Способы выражения модальности при переводе с итальянского языка на украинский

Квазісинонімія: proprio, infatti, in realtà.

АЛК proprio. Внутрішя форма: зв’язок з дейктичністю. Засіб вираження суб активно-референційного модального значення: вичленення з єдиного потоку реальності фіксованого фрагменту простору, часу, конкретного суб’єкта (об’єкта), приписування іманентної якості суб’єкту (об’єкту). Синонімічними засобами вираження даного модального значення є: дериват propriamente; appunto, davvero. Основними ФСВ: 1) вказування моменту об’єктивації суб’єктивної перцепції (трансформації з площини гіпотетичноcті до площини істинності); 2)вказування моменту прояву емоційного стану суб’єкта; 3) підтвердження дій (подій), що оцінюються як неочікувfні; 4) підтвердження інформації з подальшою експлікацією (як модальний оператор).

Квазісинонімія: davvero, esattamente, certo.

АЛК evidentemente. Внутрішня форма: зв’язок з візуальним сприйняттям. Синонімічними засобами вираження даного модального значення: evidente, è evidente che, ovvio, ovviamente. В основі суб’єктивно-відносного модального значення міститься констатація істинності з опорою на емпіричні знання (прототип), рідше – з опорою на вивідні знання (відхилення від прототипу) з позицій спостерігача. Основною характеристикою evidentemente є модальна оцінка з позицій спостерігача.  Основними ФСВ evidentemente з інтегративною ознакою ‘релевантна виділеність’ є: 1) інтерпретація фрагменту дійсності, що сприймається сенсорно; 2) інтерпретація емоційного реагування; 3) реконструкція (прогнозування) реалізації дій з опорою на відому інформацію.

Квазісинонімія: senza dubbio, certo.

АЛК certo. Внутрішня форма: зв’язок з упевненістю. Синонімічними засобами вираження даного модального значення є: certamente, sicuro, sicuramente, senz’altro. В основі суб’єктивно-оцінного модального значення міститься констатація істинності з опорою на розділені та загальні знання. Основними ФСВ є: 1) адекватна інтерпретація суб’єктивно значимих перцептивних даних в аспекті підтвердження очікувань; 2) імплікації зв’язку між емоційним станом та наміром суб’єктв; 3)імплікації зв’язку між якістю та відповідним наміром (дією) конкретного суб’єкта; 4) імплікації зв’язку між узагальненим суб’єктом та його типовими якостями.

Квазісинонімія: senza dubbio, evidentemente, naturalmente.

АЛК effettivamente. Внутрішня форма: наслідок причини. Синонімічними засобами вираження даного модального значення є: certo, certamente, sicuro, sicuramente, veramente, in realtà, proprio. В основі суб’єктивно оцінного модального значення міститься констатація істинності з опорою на загальні знання (прототип) в аспекті реконструкції або прогнозування наслідків. Інтегративною ознакою ФСВ effettivamente є реконструкція каузальних зв’язків, контамінована оцінко, а основними ФСВ є: 1)введення сенсорної реакції на стимул, контамінованої суб’єктивною оцінкою; 2)введення епістемічної реакції як реінтерпретації сенсорних даних, контамінованої суб’єктивною оцінкою; 3)введення оцінної реакції на стимул, що пов’язується з розкриттям механізму сформованого ціннісного стереотипу.

АЛК esattamente. Внутрішня форма: вказування на точність, відповідність. Інтегративною ознакою ФСВ esattamente є ‘позитивна оцінка істинності в аспекті тотожності’, а основним ФСВ є: 1)зіставлення перцептивних даних з їх актуалізацією при пригадуванні; 2)зіставлення емоційно значимої інформації з актуалізацією переживань; 3)зіставлення прогнозування дій з їх реалізацією.

Квазісинонімія: proprio, proprio cosi, certo.

АЛК affatto. Внутрішня форма: заперечення фактичності (a +fatto) . Основними ФСВ affatto з інтегративною ознакою ‘негативна оцінка істинності в аспекті  контрфактичності’ є: 1)неповноти і неадекватності інтерпретації фрагменту дійсності на основі сенсорно – рефлективного синтезу внаслідок крайнього пригнічення чи збудження психічних процесів; 2)неадекватності емоційного реагування, що оцінюється як дисоціація за валоритивною віссю справжньої та очікуваної емоційної реакції; 3)воле вияву, що суперечить зовнішнім обставинам;

АЛК infatti. Внутрішня форма: (in + fatti) вказування на відповідність дійсності з позицій відстороненого спостерігача. Основним ФСВ infatti з інтегративною ознакою ‘об’єктивація суб’єктного модусу’ є 1)адекватність інтерпретації сенсорної інформації суб’єктом сприйняття (об’єктивація перцептивного модусу); 2)адекватність емоційної реакції суб’єкта, зумовлена зовнішніми обставинами (об’єктивація емотивного модусу); 3) адекватність антиципації стосовно дій \ перебігу подій (об’єктивація епістемічного модусу); 4) зумовленість дій суб’єкта зовнішніми обставинами (об’єктивація волітивного модусу).

Квазісинонімія: davvero

АЛК in realtà. Внутрішня форма: вказування на відповідність дійсності з позицій відстороненого спостерігача. Етимон: лат. Res ‘справа, річ’. Основним ФСВ in realtà з інтегративною ознакою ‘об’єктивація суб’єктивного модусу (в аспекті заперечення)’ є: 1)неадекватність інтерпретації сенсорної інформації суб’єктом сприйняття; 2)усвідомлення суб’єктом хибної інтерпретації емоційного реагування; 3)контрадикторність між наміром суб’єкта та його реалізацією; 4)оцінна асиметричність між суб’єктом \ об’єктом та імплікованою йому ознакою зі зміщенням у бік негативного.

Квазісинонімія: davvero

АЛК in pratica. Внутрішня форма: зв’язок з практичною діяльністю. Основними ФСВ in pratica з інтегративною ознакою ’об’єктивація суб’єктного модусу ( в аспекті результативності)’, є: 1)розкриття механізму хибних ціннісних стереотипів; 2)розкриття механізму дисфункціональності певної сфери суспільного єиття; 3)переключення загально-аксіологічного модусу на суб’єктно-аксіологічний і навпаки. Сининімічні значення виразу: in realtà, davvero, proprio.

АЛК іn effetti. Внутрішня форма: внаслідок. Вживання in effetti закріплюється переважно за негативним контекстом, пов’язаним з аналізом невідповідності запланованого його реалізації. Основними ФСВ з інтегративною ознакою ’об’єктивація суб’єктивного модусу (в аспекті оцінності)’ є: 1)розкриття механізму оцінки соціально \ аксіологічно значимих дій; 2) переключення загально-аксіологічного модусу на суб’єетивно-аксіологічний (і навпаки).

Структуру модального когнітивно-семантичного поля (КСП) достовірності можна представити  у такий спосіб: модальне поле достовірності  – система модальних значень  – сукупність функціонально-семантичних  варіантів, кожний з яких є мовленнєвою  реалізацією модальної одиниці. Співвідношення об’єктивних та суб’єктивних чинників, синтезу й аналізу впливає на ступінь заданості модальної оцінки у площині істинності або хибності, що відображається у кожному з модальних значень, кожній модальній одиниці, кожному з її функціонально-семантичних варіантів.  Специфічною шкалою виміру для КСП достовірності є опозиція «уявлення про дійсність та співвіднесення з дійсністю», що передбачає врахування характеру інформації, якою оперує суб’єкт модальної оцінки при продукуванні модального висловлення. Модальні одиниці, семантика яких містить вказування на співвіднесеність з дійсністю, сполучаються з КСП достовірності не безпосередньо, а через модальні значення. В основі кожного з модальних значень міститься набір параметрів, пов’язаних з позамовними чинниками. Збереження цих параметрів узгоджується з прототипним значеням модальної одиниці, модальною оцінкою у площині істинності; відхилення від цих параметрів може приводити до невизначеності модальної оцінки або до модальної оцінки у площині хибності.

Структура КСП імовірності  є також чотирирівневою і містить такі складники: модальне поле імовірності – система модальних значень – сукупність модальних одиниць, що є засобом вираження модальних значень – сукупність функціонально – семантичних варіантів, кожний з яких є мовленнєвою реалізацією модальної одиниці, кожному з її функціонально-семантичних варіантів. До модальних одиниць КСП імовірності відносяться модальні прислівники та дієслова, що за внутрішньою формою містять вказування на уявлення про дійсність, епістемічний стан суб’єкта модальної оцінки, що відображає уявлення про дійсність. Кожна з модальних одиниць є ізоморфною параметрам мікротексту її функціонування.

Смислова структура sembrare (parere) також є пов’язаною з опозицією «уявлення про дійсність та підтвердження в дійсності» . Ці дієслова перекладаються однаково - ’видаватись’ і визначаються як синоніми. В італійському тлумачному словнику подаються такі основні значення sembrare :1)суб’єктивна точка зору або переконання, що з цієї причини є сумнівною; 2)в об’єктивному розумінні протиставляється формі essere ’бути’, часто у значенні ’бути схожим, подібним’; 3)загальноприйнята або подібна точка зору. Дієслово parere має значення пов’язані з суб’єктивною точкою зору, що часто протиставляється об’єктивності або дійсному стану справ;  в об’єктивному аспекті вживається на позначення відповідності за схожістю або подібністю. [27, с.35].

Домінуючим для маркерів проблематичної достовірності, що характеризує ці два дієслова, є модус перцепції: у цьому разі підґрунтям модального висловлення мовця - суб’єкта модальної оцінки є ідентифікація фрагменту об’єктивної дійсності, що сприймається сенсорно. [5, с.173]

Un passo in lontananza gle fece sollevar gli ochhi. Gli sembrò di riconiscerlo, era un passo rapido e lieve di fanciullo, passo d’angelo che corre ad annunziare le cose liete e le tristi (...) Gli sembrava sempre di sentire il rumore dei passi infantili: qualcuno veniva di certo e infatti a un tratto i cani cominciarono ad abbaiare nei poderi vicini (...) Efix riapri (...) ma una voce conosciuta lo chiamò: era la voce (...) di un ragazzo che abitava alla casa delle dame Pintor (Deledda CV, p.22; 23-24). Наведений приклад демонструє сенсорне сприйняття з наявністю перешкод та розкриття механізму їх усунення. Ефікс почув звук чиїхось кроків, і йому здалось, що він впізнав, чиї то були кроки (Gli sembrò di riconoscerlo). Нейтральний режим сканування дійсності змінюється на цілеспрямований: він продовжує прислухатись, оскільки продовжується дія сенсорного подразника ( gli sembrava sempre di sentire ...), на основі чого він робить висновок, що хтось справді йшов ( qualcuno veniva di certo) . Далі відбувається об’єктивація модусу через залучення до сприйняття інших істот (infatti a un tratto I cani cominciarono di abbaiare…). Наближення суб’єкта сприйняття – хлопця- приводить до впізнавання: una voce conosciuta lo chiamò. Розкриття механізму сенсорного сприйняття з наявністю перешкод відображається через трансформацію модального плану з проблематичної до категоричної достовірності, зміну індетермінованості детермінованістю.(5, с.175).

Параметрами текстового кореляту даної моделі є: контамінація перцептивного  та епістемічного модусів в мікротексті; епістемічні текстові сегменти на позначення: -епістемічного стану сумніву (sembrare di riconoscere); -трансформації сумніву в упевненість; завдання проспекції висловленням з sembrare (parere); частотність контамінації з маркерами достовірності (infatti, certo); sembrare (parere) у якості маркера ідентифікації суб’єктом фрагменту дійсності в умовах сенсорної депривації.

У межах синтетичних текстових  моделей модальні дієслова sembrare (parere) виступають здебільшого у якості предикатів хибної перцепції. А предикати хибної перцепції не підлягають запереченню, оскільки «фізично сприймаються тільки події реального світу, а в реальності заперечних подій не існує» [13, с.59]. Їх семантика містить імплікатуру контрфактичності, що максимально виявляється у синтетичних текстових моделях і може зникати в аналітичних.

Модальні маркери проблематичної достовірності sembrare (parere) часто вводять метафоричні порівняння. Семантиці даних дієслів властива імплікативна неоднозначність, тому їх можна вважати конвенційними засобами створення метафоричних порівнянь.

Модальні дієслова sembrare (parere) вживаються не як перцептивні, а як ментальні, в експліцитному модусі: «ментальне значення потребує пропозиціонального суб’єкта» [18, с.38].

Параметрами кореферентної  дійсності ситуації виступають: відсутність  збігу суб’єкта модальної оцінки та суб’єкта, що оцінюється з позицій модальності; порушення єдності простору, часу, суб’єкта модальної оцінки; часова різноплановість; опора здебільшого на емпіричні відчуття; невизначений емоційний та епістемічний стан мовця – суб’єкта модальної  оцінки. Наприклад:

- A volte penso che è tutto inutile e mi pare che non finirà mai. A volte, invece, guardandola, mi sembra impossibile che stia cosi e penso che non può durare ‘ disse Forte (Comencini, p.88). Розмовляючи з членом родини щодо перспектив одужання доньки, Гвідо висловлює гіпотезу щодо можливого перебігу подій: перебуваючи у відчаї від «незрозумілої» хвороби молодшої доньки Федеріки, йому то здається, що це ніколи не скінчиться, то, навпаки, здається, що так не може більше продовжуватись. Основним способом квантування інформації в мікротексті є снутрішньофразова і трансфрастична контамінація ментальних предикатів : penso che…; pi pare che…; mi sembra impossibile che…Реальна оцінка мовцем даної ситуації коливається в межах від «так буде завжди» до «так не буде»: в основі поляризованої оцінки є повне незнання причин, що призвели до хвороби Федеріки, а зміна точки зору мовця ґрунтується не на епістемічному стані знання, а на почуттях відчаю та бажання зміни ситуації на краще. Часовий план характеризується невизначеністю (A volte; a volte, invece). [5, с.177].

Отже, модальні дієслова sembrare , parere імплікують невизначеність у першу чергу в аспекті встановлення чинників невизначеності (зв’язок з перцептивним модусом), і в другу чергу, в аспекті потенційних можливостей зняття невизначеності (зв’язок з епістемічним модусом).

Модальні дієслова sembrare (parere) найчастіше сполучаються з дієсловами перцептивної та емотивної семантики, модальними інкорпорованими маркерами davvero та proprio . Наприклад: Mi sembrava proprio di sentire gli urli delle bestie del mio “Serraglio” (Capuana R,P.57). Частотним є поєднання типу sembrava proprio di sentire, pareva di sentire davvero. У цьому випадку йдеться про суб’єктивну істинність. Також частотною є сполучуваність з апроксиматорами un pò piu di, un pò meno, показником бачимості quasi ,кванторами molto, poco, a quanto, маркерами заперечної можливості та неймовірності impossibile, improbabile, ментальними предикатами на позначення епістемічного стану незнання (non sapere), маркером модального поля достовірності vero як у стверджувальній, так і в заперечній формі: (non) sembra (pare) vero. Наведемо приклад: Gli sembrava quasi miracoloso che tutto questo fosse avvenuto in pochi momenti, quanto meno egli se l’aspettava; e non dubitava che potesse cambiare (Capuana IPN, p.8). [5, с. 63]

Засоби вираження модального значення проблематичної достовірності, в основі якого міститься баланс, зміна співвідношення між перцептивною та епістемічною інформацією, що враховується про продукуванні модального висловлення  суб’єктом модальної оцінки з прототипними параметрами єдності простору, часу, суб’єкта, фрагменту дійсності (це модальне значення корелює з суб’єктивно-референційним модальним модальним значенням, параметрами якого є єдність простору, часу, суб’єкта модальної оцінки); Диференційною ознакою проблематичної достовірності є ’потенційно задана невизначеність’). Основними ФСВ sembrare, parere є: 1)ідентифікація суб’єктом фрагменту дійсності в умовах сенсорної деривації; 2)емотивно залежна (спотворена) інтерпретація суб’єктом фрагменту дійсності; 3)введеня емотивно контамінованих (контрадикторних) гіпотез відносно дій (перебігу подій); 4)імплікація дій (перебігу подій) за каузальним принципом в умовах епістемічної привативності; інтегративною ознакою виступає ‘невизначеність’.