Труднощі перекладу фразеологічних одиниць з англійської мови на українську

     Другий тип – роздільно-цілісне значення – притаманний фразеологізмам, що не мають стійкої структури, а їх переміні компоненти можуть вживатися у прямому значені.

     Третій тип – частково-переосмислене значення сполучення. Фразеологізми з цим значенням мають однорідні компоненти з прямим значенням.

     Четвертий тип стосується роздільного, частково переосмисленого значення, яке властиве фразеологізмам, чий перший компонент вживається у прямому значені, а інші – у переосмисленому значені.

     Дещо іншу класифікацію значень фразеологізмів пропонує                                          В.Л. Архангельський. Він розрізняє шість ознак, що притаманні значеню фразеологічних одиниць і охоплюють усю сукупність фразеологічного складу. Фразеологічні значення розрізняються наступним чином [3, c.25].

        1. За ступенем єдності вони можуть бути: а) синтетичні, які, у свою чергу, поділяються на глобально-неумотивовані; б) аналітичні, тобто значення, що властиві фразеологічним сполученням.

        2.За способом відображення дійсності значення можуть бути прямими і переносними. Пряме (буквальне) значення властиве лише окремим компонентам фразеологічної одиниці, тоді як перенесене (образне) значення спостерігається як в окремих компонентах, так і в цілих одиницях.

      3.Стосовно ступеня фразеологічної абстракції значення можуть бути конкретними і абстрактними. В.Л. Архангельський вважає, що конкретне фразеологічне значення притаманне побутовим сполученням, а абстрактне - науково-технічним термінам.

  4.Значення фразеологізму може бути інтенсивне або не інтенсивне. Ступінь інтенсивності властивий значній більшості образних стійких сполучень.

5.За ступенем членування фразеологізми поділяються на однозначні і багатозначні. Однозначних фразеологізмів у мові значно більше. Ніж багатозначних.

6.Фразеологізми можуть мати також функціональні ознаки в залежності від характеру лексико-семантичного оточення. Значення стійкого сполучення бувають комунікативні, модальні, предикативні, вигукові, експресивно-стилістичні тощо.

     У Л.П. Сміта відсутній єдиний  підхід до класифікації фразеологічних  одиниць, однак йому вдалося  відобразити все розмаїття фразеологізмів англійської мови та пояснити характер цих мовних одиниць: "оскільки наші ідіоми…беруть початок в народному мовленні, тому вони не містять абстрактних суджень, висновків наукового характеру, естетичних оцінок чи психологічних аналізів – все це майже ніколи не зустрічається в ідіомах. Їх внутрішній зміст відображає життя людей в його простих проявах… В англійських ідіомах багато гумору, але мало романтики і краси" [18, c.58].  

1.2. Роль прагматичного аспекту у перекладі фразеологічних одиниць 

     Кожна фразеологічна одиниця, містить в собі повідомлення, яке передається адресату, і повинна бути зрозумілою для нього. Сприймаючи отриману інформацію через фразеологічні одиниці адресат тим самим вступає в певні особисті стосунки  з адресатом. Такі відносини можуть мати різний характер. Наприклад, інтелектуальний характер, слугує для адресата лише джерелом інформації про деякі факти і події, що його особисто не стосуються і не є для нього великим інтересом. Здібність ідіом утворювати комунікативний ефект, викликати у адресата певне ставлення до повідомлення, здійснювати прагматичний вплив на одержувача інформації, називається прагматичним аспектом або прагматичним потенціалом [7, c.85-87].

     Втілення прагматичного впливу на отримувача інформації складає найважливішу частину будь-якої комунікації в тому числі і міжмовної. Встановлення необхідного прагматичного відношення адресата перекладу якому передається повідомлення, залежить від вибору перекладачем мовних засобів при створені тексту перекладу. Вплив на хід і результат процесу перекладу, необхідність відтворення прагматичного потенціалу оригіналу і прагнення забезпечити вплив на адресата перекладу називається прагматичним аспектом або прагматикою перекладу [7, c.90-92].

     Перекладач, виступаючи у ролі адресата оригіналу, намагається добути інформацію яка знаходиться в ньому, для цього він повинен володіти тими ж знаннями, якими володіють носії оригіналу. Успішне виконання функції перекладача передбачає всебічне знайомство з історією, культурою, літературою, звичаями, сучасним життям та іншими реаліями народу, який розмовляє мовою оригіналу.

     Прагматичні проблеми перекладу  безпосередньо пов’язані з жанровими  особливостями оригіналу і типом  адресатів, для яких він призначається.  З суттєвими труднощами при передачі прагматичного потенціалу оригіналу стикаються перекладачі художньої літератури. Твори художньої літератури на будь- якій мові звернені, в першу чергу, до людей, для яких ця мова є рідною, але вони мають загальнолюдську цінність і часто перекладаються різними мовами. Разом з тим, в них не рідко зустрічаються опис фактів і подій, пов’язаних з історією окремого народу, побутом, звичаями, назвами національних страв, предметів одягу тощо. Все це вимагає внесення поправок на прагматичні відмінності між мовою оригіналу і мовою на яку робиться переклад для забезпечення адекватного розуміння тексту адресатом перекладу.

     З усіх аспектів перекладу найважливішим є мовний аспект тому що саме завдяки мові, яка багата на ідіоми, передається вся інформація яка міститься в оригіналі. Без мови, бідної на фразеологічні одиниці, не було б і самого перекладу. Оскільки у перекладі перекладач має справу із двома мовами, важливим видається усвідомлене знання ним усіх особливостей цільової мови у порівнянні з вихідною мовою [16, c.58-60].

     Важливим методом дослідження  перекладу є порівняльний аналіз перекладу, тобто, аналіз форми і змісту фразеологічних одиниць перекладу у порівнянні з формою і змістом оригіналу. В процесі перекладу встановлюються певні відношення між двома текстами на різних мовах (текстом оригіналу і текстом перекладу). Порівнюючи такі тексти, можна розкрити внутрішній механізм перекладу, виявити еквівалентні одиниці, а також знайти зміни форм і змісту, які здійснюються при заміні одиниці оригіналу еквівалентної їй одиниці тексту перекладу [2, c.17].

     Значно рідше виникає необхідність прагматичної перебудови ідіом в перекладі науково-технічних матеріалів, розрахованих на фахівців, які мають однаковий рівень знань і володіючих в усіх країнах приблизно однаковою кількістю фонової інформації. Такі повідомлення добре розуміються вченими, які розмовляють на різних мовах, і пояснення доводиться давати лише по відношенню до назв фірм, національних одиниць виміру, специфічних номенклатурних найменувань [2, c.19].

     Для перекладу фразеологічних  одиниць необхідно знати значення фразеологічної одиниці і правильно передати її смисл. Оскільки фразеологічні одиниці в більшості випадків мають національне забарвлення, вони не мають абсолютного відповідника в іншій мові. Трудність перекладу фразеологічних одиниць заключається у тому, що перекладач повинен вміти їх розпізнавати і знайти відповідний український варіант. Фразеологічні одиниці не можна перекладати дослівно. Типовою помилкою є приклад буквального перекладу, коли перекладач не розпізнав фразеологічну одиницю в англійському спортивному терміні "to cats a crab" - "закопати весло", "впіймати ляща" – і переклав його дослівно - "впіймати краба" [11, c.102-103].

     Важливу роль в забезпеченні прагматичної адекватності перекладу відіграють і соціолінгвістичні фактори, що обумовлюють різницю в мовленні окремих груп носіїв мови. Додаткові труднощі для забезпечення всебічного розуміння адресатом перекладу повідомлення, можуть виникнути в зв’язку з наявністю в тексті оригіналу відхилень від загальнонародної норми мови оригіналу.

     Самі по собі елементи територіальних  діалектів мови оригіналу, розкриті  в оригіналі, не передаються  в перекладі. З однієї сторони  весь текст оригіналу може  бути написаний на будь-якому діалекті мови оригіналу, перекладач повинен володіти необхідним ступенем володіння даним діалектом. З іншої сторони, діалектичні форми можуть вживатися в тексті, головним образом в художній літературі, з метою мовної характеристики окремих персонажів, де розмовляють на даному діалекті мови оригіналу.     

       Висновки до розділу 1

     Останнім часом залучають прагматичну інформацію для аналізу структур мовних одиниць і їх функціонування в розмовній і літературній англійській мові [22, c.62]. Це означає, що мова стала вивчатися з функціональної точки зору, тобто з точки зору особливостей використання мови в актах мовного спілкування. Значний прагматичний потенціал фразеологізмів викликає зацікавленість багатьох вчених і опиняється в контексті сучасних наукових робіт в вивченні фразеологічного матеріалу. Функціонування фразеологічних одиниць в мовленні багато в чому залежить від прагматичних аспектів ситуації спілкування (час, місце, соціальне положення, взаєморозуміння, світобачення та ін.). Слід також зазначити, що серед розмаїття фразеологічних одиниць існують загальні фразеологізми та індивідуально–авторські [15, c.92]. Якщо перші включені в словники, то другі, як правило, до словників не потрапляють.

     Труднощі перекладу фразеологічних одиниць, ідіом пов’язані, по-перше із певною складністю їх ідентифікації (стале словосполучення може сприйматися як вільне, нестале сполучення слів), по-друге, з їх етноспецифікою, тому перекладач не повинен локалізувати текст при перекладі, тобто, надмірно вносити елементи культури мови перекладу, проте разом з тим повинен передати певним чином етноспецифічність сталих висловів, по-третє, труднощі перекладу фразеологізмів пов’язані з їх емоційною насиченістю, що може бути різною в різних мовах, по-четверте, труднощі перекладу пов’язані із наявністю кількох перекладених відповідників.

Розділ 2. Труднощі перекладу фразеологічних одиниць з англійської мови на українську

2.1. Емотивно-експресивна насиченість фразеологічних одиниць та наявність перекладних відповідників 

     Фразеологічні одиниці у різних мовах можуть співпадати або не співпадати за змістом. Особливу складність у перекладі становлять фразеологічні одиниці які не співпадають за змістом, оскільки речення, що їх виражають, зовсім або суттєво не тотожні за лексичним складом та структурою, наприклад: Keep off the grass! - По газонах не ходити! Як можна бачити в англійському реченні відсутній прямий відповідник українського дієслова "ходити" та іменника "газон", хоча ці речення й вживаються в ідентичних ситуаціях спілкування [22,c.120].

     Як відомо, фразеологічні одиниці – повні або еліптичні сталі речення, що вживаються у певних ситуаціях спілкування, смисл яких іноді не виводиться прямо із змісту речення, наприклад [10, c.18]:

     I should worry! - А чого мені хвилюватися?

    Fresh paint! - Обережно, пофарбовано!

    Agree my Aunt Fanny! - Дідька лисого я погоджусь!

     Вживання у спілкуванні таких речень становить непрямі мовленнєві акти, пропозиційний та ілокутивний зміст яких не співпадає. Перекладачі повинні знати такі фразеологічні одиниці для їх точної ідентифікації, аби не сприйняти їх у буквальному значенні. Головна трудність перекладу фразеологічних одиниць полягає у правильній їх ідентифікації саме як фразеологічних одиниць – непрямих мовленнєвих актів.

     Нижче наводимо англійські відповідники деяких українських фразеологічних одиниць [5, c.15; 585; 909]:

     Будь ласка, сплачуйте проїзд! – All aboard!

     Обережно, під струмом! – Live with lightning!

     Про вовка промовка – Take a running jump!

     Автобус далі не йде! – Fares, please!

     Обережно, скло! – Fragile!

     Українські прагматичні ідіоми перекладаються на англійську мову або такими ж англійськими образними прагматичними ідіомами або ж необразними прагматичними ідіомами.

     Багато фразеологічних одиниць подається у загальних перекладних словниках. Проте є спеціальний словник, який може бути дуже корисним для перекладачів - "Англо-український фразеологічний словник", де зібрана велика кількість українських фразеологічних одиниць з їх англійськими перекладними відповідниками.

     Для правильного перекладу фразеологічних одиниць головним є знання якомога більшої кількості фразеологічних одиниць в українській та англійській мовах та їх співвідношення.