Розробки програмно-апаратного комплексу тарифікації і білінга телефонних розмов та інтернету

      ,  (5.1)

       де  ε_с(τ) – відношення числа помилок, що усунені впродовж часу відлагодження τ , до загального числа команд на машинній мові.

     Таким чином, в моделі розрізняють два  значення часу: час відлагодження τ (звичайно становить декілька місяців) і час роботи програми t – сумарне напрацювання програми (звичайно становить декілька годин). Час відлагодження містить затрати на виявлення помилок за допомогою тестів, контрольні перевірки і т.п. Час справного функціонування при цьому не враховується.

     Таким чином, значення інтенсивності відмов λ вважається постійним впродовж всього часу  напрацювання  (0, t) і визначається співвідношенням

     p(t, τ) =exp(–λt) . (5.2)

     Cереднє  напрацювання програми до відмови:

        (5.3)

     Для практичного використання вищенаведених  формул необхідно оцінити С і Е₀ за експериментальними даними. Для цього використаємо метод моментів.

     Застосовуючи  метод моментів і, розглядаючи два  періоди відлагодження програми τ₁ і τ ₂ , отримаємо наступні співвідношення:

       (5.4)

     де  n₁ і n₂ – кількість помилок у програмному забезпеченні, виявлених відповідно в періодах τ₁ і τ₂ ;

     Т₁ і Т₂ – тривалості роботи системи, що відповідають τ₁ і τ_2..

     Застосуємо вищенаведені міркування для розрахунку показників надійності програми.

     Оцінимо кількість команд програми. Загальний  об'єм вихідних текстів складає 250 кілобайт. Якщо рахувати по 40 строк на кілобайт, то отримаємо 250*40 = 10000 строк програмного  коду. В одній строці знаходиться в середньому 2 команди. Таким чином, сумарна кількість команд складає I = 20000 команд на мові високого рівня.

     Для оцінки надійності програмної частини  комплексу було проведено два  тестування тривалістю 20 днів і 30 днів. Під час цих тестувань було за перший період усунено 3 критичні помилки, а за другий лише одну. Оскільки програма працювала в цілодобовому режимі, то:

     Т₁ = 480 год, T₂ = 720 год, n₁ = 3, n₂ = 1.

     Тому:

      ,

      .

     Врахувавши отримані значення, знайдемо згідно (5.4):

      ,

      .

     Звідси  знаходимо коефіцієнт С^*, згідно з (5.4):

      .

     За  період тестування в програмі усунено  n = n₁ + n₂ помилок, тому:

     n = 3 + 1 = 4,

      .

     Інтенсивність відмов програми згідно з (5.1):

      .

     Середнє напрацювання програми до відмови (5.3):

      160 (год).

     Ймовірність відсутності помилок програми впродовж періоду напрацювання від 0 до t за формулою (5.2):

      . 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

6 ОХОРОНА ПРАЦІ 

     В розділі розглянуто питання важливості охорони праці на місці розробки і експлуатації програмно-апаратного комплексу, проаналізовано потенційні небезпеки для здоров'я операторів і описано як забезпечити нормальні умови праці. В останньому підрозділі розраховано освітлення для приміщення оператора ЕОМ. 

     6.1 Аналіз потенційних  небезпек виробничого  середовища

      

     Потенційну  небезпеку для працюючих становлять: несприятливі метеорологічні умови, недостатня освітленість, шум, ультразвук, електричний струм, електромагнітні поля, іонізуючі та теплові випромінювання та інші шкідливі фактори [3].

     При роботі з комп'ютером основна небезпека  криється в погіршенні зору. Численні дослідження виявили наступні основні чинники ризику виникнення  розладів стану здоров'я у користувачів комп'ютерів:

• особливості екранного зображення, що відрізняють його від традиційного паперового тексту (самопідсвітка, дискретність, мерехтіння, тремтіння, наявність полисків);
• особливості роботи зорового апарату, пов'язані з двома взаємодоповнюючими (для виникнення зорового стомлення) чинниками: тривалою фіксацією погляду на екран монітора і періодичною інтенсивною перефокусовкою ока з клавіатури (паперу) на екран і назад;
• особливості власне діяльності, що полягає в монотонному, тривалому її характері, часто в умовах дефіциту часу і нервово-емоційних навантажень внаслідок високої ціни за допущену помилку;
• особливості рухової активності, пов'язані зі статичністю пози і постійним напруженням невеликої групи м'язів.

     Практична реалізація вказаних чинників ризику може приводити до зорового і загального стомлення, болевих відчуттів в  хребті і різних групах м'язів. Цих  порушень можна уникнути, людина повинна  залишатися здоровою і працездатною під час тривалої роботи з комп'ютером і після неї.

     У ГОСТ 12.0.003-74  "ССБТ. Небезпечні і  шкідливі виробничі чинники. Класифікація" приводиться класифікація елементів  умов праці, виступаючих в ролі небезпечних  і шкідливих виробничих чинників. Вони поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні.

     При роботі з ЕОМ ми зіштовхуємось, в  основному, з фізично і психофізіологічно-небезпечними виробничими чинниками. Біологічно і хімічно-небезпечні чинники при  цій роботі не зустрічаються.

     До  фізичних  чинників при роботі з  ЕОМ, можна віднести:

• електромагнітні випромінювання;
• підвищена напруженість електричних і магнітних полів;
• підвищена запиленість повітря в робочій зоні;
• підвищена температура повітря в робочій зоні;
• підвищений рівень шуму на робочому місці;
• недолік або відсутність природного світла;
• неправильне розміщення джерел штучного освітлення.

     Коротко розглянемо природу найбільш небезпечних  фізичних чинників, що впливають на людину при роботі з комп'ютером.

     Рентгенівське випромінювання генерується внаслідок гальмування електронів в шарі люмінофор на поверхні екрана монітора. При прискорюючому анодному напруженні менше за 25 кВ енергія рентгенівського випромінювання повністю поглинається склом екрана.

     Електростатичний потенціал поза монітором з'являється внаслідок високого напруження в електронно-променевій трубці (ЕПТ), а його природа аналогічна електричному полю кінескопа звичайного телевізора. Напруження, виникаюче на тілі людини, може досягати декілька кіловольтів; його величина залежить від одягу, від вогкості навколишнього повітря.

     До  психофізіологічних небезпечних і  шкідливих виробничих чинників відносяться  фізичні (статичні і динамічні), нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).

     Застосування  комп'ютерної техніки неможливе  без використання електрики. Тому питанням електробезпеки потрібно приділяти  необхідну увагу. Проходячи через  організм, електричний струм спричиняє  термічну (опіки, нагрів судин, нервів), електролітичну (розкладання крові) і біологічну (збудження живих тканин організму, що супроводжується мимовільним скороченням м’язів) дії. Таке різноманіття дій електричного струму, нерідко призводить до різних електротравм, які зводять до двох видів: місцевих і загальних електротравм.

     Таблиця 1 – Аналіз потенційно-небезпечних  виробничих факторів при роботі з  ЕОМ

 

       6.2 Забезпечення нормальних  умов праці

     Ергономічна безпека роботи оператора ЕОМ  може бути охарактеризована вимогами:

• до візуальних параметрів засобів відображення інформації (монітори);
• до емісійних параметрів ЕОМ (параметри випромінювань дисплеїв, системних блоків, джерел живлення і інш.).

       Крім  того, важливою умовою ергономічної безпеки  людини при роботі перед екраном монітора є правильний вибір візуальних параметрів самого монітора і світлотехнічних умов робочого місця.

     Робота  з дисплеєм при неправильному  виборі яскравості і освітленості екрану, контрастності знаків, кольорів знаків і фону, при наявності полисків на екрані, тремтінні і мигтінні зображення приводить до зорового стомлення, головних болів, до значного фізіологічного і психічного навантаження, до погіршення зору і т.п.

     Якщо  при роботі на ПК необхідно одночасно  користуватися документами, то потрібно мати на увазі, що зорова робота з друкарським текстом і  зображенням на екрані має принципової відмінності: зображення світить, мигтить, тремтить, складається з дискретних елементів, менш контрастне. Знизити або усунути стомлення можна тільки правильним вибором режиму відтворення зображення на екрані, джерела освітлення (місцевого або загального), розташування матеріалів (з метою зменшення довжини або частоти перекладу погляду).

     Людина  повинна так організувати своє робоче місце, щоб умови праці були комфортними і відповідали вимогам СНіП [1]:

• зручність робочого місця (ноги повинні твердо спиратися на підлогу; голова повинна бути нахилена трохи вниз; повинна бути спеціальна підставка для ніг);
• достатній простір для виконання необхідних рухів і переміщень (руки при роботі з клавіатурою повинні знаходитися перед людиною; пальці повинні володіти найбільшою свободою пересування; клавіші повинні бути досить чутливі до легкого натиснення);
• необхідний огляд (центр екрана монітора повинен бути розташований трохи нижче за рівень очей; монітор повинен відстояти від очей людини на відстані 45-60 сантиметрів; повинна регулюватися яскравість і контрастність зображення);
• раціональне розташування апаратури і її органів управління і контролю (монітор повинен бути розташований на відстані 60 сантиметрів і більш від монітора сусіда; людина повинна використовувати тримачі паперу);
• достатнє освітлення (зовнішнє освітлення повинно бути достатнім і рівномірним; повинна бути настільна лампа з регульованим плафоном для додаткової підсвітки робочої документації);
• нормальні умови відносно шуму і вібрації;
• нормальний температурний режим;
• нормальна вологість повітря;
• необхідна вентиляція.