Використання штучного посуду

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………...3

1. Історія виникнення штучного посуду…………………………………………4
2. Попит на штучний посуд………………………………………………………8

3. Шкідливість пластикового посуду…………………………………………....10

4. Переваги одноразового  посуду ………………………………………………13

5. Рекомендації щодо використання штучного посуду………………………...14

Висновок…………………………………………………………………………..19

Список використаної літератури………………………………………………...22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Не так давно різні харчові упаковки та одноразовий пластиковий посуд були рідкістю. Майже всі ми пам'ятаємо той час, коли продукти в магазинах загортали в щільний пакувальний папір - сірий або коричневий.

Не було навіть поліетиленової плівки: в папір загортали  ковбасу, вершкове масло і сир, рибу і навіть ті продукти, які взагалі для цього не призначені - наприклад, морську капусту.

Тоді всім здавалося, що це нормально, а сьогодні нормальним ми вважаємо велику кількість різних харчових упаковок, пакетів, пластикових контейнерів, посуду. Пластиковий посуд сьогодні є в кожному будинку, хоча б у невеликій кількості. Наприклад, раніше на пікнік везли з собою звичайний посуд - фарфоровий, металевий, скляний, а потім везли його додому, щоб вимити, як слід. Звичайно, це суттєво затьмарювало відпочинок.

Штучний посуд  позбавляє нас багатьох турбот і звільняє час, робить життя і побут простішим і легшим. Він сам легкий і зручний, досить міцний, якщо порівняти з фарфоровим і скляним, а головне - його не треба мити.

З'явився одноразовий посуд у США, на початку XX століття. Спочатку почали випускати паперові стаканчики, а потім й інший посуд - тарілки, ложки, виделки, ножі. З кінця 50-х років минулого століття було запущено масове виробництво одноразового посуду, а замість паперу все частіше стали використовувати полімерні матеріали. В даний час багато виробників знову схиляються у бік паперового посуду, оскільки він безпечніший і не має токсичних властивостей.

У нашій країні першим одноразовим посудом теж були паперові стаканчики, проте їх зовнішній вигляд і якість залишали бажати кращого: для того, щоб випити кави, доводилося вставляти один стаканчик в іншій - інакше можна було обпектися.

Штучний посуд швидко увійшов у людський побут, і став необхідним атрибутом майже в кожному будинку. На святкових столах все частіше стали з'являтися одноразові тарілки, стаканчики і навіть виделки. Що вже тут говорити, якщо одноразовий посуд тепер береться на кожен пікнік. Полюбили його багато ресторанів і кафе: красиво оформлений, він й очі клієнтів радує, і великі кошти самих закладів економить.

Про шкідливий вплив пластмаси на людське здоров'я говориться багато, тільки поки що самі люди не сприймають це всерйоз. Доказ тому те, що рейтинги продажів одноразового посуду вражають, а, значить, він, як і раніше, масово застосовується в побуті. Говорити про те, чи приносить штучний посуд шкоду навколишньому середовищі, можна дуже довго. Куди викидається такий посуд після використання? Та куди завгодно, і дуже рідко в контейнери, спеціально для цього відведені. Але пластмаса сама по собі не перетравиться й не зникне з людського кругозору. Ось і виходить, що, начебто з одного боку, і добре, що є одноразовий посуд, а з іншого, погано.

 

1. Історія виникнення штучного посуду

 

В СРСР мало було закладів швидкого харчування, і тому на штучний посуд не було попиту. В середині 1990-х років почали виготовляти одноразовий паперовий і пластиковий посуд.

Безпека, якість, споживчі властивості - ось головні вимоги, які сьогодні пред'являються до одноразового посуду.

Знайомий багатьом з початку 90-х років союз пляшки і білого пластикового стаканчика дав початок ринку одноразового посуду. Сьогодні він пропонує товар, який у відомих обставинах підійде і для ресторанного обслуговування. При цьому ринок одноразового пластику росте на 15-20% в рік і, якщо орієнтуватися на західні показники, може в недалекому майбутньому вирости і на порядок.

У СРСР з такого роду продукцією завжди були проблеми, точніше, з її якістю та зовнішнім  виглядом: багато хто, можливо, пам'ятає непоказні паперові стаканчики, які потрібно було вставляти один в інший, щоб не просочилася гаряча кава. Раніше одноразовий посуд і зовсім не випускали - не було потреби при практично повній відсутності фаст-фуду. Попит швидко задовольнили імпортери, почали поставляти італійську, німецьку, шведську та фінську продукцію компаній-лідерів європейського ринку. Але світовий досвід і простий економічний розрахунок свідчать, що вироблений одноразовий посуд не рентабельно транспортувати на відстані більше 2000 км. Це дало вітчизняним регіональним виробникам непогані шанси.

Пластикову і паперову посуду, що відповідає європейським вимогам якості, почали випускати тільки в середині 1990-х. Втім, до кризи 1998 року вітчизняне виробництво розвивалося погано, й імпорт займав до 80% ринку. Правда, ті, хто все ж штампував стакани з тарілками, отримували гарні прибутки. Товари одноразового споживання впевнено увійшли в ужиток, і попит на них можна назвати стабільним[3;14].

Споживача підкуповує перш за все їх практичність. Незважаючи на те, що продукція призначена для  одноразового використання, виробники останнім часом досить багато уваги приділяють якості та естетичному фактору, та штучний посуд стає все більш популярним товаром. Основною причиною зростаючого попиту на одноразовий посуд є зручність. Також формуванню попиту на цей товар сприяє розвиток корпоративної культури в компаніях, що передбачає організацію і проведення спільних вечірок і пікніків, де одноразовий посуд є необхідним атрибутом. За оцінками фахівців, ринок штучного посуду на сьогоднішній день складає близько 100 млн. євро, зростання продажів одноразового посуду - 10-15% на рік. Це не дуже високий темп, і обумовлюється він, на думку гравців, в першу чергу, появою нових дрібних виробників у регіонах. Ринок цей вважається перспективним, оскільки в порівнянні з Європою і США рівень споживання одноразового посуду приблизно в 10 разів нижче[5;86].

На думку  експертів, ринок одноразового посуду є цікавим, перспективним і протягом декількох років буде демонструвати  зростання порядку 12%. На ринку одноразового посуду представлено близько 100 гравців, з них у верхньому ціновому сегменті працюють 5-6 компаній, які тримають майже половину ринку. Після введення нових митних зборів в кінці 90-х і в зв'язку з кризою, поставки з Європи практично зійшли нанівець, залишившись вагомими тільки у вузькому сегменті преміум ( є і такий на ринку пластикового посуду). Так чи інакше, за словами експертів, вітчизняні виробники зараз контролюють 85% всього профільного ринку.

Активне зростання  ринку одноразового посуду спостерігалося в 1993-1994 роках, в період з 2000 по 2005 рік щорічний ріст становив 20-25%. На сьогодні ринок вже сформувався, зростання споживання дещо знизилося, але залишається високим. До 2006 року ринок збільшився на 16-17%. Однією з головних особливостей ринку одноразового посуду є яскраво виражена сезонність. Період відпусток - гарячий час для авіакомпаній і літніх кафе. За даними компаній, середньорічний приріст у сегменті одноразового посуду для бортового харчування становить 10-12%. В зимовий період обсяг продажів компаній-виробників, які співпрацюють з авіакомпаніями, як правило, в 2 рази менше, ніж у літній, тому в цей час вони починають активно працювати з роздробом.

Три-чотири роки тому одноразові столові прилади  міцно увійшли в побут, кафе і  закусочні збільшили обсяги закупівель цієї продукції в сотні разів, багато споживачів використовують їх вдома, тому асортимент перестав піддаватися помітним сезонним коливанням і обсяги продаж стають стабільними протягом усього року.

 На думку  експертів, в сезон основну  роль грає ціна. Такі фактори, як дизайн та розфасовка, стають актуальними, коли активність помітно спадає. Крім того, за останній час відзначалося скорочення гравців, багато дрібних виробництв закрилися, і виробників штучного посуду можна перерахувати по пальцях. Це великі підприємства, але влітку вони все одно не задовольняють потреби споживачів у повному обсязі. В результаті ціна на готову продукцію збільшується на 10-15%[2;15].

Зараз розкид цін  на одноразовий посуд у продавців  не перевищує 2-3%, і на перший план виходять споживчі властивості товару. Тут важливо зупинитися на технологічні особливості виробництва. Одноразовий посуд буває паперовий і пластиковий, останній робиться або з полістиролу (допускає застосування до +70 ° С, маркується літерами PS), або з поліпропілену (до +110 ° С; РР).

Посуд з полістиролу  більш тендітний і призначений насамперед для подачі холодних закусок і холодних напоїв. Для гарячих напоїв, а також супів краще використовувати посуд з поліпропілену - його можна тримати в руках, навіть якщо він з окропом. Поліпропіленовий посуд більш міцний і підходить для приготування їжі в мікрохвильовій печі.

Є два основні  методи виробництва пластикового посуду і упаковки: лиття та формування. Останній забезпечує більш високу продуктивність (формувальна лінія може випускати 30-40 млн. стаканчиків на місяць), він застосовується для випуску наймасовішої, недорогої продукції. Лиття - процес більш повільний, використовується для випуску товстостінної продукції (наприклад, столових приладів), а також посуду преміум-класу (келихи, чарки, фужери).

Зазвичай вага визначає якість готового виробу. Чим більше пішло полістиролу, тим воно міцніше; вага дешевого 200-грамового стаканчика - 2,8 г, дорогого - до 10 г. Крім того, не можна забувати, що істотна частина вартості готової продукції залежить від вартості сировини. Частка сировини в ціні готової продукції в залежності від технологічного рівня підприємства може досягати 55-65%, і це в тому випадку, коли сировина вітчизняна. За останні три роки практично всі виробники перейшли на вітчизняну сировину, тоді як раніше компанії використовували до 70% зарубіжного.

Наші виробники укладають додаткові контракти на поставку продукції в Китай і в Туреччину, в результаті чого вітчизняним виробникам посуду не вистачає сировини, і ціни на нього злітають. У підсумку доводиться шукати сировину в інших місцях. Сумніви так само викликає якість вітчизняної сировини, так як більшість виробників випускають сировину на обладнанні, виготовлених в 70-80-х роках, і тому високої якості забезпечити не можуть.

 

 

2. Попит на штучний посуд

Ринок штучного посуду можна розділити на три сегменти:

• посуд, представлений головним чином у вуличних торгових павільйонах і дешевих точках фаст-фуду;
• посуд преміум-класу - більш дорогий, але поліпшеної якості і дизайну;
• посуд ультра-преміум, в який не соромно навіть розливати вино в ресторані.

Очевидна тенденція  останніх років - збільшення продажів саме в сегментах преміум: доходи людей зростають, вимоги до якості теж. На думку більшості учасників ринку, зараз частка посуду преміум в загальних продажах - не менше 25% в грошовому вираженні. Сегмент посуду класу преміум, виробленого з міцного, якісного, яскравого пластику або паперу, росте зараз істотно швидше, ніж економсегмент. Це найбільш рентабельна продукція. Попит на якісний посуд збільшується на 40% щорічно (наприклад, на кавові паперові чашки з ручками), що фактично в два рази вище росту ринку посуду економкласу. Так, високі вимоги до постачальників пред'являють гіпер - і супермаркети, тут особливе значення має дизайн. Великим компаніям просто невигідно везти свою продукцію на настільки великі відстані, тому ці території цікаві для нових гравців. Попит на якісний пластик росте на 40% щорічно[7;53-59].

Тим часом у  світовому виробництві під впливом  екологічних вимог набирає силу відносно новий тренд - виробництво посуду з біорозкладаних матеріалів (наприклад, з поліактідов, зроблених на основі кукурудзяного волокна, які повністю і нешкідливо розкладаються приблизно за два місяці). Звичайно, цей посуд в кінці кінців добереться і до нашої країни, але коли - ніхто з фахівців точно визначити не може. На думку експертів, основний стримуючий фактор тут - ціна: стакани і тарілки з біорозкладаних матеріалів дорожче звичайних рази в чотири. Втім, вартість біорозкладаного посуду має явну тенденцію до зниження, і можливо, що через три-чотири роки вона цілком буде доступна.

Попит на ринку  посуду неоднорідний. Перш за все зростання  ринку одноразового посуду стимулюється розвитком громадського харчування, в тому числі мережевого фаст-фуду. В цьому випадку, особливо важлива роль виробника одноразового посуду як розробника комплексних рішень, а роль постачальника зводиться до забезпечення доступності всього асортименту одноразового посуду для кінцевого клієнта. На ринку одноразового посуду дистрибуція в цілому відокремилася від виробництва. Варто сказати, що дистрибутори нерідко беруть на себе функції виробників - комплектують набори для роздробу.

Зараз спостерігається  серйозне зростання попиту на дрібну фасовку і на набори для роздробу, при цьому важлива їх тематична спрямованість, дизайн та комплектність (тарілки, стакани, серветки, скатертини, трубочки для соку або коктейлю і т. д.). Варто відзначити той факт, що споживачі перестали розглядати одноразовий посуд тільки як тарілки, стаканчики і скатертини, які повинні бути функціональними і зручними. В мережевому роздробі пріоритетні місця на полиці отримують виробники одноразового посуду зі святковим дизайном. Зараз споживачі все частіше сприймають одноразовий посуд в якості складової святкового антуражу. З'явилися на ринку такі новинки, як фігурні трубочки для коктейлів з жорсткого пластика, виконані в формі сердечка, скрипкового ключа, спіралі. Фахівці відзначають, що дизайн одноразового посуду не менш важливий, ніж її споживчі якості.