Особливості вжитку емоційно оцінних прикметників у англійських наукових текстах

"Mars is geologically a dead planet whose surface has been undisturbed by anything except meteorite impacts for a very long time which lacks the great variety of ecological habitats characterize the Earth." - "З геологічної точки зору Марс є мертвої планетою, поверхня якої була незайманою нічим, крім метеоритів протягом дуже довгого часу, і якій не вистачає безлічі екологічних зон характерних для Землі ".

"Although the mean temperature on Mars is low, the seasonal and diurnal fluctuations are great and temperatures as high as 25° C have been measured near the equator." - "Хоча середня температура на Марсі низька, сезонні і добові коливання надзвичайно великі, і температура, яка була виміряна в районі екватора, досягає 25 ° С ".

"But we admit the possibility that Mars once had a more favorable climate which was gradually transformed to the severe one we find there today". - "Але ми не виключаємо можливість  того, що Марс колись мав більш сприятливий клімат, який поступово трансформувався у несприятливий, який ми знаходимо там сьогодні ".

У поданих  нижче реченнях оцінка не має позитивного  забарвлення, однак її емоційна сторона  виражена дуже яскраво:

"The Martian environment is a harsh one by terrestrial standards. The mean temperature is —55° C, compared to +15° C for the Earth." - "Марсіанське середовище суворе за  земними стандартам. Середня температура -55 ° C, в порівнянні з +15 ° С для Землі ".

"Mars is bombarded by cosmic rays and solar radiation in an almost unbearable form." - "Марс бомбардується  космічними променями і сонячною радіацією в майже нестерпній формі."

"For the purposes of fundamental biology, it would be just as striking to find microbial life on Mars as higher forms." - "Для фундаментальної біології, було б надзвичайним знайти на Марсі як мікроорганізми, так вищі форми".

Слід  звернути особливу увагу на два наступні приклади. Прикметники strong та serious вжиті  в найвищому ступені порівняння, і це, безсумнівно, ще збільшує ступінь емоційного забарвлення даного наукового тексті:

"The scarcity of water is probably the most serious limiting factor for any Martian biology." - "Дефіцит води, ймовірно, є найсерйознішим обмежуючим  фактором для будь-якого марсіанської  форм життя".

"One of the strongest statements that can be made about Martian biology is that if there is life on the planet there must be at least one photosynthetic species." -"Один з найпереконливіших  висновків, який можна зробити  про марсіанські форми життя, в тому, що якщо на планеті є життя то повинен існувати хоча б один фотосинтетичний вид."

Отже, оцінка, що передається такими прикметниками, заснована на тому, що якість предмета виступає через призму індивідуально-емоційного сприйняття. Автор ніби нав'язує читачеві свою індивідуальність, свої сприйняття і відчуття. Прикметник в такому випадку стає засобом емоційної оціночної характеристики.

  Перераховані вище прикметники (marvelous, wonderful і т. д.) це так звані якісні прикметники широкої семантики, які утворили особливий шар слів, званий емоційної лексикою. Англійська наукова література широко використовує якісні прикметники суб'єктивно-оцінного значення, що надає їй помітну емоційну забарвленість.

Завдяки тому що дана стаття відноситься до науково-популярного жанру, то при перекладі на українську мову ми змогли зберегти елементи емоційності, не виходячи при цьому за стилістичні рамки.

Отже, при  перекладі наукових статей з елементами емоційно-оціночних висловлювань на українську мову нами було помічено, що емоційно забарвлені прикметники перекладаються еквівалентно із збереженням емоційного значення. Але варто пам’ятати, що ступінь збереження розмовних елементів у перекладі певною мірою визначається жанром тексту і стильовим різновидом: в науково-популярних текстах – більше, в монографіях – значно менше, а наприклад, у стандартах або патентах – розмовні елементи зовсім неприпустимі. Останнім часом суворість норм українського науково-технічного стилю дещо зменшується і при перекладі можна враховувати цю ще не досить виражену тенденцію. 

 

ВИСНОВКИ 

     В ході даного дослідження нами розкрито особливості взаємодії емоційності, експресивності, оцінності з точки  зору реалізації даних категорій  у прикметників, що зустрічаються  у наукових працях. Слід відзначити, що емоційно-експресивна лексика знаходиться в тісній взаємодії з ментальністю, являючи собою певне відображення системи його цінностей, переваг, пристрастей і т.д. у мовній картині соціуму.

     Висока  частотність використання прикметників для опису будь якого явища, та тенденції до послаблення суворості і певних жанрах та під жанрах наукового стилю робить проблему оціночності надзвичайно актуальною.

     Отже, можна зробити висновок, що в ході даного дослідження на основі аналізу  використаних матеріалів, а саме прикметників емоційно оціночного характеру в англійських та українських наукових текстах, була виконана поставлена мета, а саме: визначено поняття «експресивність» та «емоційність», схарактеризовано шляхи проникнення емоційного у наукову літературу, визначено основні особливості емоційно-оціночних прикметників, та різновиди їх оцінки, а також проведено порівняльний перекладацький аналіз емоційно-оціночних прикметників в англійській та українській мовах.

     Виходячи  з матеріалів дослідження можна  сказати, що емоційно-експресивна лексика, реалізуючись в тексті, активно взаємодіє з оцінним компонентом, яка практично завжди є частиною значення емоційно-експресивних слів і регулюється авторськими намірами.

     Чималий інтерес представляють думки  лінгвістів у вивченні категорії експресивності. Так, огляд лінгвістичної літератури дає можливість виділити декілька основних напрямків в підході до визначення засобів, що створюють експресивний ефект.

  Цілеспрямоване використання суб'єктивної оцінки, тобто характерне зображення явища через призму чуттєвого сприйняття, сприяє посиленню переконливості думки, в основі якої лежить логічна аргументація факту. Поєднання лаконічності й безпристрасності логічних міркувань з схвильованістю емоційно-суб'єктивної оцінки надає глибоку переконливість науковій статті, книги, монографії і т. д.

Прикметник  як частина мови, що називає ознаку предмета, служить головним засобом  позначення оцінюваних ознак, якостей  чи властивостей.

  У лінгвістичній літературі існують спроби безпосередньо зв'язати категоріальне значення прикметника з оцінністю. Розташовуючись в обох напрямках від нейтральної оцінки, ступінь оцінки може змінюватися як за знаком, так і за інтенсивністю: «відмінний-хороший - середній - гірший - поганий». Подібний ряд може бути розділений посередині на два співвіднесених ряда - позитивний і негативний, - у кожному з яких буде зберігатися градація оцінки.

     Саме  у зв'язку з різноманіттям виразних властивостей прикметника стиль  того чи іншого твору в значній  мірі залежить від характеру визначальних слів, від манери використання їх автором. До того ж, прикметник здатен ілюструвати ступені емоційності завдяки великий кількості варіацій і певній залежності від інших слів у реченнях. Специфічність прикметника як слова, здатного виражати суб'єктивно-емоційне ставлення, робить вивчення цієї частини мови актуальною проблемою стилістики.

     Дослідження способів реалізації категорії оцінки в мові являє собою особливий  інтерес на сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки, коли центральними стають питання співвідношення і взаємодії об'єктивного і суб'єктивного чинників у мові.

  У ході стилістичного аналізу використання емоційно забарвлених прикметників у науковому тексті нами було виявлено, що їх переклад залежить в першу чергу від жанрових особливостей поданого тексту. Більшість можливостей використання емоційно-оцінних лексичних засобів належить науково-популярному жанру. Загалом при перекладі використовувалися словникові еквіваленти, рідше прийоми генералізації чи конкретизації. Цікавим у використання виявився метод заміни частини мови, він не часто використовується але є дуже важливим для збереження адекватності змісту речення.

  Слід також зазначити, що емоційна лексика у науковому дискурсі більш поширена у англійській мові, а українська навпаки, має суворіші вимоги до наукового стилю. У сучасній англійській науковій прозі використання слів в емоційному значенні являє собою прояв індивідуальної манери викладу думок і фактів. Можна сказати, що емоційна напруженість, що реалізується лексичними засобами, універсальна і традиційна для стилю англійської наукової прози. Однак, останнім часом суворість норм українського науково-технічного стилю дещо зменшується і при перекладі можна враховувати цю ще не досить виражену тенденцію. 

  

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

1. Акимова Г.Н. Экспрессивные свойства синтаксических структур // Предложение и текст: семантика, прагматика и синтаксис / Г.Н. Акимова. – Л.: Изд-во Лен. Унив., 1988. –247 с.

2. Амосова, Н.Н. Очерки по лексикологии, фразеологии и стилистике /Н.Н. Амосова // Слово и контекст. Ленинград, 1958. – с.72-81

3. Арнольд, И.В. Интерпретация художественного текста: типы выдвижения и проблемы экспрессивности / И.В. Арнольд // Экспрессивные средства английского языка. - Ленинград, 1975. - с.11-20.

4. Балли, Ш. Французская стилистика /Ш. Балли.М.: 2001. - 281 с.

5. Брагина А.А. Неологизмы в русском языке / А.А. Брагина. - М.: Наука, 1973. - 188 с.

6. Брандес М.П. Позиция писателя и стиль литературного произведения / М.П. Брандес. – М.; 1966, Т.35 – 249 с.

7. Вайгла Э.А. О разновидностях эмоциональной лексики /    Э.А..Вайгла. // Труды по русской и славянской филологии, № 14. - Тарту, 1970, вып.245. – с.75 - 78

8. Ванников Ю.В. Типы научных и технических текстов /  Ю.В..Ванников. – М.: Наук, 1966. – 117 с.

9. Васильев Л.М. К вопросу об экспрессивности и экспрессивных связях / Л.М. Васильев. - Уфа, 1962. - с.107-118.

10. Ветров А.А. Семиотика и ее основные проблемы / А.А. Ветров. - М.: 1968. – 451 с.

11. Винокур Т.Г. Русский язык в его функционировании / Т.Г. Винокур. - М.: Русский язык, 1990. – 376 с.

12. Виноградов С.И. Культура русской речи. Учебник для вузов / С.И..Виноградов. – М.: Изд. группа НОРМА – ИНФРА. 1999. – с.432 – 451

13. Вольф Е.М. О соотношении квалификативной и дескриптивной структур в семантике слова и высказывания // Известия АН. Серия литературы и языка, 1983, No. 4. - с. 391-397.

14. Галкина - Федорук Е.И. Об экспрессивности и эмоциональности в языке / Е.И. Галкина-Федорук // Сборник статей по языкознанию. - М.: 1958. – С.136-150

15. Горбунов А.П. О природе эмоционального и формах его выражения в художественной литературе / А.П. Горбунов. - Труды Иркутского гос. ун-та им. Жданова, 1971, Т.79. – 231 с.

16. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: Избранные статьи / В.И. Даль. – М.: ОЛМА – ПРЕСС; ОАО ПФ “Красный пролетарий”, 2004. – 700 с.

17. Земская Е.А. Активные процессы в словообразовании современных славянских языков (на материале русского и польского языков) /  Е.А..Земская, О.П. Ермакова, З. Рупник-Карват // Славянское языкознание. XII Международный съезд славистов. - Краков, 1998. – 289 с.

18. Земская Е.А. Русский язык конца ХХ столетия / Е.А. Земская. - Изд.2-е.М.: 2000. – 236 с.

19. Костомаров В.Г. Жизнь языка / В.Г. Костомаров. - М.: 1994. – 340 с.

20. Лукьянова Н.А. О семантике эмоционально-оценочных слов русского языка/ Н.А. Лукьянова // Семантическая структура слова. - Кемерово, 1994. – 328 с.

21. Лукьянова Н.А. Экспрессивная лексика разговорного употребления. / Под ред.А.И. Федорова. АН СССР. – Новосибирск.: изд.-во Новос. Ун. - та, 1986. – 269 с.

22. Мосьяков А.Е. Стилистическое функционирование фразеологизмов в современном французском языке (на материале общественно-политической литературы) / А.Е. Мосьяков // Автореферат канд. филол. наук., - М.: 1971. – 168 с.

23. Мусаев К. Лексикофразеологические вопросы художественного перевода / К. Мусаев. - Ташкент, 1980. – 231 с.

24. Огурцов А.П. Дисципоинарное знание и научные коммуникации. Сисетмные исследования / А.П. Огурцов. – М.: 1980. – 137

25. Ожегов С.И. Толковый словарь русского языка / С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. – М.: Азбуковник, 2000. – 940 с.

26. Писарев Д.С. Функционирование восклицательных предложений в современном французском языке и их прагматический аспект / Д.С. Писарев // Прагматические аспекты функционирования языка. – Барнаул: Изд-во АГУ, 1983. – с.114-125.

27. Пумянский А.Л. Чтение и перевод английской научной и технической речи / А.Л. Пумянский. - Минск. Попурри, 1997. - 19 с.

28. Скибо В.Н. Краткий очерк становления английской научной прозы / В.Н. Скибо // Тетради переводчика. вып. 24. М., 1999. - 152 с.

29. Стернин И.А. Семантическая основа экспрессивного словоупотребления/ И.А. Стернин // Проблемы экспрессивной стилистики. Ростов-на-Дону, 1987. – 216 с.

30. Уфимцева А.А. Лексическое значение: Принципы семиологи ческого описания лексики / А.А Уфимцева. - М.: Наука, 1986. - 240 с.