Статистичний аналіз і прогнозування урожайності цукрових буряків в господарствах Андрушівського району Житомирської області

урсовая работа: Статистичний аналіз і прогнозування урожайності  цукрових буряків в господарствах Андрушівського району Житомирської області

 

 Міністерство аграрної  політики України

 

 Державний агроекологічний  університет

 

 Кафедра аналізу і  статистики

 

 

 Курсовий проект

 

 з статистики на  тему:

 

 «Статистичний аналіз  і прогнозування урожайності  цукрових буряків в господарствах Андрушівського району Житомирської області»

 

 

 Виконав: студент 3 курсу  3 групи

 

 факультету аграрного менеджменту

 

 спеціальність «Менеджмент організацій»

 

 заочної форми навчання

 

 Бедрич М.В.

 

 

 Житомир-2009 р.

 

 Зміст

 

 

 Вступ

 

 Розділ І. Теоретична  суть і показники урожайності  цукрових буряків

 

1.1 Поняття про урожай  та урожайність

 

1.2 Джерела даних про  урожай та урожайність

 

1.3 Проведення статистичного  спостереження

 

 Розділ ІІ. Досягнутий  рівень урожайності цукрових  буряків в господарствах району

 

2.1 Оцінка досягнутого  рівня урожайності цукрових буряків  в господарствах Андрушівського району

 

2.2 Побудова групування  господарств Андрушівського району  за урожайністю цукрових буряків

 

2.3 Залежність урожайності  цукрових буряків від факторів виробництва

 

2.4 Аналіз економічної  ефективності виробництва цукрових  буряків

 

 Розділ ІІІ. Кореляційно-регресійний  аналіз урожайності цукрових  буряків

 

3.1 Визначення показників  зв’язку при прямій парній  залежності

 

 Розділ IV. Динаміка та  прогнозування урожайності цукрових  буряків

 

4.1 Перспективи розвитку  урожайності цукрових буряків  в господарствах Андрушівського району

 

 Висновки та пропозиції

 

 Список використаної  літератури

 

 

 Вступ

 

 

 Буряківництво – галузь  рослинництва, що займається виробництвом  цукрових буряків, що служить  сировиною для цукрової промисловості.  Це єдина культура, з якої виробляють  цукор в Україні. В коренеплодах  сучасних сортів цукрових буряків міститься 16-20% цукру (сахарози). При переробці цукрових буряків на цукрових заводах із кожного центнера коренеплодів отримують 15-20 кг цукру, 85 кг жому та 4-6 кг патоки (меляси).

 

 В даному курсовому  проекті ми проведемо статистичний  аналіз і прогнозування урожайності  цієї культури в господарствах  Андрушівського району Житомирської  області. Задачі статистики урожаю  та урожайності полягають в  тому , щоб: 1) охарактеризувати рівня урожаю та урожайності по категоріям та типовим групах господарств, зонам, районам, адміністративним підрозділам і по господарству в цілому; вивчити відмінності в цих рівнях в динаміці по території в порівнянні з планом (проектом); 2) вивчити фактори відмінностей в рівнях урожаю і урожайності, виявити степінь їх впливу на урожай та урожайність, проаналізувати невикористані резерви збільшення виробництва продукції.

 

 Ефективний розвиток  агропромислового комплексу України  визначається матеріально-технічними  умовами функціонування всіх  промислових комплексів і, особливо  такого пріоритетного, як цукрово-буряковий. Цукор – цінніший продукт живлення, один із основних вуглеводів. Цукор широко використовується в харчовій промисловості (кондитерській, хлібопекарній, консервній і ін.). Господарства, що вирощують цукровий буряк, не тільки забезпечують промисловість сировиною для виробництва цукру, але і отримують корм для тваринництва у виді жому, патоки та бадилля. Жом та патока, що утворюються при заводській переробці цукрових буряків, мають велику кормову цінність. Жом – це м'якоть коренеплоду, маса, що залишається після вилучення із бурякової стружки цукру в дифузному апараті. Патока, що утворюється із кристалізації цукру як залишковий маточний розчин, є також цінним кормом. Чудовим кормом є і листя буряку (бадилля), збір яких рівний від однієї третьої частини до половини маси коренеплодів. В районах, що добре забезпечені вологою, урожайність бадилля нерідко дорівнює урожайності коренеплодів. Його використовують на корм в свіжому або силосованому виді, а також для приготування трав'яної муки.

 

 Основні площі посівів цукрових буряків сконцентровані в лісостеповій зоні. В 1998 році площа посівів в Україні складала 1245,2 тис. га з урожайністю 182 ц/га. Рівень урожайності залежить від дуже складного комплексу факторів. Тому задача курсового проекту: забезпечити аналіз урожайності цукрового буряка, вивчити динаміку цього показника, проаналізувати фактори, що впливають на урожайність; пошук резервів підвищення урожайності.

 

 

 Розділ І. Теоретична  сутність та показники урожайності  цукрових буряків

 

 

1.1 Поняття про урожай  та урожайність

 

 

 Урожай та урожайність  – найважливіші результативні  показники рослинництва. Під урожайністю розуміється середній розмір тієї чи іншої продукції рослинництва з одиниці посівної площі даної культури (звичайно в ц/га). Рівень урожайності відображає вплив економічних та природних умов, в яких здійснюється сільськогосподарське виробництво, і якість організаційно-господарської діяльності кожного господарства.

 

 Під урожаєм (валовим  збором) в статистиці розуміють  загальний об’єм продукції, що  була зібрана зі всієї площі  посівів окремих сільськогосподарських культур або їх груп. Урожай є результатом складного процесу вирощування сільськогосподарських культур, в якому взаємозв’язаний економічний, біологічний і природний процеси відновлення. Для його характеристики використовують слідуючі показники: видовий урожай, урожай на корені перед початком своєчасного збору (біологічний) і фактичний урожай.

 

 Видовий урожай –  це очікувані розміри валового збору у визначений період вегетації рослин. Визначають його спеціалісти на око в залежності від стану посівів: щільності, степеня розвитку. Видовий урожай можна також визначити методом кореляції з використанням показників стану рослин та ґрунту.

 

 Під біологічним урожаєм розуміють весь отриманий урожай без врахування втрат.

 

 Фактичний (комірний) урожай  – це кількість фактично зібраної  доходної продукції окремих сільськогосподарських  культур. Від біологічного урожаю  він відрізняється на величину втрат під час збору та транспортування продукції.

 

 Відповідно з показниками  урожаю розрізняють такі види  урожайності: видову, на корені перед початком своєчасного збору та фактичну. Фактичну урожайність вираховують з розрахунку на 1 га весняної продуктивної площі.

 

 Важливим завданням  статистики є визначення втрат  урожаю під час збору і транспортування  продукції. Головними причинами  втрат урожаю цукрових буряків  є в основному неповне викопування коренеплодів. Ці втрати визначають перекопуванням пробних ділянок 2 м∙2 м (або 3 м∙3 м).

 

 В процесі аналізу  даних про урожай та урожайність  оцінюють етап виконання планових  завдань урожайності і валового  збору, спостерігають динаміку  врожайності, а також визначають  вплив природно-кліматичних і  економічних факторів на її  рівень для пошуку резервів підвищення урожайності і підвищення виробництва рослинництва.

 

 Рівень виконання плану валового збору і урожайності визначають методом різниці і за допомогою індексів. Метод різниці застосовують при аналізі виконання плану по окремим сільськогосподарським культурам, індекси – при аналізі виконання плану по групі однакових культур.

 

 Спочатку розглянемо  послідовність аналізу виконання плану урожайності і валового збору окремих культур. Для того, щоб визначити виконання плану урожайності визначеної культури обчислюють індивідуальний індекс урожайності:

 

 

 

 

 

 де  і  - планова та  фактична урожайності.

 

 Виконання плану валового збору окремих культур визначають за допомогою індивідуального індексу валового збору:

 

 

 

 

 де  і  - планова та  фактична посівна площа.

 

 Валовий збір окремої культури піддається впливу двох факторів: посівній площі і урожайності. Щоб встановити вплив посівної площі на виконання плану валового збору, різницю між фактичною та плановою посівною площею множать на планову урожайність: (П1-П0)∙у0.

 

 Для визначення впливу  урожайності на виконання плану  валового збору різницю між фактичною та плановою урожайністю множать на фактичну посівну площу: (у1-у0)∙П1.

 

 Взагалі середню планову  урожайність обчислюють за формулою:

 

 

фактичну:, і умовну, відповідно:

 

 

 Для оцінки динаміки, закономірностей та змін рівнів урожайності використовують способи укрупнення періодів, згладжування за допомогою ковзаючої середньої, аналізу вирівнювання по прямій лінії або параболі другого порядку. При укрупненні періодів і розрахунку ковзаючих середніх періоди часу повинні бути якісно однорідними по факторах, що визначають загальну тенденцію, і досить довгими щоб запобігти випадковим коливання урожайності під впливом метеорологічних факторів. Щоб забезпечити вирівнювання метеорологічних факторів, періоди для розрахунку середніх потрібно брати за 5-7 років в залежності від кліматичної зони.

 

 Для виявлення резервів  збільшення урожайності важливу  роль відіграють аналіз та  кількісна оцінка впливу визначених  факторів на її рівень. Фактори, що впливають на урожайність, можна розділити на природні та економічні (господарські). Природні фактори характеризуються якістю ґрунту і показниками кліматичних і метеорологічних умов. Показники метеорологічних умов слід аналізувати за окремими періодами і фазами розвитку рослин.

 

 Економічні фактори  є результатом розвитку продуктивних  сил і характеризуються показниками  інтенсивного землеробства. До них  відносяться наявність, структура  та степінь використання виробничих  ресурсів.

 

 На урожайність сільськогосподарських  культур впливає також рівень агротехніки. Під агротехнікою розуміють встановлені агрономічною наукою прийоми вирощування сільськогосподарських культур для отримання високих та стабільних урожаїв. Система показників статистики агротехніки характеризує виконані агротехнічні роботи, які сприяють формуванню врожаю, а також матеріальні витрати з ціллю збільшення урожайності сільськогосподарських культур. Для оцінки впливу агротехнічних заходів на урожайність використовують фактичні та результативні групування, парну та множинну кореляцію, дисперсійний аналіз.

 

 Способом групування  досліджують вплив таких факторів  як якість ґрунту, строки виконання робіт, забезпеченість основними ресурсами, використання добрив, форми господарської діяльності і організація виробництва і т. д.

 

 Аналізуючи вплив на  урожайність сільськогосподарських  культур декількох факторів одночасно  використовують аналітичні комбінаційні  групування. Це дозволяє дослідити вплив на урожайність кожного окремого фактору при інших рівних умовах, а також ефект взаємодії факторів. Комбінаційні групування широко використовують узагальнення масових господарських даних і визначення нормативів ефективності окремих факторів. Аналітичні можливості комбінаційних групувань значно підвищуються якщо поряд із середньою урожайністю по групам культур показують середнє значення факторних ознак. Відповідно, з поліпшенням якості ґрунту і збільшенням доз внесених добрив зростає і сільськогосподарських культур.

 

 Для того, щоб визначити  збільшення урожайності сільськогосподарських  культур на одиницю визначеного  фактору і тісноту зв’язку  між урожайністю та факторними ознаками застосовують кореляційний метод аналізу. Кореляційне рівняння можна використовувати для розрахунку очікуваного рівня та резервів урожайності при встановлених значеннях факторів.

 

 

1.2 Джерела даних про  урожай та урожайність

 

 

 Джерела даних про  урожай та урожайність складаються  з:

 

1) річних звітів сільськогосподарських підприємств, в яких є дані про урожайність і валовий збір всіх вирощуваних в господарстві культур;

 

2) статистичної звітності;

 

3) матеріалів бюджетних  обслідувань особистих підсобних господарств населення.

 

 Для того, щоб мати  інформацію про можливості ресурсів  продукції рослинництва, органи  державної статистики визначають  очікувані, передчасні та остаточні  розміри валового збору сільськогосподарських  культур.

 

 Очікувані розміри  урожаю цукрових буряків визначають  на початку збору урожаю. Для його розрахунку використовують фактичні дані про розмір посівних площ, які беруться із остаточного звіту про результати посіву під урожай поточного року (ф. №4 – с.-г.) і дані очікуваної урожайності деяких культур, які визначають на основі оперативного звіту про процес збирання урожаю (ф. №7 – с.-г.). Помножуючи урожайність (очікувану) на посівну площу отримаємо очікуваний валовий збір продукції основних сільськогосподарських культур.

 

 Передчасні розміри  валового збору продукції обчислюють  за допомогою даних про збирання  урожаю сільськогосподарських культур  (ф. №29 с.-г.), які складають господарства  на 1 листопада і відсилають в  органи державної статистики.

 

 Валовий збір визначають для кожної культури як суму фактичного урожаю із зібраних на 1 листопада площ і очікуваного урожаю з незбираних на звітний період площ. Залишкові розміри валового збору сільськогосподарських культур встановлюють органи за даними Ф. №9 – АПК: «Виробництво та собівартість продукції рослинництва» річних звітів господарств.

 

 Розміри валових зборів  продукції в фермерських та  присадибних господарствах населення  обчислюють за посівними площами сільськогосподарських культур. Їх визначають вибірковими та періодичними (1 раз в 5 років) спостереженнями за урожайністю, рівень якої встановлюють на основі даних бюджетних спостережень цих господарств.

 

 

1.3 Проведення статистичних  досліджень

 

 

 Будь-яке статистичне  спостереження складається з  трьох послідовно виконуваних етапів: