Розробки програмно-апаратного комплексу тарифікації і білінга телефонних розмов та інтернету

     Оптимальні  параметри мікроклімату приведені  в таблиці 1.

     Таблиця 2 – Оптимальні параметри мікроклімату в робочій зоні приміщення для оператора ЕОМ

       Таблиця 3 – Характеристика системи вентиляції

       Таблиця 4 – Характеристика освітленості робочих мість

 

     Запиленість повітря не повинна перевищувати 0.75 мг/м³. На одного оператора ЕОМ повинен бути об'єм приміщення 15м³ при площі 4.5 м² (без урахування проходів і обладнання). Протягом трудового дня необхідно забезпечити повітрообмін приміщення об'ємом 25–50 м³,  відведення вологи 
350–500 г і тепла 50 кДж на кожний кілограм маси тіла працюючого.

     Рівень  шуму для оператора ЕОМ складає  не більше за 50 дБ.

     Вимоги  і норми на параметри випромінювань  дисплеїв: напруженість електромагнітного  поля в 50 сантиметрах навколо дисплея  по електричній складовій рівна 2.5 В/м. Щільність магнітного потоку в 50 сантиметрах навколо дисплея становить 250 нТл в діапазоні частот 5Гц–2КГц; поверхневий електростатичний потенціал становить 500 В. Час роботи за дисплеєм не повинен перевищувати 4-х годин на добу.

     Для забезпечення вимог ергономіки і  технічної естетики конструкція  робочого місця, розташування і конструкція  органів управління повинні відповідати  анатомічним і психофізичним  характеристикам людини. Разом з  цим все обладнання, прилади і  інструменти не повинні викликати психологічних подразнень.

     Робоче  місце оператора ЕОМ складається  з монітора, системного блоку, клавіатури, миші, принтера. Клавіатура повинна  бути розташована безпосередньо  перед оператором. Відстань від очей оператора до монітора повинна становити 0.5 – 0.7 м. На столі, на якому розташована ЕОМ, повинно залишатися місце для наочного, графічного матеріалу, для можливості працювати з літературою, робити які-небудь помітки.

     Головними елементами робочого місця оператора  ЕОМ є письмовий стіл і крісло. Основним робочим положенням є положення сидячи. Раціональне планування робочого місця передбачає чіткий порядок і постійність розміщення предметів, засобів праці і документації. Те, що потрібно для виконання робіт частіше, розташоване в зоні легкої досяжності робочого простору (рис 8.1).

     Рухоме  поле – простір робочого місця, в  якому можуть здійснюватися рухомі дії людини.

     Максимальна зона досяжності рук – це частина  рухомого поля робочого місця, обмеженого дугами, що описуються максимально видовженими руками при згинанні їх в плечовому суглобі.

     Оптимальна  зона – частина рухомого поля робочого місця, обмеженого дугами, що описуються передпліччями при згинах в ліктьових  суглобах з опорою в точці ліктя  і з відносно нерухомим плечем.

     Розглянемо оптимальне розміщення предметів праці і документації в зонах досяжності рук:

• дисплей розміщується в зоні а (в центрі);
• клавіатура – в зоні г/д;
• системний блок розміщується в зоні б (зліва);
• принтер знаходиться в зоні а (праворуч);
• документація знаходиться або в зоні легкої досяжності долоні в (література і документація, необхідна при роботі), або у висувних ящиках стола (література, що використовується рідко).

     До  розмірів робочого місця пред'являються  вимоги:

• висота робочої поверхні 655 мм;
• висота сидіння 420 мм (бажано регульованого);
• відстань від сидіння до нижнього краю робочої поверхні 150мм;
• розміри простору для ніг 650x500x600.

     а) зона максимальної досяжності;

     б) зона досяжності пальців при видовженій руці;

     в) зона легкої досяжності долоні;

     г) оптимальний простір для грубої ручної роботи;

     д) оптимальний простір для тонкої ручної роботи.  

Рисунок 6.1 – Зони досяжності рук в горизонтальній площині.

     Перед початком роботи треба пересвідчитися в підключенні заземляючого провідника до загальної шини заземлення. Необхідно не рідше за один раз в рік проводити вимірювання опору ізоляції проводки, оскільки несправна ізоляція може привести до витоку струму, що може бути причиною виникнення пожежі або ж до поразки людей струмом. Ізоляція кабеля мережі живлення 220 В повинна витримувати без пробою дію випробувального напруження 750 В протягом однієї хвилини, опір ізоляції кабеля повинен бути не менше за 500 кОм. Як додаткові захисні засоби оператором можуть бути використані гумові килимки. При початку роботи з енергоустаткуванням людина повинна бути ознайомлена з інструкцією по техніці безпеки.

     Як  наведено вище, шумовий вплив є  чинником, що негативно впливає на продуктивність. Шум виникає під  час роботи обладнання, джерелом його також можуть бути розмови в приміщенні, звуки що долинають з вулиці. Шум – це безладне поєднання звуків різної частоти і інтенсивності.

     Для запобігання негативному впливу шуму необхідно дотримуватися правильної експлуатації обладнання, проводити  його профілактичне обслуговування і своєчасний ремонт. Для зниження шуму застосовують глушителі з використанням звукоізоляційних матеріалів, екрани, що захищають працюючого від прямого впливу звукової енергії. Для боротьби з шумом на шляху його поширення встановлюють звукоізолюючі конструкції, а також глушителі аеродинамічних шумів.  Найбільш дійовим способом полегшення роботи, є короткочасні відпочинки протягом робочого дня при вимкнених джерелах шуму.

     Для створення в робочому приміщенні нормального мікроклімату, а також  видалення з нього шкідливих газів, пару і пилу необхідно застосовувати вентиляцію. У лабораторіях, дисплейних аудиторіях широко застосовують кондинціонування повітря. Кондиціонування – це створення і підтримка в робочій зоні виробничих приміщень постійних або параметрів повітряного середовища, що змінюються по заданій програмі, здійснюване автоматично. Для кондиціонування повітря застосовують кондиціонери.

     Єдиним  засобом боротьби з випромінюванням  донедавна були захисні фільтри. По технології виготовлення фільтри  бувають сіточні, плівкові і скляні. Фільтри можуть кріпитися до передньої стінки монітора, навішуватися на його верхню кромку, вставлятися в спеціальний жолобок навколо екрана або одягатися на монітор.

     Сіточні фільтри практично не захищають  від електромагнітного випромінювання. Однак вони непогано ослабляють полиски від зовнішнього освітлення, що при інтенсивній роботі за комп'ютером є важливим чинником.

     Плівкові  фільтри також не захищають від  статичної електрики, але значно підвищують контрастність зображення, практично повністю поглинають ультрафіолетове випромінювання і знижують рівень рентгенівського випромінювання.

     Що  стосується скляних фільтрів, то вони випускаються в декількох різних модифікаціях. Прості скляні фільтри  знімають статичний заряд, ослабляють низькочастотні електромагнітні поля, знижують інтенсивність ультрафіолетового випромінювання і підвищують контрастність зображення. Випускаються також скляні фільтри категорії “повний захист". Вони володіють найбільш повною сукупністю захисних засобів.

     Створення сприятливих умов праці і правильне естетичне оформлення робочих місць на виробництві має велике значення як для полегшення праці, так і для підвищення його привабливості, що позитивно впливає на продуктивність праці. Забарвлення приміщень і меблів повинне сприяти створенню сприятливих умов для зорового сприйняття, хорошого настрою. У службових приміщеннях, в яких виконується одноманітна розумова робота, що вимагає значного нервового напруження і великого зосередження, забарвлення повинне бути спокійних тонів - малонасичені відтінки холодного зеленого або блакитного кольорів. 

     6.3 Розрахунок виробничої освітленості 

     Необхідно розрахувати  освітленість для приміщення оператора  ЕОМ.

     Улаштовуючи електричне освітлення, необхідно враховувати  такі особливості:

• освітленість потрібна для якісного виконання зорових робіт, має забезпечуватися з урахуванням економічних факторів, що характеризуються нормованими освітленістю і якістю освітлення;
• джерела світла, які вибираються з урахуванням різних умов, мають забезпечувати функціональні та економічні вимоги;
• елементи освітлювальних установок мають відповідати вимогам якості, довговічності, економічності й умовам навколишнього середовища.

     Штучне  освітлення проектується двох систем: загальне і комбіноване, коли до загального додається місцеве освітлення робочих місць.

     Систему загального освітлення застосовують для  освітлення всього приміщення, в тому числі й робочих поверхонь. Воно може здійснюватись двома способами: з рівномірним і нерівномірним  розміщенням світильників під стелею освітлюваного приміщення. В даному приміщенні немає необхідності створювати різні умови освітленості, тому використовується система загального освітлення з рівномірним розміщенням світильників. Приміщення оператора ЕОМ освітлюється люмінесцентними лампами типу ЛБ40 потужністю 40 Вт кожна. Використовуються світильники типу ЛПО 2х40.

     Розрахунок  освітленості можна здійснювати  двома методами: точковим і методом  коефіцієнта використання [2]. Для  даного випадку простіше використати  метод коефіцієнта використання.

     Світловий потік, необхідний для створення  заданої мінімальної освітленості при одному джерелі світла визначається за формулою, лм:

      , (6.1)

     де  Е – мінімальна нормована освітленість, лк;

     S – площа освітлюваного приміщення або поверхні, м² ;

     k_з – коефіцієнт запасу, приймаємо рівним 1.5;

     z – коефіцієнт нерівномірності освітлення, приймаємо рівним 1.1;

     N – кількість джерел світла;

     η – коефіцієнт використання світлового потоку джерела світла.

     Коефіцієнт  використання світлового потоку η є складною функцією багатьох змінних; при розрахунку його визначають з врахуванням типу світильника, коефіцієнтів відбиття стін ρ_стін , підлоги ρ_{підлоги} і стелі ρ_стелі та індексу приміщення: