Розробка інформаційної системи для державної установи Луганського обласного краєзнавчого музею

 Змістовна частина несе в стиснуту інформацію про постійні експозиції представлені в Луганському обласному краєзнавчому музеї.

При переходи на будь яку з експозицій показується повна  інформація про експозицію та фото у вигляді галереї.

Опис меню «Філіали»

Сторінка «Філіали» складається з верхньої частини, меню навігації, змістовної частини і нижній частині. На верхній частині фото будили музею

 виконаного  в  старовинному стилі у рамці, та експонати музею. Меню навігація складається з кнопок (О музеї, історія, екскурсії, виставки, галерея, експозиції, філіали, новини, контакти), для зручного та швидкого переходу на цікаву нам сторінку.

При наведенни  на копку меню «Філіали» відкривається список, що випадає з переліком філіалів Луганського обласного краєзнавчого музею, при виборі потрібного меню з випадаючого списку ми переходимо на цікавий для нас феліал.

 Змістовна частина несе в стиснуту інформацію про філіали Луганського обласного краєзнавчого музею.

При переходи на будь яку з експозицій показується повна  інформація про філіал музею та фото.

 

Опис меню «Публікації»

Сторінка «Публікації» складається з верхньої частини, меню навігації, змістовної частини і нижній частині. На верхній частині фото будили музею виконаного в старовинному стилі у рамці, та експонати музею. Меню навігація складається з кнопок (О музеї, історія, екскурсії, виставки, галерея, експозиції, філіали, новини, контакти), для зручного та швидкого переходу на цікаву нам сторінку.

 Змістовна частина несе в собі інформацію про публікаційну діяльність співробітників Луганського обласного краєзнавчого музею,  та безпосередньо самі статті та посилання на скачування статей.

 

 

Опис меню «Новини»

Сторінка «Новини» складається з верхньої частини, меню навігації, змістовної частини і нижній частині. На верхній частині фото будили музею виконаного в старовинному стилі у рамці, та експонати музею. Меню навігація складається з кнопок (О музеї, історія, екскурсії, виставки, галерея, експозиції, філіали, новини, контакти), для зручного та швидкого переходу на цікаву нам сторінку.

 Змістовна частина несе в собі інформацію про новини  Луганського обласного краєзнавчого музею,  зміни та події пов'язані з діяльністю музею.

 

Опис меню «Контакти»

Сторінка «Контакти» складається з верхньої частини, меню навігації, змістовної частини і нижній частині. На верхній частині фото будили музею виконаного в старовинному стилі у рамці, та експонати музею. Меню навігація складається з кнопок (О музеї, історія, екскурсії, виставки, галерея, експозиції, філіали, новини, контакти), для зручного та швидкого переходу на цікаву нам сторінку.

 Змістовна частина несе в собі інформацію про розташування   Луганського обласного краєзнавчого музею, карту Google, контактну інформацію посадових осіб музею, та форму зворотнього зв’язку.

3.2. Структура сайту

На перше  місце в процесі створення  сайту виходить турбота про правильність шляхів до файлів. Якщо заздалегідь продумати систему іменування файлів і каталогів на своєму локальному комп'ютері, то згодом

буде менше проблем  при розміщенні сайту на Web-сторінці.

 
Хоча файлова структура сайту  може бути різною, завжди потрібно пам'ятати  деякі правила. Необхідно враховувати  можливість оновлення сайту надалі. Якщо доведеться замінювати при цьому  файли, значить, доведеться міняти і всі посилання, а це може забрати багато часу і сил. 
Маленькі сайти з декількома HTML-сторінками і декількома зображеннями можуть дозволити собі зберігати всі свій вміст в одному каталозі. Одним з найбільших переваг такої системи є те, що в локальних посиланнях не потрібно вказувати шляхів. Недолік полягає в тому, що така система виявляється перевантаженою, якщо сайт розростається: у цьому одному каталозі, як на якийсь звалищі, неможливо нічого знайти. Оновлювати такий сайт непросто. Однім із способів організації складних сайтів є наступний. У кожному з каталогів зберігаються файли, що відносяться до однієї і тієї ж функціональної частини системи. На верхньому рівні, наприклад, буде тільки главная.html і водночас ставиться до нього графіка. У каталогах наступного рівня будуть міститися файли, пов'язані з будь-якого розділу сайту: «опис лікарні», «меню» і т.д. в кожному з каталогів можуть бути власне HTML-файли та пов'язані з ним графічні або мультимедіа файли. 
Каталоги за типами файлів. Деякі Web-дизайнери вважають за краще зберігати в кожному з каталогів файли одного типу, незалежно від того, який функціональної частини сайту вони належать. У головному каталозі сайту при цьому буде тільки index.html інші каталоги можуть містити, наприклад, всі зображення сайту, HTML-сторінки, завантажені файли і т.д. Головним достоїнством такого підходу є те, що файли при оновленні необхідно замінювати лише один раз. Наприклад, якщо одна і та ж картинка використовується на декількох сторінках, достатньо буде замінити її тільки в одному місці: там, де зберігаються зображення. При цьому всі посилання на всіх сторінках будуть вказувати на оновлений файл (треба, звичайно, не забувати назвати його так само, як старий). Після того як визначено підхід до файлової організації буде використовуватися, потрібно створити всі

 необхідні  каталоги, як на сервері, так  і на своєму комп'ютері. Тобто  якщо використовується каталог  images, то, як на сервері. Так і  на локальній машині повинен  існувати відносний шлях, який  містить цей каталог. 
Створення файлової структури виконує 2 функції. По-перше, уберігає від випадкових помилок розміщення файлів в неправильних каталогах на сервері. По-друге, полегшує процес створення відносних URL (гіпертекстових посилань).

3.3 Інтерфейс  сайту

Термін «інтерфейс»  широко використовується в областях, де людині доводиться мати справу з  обробкою інформації на комп'ютері. У  перекладі з англійської мови Interface означає зовнішнє обличчя. У  комп'ютерному світі відомо багато різновидів інтерфейсів: інтерфейс користувача, графічний інтерфейс, інтерфейс вводу-виводу, зовнішній або внутрішній інтерфейс, інтелектуальний інтерфейс, людино-машинний інтерфейс, програмний інтерфейс і т.д. 
Інтерфейс - сукупність засобів і правил, які забезпечують взаємодію пристроїв, програм і людини. 
Особливо важливий інтерфейс, що забезпечує взаємодію користувача з персональним комп'ютером, званий для користувача інтерфейсом. Від зручності цього інтерфейсу багато в чому залежить успіх нового програмного продукту в конкурентній боротьбі на ринку програмних засобів. Інтерфейс користувача може бути символьним і графічним. 
Символьний інтерфейс використовується зазвичай при роботі відеосистеми в

текстовому  режимі. Інформація виводиться на екран  монітора посимвольно. До появи Windows всі операційні системи, у тому числі MS DOS і її оболонка Norton Commander, надавали користувачеві символьний інтерфейс. Він досить економічний по споживанню ресурсів і здатний забезпечити цілком комфортну роботу користувача. Виняток становить інтерфейс командного

 рядка операційної  системи MS DOS, який вимагає від  користувача знання синтаксису  команд. 
Графічний інтерфейс з'являється тоді, коли відеосистема може працювати в графічному режимі, тобто виводити на екран монітора інформацію поточечной. Перехід до графічного інтерфейсу став можливий завдяки поліпшенню технічних характеристик персонального комп'ютера. Такий інтерфейс висуває підвищені вимоги до швидкодії відео системи, але разом з тим при цьому досягається основна мета - створюється комфортне середовище роботи користувача, тому що людині більш природно і зручно оперувати образами (малюнками). Графічний інтерфейс в порівнянні з символьним, сприймається як більш зрозумілу і інтуїтивно ясний. Графічний користувальницький інтерфейс - інтерфейс, де для взаємодії людини і комп'ютера використовуються графічні засоби. Яскравим прикладом графічного інтерфейсу служить інтерфейс Windows. При розробці цієї операційної системи фахівці широко використовували можливі графічні засоби: малюнки, спеціальні значки, кольорове оформлення, різноманітні зображення шрифтів, дизайн екрану і ін. Графічний інтерфейс Windows дозволяє більш оперативно задавати команди операційної системи, запускати програми, вибирати файли, кнопки, пункти меню.

Оформлення Web-сайту. Колір і фон сторінки вибирається за бажанням Web-майстра, але потрібно враховувати і той факт, що від них залежить візуальне сприйняття всього сайту. Не потрібно все надмірно затемнювати, текст зручно читати, якщо його добре видно. Не застосовуйте чорний колір, мотивуючи це продовженням терміну служби моніторів користувачів. За статистичними даними відвідуваність «чорних» сайтів не дуже висока. 
Підбираючи колір фону, необхідно враховувати, як він буде гармоніювати з усіма іншими елементами: кольором тексту, кольором гіперпосилань. Вкрай необхідно забезпечити достатній колірної і яскравості контраст між навігаційними елементами на сторінці і фоном. Якщо в якості фону

 використовується  зображення, то воно повинно бути  ледь помітним. Це зображення  повинно містити лише нейтральні, не контрастуючі один з одним кольору. Не бажано створювати дуже великі таблиці, можна розділити таблицю на декілька більш дрібних.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. ВПРОВАДЖЕННЯ РОЗРОБЛЕНОГО ПРОЕКТУ

4.1. Тестування проекту на працездатність. 
Тестування - це процес багаторазового виконання програми з метою виявлення помилок. Мета тестування - виявлення як можна більшого числа помилок. Тестування є одним з етапів життєвого циклу програмного засобу, спрямованим на підвищення якісних характеристик. Особливостями тестування є:відсутність еталона (програми), якому повинна відповідати тестуєма програма;висока складність програм і принципова неможливість вичерпного тестування;практична неможливість створення єдиної методики тестування в силу великої розмаїтості ПІ по їх складності, функціональним призначенням, галузі використання і т.д. Загальноприйнята думка, що тестування - це процес, що демонструє відсутність помилок в програмі або доводить коректність виконання програмою функцій - є не просто помилковим, але і вкрай шкідливим, так як це щось протилежне тому, що слід розуміти під тестуванням. Програма тестується, для того щоб підвищити рівень її надійності, тобто виявити максимальну кількість помилок. 
Налагодження - це процес дозволяє отримати програму, яка функціонує з потрібними характеристиками в заданій області зміни вхідних даних. 
Мета налагодження - локалізація і виправлення виявлених в процесі тестування помилок.

Перед тестуванням WEB - сайту на віддаленому з'єднанні  він був протестований на комп'ютері, який виконував роль і сервера  і клієнта. Тестування роботи WEB-сайту  на одному фізичному пристрої що імітує роботу

 

 

в мережі, не може зрівнятися з тестуванням на різних фізичних пристроях, коли з'єднання і відправлення даних здійснюється реально з використанням протоколу. Таке тестування може виявити помилки, які раніше не виявлялися.

Під час тестування WEB-сайту використовувалося 2 методи:

метод детермінованого  тестування - для виявлення наявності  помилок у роботі програми; метод статичного тестування - для локалізації помилок. 
Детерминированное тестування вимагає багаторазового виконання програми на ЕОМ з використанням певних, спеціальним чином підібраних тестових наборів даних. При детермінованому тестуванні контролюються кожна комбінація вихідних даних та відповідні їй результати виконання програми. Детерминированное тестування в силу трудомісткості, можливо, застосовувати для окремих модулів в процесі складання програми або для невеликих і нескладних програмних комплексів. Детерминированное тестування, або тестування на певних вхідних значеннях, грунтується на двох підходах: структурне тестування (СТ); функціональне тестування (ФТ).

Структурний тестування, чи тестування програм як "білого ящика" передбачає детальне вивчення тексту (логіки) програми та побудова (підбір) таких вхідних наборів даних, які дозволили б при багаторазовому виконанні програми на ЕОМ забезпечити виконання максимально можливої ​​кількості маршрутів, логічних розгалужень, циклів і т.д.

Функціональне тестування, чи тестування програм  як "чорного ящика" повністю абстрагується  від логіки програми, передбачається, що програма - "чорний ящик", а тестові  набори вибираються на підставі аналізу вхідних функціональних специфікацій.

Статичний тестування - найбільш формалізоване, базується  на правилах структурної побудови програм  і обробки даних. Перевірка ступеня 

виконання цих  правил проводиться без зміни  об'єктного коду програми шляхом формального аналізу тексту програми на мові програмування. Оператори і операнди тексту програми аналізуються в символьному вигляді. 
Тестування WEB-сайту Луганського обласного краєзнавчого музею проводилося з використанням з'єднання PPPoe, що моделює роботу WEB-сайту в мережі Internet.

Основними критеріями при тестуванні WEB - Луганського обласного краєзнавчого музею на віддаленому з'єднанні були: швидкість завантаження сторінок, коректне переміщення по посиланнях, доступ до джерел даних, відправка даних з форм, перегляду інформаційних сторінок, перегляд графічних і текстових сторінок, кодування сторінок, підключення таблиці стилів. 
Згідно з проведеними тестовими випробуваннями можна виділити систему показань якості: