Вимоги й типові помилки при виконанні науково-дослідної роботи

     Вступ

     У вищих навчальних закладах України  впродовж десятиріч склалися певні  форми науково-дослідної роботи студентів:

     —участь у різних видах навчальної аудиторної роботи (лекції, семінари, лабораторні  заняття) з елементами наукових досліджень;

     —індивідуальна робота викладачів зі студентами, які займаються науковими дослідженнями;

     —науково-дослідна робота студентів у наукових гуртках, конструкторських бюро тощо;

     —участь студентів-дослідників у постійних  наукових проблемних групах;

     —участь студентів у науково-практичних конференціях, наукових читаннях, семінарах та ін.;

     —проведення наукових пошуків у процесі виконання  різних видів практики в навчально-виховних закладах та на виробництві.

     Кожна із зазначених форм науково-дослідної  роботи є своєрідною і потребує творчого підходу до її організації. Бажано, щоб більшість студентів на засадах власного інтересу була охоплена тими чи тими формами науково-дослідної роботи. І знову ж таки ця діяльність повинна мати чітку організацію й достатнє економічне забезпечення.

     Багаторічний  досвід діяльності вітчизняних ВНЗ  дає підстави виокремити такі види науково-дослідної роботи студентів:

     —аналіз наукової літератури;

     —систематизація матеріалів опрацювання літературних джерел;

     —добір  наукової літератури, складання бібліографій з визначених тем;

     —підготовка наукових повідомлень і рефератів;

     —наукові  доповіді, тези;

     —наукові  статті;

     —методичні  розробки з актуальних питань професійної  діяльності;

     —наукові  звіти про виконання елементів  досліджень під час практики;

     —конструкторські розробки приладів, пристроїв та ін.;

     —дослідні комп´ютерні програми;

     —курсові;

     —кваліфікаційні;

     —дипломні;

     —магістерські роботи та ін.

     До  кожного із зазначених видів наукових досліджень ставляться певні вимоги. Зупинимося, передусім, на загальних вимогах до педагогічних досліджень. Хоча вони можуть стосуватися наукових досліджень і з інших наук.

     Суттєвим  завданням методології педагогіки є забезпечення оптимальних організаційних форм педагогічних досліджень, дотримання системи і послідовності протікання дослідної роботи. Тому важливо визначити умови, за яких педагогічні дослідження можуть бути ефективними. З погляду методології дослідження педагогічних явищ варто, передусім, забезпечити такі умови:

     1.  Вибір актуальної і перспективної проблематики дослідження, яка б допомагала розкривати суттєві закономірності навчально-виховної роботи з погляду формування всебічно розвиненої особистості, була б спрямована на перспективу розвитку суспільства в умовах дієвості нових інформаційних технологій і довкілля, де людина має залишатися в центрі всіх сфер суспільної й економічної діяльності.

     2.Спрямованість  методів і методик організації  досліджень на обґрунтування  нових теоретичних і методологічних  засад удосконалення навчально-виховного процесу на всіх етапах навчання.

     3.Широке  використання нових підходів  до аналізу суспільних явищ, зокрема, системно-структурного підходу, який дає можливість досліджувати явища комплексно, з позицій діалектики їх розвитку. 

     Наукова робота - це самостійно виконане наукове дослідження тієї чи іншої проблеми, яке відповідає науковим принципам,  має певну структуру, містить результат власного і власні, висновки, її якість може бути визначена за такими критеріями:

• актуальність обраної теми;
• науковість, повнота розкриття теми , аргументованість висновків;
• елемент творчості;
• стиль, грамотність.

     Структура дослідження

     Структура дослідження має містити такі основні компоненти: обґрунтування актуальності й доцільності дослідження конкретної теми; визначення об´єкта, предмета, мети, гіпотези, завдань дослідження; зазначення методологічних основ дослідження; виділення новизни, теоретичного і практичного значення проведеного дослідження. Між указаними компонентами має простежуватися тісний логічний зв´язок.

     Педагогічне дослідження має бути логічно послідовним:

     1. Розв´язання окремих теоретичних  завдань, які входять у структуру  загальних наукових проблем.

     2. Вивчення стану дослідження теоретичних  і практичних аспектів визначеної  проблеми.

     3. Обґрунтування наукових засобів  для вирішення поставлених завдань.

     4. Експериментальна перевірка гіпотез  і умов розв´язання окремих  завдань.

     5. Розробка педагогічних рекомендацій  для запровадження результатів  дослідження в практику.

     Навчальними планами спеціальностей передбачено  виконання студентами курсових, кваліфікаційних, дипломних і магістерських робіт. Курсові роботи є складовими опрацювання окремих навчальних дисциплін і сприяють узагальненню та поглибленню знань. У процесі підготовки курсових робіт студенти оволодівають уміннями добору літератури з обраної теми, опрацювання її, логічного структурування цього виду наукового дослідження. Тематика курсових робіт розробляється кафедрою відповідно до змісту навчальної дисципліни. Студент обирає тему курсової роботи з урахуванням своїх інтересів. Після завершення курсової роботи передбачено її захист перед комісією, яка складається із 2—3 викладачів. Праця над науково-дослыдною роботою, її захист — важливий етап наукового становлення майбутнього фахівця.

     Перш  ніж працювати над обраною  темою, учень повинен мати уявлення про методи наукового дослідження - тобто шлях дослідження, спосіб досягнення рішень конкретних завдань. При дослідженні мовних фактів можуть бути використані, наприклад, такі методи: індукція, дедукція, аналіз, синтез, описовий, порівняльно-історичний, лінгвістичної географії, зіставний, структурний, методи соціолінгвістики (анкетування, інтерв'ювання, спостереження, експериментування тощо). [3].

     Правильно обрати тему роботи - це наполовину забезпечити  її успішне виконання. При цьому потрібно обов'язково враховувати сили й здібності учня. У самому формулюванні теми міститься мета дослідження, яка в процесі дослідження може розвиватися й збагачуватися, але її суть залишається тою самою, доки проблема не буде розв'язана. Тема повинна бути актуальною та відзначатися новизною. Формулювання теми передбачає і з'ясування шляхів, методів її вирішення. Від правильності формулювання теми і завдань дослідження залежить і кінцевий результат.

     Назва теми повинна бути простою, по можливості короткою і оригінальною, іноді для більшої конкретизації до назви можна додати невеликий підзаголовок (2-5 слів). У назвах необхідно уникати ускладненої термінології, особливо так званого псевдонаукового характеру, як, наприклад, "Дослідження питання...", "Деякі питання...", "Дослідження деяких шляхів...".

     Перед тим, як робити науковий виклад теми, виконавець повинен мати вже зібраний фактичний  матеріал, розгорнутий план свого  твору, чітко уявляти всю його структуру. Чітке уявлення мети та провідної  ідеї дослідження гарантує правильне викладення кожної думки.

     Науково-дослідницька робота має таку структуру: вступ, основна частина, висновки, література, додатки (за їх необхідності).

     Компоненти  наукової роботи

     —титульний  аркуш;

     —зміст;

     —перелік  умовних позначень (за необхідності);

     —вступ;

     —основну  частину, яка складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів;

     —висновки;

     —список використаних джерел;

     —додатки (у разі необхідності).

     Мова  написання дипломної (кваліфікаційної) роботи — державна. [2]. 

     Вимоги до змісту роботи

     Титульний аркуш роботи містить назву вищого навчального закладу, де вона виконана; прізвище, ім´я, по батькові автора; назву  роботи; шифр і найменування спеціальності, з якої виконується кваліфікаційна, дипломна робота; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім´я, по батькові наукового керівника і (або) консультанта; місто і рік.

     Зміст

     Зміст подають на початку роботи. Він  містить назви та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема, вступу, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури, додатків та ін.

     Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень  і термінів (за необхідності)

     Якщо  в роботі вживається спеціальна термінологія, а також використовуються маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять скорочення, справа — їх розшифровку.

     Якщо  в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

     Вступ

     У вступі розкривається сутність і  стан наукової проблеми (завдання) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Далі подають загальну характеристику роботи в рекомендованій нижче послідовності.

     Актуальність  теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими варіантами розв´язання проблеми (наукового завдання) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва. Досить кількома реченнями висвітлити головне — сутність проблеми або наукового дослідження.

     Зв´язок роботи з науковими  програмами, планами, темами. Коротко викладається зв´язок обраного напряму досліджень з науковими програмами, планами, темами навчального закладу, а також з галузевими та (або) державними планами і програмами.

     Мета  і завдання дослідження. Формулюються мета роботи і завдання, які необхідно розв´язати для її досягнення. Не слід формулювати мету як "Дослідження...", "Вивчення...", тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

     Об´єкт  дослідження — це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію, обрану для вивчення.

     Предмет дослідження міститься в межах об´єкта.

     Об´єкт  і предмет дослідження  як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об´єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента-дослідника, оскільки предмет дослідження визначає тему кваліфікаційної, дипломної роботи, яка зазначається на титульному аркуші як її назва. [3].

     Методи  дослідження. Подається перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалося тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

     Наукова новизна одержаних  результатів. Подається коротка анотація нових наукових положень, розв´язань, запропонованих автором. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, набуло подальшого розвитку Практичне значення одержаних результатів. У роботі, що має теоретичне значення, треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх застосування, а в роботі, яка має практичне значення, — відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їх використання. Вказуючи на практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня готовності до використання або масштабів використання.