Специфіка фразеологічних одиниць як лінгвістичного явища

Використання ФО притаманне розмовному стилю мовлення та небажане у офіційно-діловому  та науковому  стилях, бо вони є експресивно забарвленими і часто висловлюють суб’єктивну думку, що є неприпустимим для офіційно-ділового та наукового стилів.[12, 74] У попередньому розділі стверджувалось, що серед ФО переважають розмовні, перевіримо чи підтвердиться ця тенденція для тих ФО, які було обрано для аналізу. Для визначення стилістичної належності ФО ми скористувалися «Oxford learner’s dictionary of English idioms» Хелен Ворен.[2]

Діаграма 2.5

Серед проаналізованих  ФО були виявленні книжні, розмовні та нейтральні ФО. З Діаграми 2.5 ми бачимо, що і серед ФО взятих з словника, і з серед тих, що зустрілись у художньому тексті, переважають нейтральні ФО, використання яких припустиме у всіх стилях мовлення. У художньому творі виявилось більше розмовних та книжних ФО, ніж у словнику. Це може бути пояснено тим, що автор навмисне використовує стилістично забарвлені ФО з метою створення певного ефекту на читача, замінивши нейтральний вираз експресивним і стилістично забарвленим. [12, 74]

У цьому розділі було визначено, що запозичених ФО у англійській  мові більше ніж власно англійських; серед функціональних типів ФО переважають дієслівні та іменні ФО як взагалі у мові так і в художній літературі, а ось відсоток представленості прислівникових та прикметникових ФО у художньому творі вищий за відсоток їх наявності у словниковому складі мови; серед семантичних типів ФО поміж тих ФО, що взяті зі словника, переважають зрощення, а у художньому творі більш вживані фразеологічні сполучення. З огляду на стилістичну належність було виявлено, що більша частина всіх проаналізованих ФО належить до нейтрального прошарку; також було виявлено, що у художньому творі автор використав значну кількість розмовних та книжних фразеологізмів, хоча у словнику вони представлені не широко. 
Висновки

В ході даної роботи ми дали визначення фразеологічної одиниці: фразеологізм – це стійке та неподільне, зазвичай експресивно-забарвлене сполучення лексичних одиниць, що є номінальним за функцією, і значення якого не залежить від значення окремих лексичних одиниць, що входять до його складу.

Даючи загальну характеристику фразеологізмам, ми дійшли таких висновків:

1. Серед характерних рис фразеологізму визначальними є цілісність значення та відтворюваність.
2. Відносно ФО найчастіше використовуваними є семантична класифікація, функціональна, структурна та стильова класифікації.
3. ФО  виконують для стилізації тексту; вони є експресивно забарвленими і увиразнюють мовлення. Але не можна не звертати увагу н такі функції ФО як кумулятивна та культурно-інформативна, бо вони відіграють важливу роль у формуванні свідомості нового покоління та вихованні національно свідомих громадян.

У другому розділі  ми спробували дослідити 100 фразеологізмів перших за алфавітним списком з «Англо-російського, російсько-англійського словника фразеологізмів»  Пархамович Т.В. та 50 фразеологізмів з роману Чарльза Діккенса «Посмертні записки Піквікського клубу». Ось такі результати було одержано:

1. Серед  100 проаналізованих одиниць лише 38 виявились англійського походження. Це не дивно, бо більша частина англійського словнику є запозиченою. Це характерна риса англійської мови, тому результати, які ми отримали, цілком  передбачувані та природні.
2. Виявлена висока частотність використання іменних та дієслівних фразеологізмів, яка зумовлена особливостями словникового складу мови: іменників та дієслів у англійській мові більше ніж представників інших частин мови. Теж саме можна сказати про прикметникові фразеологізми: прикметникових фразеологізмів найменше в мові, тому і у художній літературі зустрічаються вони рідше. А ось щодо прислівникових та прикметникових фразеологізмів то, у словниковому складі мови вони представлені невеликою кількістю, але відсоток їхнього вживання у художніх текстах вищій за відсоток представленості їх у словнику.
3. Серед тих ФО, що були взяті для аналізу зі словника, переважають зрощення, але у художньому творі більш вживані сполучення. Можемо припустити, що часте вживання зрощень ускладнювало б розуміння змісту, тому що у зрощеннях найнижчий рівень мотивації і зв'язок між компонентами слабкий. А фразеологічні сполучення володіють високим рівнем мотивації, їхнє значення легко зрозуміти і в той же час вони урізноманітнюють та забарвлюють мову.
4. Серед проаналізованих ФО були виявленні книжні, розмовні та нейтральні ФО. Поміж усіх проаналізованих ФО переважають нейтральні фразеологізми, використання яких припустиме у всіх стилях мовлення. У художньому творі виявилось більше розмовних та книжних ФО, ніж у словнику. Це може бути пояснено тим, що автор навмисне використовує стилістично забарвлені ФО з метою створення певного ефекту на читача, замінивши нейтральний вираз експресивним і стилістично забарвленим.

Результати даного дослідження не є досконалими, бо проаналізований блок фразеологізмів є доволі малим. Дослідження є перспективним і потребує подальшого розвитку, а для отримання більш точних й об’єктивності результатів необхідно збільшити об’єм дослідного матеріалу.

Література

1. Алефиренко Н. Ф. Теория языка. Вводный курс. Учебное пособие для студентов филологических специальностей вузов. - М., 2004. - 368 с.
2. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии.Изд.2, доп. - Л.: Либроком, 2010. - 216 c.
3. Антрушина Т.Б., Афанасьева О.В., Морозова Н.Н. Лексикология английского языка: Учеб. пособие для студентов. – М.: Дрофа, 1999 – 288с.
4. Баранцев  К.Т. Англо-український фразеологічний словник. - К.: Знання, 2005. - 1056с.
5. В. В. Виноградов Об основных типах фразеологических единиц в русском языке//http://www.philology.ru/linguistics2/vinogradov-77d.htm
6. Вендина Т.И. Введение в языкознание. - Москва: Высшая школа, 2001. -288 с.
7. Гируцкий А.А. Введение в языкознание. - Минск: ТетраСистемс, 2009. - 144 с.
8. Дудик П.С. Стилістика української мови: Навчальний посібник. - К.: Видавничий центр "Академія", 2005. - 368 с.
9. Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000. – 1233c.
10. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. – Запоріжжя: ЗНУ, 1998. – 431с.
11. Кунин А.В. Курс фразеологии современного английского языка: Учеб. для ин-тов и фак.-тов иностр. яз. – М.:Высш.шк., 1986. – 336с.
12. Кунин А.В. Фразеология современного английского языка. - М.: Международные отношения, 1996, с. 31
13. Кунин А.В. Большой англо-русский фразеологический словарь. - М.: Живой язык, 2005. 944 с.
14. Лекант, Диброва, Касаткин 2002 - Современный русский язык. Учебник для студентов вузов, обучающихся по специальности «Филология» / Сост.: Лекант П. А., Диброва Е. И., Касаткин Л. Л. и др. - М.: Дрофа, 2002. - 560 с.
15. Лингвистический Энциклопедический словарь // Лингвистический Энциклопедический словарь / Главный редактор В. Н. Ярцева. - М.: «Советская Энциклопедия», 1990 - C. 559-560.
16. Ожегов С.И., Шведова. Н.Ю. Толковый словарь русского языка// http://ojegov.baiskan.com/
17. Пархамович Т.В. Англо-русский, русско-английский словарь фразеологизмов. – Минск: Поппури, 2011. – 128с.
18. Словарь русск. яз. : в 4-х томах./ АН СССР, с.48 ин-т рус. яз; Под. ред. А.П.Евгеньевой, -2-е изд., испр. и доп. – М. : Русск. Яз, 1981-4. – 794 с.
19. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологія сучасної української мови: Навч. посіб. - К.: Знання, 2007. - 494 с.
20. Чепасова А.М. Семантические и грамматические свойства именных фразеологизмов /А.М. Чепасова. – Челябинск, 1983. – 94 с.
21. Шанский Н. М. Фразеология современного русского языка. — К.:Либроком, 2010. – 274с.
22. Charles Dickens The Pickwick Papers// http://www.dickens-literature.com/The_Pickwick_Papers/index.html
23. Helen Warren Oxford Learner's Dictonary of English idioms. - Oxford: Oxford universoty Press, 1994. - 334 c.
24. Jane Austen «Еmma». - Penguin, 2005. – 367c.
25. Rayevska N.V. English Lexicology. – Kiev: Visca Skola, 1979. – 304c.