вимагає спеціального керівництва процесом з боку дорослих.

Формування  і розвиток спілкування молодших школярів може здійснюватися шляхом розвитку у них здатності до комуникації  в процесі спеціальних організованих  занять, включаючи прийоми і методи активної психологічної дії.

У молодшому  шкільному віці спілкування все  більшою мірою починає включатися в процес управління поведінкою. Безпосереднім  компонентом цілісної системи управління поведінкою виступає саморегуляція, яка  разом з процесом спілкування в колективі являється новоутворенням. Спілкування, виникаючи під впливом різноманітних форм взаємодії з людьми, починає регулювати поведінку учня в спілкуванні з іншими людьми. Більшість дослідників відзначають важливу роль спілкування з однолітками і дорослими у формуванні "Я-образа" школяра. У поведінці молодших школярів по дослідженнях Белохвостової мотив спілкування з іншими людьми виражає прагнення розуміти інших людей з метою успішного здійснення сумісного вчинку або спільної діяльності. Образ іншого набуває у суб"єкта спілкування мотиваційне значення, визначає спонуки до контактів з ним лише порівнюючись з образом Я-суб"єкта. Становлення і розвиток особистості пов"язане з ровесниками, спілкування з якими для учнів особливо значущо.

Основною причиною, що впливає на появу новоутворення в особистості молодших школярів є зміна соціальної ситуації розвитку, що висуває нові вимоги до поведінки, діяльності, навчання, до системи відносин з дорослими, новими особливостям спілкування.

Під час дослідження нами:

Здійснено історико-теоретичний  аналіз вивчення взаємовідносин у дитячих  колективах в педагогічній та психологічній  думці.

З"ясовано  особливості процесу спілкування  в колективі молодших школярів.

Висвітлено  поняття потреби спілкування, як фактору розвитку взаємостосунків у колективі.

Визначено методи розвитку навичок спілкування дітей  молодшого шкільного віку.

Література

 
1. Андреева Г.М. Социальная психология. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Изд-во Моск ун-та, 1988.432 с. 
 
 
2. Андреева Г.М. Социальная психология. - М.: Аспект-Пресс, 1997. - 376 с. 
 
 
3. Берн Э. Игры в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений. Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы. - Минск: Прамеб, 1992. - С.5-154. 
 
 
4. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1982. - 198 с. 
 
 
5. Бодалев А.А. Личность и общение: Избр. психол, тр. - М.: Междунар. пес. акад, 1995. - 326 с. 
 
 
6. Бородкин Ф.М., Коряк Н.М. Внимание: конфликт! - 2-е изд., перераб. и доп, Новосибирск: Наука, 1989. - 189 с. 
 
 
7. Буева Л.П. Человек: дело и общение. - М.: Мысль, 1978. - С.110-136. 
 
 
8. Войскунский А. Я говорю, мы говорим... Очерки о человеческом общении. - 2-е изд. Дораб. и доп. - М.: Знание, 1990. - 238 с. 
 
 
9. Волков Б.С., Волкова Н.В. Психология общения в детском возрасте. - М, 1996. - 104 с. 
 
 
10. Выготский Л.С. Собр. Соч.: В 6 т. - М.: Педагогика, 1982. - Т.2. - С.6 - 361. 
 
 
11. Галигузова Л.Н., Смирнова Е.О. Ступени общения, от года до семи лет. М.: Просвещение, 1992. - 143 с 
 
 
12. Гозман Л.Я. Псохология эмоциональных отношений - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987. - 175 с. 
 
 
13. Головаха Е.И., Панина Н.В. Психология человеческих взаимоотношений. - К.: Политиздат Украины, 1989. - 189 с. 
 
 
14. Грехнее В.С. Культура педагогического общения: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1990. - 144 с. 
 
 
15. Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения: Кн. для учителя и родителей. - М.: Просвещение, 1987 - 205 с. 
 
 
16. Добрович А. Общение: наука и искусство. - М.: АОЗТ "Яуза", 1996. - 254 с. 
 
 
17. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое общение. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1985. - 166 с. 
 
 
18. Каган М.С. Мир общения. Проблема межсубъектных отношений. - М.: Политиздат, 1988. - 319 с. 
 
 
19. Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1987. - 189 с. 
 
20. Крижанская Ю.С., Третьяков В.П. Грамматика общения. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1990. - 204 с. 
 
21. Кучинский Г.М. Психология внутреннего диалога. - Минск: Изд-во Белорус. ун-та, 1988. - 205 с. 
 
22. Леонтьев А.А. Педагогическое общение. - М.: Знание, 1979. - 48 с. 
 
23. Лисина М.И. Общение, личность и психика ребенка. - Москва; Воронеж: НПО „МОДЭК", 1997. - 384 с. 
 
24. Лисина М.И. Проблемы онтогенеза общения. - М.: Педагогика, 1986. - 144 с. 
 
25. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. - М.: Наука, 1984. - С.242-288. 
 
26. Мудрик А.В. Общение как фактор воспитания школьников, - М.: Педагогика, 1984. - 110 с. 
 
27. Обозов Н.Н. Межличностные отношения, - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1979. - 150 с. 
 
28. Обозов Н.Н. Психология внушения и конформности. - СП6., 1997. - 48 с. 
 
29. Обозов Н.Н. Щекин Г.В. Психология работы с людьми. - К.: МАУП, 1966. - 136 с. 
 
30. Общение и дело / Под ред.Г.М. Андреевой, Я. Яноушека. - Прага: Изд-во Карлова ун-та, 1981. - .238 с.

 
 
 
Эта работа была просмотрена: 59 раз.