Особливості перекладу неологізмів та оказіональних слів з англійської на українську мову

Особливості перекладу неологізмів та оказіональних  слів з англійської на українську мову

ВСТУП

     Впродовж останніх десятиріч в англійській мові, як і в багатьох інших, виникла велика кількість нових слів, що призвело до необхідності їх вивчення та опису.

     Це, в свою чергу, викликало появу зовсім нової галузі лінгвістики – неології – науки про неологізми, в сферу діяльності якої входить виявлення нових слів та значень, аналіз факторів їх появи, вивчення засобів їх утворення, розробка принципів відношення до них (їх прийняття чи неприйняття носіями мови) та їх лексикографічної обробки (фіксація в словниках та затвердження значень).

     На сучасному етапі прослідковується нова тенденція до більш уважного і детального вивчення неологізмів, що відбувається внаслідок швидкого зростання їх кількості, тобто часта поява нових реалій закономірно вимагає прискорення процесу номінації.

     Такими закономірностями зумовлена поява значної кількості робіт англійських та американських дослідників, що розробляють різні аспекти неології.

     Складаються різноманітні словники нової лексики, їх доповнення, додатки та пояснення до них, списки нових слів в Інтернеті.

     Процес збагачення мови за рахунок раніш невідомих одиниць проходить постійно, освіжаючи та оновлюючи мову, приводячи її у відповідність до потреб людей та змін, що постійно відбуваються в світі. Ось чому вивчення системи словотвору англійської мови, її компонентів, ступенів їх активності, продуктивності та варіативності є таким необхідним.

     Одним із засобів появи нових слів є запозичення.

     До факторів, що впливають на виникнення нових одиниць (і на всю систему словотвору в цілому) як правило відносяться: екстралінгвістичні фактори – науково-технічний та соціальний прогрес, поширення інформаційного потоку і необхідність передати його з найменшими витратами часу і місця, лінгвістичні фактори – тенденція до мовної економії, прагнення до аналітичності.

Актуальність даного дослідження визначає недостатня вивченість процесів перекладу слів, що відбувається на сучасному етапі розвитку, неповна визначеність багатьох ключових понять.

     Наукова новизна роботи полягає в поглибленні вивчення теорії неології, класифікація неологізмів та оказіональних слів і проблема їх перекладу.

Об’єкт дослідження – неологізми та оказіональні слова

Предмет дослідження – процес перекладу неологізмів та оказіональних слів та їх адаптація у сучасній англійській та українській  мовах.

Мета роботи: визначити способи та особливості перекладу неологізмів та оказіональних слів у сучасній англійській так українській мовах

Поставлена  мета визначила необхідність вирішення  наступних завдань:

• виявити основні критерії виділення неологізмів та переклад неологізмів зокрема;
• розглянути основні джерела і шляхи перекладу неологізмів та оказіональних слів з англійської на українську мову;
• визначити роль і місце неологізмів в словниковому складі англійської мови;
• розглянути особливості перекладу неологізмів та оказіональних слів;
• виявити особливості перекладу;

Методика дослідження визначила завданнями, матеріалом, загальною направленістю роботи і носить комплексний характер із використанням компонентного, етимологічного ,контекстуального, кількісного аналізу.

Теоретична цінність дослідження – в подальшому розвитку окремих аспектів неології, словникового складу англійської мови.

Практична цінність роботи – використання основних висновків та результатів роботи .

Робота складається з вступу, трьох розділів і списку використаних джерел.

 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти неології

     1.1Особливості лексичної системи мови та механізми утворення неологізмів.

     Процес саморегулювання лексичної системи – результат подання суперечності між станом системи і вимогами до неї. Мовець – той, що розмовляє – вибирає з існуючих слів ті, які можуть висловити його думки та почуття.

Не знаходячи  їм вираження, він починає створювати нові. Причому вони утворюються не тільки за існуючими схемами, але й з виведенням нових, що узгоджуються із структурою та функціями системи.

     І.В.Арнольд наводить думку Фердинанда де Сосюра: синхронічна лінгвістика займається системами, а діахронічна – елементами, і ці методи не повинні змішуватися. [3;78]

Як наслідок цього, система мови повинна вивчатися  як щось стабільне та незмінне, тоді як спостерігається цілком протилежне: вона постійно змінюється і систематизує нові утворення. Отже ,ми повинні вивчати  мову, як щось змінюване, але систематичне.

     Цей підхід діє можливість кращого розуміння систематичного феномену словникового складу шляхом пояснення багатьох фактів про функціонування слів і речень, більш ефективних узагальнень, тому що ми можемо брати до уваги вплив екстралінгвістичної дійсності.

     Необхідно відзначити, що стан наших знань сьогодні не такий, щоб мати можливість показати весь словниковий склад як одну систему, і ми розглядаємо її як набір взаємопов’язаних систем.

     Мова .як і інші адаптивні системи, краще вивчається з допомогою зворотного зв’язку, використовує їх для власного поліпшення. Якщо варіант виправдовує  себе, він залишається у мові. Цей процес може бути зрозумілим згідно з результатами по вивченню нових слів або неологізмів.

    Нові поняття постійно входять в життя, вимагаючи нових слів для їх назви. Іноді нові назви використовуються зі старими, що продовжують своє існування. Кількість слів у мові, таким чином, непостійна, вона, як правило, зростає.        Неологізми створюються для найменування нових речей, не подаючи великого значення шкалі їх значимості. Вони можуть бути важливі та соціально значимі (як нова форма держави People’s Republic чи щось протилежне існуванню людства як nuclear war). Речі можуть бути і не такі значимі (як мода в танцях, одягу, зачісках взутті). У будь якому випадку змінюється значення старих слів, нові запозичуються або створюються із існуючого мовного матеріалу за схемами, продуктивними на даному етапі її розвитку, або створюються нові системи.

    Однією з невирішених проблем неології є проблема терміну “неологізм”. Він відрізняється особливими зв’язками з часом, які фіксуються колективною свідомістю. Новими словами вважаються одиниці, які з’являються у мові пізніше якоїсь часової межи, взятої за початкову. Деякі дослідники вважають такою межею кінець другої світової війни. Інші пов’язують появу нових слів з освоєнням космосу, запуском першого супутника – 1957 роком.

     Таким чином, визначення терміну “неологізм” достатньо умовно. Будь-яке слово має якість неологізму доки колективна мовна свідомість реагує на нього як на нове. [11;25]

     Опитування в Англії і США показали, що багато слів у словниках Барнхорта не сприймаються носіями мови як нові. Вони втратили часову конотацію новизни, так як використовуються носіями мови вже більше двадцяти років.

     Однак,ця лексика все ж таки відноситься до нової, так як цей відрізок часу є дуже коротким у плані історичного мовного розвитку, і в гносеологічному плані ця лексика ще не втратила своєї новизни. [11;38]

     Таким чином, неологізми – це нові слова або фрази, нові значення для існуючих слів чи запозичень із іноземних мов.

    

     1.2 Класифікація неологізмів

      Багато неологізмів відноситься  до першої групи. Мовою давно  вже освоєні введені М.В. Ломоносовим  терміни "сузір'я, повний місяць, тяжіння"; спожиті М.М. Карамзіним слова "промисловість, майбуття" та використані вперше Джоном Мільтоном слова consolidate- об’єднуватися., disregard- ігнорувати.

      Ті неологізми , що з'явилися на  початку ХХ століття  (колгосп-collective farm; комсомол-Young Comunist League; п'ятирічка- five-year plan та багато інших) характеризуються узуальністю. До другої групи неологізмів також належить, наприклад, “unbeautiful-негарнийl” Бернарда Шоу. Переступивши межі індивідуально-авторського вживання, ставши надбанням мови, ці слова в даний час приєдналися до активної лексики. [9;65]                 

      Відносно  сьогодняшнього часу слід зауважити, що сучасна мова розвиваються на великій швидкості і таким чином з’явилося таке поняття як “вибух неологізмів”. Наприклад, за даними англійських вчених в сучасній англійській мові у середньому з’являється 800 неологізмів на рік. Це явище можна пояснити швидким прогресом науки і техніки та засобів масової комунікації. Наприклад, з розвитком комп’ютерних технологій з’явилися такі нові слова, як neuro-computer-нейрокомп’ютер, software-комп’ютерні програми, monitor-монітор, а людей,  які працюють з комп’ютерами називають комп’ютерщиками. Розвиток соціальної діяльності теж сприяє появі нових слів: youth quake- хвилювання молоді, Euromarket-Євроринок, yuppie- “яппі”. Повсякденне життя теж є джерелом появи словникових новоутворень: clingfilm- пластикова обгортка для їжі.

Що до диференціації неологізмів, то в основі їх класифікацій лежать різні критерії їх виділення і оцінки, які виглядають так:

Залежно від засобу утворення  розрізняють:

1)  Неологізми   семантичні, які виникають в результаті привласнення нових значень вже відомим словам.("кущ"-в значенні "об'єднання підприємств", "сигнал" -повідомлення про щось небажане в адміністративній інстанції; call в англійськой мові означє "називати", "викликати, закликати";  "виклик", "телефоний дзвінок" та ін. Однако з розвитком біржевої справи нещодавно у нього з'явилось нове значеня, зафіксоване в словниках як "колл, опцион колл" (тобто право придбати у продовженні певного строку  цінні папери за узгодженою ціною з попередньою виплатою преміальних) [10;357]

2) Неологізми лексичні, які створюються по продуктивних моделях або запозичені з інших мов.Серед лексичних неологізмів по словотворчій ознаці можна виділити слова, що ми перекладали за допомогою аффіксів ( kiteflyer - одержувач грошей під фіктивний вексель, користувач фіктивного векселя; "...that they taste the same in Peking as they do in London or New York, and so it was that world burgernomics was born by McDonald's." (The Independent, 1998). -"... в Пекіні вони до смаку так, як і в Лондоні або Нью-Йорку, ось так "Макдональдс" створив світову гамбургерноміку."), префіксів (прозахідний), а також суфіксально-префіксні утворення (робота посадки на місяць- розстиковувати), найменування, створені шляхом словоскладення (місяцехід; carryback - перенесення збитків на більш ранній період, citiplus- інструмент хеджування, запропонований клієнтам банком "Сітібенк" (США) та ін., складноскорочені слова (омон, спецназ., СНД- Союз Незалежних Держав, MEA- Music Educator Association- Асоціація музичних просвітителів) і скорочені слова (пом., заст., radar-radio detection and ranging, Benelux- Belgium, Netherlands, Luxemburg, V-Day-Victory Day). [10; 249]

Абревіація (скорочення) в сучасній мові стала одним з  найпоширеніших способів створення  неологізмів. [7;38]

Залежно від  умов створення неологізми слід розділити  на:

а) загальномовні, що з'явилися разом з новим поняттям або новою реалією, що мала місце в суспільстві; наприклад, з появою комп’ютерів з’явилося слово “монітор”, тобто екран комп’ютера;

б) Індивідуально-авторські неологізми порівняно широко простежуються в мові поезії (напр., у М. Рильського — «розхмарене чоло», «білоодежна Дездемона», «празима»; у П. Тичини — «незриданні сльози», «весніти», «яблуневоцвітно»), у прозових гумористично-сатиричних творах (в Остапа Вишні — «селозатори міста» за зразком «урбанізатори села», «місто замайданилось»), у мові таких літературних напрямів, як футуризм (М. Семенко та інші) неологізми протиставляються застарілим словам. 

Залежно від  цілей створення нових слів, їх призначення в мові всі неологізми можна розділити на номінативні та стилістичні. Перші виконують в мові номінативну функцію, тобто служать для назви нових чи ще не названих понять, реалій, наприклад, нейрокомп’ютер; другі дають образну характеристику предметам, які вже мають назви, наприклад, the chickenest-hearted man (Ч.Діккенс), тобто малодушна людина. [16;13]

До номінативних неологізмів відносяться, наприклад, такі: футурологія, фемінізація, плюралізм. Поява номінативних неологізмів диктується потребами розвитку суспільства, успіхами науки і техніки. Ці неологізми виникають як назви нових понять. Номінатівні неологізми звичайно не мають синонімів, хоча можливо одночасне виникнення конкуруючих найменувань (космонавт - астронавт), одне з яких, як правило, згодом витісняє інше.

1.3 Властивості оказіоналізмів, їх класифікація

Оказіоналізми (від лат. occasionalis — випадковий) —  слова, що утворюються за наявними в  мові моделями, але не використовуються в загальновживаному словнику.[11;7]

Оказіоналізми мають індивідуальний характер, вживаються тільки в умовах певного контексту, який дає змогу розкрити їх значення. Наприклад: Я не люблю, як на мене кричать. Я змалку закричаний (Віктор Близнець).

 З'ясувавши механізм і специфічні особливості перекладу «класичних неологізмів», ми зробили висновок, що процес даного перекладу порівняно логічний і регламентований. Інша справа - індивідуально-авторське словотворення, що становить важливу особливість, перш за все, художньої мови. Воно різноманітне і визначається не тільки характером і широтою використовування лексичних і граматичних ресурсів мови, не тільки своєрідністю тропів автора і манерою написання творів, але і особливостями авторських словотворень. [11; 46]