Розробки програмно-апаратного комплексу тарифікації і білінга телефонних розмов та інтернету

 

       Для отримання сіткового графіку (рис. 7.1) знаходимо критичний шлях і  розраховуємо ранній і пізній строки подій, а також резерв часу подій.

       Оскільки  в нашому випадку сітковий графік має розгалужені вітки, тому для  знаходження критичного шляху знайдемо максимальні тривалості процесів на розгалужених ділянках:

       L_{1-2-3-6-7-8-9-10-11-12-13-14-15-16} = 54,

       L _{1-2-4-6-7-8-9-10-11-12-13-14-15-16} = 60,

       L _{1-2-5-7-8-9-10-11-12-13-14-15-16} = 59.

       Отже, критичний шлях L_кр = 60 днів.

       На  рисунку 1 критичний шлях виділено товстою лінією.

Рисунок 7.1 – Сітковий графік

     Розрахуємо  для даного графіка ранні і  пізні строки подій за формулами (7.1) – (7.4), а також вільний і  повний резерви за формулами (7.5) – (7.6).

     Отримані  результати заносимо у табл. 3.

     З табл. 3 випливає, що деякі події мають  нульовий резерв часу, тобто для  цих подій найбільший допустимий строк  дорівнює найменшому очікуваному. Вихідна і заключна події також  мають нульовий резерв часу. Таким  чином, найбільш простий та надійний спосіб виявлення критичного шляху – це визначення всіх послідовно розміщених подій, які мають нульовий резерв часу.

     Можна переконатись, що знайдений попереднім методом критичний шлях співпадає  з критичним шляхом, знайденим  з допомогою резерву часу подій.

     Таблиця 3 – Таблиця часу  і резервів подій

 

     У випадку, коли директивний час не співпадає з критичним виникають  проблеми. Вони полягають у тому, що необхідно здійснити прискорене виконання комплексу робіт на величину

     DТ_кр=Т_дир – Т_кр  (7.8)

     Покриття  дефіциту часу можна здійснити за рахунок прискорення вибраних критичних  робіт.

     При наявності обмежень в ресурсах необхідно  знайти власні резерви, тобто здійснити  перекидку з некритичних робіт  на критичні. 

     7.2 Розрахунок витрат  на розробку 

     Розробка  програмно-апаратного комплексу полягає  в написанні програмного забезпечення і впровадженні його на технічних  засобах користувача. Щодо апаратної  частини, то, оскільки потрібно лише провести випробування існуючих систем згідно документації, витрати на розробку можна віднести до постановки задачі програмної частини.

     В успішному завершенні проекту і  його ефективній експлуатації зацікавлені  всі його учасники, що реалізують у  такий спосіб свої індивідуальні інтереси.

     Бізнес-планування і моніторинг дозволяють легше перебороти перешкоди, зв'язані з такими зовнішніми і внутрішніми факторами, характерними для перехідного періоду в  Україні, як:

• нестабільна економіка;
• дефіцит і обмеженість засобів і ресурсів;
• зростаючі вимоги  до якості програмної продукції.

     Якщо  ці зміни не аналізуються і не враховуються, то це приводить до таких негативних результатів, як [2]:

• перевищення раніше установленої вартості, тривалості і термінів завершення проектів;
• відставання в реалізації і практичному використанні результатів наукових досліджень і дослідно-конструкторських розробок;
• зниження ефективності і збільшення строків окупності проекту.

     В умовах, що створилися, робота інженера має на увазі не тільки знаходження  прогресивних рішень, але і їхнє техніко-економічне обгрунтування, доказ того, що обраний варіант є найбільш вигідним і економічно ефективним.

     Для даного комплексу сумарні витрати  на розробку програмної частини будуть складатися із витрат на програмування  і витрат на експлуатацію персонального комп’ютера, на якому проводиться програмування [1].

     Сумарні витрати на розробку програми S_р.п. (грн.) визначаються як:

     S_р.п. = (1 + r_н){St_р1В_р.о1[(1 + w_д) (1 + w_с) + w_н]}, (7.9)

     t_р1 – час, що витрачається на розробку даної програми працівником 1-ї кваліфікації, міс;

     В_р.о1 – основна заробітна плата розробника 1-ї кваліфікації, грн/міс;

     w_д – коефіцієнт, що враховує додаткову заробітну плату розробника програми, в долях до основної заробітної плати;

     w_с – коефіцієнт, що враховує нарахування органам соціального захисту на заробітну плату розробника програми, в долях до суми основної та додаткової заробітної плати;

     w_н – коефіцієнт, що враховує накладні витрати установи, в якій розробляється ця програма, в долях до основної заробітної плати розробника;

     r_н – норматив рентабельності, що враховує прибуток установи, яка розробляє дану програми, в долях до всіх витрат даної установи на розробку програми. В цих розрахунках звичайно приймають:

     w_д = 0.12; w_с = 0.08; w_н = 0.5; r_н = 0.14.

     Оскільки  в нашому випадку розроблена програма повинна бути відпрацьована на ЕОМ, сумарні витрати на її розробку S_р.п  визначаються як:

     S_р.п. = (1 + r_н){St_р1В_р.о1[(1 + w_д) (1 + w_с) + w_н]+t_м.о.е_ч.}, (7.10)

     де  t_м.о. – машинний час ЕОМ, необхідний для розробки даної програми;

     е_ч – експлуатаційні   витрати, що припадають на 1 годину машинного часу цієї ЕОМ.

       Термін  налагодження даної програми становитиме  два місяці, тобто 40 робочих днів. При восьмигодинному робочому дні  час налагодження даної програми становитиме t_м.о. = 320 годин.

     Розрахуємо  тепер експлуатаційні   витрати, що припадають на 1 годину машинного  часу цієї ЕОМ. Основними складовими експлуатаційних витрат буде амортизаційний знос ЕОМ та вартість електроенергії. Середня потужність комплексу ЕОМ (до складу ЕОМ може входити принтер, модем, сканер), становитиме 200 Вт. При вартості 1кВт електроенергії для підприємств та установ, що становить 0.38 грн., тому вартість спожитої електроенергії за одну годину становитиме 0.38*0.2кВт = 0.076 грн/год.

     Експлуатаційні  витрати, що припадають на 1 годину машинного часу можуть бути визначені за витратами електроенергії:

      , (7.11)

     де  P_cn – споживана потужність ЕОМ, Вт;

     C_год – вартість 1 кВт/год електроенергії.

     Оскільки  P _cn = 0.2 кВт, C_год = 0.38 грн., то згідно (11):

     e_г = 0.2×0.38 = 0.076  грн/год.

     Необхідний  час налагодження програми становить  320 машино-годин.

     Оскільки  до роботи на комп'ютері необхідно  виконати визначені підготовчі роботи з програмування, то сумарні витрати  на розробку програми (пакету програм) визначається як :

     S_р.п. = (1 + r_н){St_ріВ_р.оі[(1 + w_д) (1 + w_с) + w_н]++St_nhb_чh[(1+w_д)(1+w_с)]+ 
+S t_м.о.е_ч.}, (7.12)

     де  t_nh – витрати робочого часу програміста 1-ї кваліфікації для виходу на машину, людино-години;

     b_чh – основна погодинна заробітна плата програміста 1-ї кваліфікації, грн./год.

     Для даного випадку t_nh = 200 годин, b_чh = 5 грн., крім того, дві останні формули можна поєднати, оскільки програму розробляє одна людина.

     При тривалості розробки програми 4 місяці і потребі 320 годин машинного часу, при умові що програма розробляється тільки однією особою отримаємо наступні сумарні витрати:

     S_р.п. = (1+0.14){4*800*[(1+0.12)*(1+0.8)+0.5]+

     200*5*[(1+0.12)*(1+0.8)]+320*0.022}.

     S_р.п. = 11484.63 грн.

     Вартість  розробленої програми (в грн.) визначається як:

     z_n = S_р.п. / n_n  (7.13)

     де  z_n – вартість, за якою продається програма, грн;

     S_р.п. – сумарні витрати на розробку цієї програми, грн;

     n_n – кількість користувачів, які придбають дану програму.

     Щодо  установ, на які орієнтований цей  програмно-апаратний комплекс, то планується що розроблений продукт, будуть замовляти організації, установи і фірми. Одними із основних замовників стануть готелі і туристичні бази.

     Виходячи  з вищенаведених міркувань, можна  припустити, що в середньому по Україні  при наявності приблизно 15 тисяч потенційних клієнтів (готелів, установ, що здають в аренду приміщення і підприємств, що бажають контролювати витрати за телефонний зв'язок та інтернет), можна буде реалізувати за короткий термін кожному тисячному клієнту 1 одиницю продукції. Виходячи з цього приймемо в середньому n_n = 15.

     Тоді:

     z_n = 11484.63 / 15 = 765.64 грн.

     Розроблений програмно-апаратний комплекс буде реалізовуватися за ціною 765.64 грн.

     Така  ціна комплексу, по відношенню до користі, яку він приносить, контролюючи  витрати на телефонні розмови, дасть можливість проводити певну цінову політику по усуненню конкурентів з  ринку, або підняття ціни до межі, що  принесе серйозніші прибутки. 

     7.3 Розрахунок капітальних  вкладень 

     Додаткові капітальні вкладення DК_д2/1, пов’язані з впровадженням розробленої системи визначаються за формулою [2]:

      , (7.14)

     де K_EOM – капітальні вкладення в ЕОМ та інші складові системи;