Розробка інформаційної системи для державної установи Луганського обласного краєзнавчого музею

 

Уявімо сценарій розробляємого WEB-сайту:

Перша сторінка. О музеї

Перша сторінка або головна сторінка - це обличчя серверу (доречне порівняння з обкладинкою книги). Тут зазвичай наводиться коротка інформація про напрямки діяльності музею, його керівництво, музейне зібрання, профіль та статус музею, інформація про будівлю.

Історія.

Інформація про створення музею, його розвиток та зміни протягом часу існування музею, важливі події в історії музею.

Екскурсії

Вартість квитків, вартість екскурсійного обслуговування.

Виставки

Інформація про діючі виставки та виставки заплановані найближчим часом.

Галерея.

Фотогалерея музею, проведених заходів і т. д.

Експозиції

Коротка інформація про експозиції музею, фото експозицій.

Філіали

Інформація про музеї на правах відділів Луганського обласного краєзнавчого музею.

 

Публікації

Наукові публікації співробітників музею.

Новини

Новини музею.

Контакти

Контактна інформація про музей, карта розташування музею, інформація і контакти посадові особи, форма зворотнього зв'язку.

Схема web-сайту показана на рис.1.1.

Рис. 1.1. Схема меню сайту

На етапі розробки сценарію важливу роль відіграє досвід і взаєморозуміння фахівців з маркетингу та психологів, залучених до процесу розробки WEB-сайту. Процес розробки сценарію не може бути відірваний від формування інформаційних матеріалів, які будуть представлені в тих чи інших розділах, передбачених сценарієм. Тому процес формування сценарію йде паралельно з підготовкою первинної інформації, на основі якої згодом

повинен бути розроблений контент WEB-сервера.

На основі сценарію й отриманих первинних інформаційних матеріалів, розробляється контент WEB-сайту. Наявні текстові матеріали проходять стилістичну обробку, а відсутні - дописуються. Графічні ілюстрації

(фотографії, малюнки, креслення, карти тощо) готуються до публікації на WEB-сайті шляхом сканування, обробки і оптимізації зображень (мінімізація розміру файлу під час графічного подання). Якщо сценарієм передбачається розміщення аудіо-і відео-фрагментів, відповідні матеріали також виготовляються і піддаються обробці (конвертація у відповідні формати, стиск і оптимізація).

Графічне оформлення WEB-сайту має на увазі вибір кольорової гами, розробку статичних і динамічних елементів оформлення (логотип установи її експонати, кнопки меню та інші елементи навігації і управління), підбір шрифтів, розробку фону і т.п. Дизайн сайту повинен розглядатися як один з інструментів досягнення цілей, заради яких створюється WEB-сайт.  
На етапі розробки концепції визначається необхідний рівень графічного оформлення: «стандарт» або «ексклюзив».  
Розробка графічного оформлення на рівні «стандарт» не включає розробку оригінальних графічних елементів. У цьому випадку для оформлення сайту використовуються оригінали графічних елементів (експонати музею, фотографи будівлі), подані замовником. Необхідно лише високоякісне їх відтворення в електронній формі. Розробка графічного оформлення на рівні «ексклюзив» включає розробку оригінальних (авторських) графічних елементів.

Структура сервера повністю визначає всі можливі зв'язки (переходи) між окремими інформаційними і функціональними елементами, складовими WEB-сайт. До елементів користувальницького інтерфейсу WEB-сайту належать керуючі елементи, що забезпечують навігацію й управління

інформаційними і функціональними ресурсами сайту (елементи меню, фрейми, інтерактивні форми введення чи виведення інформації).  
У кінцевому підсумку, зібравши все разом, ми отримаємо прототип WEB-сайту, який надається для затвердження замовнику.

1.2 Дослідження предметної області

Для проектування сайту державної установи необхідно детально вивчити діяльність цієї установи і виявити ті інформаційні ресурси, які можуть бути опубліковані в Internet. Діяльність Луганського обласного краєзнавчого музею спрямована на науково дослідні роботи з вивчення історії рідного краю. Роботі в історичних з фондами, вивчення краєзнавства рідного краю, робота в архівах України, археологічні та етнографічні експедиції, спрямовані на виявлення пам'яток історії Луганської області. Також Луганський краєзнавчий музей проводить екскурсії по музею, наукові лекції про історію рідного краю, займається написанням та публікацією наукових статей, орошур і книг про історію рідного краю.

Рис. 1.2.  Фото будівлі Луганського обласного краєзнавчого музею

 

Повна назва музею - Луганський обласний краєзнавчий музей.

Профіль музею - краєзнавчий.

Форма власності - комунальна.

Статус - юридична особа.

Директор: Кулішов Анатолій Леонідович

Музей заснований в 1920 році

Будівля:

 • спеціально  побудовано в 1978 р. за індивідуальним проектом Ю.Л. Гаммерштейна. Пам'ятник архітектури.

Площі Луганського  обласного краєзнавчого музею:

 • загальна - 4435 кв. м

 • експозиційно-виставкова - 2584 кв. м

 • фондосховищ  - 285 кв. м

Кількість працівників  Луганського обласного краєзнавчого музею: 81, з них наукових - 32, мають вчений ступінь - 1

Середня кількість  відвідувачів в рік: понад 200 000

Музейне зібрання на 01.01.2012 складає - 367 139 од. зберігання, включаючи такі колекції:

 • Колекція  археології - 69791 предмет.

 • Колекція  паперово-грошових знаків - 3684 предмета.

 • Колекція  нумізматики - 5369 предметів.

 • Колекція  письмових джерел - 25 963 предмета.

 • Колекція  плакатів - 3098 предметів.

 • Колекція  поштових карток та листівок - 1932 предмета.

 • Колекція  природних матеріалів -3836 предметів.

 • Колекція  фалеристики - 3492 предмета.

 • Колекція  фотографій і негативів - 9004 предмета.

 • Колекція  етнографії - 1940 предметів.

 

Музеї на правах відділів Луганського обласного  краєзнавчого музею:

 • Алчевський історичний  музей.

 • Історико-меморіальний музей А.Я. Пархоменко

 • Новопсковський  краєзнавчий музей.

 • Музей  історії м. Первомайська.

 • Ровеньківський  музей «Пам'яті загиблих».

 • Свердловський  краєзнавчий музей.

 • Станично-Луганський  краєзнавчий музей.

 • Старобільський  краєзнавчий музей.

 

1.3. Постановка завдання  
Метою розробки є автоматизація процесу доступу до інформації через WEB-сайт:  
          • до графічних і текстових матеріалів;  
          • можливість дізнатися про установу більше  
          • можливість зв'язатися з посадовими особами;  
          • мати можливість інформаційного обміну через WEB-сайт.  
         Підставою для розробки стало:  
1) Звернення співробітників державної установи Луганського обласного краєзнавчого музею про створення WEB-сайту для автоматизації процесів доступу до інформаційних ресурсів установи, та її популяризації серед населення. 
2) Призначення WEB-сайту. Луганського обласного краєзнавчого музею призначений для вирішення наступних завдань:  
• Перегляд загальної інформаційної про музей.

• Ознайомлення  з історією музею.

• Перегляд інформації про надання послуг та екскурсій по музею, ціни на білети. 
• Ознайомлення з виставками, експозиціями, публікаціями музею.

• Надання інформації про музеї на правах відділів Луганського обласного

 

краєзнавчого музею.

• Надання контактних даних музею, карти розташування, та інформації про посадових осіб Луганського обласного краєзнавчого музею та їх контактну інформацію. 
       Вимоги до WEB-сайту. При розробці WEB-сайту повинні враховуватися наступні параметри:  
• Сайт повинен мати основну тему.  
• Сайт повинен володіти якісною інформаційною базою згідно з темою.  
• Сайт повинен швидко відкриватися.  
• Сайт (бажано) повинен володіти якісним дизайном.  
• Перш ніж приступити до створення WEB-сайту, необхідно спланувати його (особливо якщо він займає кілька сторінок).  
• Сторінки повинні бути інформативно незалежними, (користувач може почати перегляд з будь-якої сторінки).  
• Повинна існувати можливість потрапляти з одної сторінки на іншу.  
• Навігаційні кошти необхідно розташувати у верхній частині кожної сторінки для зручності переміщення користувача.  
• Головна сторінка повинна служити входом на сайт.  
• Необхідно створити карту WEB-сайту, що дозволятиме користувачеві легше орієнтуватися.  
• Необхідно використання таблиць, вони послужать для компонування об'єктів на сторінці.  
• Зображення та таблиці не повинні зливатися з текстом.

• Можна використовувати заголовки при організації тексту, щоб простіше знайти потрібну інформацію.  
• Небажано використовувати більше двох або трьох різних гарнітур шрифту.  
• Небажано використовувати багато підкресленого тексту. Підкреслений текст асоціюються з посиланнями (гіперзв'язок).  
• Необхідно надати сторінкам єдиний стиль. Обов'язково постійно перевіряти, що всі гіперзв'язки ведуть користувача куди треба і стежити за

 

цим постійно.

 
• WEB-сайт повинен обробляти повідомлення користувачів та результати обробки відсилати їх на закріплені за сайтом email адреси.  
• WEB-сайт повинен мати гарну навігацію по сайту, в тому числі і на великих текстових сторінках з метою переходу в будь-яку частину тексту за ключовими словами і засланнями.

• Сайт повинен гарно та зручно відображати фото галереї  музею. 
• WEB-сайт повинен мати інформаційні сторінки з представленою на них текстової та графічної інформацією про експозиції.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. ВИБІР ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

2.1. Мова розмітки гіпертекстових сторінок HTML  
На сьогоднішній день існує величезна кількість різних варіантів створення web сторінок, які мають свої позитивні і негативні якості. Ось основні переваги HTML:  
• Швидкість завантаження сторінки (її вага)  
• Привабливий зовнішній вигляд  
• Універсальність, гнучкість і адаптивність  
• Зручність у роботі й простота навігації  
• Оптимізація сторінки для пошукачів  
• Зручність створення

HTML є стандартною мовою, призначеною для створення гіпертекстових документів у середовищі WEB. HTML-документи можуть переглядатися різними типами WEB-браузерів. Коли документ створений

з використанням HTML, WEB-браузер може інтерпретувати HTML для виділення різних елементів документа та первинної їх обробки. Використання HTML дозволяє форматувати документи для їх подання з використанням шрифтів, ліній та інших графічних елементів на будь-якій системі, їх переглядати.  
Більшість документів мають стандартні елементи, такі, як заголовок, параграфи або списки. Використовуючи теги HTML можна позначати дані елементи, забезпечуючи WEB-браузери мінімальною інформацією для відображення даних елементів, зберігаючи в цілому загальну структуру та інформаційну повноту документа. Все що необхідно, щоб прочитати HTML-

 

документ - це WEB-браузер, який інтерпретує теги HTML і відтворює на екрані документ у вигляді, який йому надає автор.  
У більшості випадків автор документа суворо визначає зовнішній вигляд документа. У разі HTML, читач (ґрунтуючись на можливостях WEB-браузера) може, певною мірою, керувати зовнішнім виглядом документа, але не його вмістом.  
HTML-теги можуть бути умовно розділені на дві категорії:  
• теги, що визначають, як буде відображатися WEB-браузером тіло WEB-сторінки в цілому; 
• теги, що описують загальні властивості WEB-сторінок. 
Основна перевага HTML полягає в тому, що WEB-сторінки можуть бути переглянуті на WEB-браузерах різних типів і на різних платформах. 
HTML-документи можуть бути створені за допомогою будь-якого текстового редактора або спеціалізованих HTML-редакторів і конвертерів. 
Усі теги HTML починаються з "<" (лівої кутової дужки) і закінчуються символом ">" (правої кутової дужки). Як правило, існує стартовий тег і завершальний тег. Завершальний тег виглядає, як стартовий і відрізняється від нього прямим слешем перед текстом всередині кутових дужок. Деякі теги, такі, як <P> (тег, що визначає абзац), не вимагають завершального тега. HTML не реагує на регістр символів, що описують тег. 
Коли WEB-браузер отримує документ, він визначає, як документ повинен бути інтерпретований. Найперший тег, який зустрічається в документі, повинен бути тегом <HTML>. Даний тег повідомляє WEB-браузеру, документ написаний з використанням HTML. 
Тег заголовної частини документа використовується відразу після тега <HTML> і більше ніде в тілі документа. Даний тег є загальний опис документа.