Звіт з переддипломної практики на Дарницьку ТЕЦ

2.9 Відкриті розподільчі пристрої

 

Розподільні пристрої служать  для прийому і розподілу електроенергії. У них розміщуються апарати керування і захисти, вимірювальні трансформатори, шинні пристрої, кабелі і допоміжні пристрої.

На станції маються  два відкритих розподільних пристрої ВРП-35 кВ і ВРП-110 кВ і закриті розподільні  пристрої  ЗРП-10 кВ, КРП- 3,15 кВ і РП-0,4 кВ.

У ВРП-110 кВ застосована подвійна система шин з фіксованим  розподілом приєднань, обидві системи шин  знаходяться  в роботі і зв'язані шиноз’єднувальним  вимикачем /ШЗВ-110 кВ/. Через ВРП-110 кВ здійснюється зв'язок станції із системою по шести лініях зв'язку.

Схема ВРП-35 кВ аналогічна схемі  ВРП-110 кВ, але всі лінії 35 кВ працюють у тупиковому режимі.

Головна ізоляція обмоток  масляних тр-торів від магнітопровода , бака, інших заземлених частин і від інших обмоток виконується маслобар’єрного типу і складається з тр-торного масла і сполучення твердих ізолюючих бар'єрів /циліндрів, кутових шайб, перегородок і інш./. Масло циркулює по численних каналах між витками, катушками і між обмотками, виконуючи роль ізолятора і відводячи тепло від обмоток під час роботи тр-тора.

Природне масляне охолодження  застосовується у трансформаторах  потужністю до 7500 кВА . На АК «Дарницька ТЕЦ» - це всі трансформатори, крім: 1Т, 2Т, 3Т, 5Т, 6Т, 7Т,  20Т, 21Т, 22Т, 23Т, 24Т, 25Т, 26Т, 30Т.  Природна циркуляція масла  усередині бака тр-тора забезпечується різницею температур верхніх та нижніх шарів масла. У випадку підвищення температури навколишнього повітря вище  припустимого  значення знижується гранично припустиме навантаження трансформатора.

 

 

3 Охорона навколишнього середовища

3.1 Золошлаковидалення

На станції в експлуатації знаходиться система гідрозоловидалення (ГЗВ), яка призначена для видалення і складування золошлакових відходів при роботі ТЕЦ на твердому паливі.

При роботі станції на газі система ГЗВ також знаходиться  в роботі лише з частковим завантаженням. При цьому в систему ГЗВ надходять стоки після  зрошування скруберів, стоки від хімводоочищення після їх нейтралізації, охолоджувальна вода після підшипників.

Система ГЗВ прямоточна, вода для потреб ГЗВ підходить  із системи техводозабезпечення за двома напрямками:

• при роботі оборотної системи охолодження на змивні насоси ГЗВ подається відпрацьована (тепла) вода після конденсаторів турбін;
• в опальвальний сезон при непрацюючій оборотній системі охолодження, вода на ГЗВ надходить з напірного колектора, який з'єднує всі напірні трубопроводи після циркуляційних насосів.

Золошлакова пульпа (а при роботі на газу - скидні води) двома багерними насосамитипу 12Гр-8 та одним 8Гр-8т, встановленими в машзалі, перекачується на золовідвал двома золопроводами діаметром 478×12 мм.

Золовідвал розташований на відстані 4 км від станції в районі житлового масиву Позняки. Освітлена в золовідвалі вода надходить через озеро Нижній Тельбін в р. Дніпро (Київське водосховище).

3.2 Розрахунок загазованості повітряного басейну

Теплові електричні станції  впливають на стан повітряного басейну  в районі їхнього розташування. Споживаючи величезну кількість палива і  повітря котельна установка викидає  в атмосферу через димар продукти згоряння, що містять оксиди вуглецю  С, сірчистий ангідрид SO₂, оксиди азоту NO_х.

Основними компонентами, що визначають забруднення атмосфери  в районі розташування ТЕЦ, є перераховані вище. Також істотний вплив на стан атмосфери робить не уловлена в золоуловлювачах  зола. В атмосферу здійснюються усі  викиди теплоти. На навколишнє середовище впливають усі види високовольтних ЛЕП.

Основними способами золовловлення  є фізичні методи, тому що частки віднесення золи є твердими тілами. Найбільше широко поширені в енергетику методи інерційного відділення твердих  часток і відділення заряджених часток у електрофільтрах, в електромагнітному  полі. У механічних золоуловлювачах  рух потоку здійснюється усередині  циліндричної поверхні, у електрофільтрах  - уздовж плоских поверхонь.

Для зниження викидів сірки  існує два підходи:

• очищення від з'єднань сірки продуктів згоряння палива;
• видалення сірки з палива до його спалювання.

Найбільш широко розповсюдженим методом видалення з'єднань сірки  з продуктів згоряння є вапнування.

Оксиди азоту можуть утворюватися в процесі горіння в топках парових котлів при високих температурах у ядрі смолоскипа. При спалюванні природного газу і мазуту вміст оксидів азоту можна істотно зменшити шляхом спеціальної організації топкового процесу.

Велика частина заходів  щодо придушення утворення оксидів  азоту зв'язана зі зниженням температури  в ядрі смолоскипа. До числа таких  заходів відносяться наступні:

• рециркуляція димових газів у топку; удається понизити концентрацію NO_х на 40 %;
• двох стадійне спалювання;
• уведення води замість пари в мазутні форсунки в кількості 8-10 % маси палива, що дозволяє зменшити концентрацію NO_х на 20-30 %;
• підтримка низького коефіцієнта надлишку повітря.

 

4 Вибухо- та пожежобезпечність

 

Одною з основних вимог  експлуатації електростанцій є вибухо- та пожежобезпечність.

В АК”Дарницька ТЕЦ” пожежну небезпеку становлять зберігання, обробка та транспортування різноманітних пальних матеріалів (паливо, ізоляційні та змащувальні мастила, бітуми, лаки, розчинники та ін.).

Особливу небезпеку  у відношенні вибухів та пожеж  становлять котельні агрегати, електролізні установки, газорозподільчі пункти, мазутогосподарства, склади вугілля, кабельні канали та тунелі, газозварювальні та електрозварювальні установки.

Основні причини пожеж  та вибухів:

-    необережне  поводження з вогнем при проведенні  газозварювальних робіт;

• несправність котельних агрегатів, порушення режимів їх роботи;
• несправність виробничого обладнання (перегрів підшипників та ін.), порушення виробничого технологічного процесу, внаслідок чого можливе виділення горючих газів, пари, пилу у навколишнє середовище;
• куріння в пожежо- та вибухонебезпечних приміщеннях та установках;
• самозаймання деяких матеріалів;
• іскріння в електричних апаратах та машинах, струми короткого замикання, електрична дуга, аварії з мастилонаповненими апаратами (вимикачі, трансформатори та ін.), перевантаження та несправність обмоток електричних машин та трансформаторів при відсутності захистів.

Для попередження пожеж, вибухів, аварій на станції проводяться різноманітні профілактичні заходи, а саме: технічні, експлуатаційні, організаційні та режимні.

До технічних заходів  належить дотримання протипожежних  норм при проектуванні та спорудженні  будівель, улаштуванні опалення та вентиляції, виборі та монтажу електрообладнання, а також улаштуванні захистів.

Експлуатаційні заходи передбачають правильну технічну експлуатацію виробничих агрегатів, котельних, компресорних та ін. установок і електрообладнання, належне утримання споруд та території  підприємства.

До організаційних заходів  належать навчання виробничого персоналу  протипожежним правилам, створення  добровільних пожежних дружин, видання  інструкцій і плакатів з пожежної безпеки.

Режимними заходами є: обмеження  або заборона в пожежонебезпечних місцях застосування відкритого вогню, куріння, ведення електро- і газозварювальних робіт.

 

5 Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори,

що діють  в цехах АК”Дарницька ТЕЦ”

 

1. Фізичні фактори:

• рухомі машини та механізми;

• рухомі частини виробничого обладнання;
• підвищена запорошеність та загазованість повітря робочої зони;
• підвищена температура поверхонь обладнання;
• підвищена температура повітря робочої зони;
• підвищений рівень шуму;
• підвищений рівень вібрації;
• підвищена вологість повітря;
• підвищена напруженість електричного поля.

2. Хімічні фактори:

• пари соляної та сірчаної кислот;
• пари мастил;
• пари лугів.

6 Охорона праці на ТЕЦ

6.1 Обов’язки працівника щодо виконання вимог

нормативних актів з охорони праці

 

Працівник повинен:

• знати та виконувати вимоги нормативних актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, обладнанням та ін. засобами виробництва, використовувати засоби колективного та індивідуального захисту;
• дотримуватись зобов’язань з охорони праці, які передбачені колективним

 

договором та правилами  внутрішнього розпорядку підприємства;

• проходити в установленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;
• співпрацювати з власником у справі організації безпечних та нешкідливих умов праці, особисто по змозі приймати заходи з усунення будь-якої виробничої ситуації, що створює загрозу життю або здоров’ю працівника чи оточуючих його людей, або навколишньому середовищу; повідомити про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.

6.2 Права працівника з охорони праці при укладанні

трудової угоди та під час  роботи на підприємстві

 

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, обладнання та ін. засобів  виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, які  використовуються працівником, а також  санітарно-побутові умови повинні  відповідати вимогам нормативних  актів з охорони праці.

Працівник має право  відмовитися від дорученої роботи, якщо виникла виробнича ситуація, яка загрожує життю або здоров’ю працівника або оточуючих його людей, навколишньому середовищу.

Факт наявності такої  ситуації підтверджується спеціалістами  з охорони праці підприємства за участю представника профспілки та уповноваженого від трудового колективу, а в разі виникнення конфлікту- відповідним органом Держпромгірнагляду за участю представника профспілки. За час простою з цих причин за працівником зберігається середній заробіток.

Працівника, який за станом здоров’я потребує більш легкої праці, власник повинен у відповідності до медичного висновку перевести працівника, з його згодою, на таку роботу тимчасово або без обмеження терміну.

 

6.3 Відповідальність працівника за порушення

вимог з охорони  праці

 

За порушення законодавчих та інших нормативних актів про  охорону праці, створення перепон  для діяльності посадових осіб органів  Держпромгірнагляду та представників профспілки, винні працівники притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.

7 Реконструкція  градирні № 4 Дарницької ТЕЦ

Залізобетонна баштова градирня ст. № 4 Дарницької ТЕЦ збудована  за індивідуальним проектом тресту «Південенергобуд» у 1958 р. і введена в експлуатацію в 1961 р.

Оболонка витяжної башти  виконана біконічною і складена з десяти ярусів ребристих тонкостінних залізобетонних панелей, з’єднаних між собою за допомогою зварювання закладних металевих деталей з подальшим замонолічуванням стиків торкретбетоном.

Площа зрошення градирні –  1520 м², висота – 55,1 м, висота повітровхідних вікон – 3,3 м.

Нахилена опорна колонада витяжної башти виконана з срока трикутних залізобетонних опор, змонтована так, що внизу вершина трикутника опирається на фундаментні блоки в стіні водозбірного басейну, а горизонтальні балки утворюють основу для нижнього пояса жорсткості оболонки градирні. Стінки горизонтальних балок опор заварено між собою і замонолічено.

У водозбірному басейні градирні встановлено 212 колон перерізом 250х250 мм, на консолі яких опираються балки, що утворюють двоярусну опорну клітку для зрошування і опорну клітку для  системи водорозподілення.

У центрі градирні був залізобетонний стояк, до якого вода підводилася  двома каналами в залізобетонному  коробі. У верхній частині стояк  були патрубки з фланцями для під’єнання трубопроводів системи водорозроділення.

За час експлуатації було проведено ряд ремонтів і реконструкцій  водоохолодного пристрою градирні.