ЗМІСТ 
 
Вступ  
Розділ 1. Опис предметної області 
1.1 Послуги Інтернет. 
1.2 Самообслуговування як розширення клієнтських можливостей 
1.3 Архітектура Інтернет-банкінгу 
1.4 Обслуговування клієнтів банку через Інтернет 
Розділ 2. Проектування автоматизованої системи обслуговування клієнтів банку через Інтернет. 
2.1 Мета роботи 
2.2.1Функціональні вимоги до системи. 
2.3 Вибір та обгрунтування технології проектування та інструментальних засобів розробки. 
2.4 Постановка завдань по підсистемам. 
2.4.1 Діаграми варіантів використання. 
2.4.2.4.Діаграмі класів. 
2.5 Вибір СУБД для реалізації БД. 
2.5.1 Вибір СУБД. 
2.5.2.5.Проектування бази даних. 
Висновки до розділу. 
Розділ 3. Реалізація та тестування. 
3.1 Ієрархія форм. 
3.2 Організація інтерфейсу з користувачем. 
3.3.2 Постановка завдання для тестування. 
3.4 Тестування. 
3.5 Аналіз результатів, отриманих при тестуванні. 
Висновки до розділу. 
Розділ 4. Розрахунок економічної ефективності проекту. 
4.1 Розрахунок одноразових витрат на розробку ПЗ. 
4.2 Одноразові витрати організації замовника ПЗ при впровадженні автоматизованих робочих місць (АРМ). 
4.3 Джерела фінансування проекту. 
4.4.3 Поточні витрати користувача ПЗ при експлуатації АРМ. 
Висновки до розділу 
Висновок 
Список літератури

 

      Вступ

 

     Комп'ютерні технології, що стрімко розвиваються, змінили спосіб життя мільйонів людей, а світова комп'ютерна мережа Internet завоювала популярність в усьому світі. У наш час, коли кожна хвилина дорога, ритм життя дуже високий, виникнення необхідності перебувати протягом дня в різних країнах або містах нікого не дивує. Так само як і бажання працюючих людей одержати послуги швидко й з комфортом. У цій ситуації можливість стежити за своїм рахунком у банку через Internet є відмінним способом одержати бажане, затративши при цьому мінімум зусиль.

     У зв'язку з попитом на техніку й засоби зв'язку з'являються організації здатні задовольнити потребу в товарах, і з кожним днем подібних організацій стає усе більше й більше. Тому я вважаю, що система клієнт-банк - область досить цікава й актуальна за всіх часів.

     Практично всі види послуг, які, так чи інакше, пов'язані з передачею інформації, можна робити через Інтернет. Серед них: юридичні, різні консалтингові, банківські, фінансові, туристичні, медичні, психологічні та ін. Крім інформаційних послуг, в Інтернет виявляються комунікативні послуги: спілкування через електронну пошту, гостьові книги, чат, ICQ, форми зворотного зв'язку, Інтернет-Телефонія, відео-конференції та ін.

     Інтернет  є базою для всього, у тому числі й для клієнтських сайтів, таких як бронювання готелів, автомобілів і багато чого іншого. До числа таких сайтів можна віднести й сайти банків, використовувані клієнтами при оплаті послуг або операцій.

     Перевага мережі Інтернет як каналу надання послуг: це можливість на пряму взаємодіяти зі споживачем, індивідуальність, оперативність, низька вартість, анонімність. Серед недоліків: висока конкуренція, що не обмежена географічно; мобільність клієнтів: завжди можна перейти до іншого продавця; не завжди відомо, чому клієнт залишився незадоволеним; відсутність прямого контакту з клієнтом (ступінь впливу на поводження клієнта й імпульсивність покупки знижуються).

     Цілями  даної дипломної роботи є залучення більшого числа клієнтів, одержання додаткової корисної інформації. І головним завданням для досягнення цих цілей є створення автоматизованої системи обслуговування клієнтів банку через Інтернет.

     Дана  дипломна робота складається із чотирьох розділів.

     У першому розділі описане дослідження  предметної області. Розкриваються теоретичні моменти роботи.

     Другий  розділ присвячений практичній частині проекту. Описано обрану методологію й інструментальні засоби, також побудована модель системи й описані завдання.

     У третьому розділі представлені результати пробного тестування.

     Четвертий розділ описує економічну сторону проекту. Дано обґрунтування проекту з погляду економічної ефективності.

     Описані в дипломній роботі переваги й можливості системи клієнт-банк допомагають досягти всіх намічених цілей. Автоматизована система, що дозволяє максимально швидко і якісно виконувати всі бажання клієнтів, а також полегшити роботу співробітників банку, є необхідністю й не втрачає своєї актуальності ні за яких умов. 

 

      Розділ 1. Опис предметної області 

     1.1 Послуги Інтернет 

     Всі сервіси, які виявляються через Інтернет, є послугами. Вони мають нематеріальну форму. Навіть, якщо компанія продає через Інтернет який-небудь товар, вона однаково робить покупцеві послуги на стадії оформлення замовлення. Сам же процес покупки товару відбувається при одержанні товару - або поштою, або при доставці додому кур'єром. Таким чином, компанія, продаючи свій товар через Інтернет, робить покупцеві послуги інформаційні, послуги з оформлення, замовленню, оплаті й доставки товарів.

     Всі види інформаційних послуг, які ми спостерігаємо в офф-лайн, інтегруються тепер в Інтернет. Практично всі види послуг, які так чи інакше пов'язані з передачею інформації, можна робити через Інтернет. Серед них: юридичні, різні консалтингові, банківські, фінансові,  туристичні, медичні, психологічні й ін. Крім інформаційних послуг, в Інтернет виявляються комунікативні послуги: спілкування через електронну пошту, гостьові книги, чат, ICQ, Odigo, форми зворотного зв'язку, Інтернет-Телефонія, відео-конференції й ін.

     Перевага мережі Інтернет як каналу надання послуг трохи: це можливість прямо взаємодіяти зі споживачем, індивідуальність, оперативність, низька вартість, анонімність. Серед недоліків: висока конкуренція, що не обмежена географічно; мобільність клієнтів: завжди можна перейти до іншого продавця; не завжди відомо, чому клієнт залишився незадоволеним; відсутність прямого контакту із клієнтом (ступінь впливу на поводження клієнта й імпульсивність покупки знижуються).

     Банки в Інтернет можуть виявити нестандартність і економічність способів просування послуг. І робити деякі послуги, наприклад, вибір операцій серед категорій операцій за допомогою відео конференцій і багато чого іншого.

     Переваги:

     Скорочення  виробничих витрат;

     Зручність обслуговування клієнтів;

     Швидкість оформлення замовлень. 

     1.2 Самообслуговування як розширення клієнтських можливостей 

     До  поняття самообслуговування часто ставляться з недовірою або розглядають його як крайній засіб при відсутності інших можливостей обслуговування клієнтів. Але останнім часом, в основному завдяки розвитку інформаційних технологій, веб-сервісів і нових можливостей телефонного зв'язку, самообслуговування, нарешті, було оцінено по достоїнству як ефективний спосіб розширити канали спілкування із клієнтами, давши їм можливість взаємодіяти з компаніями в будь-який час і в будь-якому місці.

     З поняттям самообслуговування найчастіше зв'язують індустрію швидкого харчування, але й в інших галузях ці технології використовуються вже протягом десятиліть. Так, всі супермаркети цілком побудовані на самообслуговуванні, коли покупці самі вибирають продукти. Без самообслуговування було б неможливо забезпечувати такий широкий вибір товарів. Цікавий той факт, що супермаркети сьогодні також розширюють можливості самообслуговування, наприклад, за рахунок використання веб-технологій, коли клієнт самостійно вибирає потрібні товари й формує свої вимоги, а супермаркет забезпечує доставку покупок.

     Можливості  самообслуговування в Інтернеті зробили справжню революцію, зокрема, у банківській діяльності. Зараз стало досить зручно знаходити й вибирати потрібні операції й послуги з обслуговування клієнтів на сайтах банків. Оплату (або різні переклади) також можна зробити по мережі. Крім того, багато банків зараз здатні надавати своїм клієнтам можливість самостійної реєстрації. Все це є більшою перевагою для клієнта, тому що прискорює процес обслуговування й розширює вибір послуг

     Широке  використання Інтернету підтверджується  результатами опитування про самообслуговування. Опитування показало, що, приблизно, 35% людей використовують Інтернет з метою заощадити свій особистий час, використовуючи сайти банків для розрахунку по різних видах операцій, у той час як телефоном для цього користуються тільки 20% опитаних. І хоча прямий контакт як і раніше залишається вкрай важливим каналом комунікації в банківській діяльності, при здійсненні звичайних операцій клієнтові насправді немає необхідності спілкуватися із представниками щоб оплатити які-небудь послуги.

     Комбінування  каналів спілкування дозволяє компанії (банку) завжди бути «особою до клієнта» і при цьому впроваджувати, за допомогою самообслуговування, нові канали спілкування, які забезпечать швидкість і гнучкість обслуговування. Переворот у системах самообслуговування, головним чином, і став причиною появи таких пропозицій від банків, де весь робочий процес побудований на самообслуговуванні. 

     1.3 Архітектура інтернет-банкінга 

     Існують 3 основні рішення по реалізації транзакції між клієнтом і базою даних банку із застосуванням Інтернет-Технології:

• «голий» WEB. Ця схема попадає під визначення «тонкого» клієнта. Інтерфейс реалізований на базі HTML, як протокол HTTP поверх SSI. Клієнт використовує звичайний WEB-Браузер. У банку встановлений WEB-Сервер для виконання WEB-Додатка, що з однієї сторони динамічно формує HTML-Сторінки для клієнта, а з іншої звертається із сервером бази даних.
• WEB + програмне забезпечення. У даному рішенні клієнтові пропонуються спеціальні програми або plugin-модулі для конкретної версії WEB-Браузера. Складності: проведення установки й настроювання спеціалізованого ПЗ в клієнта й необхідність періодичного відновлення цього ПЗ. Як наслідок, необхідність створення в банку групи співробітників для технічної підтримки клієнтів і додаткові витрати банку. Тому що ПЗ встановлюється в клієнта - це система з «товстим» клієнтом, а обробка на нашій машині.
• Застосування JAVA-Апплета. Функції клієнтської програми виконує JAVA-Апплет, що завантажується в WEB-Браузер клієнта. В JAVA-Апплете реалізований весь інтерфейс користувача: екранні й друковані форми документів, перевірки правильності заповнення, протокол захищеної взаємодії із сервером БД, шифрування даних, генерація крипто ключів, механізм ЕЦП клієнта під фінансовими документами й обмін фінансовими документами з автоматизованими банківськими системами.

     Незалежно від використовуваної схеми, визначають склад Інтернет-Банкінга:

• Клієнтська частина системи. Це інтернет-сервер, установлюваний у банку, що відвідують клієнти банку для виконання операцій у системі де й реалізований протокол захищеної взаємодії й шифрування даних.
• Сервер БД. Зберігає всі документи й відкриті ключі ЕЦП клієнтів, всю інформацію про клієнтів і довідники. У даній частині системи відбувається первинна реєстрація клієнтів, визначення рахунків і повноважень. Зберігаються довідники, використовувані клієнтом у роботі й повній інформації про клієнта.
• Шлюз до АБС. Забезпечує обмін даними між системами. Звичайно підтримується робота АБС у пакетному режимі, режимі реального часу, може бути комбіновано. Найпоширенішим є обмін текстовими файлами заздалегідь певного формату.

     Для нашого ринку традиційним рішенням є: на стороні клієнта встановлюється спеціальне ПЗ, додатково plugin-модулі, а іноді й апаратні засоби. Для роботи системи із клієнтом використовуються WEB-Браузери.  

     1.4 Обслуговування клієнтів банку через Інтернет 

     Відвідавши спеціалізований сайт (такий сайт може бути розроблений програмістами якого-небудь банку), клієнт може одержати повний набір послуг протягом декількох хвилин: побачити опис сайту, вивчити категорії операцій, вибрати й оформити операцію, оплатити її (за допомогою банківського переведення), одержати підтвердження виконання операції. 

 

      Розділ 2. Проектування АСУ 

     2.1 Ціль роботи. 

     Основною  метою справжньої дипломної роботи є створення системи обслуговування клієнтів банку через Інтернет.

     Для досягнення цієї мети були вирішені наступні завдання:

     1. Розглянуто операції клієнта  й банку;

     2. Проведено аналіз;

     3. Визначено основні вимоги до  розроблювальної системи;

     4. Спроектовано й розроблена система  обслуговування клієнтів банку  через ІНТЕРНЕТ;

     5. Створено тестовий приклад;

     6. Зроблено тестування системи;

     7. Проведено оцінку економічної  ефективності розробленої системи. 

     2.2 Функціональні вимоги до системи